А ще хтось ходить у бібліотеки?

Як тільки розповім подорожнім де працюю, то регулярно доводиться вислухати запитання – А що ще хтось ходить у бібліотеку? Зізнаюсь, що з року в рік у мене залишається все менше того запального заряду, який би дозволяв палко переконувати кожного стрічного в тому, що наші бібліотеки – це не такий великий відстій, як ви собі думаєте. Але, як то кажуть – не було щастя, так… Щоб мене якось підбадьорити подорожні самі розпочинають пригадувати, що вони щось чули про сучасні бібліотеки – А ви знаєте моя дочка, небіж, сусід, онук, подружка… поїхали вчитися, працювати, жити… в Європу, США, Канаду… і там вони також (чомусь???) пішли до бібліотеки. 

Чого чекати бібліотекарям від президента Зеленського

Комік Володимир Зеленський впевнено переміг у другому турі виборів президента України. Зрозуміло, що передвиборчим програмам кандидатів властиво потерпати від надміру популізму, але давайте поглянемо на обіцянки команди Зе, які бібліотекарі хоча б теоретично можуть використати. Мабуть, найконкретніші обіцянки це – Держава забезпечить усіх мешканців доступом до швидкого Інтернету, а також про освіту впродовж усього життя – Ми сприятимемо розвитку цифрової грамотності населення незалежно від віку. Знаємо, що з проникненням та використанням Інтернету в Україні справи посередні, сучасні інформаційні сервіси навряд можуть існувати офлайн, тому такі обіцянки бібліотекарям дуже навіть потрібні. 

Гендер і відкритість у Лейденському рейтингу

Цьогорічний Лейденський рейтинг університетів розжився ще двома показниками – публікації у відкритому доступі та гендерна різноманітність. Для обрахунку відкритості використали дані Web of Science та Unpaywall, враховували золото, гібрид, бронзу, зелений і встановили, що кількість публікацій у відкритому доступі невпинно зростає, а особливо це помітно в Європі. З гендерною рівністю справи виявились кепські – порахували 963 університетів і виявили, що 70% авторів є чоловіками. При цьому, частка авторів-жінок є набагато вищою у соціальних і гуманітарних науках, тому цей показник частково відображає й дисциплінарний профіль університету. 

Три українські журнали повертаються в Scopus

Три українські журнали повернулися в Scopus. Якщо точніше – вони нікуди й не зникали. Якщо пригадуєте, несподівано у січні в Discontinued sources from Scopus опинилося відразу 3 журнали українського видавця LLC 'CPC 'Business Perspectives', проте індексація нових номерів цих журналів справно продовжувалася впродовж 2019 року (давайте перевіримо: ISSN(18167403) OR ISSN(18129358) OR ISSN(18105467) AND (LIMIT-TO (PUBYEAR , 2019)) і зараз цих назв немає у переліку виключених, так, ніби їх там ніколи й не було. 

Особливості самопрезентації румунських відкритих журналів

Цікаве спостереження щодо румунських журналів, які включені у Web of Science та / або Scopus, з’явилося на сторінках Romanian Journal of Library and Information Science. Дослідники відібрали всі журнали Румунії з WoS та Scopus, з’ясували, які з цих журналів пропонують відкритий доступ до публікацій, а потім перевірили скільки цих журналів представлено в DOAJ та ROAD. Виявилось, що зі 167 румунських журналів, що індексуються в Scopus та WoS, аж 144 журнали (86%) надають відкритий доступ до публікацій, проте лише 69 журналів (48%) мають виписані чіткі політики на веб-сайтах щодо Відкритого доступу, або ж використовують ліцензії Creative Commons, а в DOAJ представлено лише 43 румунських журнали. 

Богдан Винар: на його підручниках виросло не одне покоління американських бібліотекарів

Як на мене, то це просто величезна трагедія усього нашого бібліотекознавства, що бібліотекарі в Україні читали і читають підручники всіляких смірнових-столярових, а в цей же час на працях наших бібліотекознавців навчаються спеціалісти однієї з найпотужніших бібліотечних систем світу. Зауважив, що на сторінках УБЕ є поки лише стаття про Любомира Винара, тож я хочу трішки написати про його брата – Богдана Винара.

Державна мова у сфері науки

Депутати Верховної Ради України ухвалили у другому читанні законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Єдиною державною мовою в Україні є українська, вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, водночас, дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. За порушення мовної політики, зокрема й в науці, тепер загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), щоправда набуття чинності цієї норми відтерміновано на 3 роки. Статус лінгва франка збережено за англійською, можна видавати науковий журнал естонською, але не російською, а от наукові конференції чомусь дозволено проводити лише українською, або англійською. 

Про толерантність і відкритість до сприйняття іншості

Випадково придбав на розпродажі книжку фінського соціолога Арі Турунена, а вона виявилась неймовірною! На уроках історії в школі, як правило, розповідали нам як в різних країнах один психопат змінював іншого психопата, який деспот вигадував все нові і нові податки для бідного народу, а от з людяністю, взаєморозумінням та культурним поступом у моїх педагогів якось не складалося. Натомість, Арі Турунен розповідає забуті історії 9 великих міст світу, що в період свого розквіту подарували своїм мешканцям простір вільної думки і не можу втриматись, щоб не переповісти вам кілька історій про міста та книги.

Переходь на світлу сторону сили?

Багато наукових журналів зараз переходять з традиційної передплатної моделі на рейки відкритого доступу. Така метаморфоза має свої pro et contra: зміна публікаційної моделі може вплинути на рішення авторів подавати свої статті до журналу (адже, за публікацію у відкритому журналі автор, як правило, повинен добряче заплатити), а покращення доступності статті може позитивно вплинути на її цитування (більше вчених зможе ознайомитись з повним текстом роботи, а потім вони її згадають у своїх статтях). Група дослідників вирішила перевірити, що насправді відбувається з такими трансформованими журналами і проаналізували 171 журнал з Web of Science, які навернулись у відкритий доступ. 

Інструмент Link References від Crossref

У пошуковику Crossref Metadata Search з’явився новий інструмент Link References, який буде особливо корисним для спеціалістів, що відповідають за створення якісних та повних метаданих. Відкриваємо Link References, вставляємо список використаної літератури у поле, натискаємо велику зелену кнопку Match to DOIs і інструмент спробує автоматично відшукати коректний ідентифікатор DOI для кожної позиції. Інструмент не розуміє нумерації посилань, але працює з різними бібліографічними стилями, тому жодні гости та дсту не зможуть завадити вашому улюбленому журналу отримати якісну пристатейку з DOI. 

Гельсінська ініціатива щодо підтримки багатомовності в науковій комунікації

З’явилась нова цікава Гельсінська ініціатива щодо підтримки багатомовності в науковій комунікації, автори якої рекомендують політикам, керівникам, університетам, науковим установам, фондам, бібліотекам та вченим цінувати науковців поширюють результати наукових досліджень поза академічним товариством, забезпечувати рівний доступ до знань різними мовами, захищати національні інфраструктури, що публікують регіонально значущі дослідження, підтримувати мовне різноманіття в оцінці наукової діяльності та фінансуванні досліджень. 

Springer Nature опублікував свою першу книгу створену штучним інтелектом

Ролан Барт нервово палить в стороні, але рано чи пізно це мало статися. Видавництво Springer Nature опублікувало свою першу книгу, яку згенерувала машина. Springer Nature разом з дослідниками Франкфуртського університету розробило алгоритм Beta Writer, що працює з рецензованим контентом платформи SpringerLink, кластеризує інформацію, упорядковує її в глави і розділи, створює стислі резюме та списки використаної літератури. Написана комп’ютером електронна книга містить огляд найновіших досліджень про літій-іонні акумулятори і вільно доступна для завантаження на SpringerLinkКомпанія вже заявила, що планує розширити цей пілотний проект і на інші предметні області. 

Рецензування наукових книг: кругова порука, або вони й справді це роблять

Практика розкриття імен рецензентів у наукових книгах – це звичайна практика в країнах Центральної та Східної Європи. Ми це сприймаємо як даність і часто навіть не замислюємось, що не весь науковий світ живе за такими ж канонами. Так, наприклад, у Європі та США не вказують імен рецензентів, а в Фінляндії та Фландрії на державному рівні використовують спеціальну етикетку peer-review label – прізвища рецензентів приховано, але це лого свідчить, що видавець провів рецензування роботи. У PLoS One з’явились результати цікавого дослідження, в якому автори спробували перевірити, чи польська практика розкриття імен рецензентів на обкладинках наукових монографій виконує функції peer-review label, і чи можна її використовувати в якості критерію оцінки наукових публікацій.

Три небезпечні пропозиції до Порядку формування Переліку наукових фахових видань

З настанням весни розквітла й проектна творчість МОН. Слідом за проектом наказу «Про опублікування результатів дисертацій…» МОН запропонувало для громадського обговорення проект наказу «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань, затвердженого наказом МОН від 15 січня 2018 року № 32». Переконаний, що чинний Порядок – поки найкращий у нашій історії, тому дуже не хочеться, щоб його поламали. У пропозиціях не прибрали нонсенсе SENSE, але згадали про видання, що містять державну таємницю, дозволи виключеним виданням повертатися у Перелік ітд. Але є три пропозиції, які видаються мені доволі небезпечними для розвитку українських наукових видань. 

Де опублікувати наукову статтю з економіки безкоштовно? Та багато де!

Замучила мене та частина одарованих українських економістів, які репетують і ширять байки, що публікація наукової статті коштує страшних грошей, а публікація статті в журналах, що представлені в Scopus або Web of Science Core Collection коштує дуже страшних грошей. Давайте на конкретних прикладах покажемо маленьким аспірантам, яким не пощастило з науковим керівником, як завиграшки знайти наукові журнали публікація в яких абсолютно безкоштовна. 

Здобути ступінь доктора, чи кандидата наук буде так само легко?

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Можна було прогнозувати появу в проекті вимог щодо наявності публікацій у виданнях, що індексуються у Scopus та Web of Science, але такого не трапилося. Просто, у порівнянні з чинним наказом, прибрали мотивацію щодо публікації статей у російських журналах. У тих місцях проекту, де автори намагалися загравати з наукометрією, знову не обійшлося без перлин, але давайте спершу коротко переповім вимоги до публікацій. 

Експериментуємо з рецензуванням разом з ReimagineReview

Сучасна модель наукової комунікації нерозривно пов'язана з процесом експертної перевірки дослідницьких робіт – peer review дозволяє вченим дізнатись думку колег, виявити та виправити помилки, проводити фільтрацію робіт, боротися з плагіатом та псевдонауковими публікаціями. Однак, зібрано вже достатньо прикладів того, що система рецензування працює далеко неідеально, тому наукова спільнота постійно намагається запропонувати нові способи проведення peer review, які б були прозорішими, швидшими та надійнішими. Група біологів створила реєстр-платформу ReimagineReview для фіксації та стеження за експериментами з науковим рецензуванням. 

Обираємо журнал для публікації разом з Cofactor

Біологиня Анна Шарман якось помітила, що світ наукового видавництва швидко змінюються і сучасним вченим дуже важко поспіти за всіма новими подіями в науковій комунікації, тож вона створила тренінгову компанію Cofactor, яка проводить відповідні спеціалізовані тренінги та консультації для дослідників. Не агітую скористатися послугами компанії, але погляньте на цікавий онлайн-інструмент Cofactor Journal selector, що дозволяє відшукати журнал для публікації відповідно до встановлених критеріїв: галузь, вид рецензування, відкритий доступ, швидкість публікації...

Принцип Анни Кареніної в науці

Згідно з принципом Анни Кареніної, для успіху будь-якої справи потрібна одночасна наявність цілого ряду факторів, натомість, брак хоча б одного з цих факторів прирікає усі наші зусилля на невдачу. Лутц Борнманн та Вернер Маркс вивели принцип Анни Кареніної для сучасної науки і вважають, що вченим потрібні для щастя: 1) рецензування грантових заявок та рукописів; 2) цитування публікацій; 3) нові наукові відкриття. Наприклад, маємо наукове відкриття, маємо визнання колег у вигляді цитувань, але через брак чесної оцінки нам не вдасться отримати фінансування і, отже, успіху ми не досягнемо. 

Scholarometer від Індіанського університету

Вчені Індіанського університету представили краудсорсинговий бібліометричний інструмент Scholarometer. Потрібно встановити відповідне розширення для свого веб-браузера, а коли опинитесь на сторінці профілю автора Google Scholar і побачите у верхньому правому кутку кнопку Scholarometer – введіть назву дисципліни, яка на вашу думку найбільше відповідає тематиці робіт науковця, щоб побачити додаткові показники для конкретного автора. Задум такий, що користувачі пропонують назви дисциплін, які потрапляють у базу і забрана «мудрість мас» дозволить обраховувати певні універсальні метрики, зокрема hs

Бібліометрія і dblp

Бібліографічна база даних dblp computer science bibliography покликана забезпечити дослідників вільним доступом до високоякісних метаданих та гіперпосилань на відповідні публікації у галузі комп’ютерних наук. Станом на січень 2019 року dblp індексує понад 4,4 мільйони публікацій, понад 40000 томів журналів, більш як 39000 конференцій та воркшопів, понад 80000 монографій. Велетенська база даних для фахівців інформатиків, але допис не зовсім про саму базу, а про ЧАПи до неї. 

Від Індії до України: стимулювання публікацій у топових наукових журналах

Уряд Індії думає над пропозицією щодо преміювання аспірантів за публікації статей у топових наукових виданнях. Приблизно $700 індійський уряд готовий «віддати» за таку статтю, проте самі науковці стверджують, що це призведе до росту публікації псевдонаукового спаму та різноманітних неетичних маніпуляцій, а не до покращення якості наукових робіт. Крім того, індійські вчені критикують цю ініціативу ще й через те, що вона визнає індійські журнали апріорі менш престижними, а це означає, що ініціатива стимулюватиме індусів публікувати оригінальні наукові роботи в іноземних журналах, що ще більше погіршить якість індійських журналів. 

Нова метрика Research Interest від ResearchGate

Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем. 

Краудсорсинговий відкритий індекс цитувань CROCI

Ініціатива Відкритих цитувань вже відкрила нам доступ до мільйонів наукових цитувань, проте 5 великих видавців академічної літератури (Elsevier, IEEE, Wolters Kluwer Health, IOP Publishing та American Chemical Society) досі ще не підтримали I4OC. Егон Вілліґаген запустив петицію до Американського хімічного товариства з вимогою відкрити цитування, редколегія Journal of Informetrics звільнилася повним складом після чергової відмови Elsevier переглянути свою позицію щодо відкритих цитувань… однак, згадана п’ятірка тримається за свою безглузду заборону. 

Сан-Франциська декларація про оцінку наукових досліджень

У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація. 

CHORUS Search: хто фінансує наукові дослідження

Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref. 

Відкритий доступ до наукових цитувань

З’явився практичний посібник «Відкритий доступ до наукових цитувань» від працівників Державної науково-технічної бібліотеки України, що пояснює чому науковим журналам слід отримувати ідентифікатори DOI саме від реєстраційної агенції Crossref, як скористатися сервісом Cited-by від Crossref та відкрити свої посилання, чому так важливо підтримати Initiative for Open Citations, як передавати списки використаної літератури з допомогою форми Simple Text Query, або через Metadata Manager BETA і де можна буде насолодитися результати. 

У Scopus стало менше українських журналів

У січневому Discontinued sources from Scopus опинилося відразу 3 журнали українського видавця і всі вони належать LLC 'CPC 'Business Perspectives'. Scopus припинив індексувати нові номери журналів: «Banks and Bank Systems», «Investment Management and Financial Innovations» та «Problems and Perspectives in Management». Причини припинення індексації: Radar – аналітичний алгоритм, що слідкує за поведінкою журналів (фіксує зміни кількості опублікованих статей, самоцитування, географію авторів, їх інституційну приналежність ітд.) та Publication Concerns – якщо користувачі, покупці, чи просто небайдужі користувачі мають певні занепокоєння щодо якості публікації, то вони можуть попросити переоцінити журнал. 

Наукометричні бази даних vs Бази даних цитувань

Порядок формування Переліку наукових фахових видань України вимагає, щоб журнал було включено «до профільних міжнародних наукометричних баз даних, рекомендованих МОН». Офіційного монівського переліку «наукометричних баз даних» ніхто не бачив, англомовні джерела не використовують словосполучення «scientometric databases» і навіть бази даних, які МОН 100% зараховує до наукометричних, уникають слова scientometric у своїх описах. Так, виробники інструменту Scopus позиціонують свій продукт, як реферативну та цитатну базу рецензованої літератури – «abstract and citation database of peer-reviewed literature», а Web of Science Core Collection запрошує користувачів «explore the deep citation connections in the sciences, social sciences, arts, and humanities».

УКРМАРК: потім його почеплю при стіні

На веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сумно лежить собі сторіночка проекту розробки національного формату представлення бібліографічних даних УКРМАРК, який датовано ще далеким 2004 роком, і, схоже, десь тоді й вичерпалася фінансова підтримка цього проекту Міжнародним фондом «Відродження». Попри те, що цей формат повністю сумісний з UNIMARC, який використовується в ІРБІС, УФД/Бібліотека, МАРК-SQL, Koha… УКРМАРК так і залишився на стадії проекту. Не буду сперечатися з тим фактом, що всі бібліотекарі країни страшенно зайняті, просто цікаво – на які такі невідкладні справи вони переключились, що за всі ці роки не знайшлося, хоч дрібочки часу на УКРМАРК?

Мотиви самоархівування робіт в академічних соціальних мережах

Самоархівування наукових робіт у соціальній мережі ResearchGate – чудовий спосіб пропагування відкритої науки, який робить наукові результати доступними для широкої аудиторії, що прискорює науковий прогрес і корисний для суспільства в цілому. Однак, чому вчені так полюбляють представляти свої роботи у спеціалізованих соціальних мережах? Опитування 226 користувачів ResearchGate показало, що такі фактори, як доступність, альтруїзм, взаємний обмін та довіра особливо важливі для користувачів. 

Редакційна колегія Journal of Informetrics подала у відставку і створила новий журнал

Редакційна колегія топового ельзевірівського наукометричного журналу Journal of Informetrics подала у відставку в знак протесту проти політики відкритого доступу свого видавця. Члени редколегії вимагали від Elsevier, щоб той знизив плату за публікацію відкритих статей (US$1,800 + податки), а також підтримав Initiative for Open Citations (I4OC). Міжнародне товариство наукометрії та інформатики ISSI вже оголосило про запуск нового журналу Quantitative Science Studies, редакція якого складається з членів колишньої редакції Journal of Informetrics. 

Індонезійська SINTA: весела, як додавання хіршів

У 2017 році уряд Індонезії запровадив своєрідну метрику Science and Technology Index (SINTA) для вимірювання продуктивності вчених та установ і прийняття рішень щодо фінансування досліджень. SINTA враховує кількість документів, що індексуються в Scopus, кількість цитувань цих документів у Scopus і (увага!) Google Scholar та h-індекс дослідників. Коли у липні Міністерство досліджень, технологій та вищої освіти Індонезії роздало нагороди авторам з найвищими показниками SINTA, то серед переможців опинились й ті, хто зловживав системою. Згодом, Міністерство визнало, що 15 авторів-переможців використовували неетичні практики і припинило фінансувати таких дослідників. 

Де писати свої наукові статті?

Різноманітні адміністратори люблять закликати українських науковців та освітян до написання високоякісних академічних робіт, але не пригадую, щоб хтось особливо цікавився, де саме, у яких комфортних умовах, ці працівники повинні писати свої роботи? Ангела Р. Добеле та Екант Веер вирішили дослідили, як академічні автори організовують свої робочі місця для виконання письмових завдань. Учасники дослідження надсилали на емейл світлини робочих місць, які вони вважали «найкращими», а потім ще додатково відповідали на кілька запитань щодо обраного місця. 

Розпочнімо рік з українського наукпопу

Розпочинати рік з огляду науково-популярної літератури – це  хороша звичка. Україномовного наукпопу стало видаватися стільки, що нарешті можна щось вибрати, і тепер купую не просто тому, що українське і потрібно підтримати, а тому, що хочу прочитати. Давайте поділюся, що цікавого прочитав з нонфікшину в минулому році. Почнемо з книги від творця коміксів xkcd – Ренделл Манро «А що як?..». – Харків: Vivat, 2018. – 320. А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь удасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в одне й те саме місце? «А що, як?..» – це така книжка, у якій автор досліджує гіпотетичні головоломки, від філософських до наукових, у яких передбачається цілковите зникнення людства чи хоча б по-справжньому великий вибух, і дає серйозні відповіді на найнеймовірніші запитання, які, можливо, ніколи не спадали вам на думку.