Здобути ступінь доктора, чи кандидата наук буде так само легко?

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Можна було прогнозувати появу в проекті вимог щодо наявності публікацій у виданнях, що індексуються у Scopus та Web of Science, але такого не трапилося. Просто, у порівнянні з чинним наказом, прибрали мотивацію щодо публікації статей у російських журналах. У тих місцях проекту, де автори намагалися загравати з наукометрією, знову не обійшлося без перлин, але давайте спершу коротко переповім вимоги до публікацій. 

Експериментуємо з рецензуванням разом з ReimagineReview

Сучасна модель наукової комунікації нерозривно пов'язана з процесом експертної перевірки дослідницьких робіт – peer review дозволяє вченим дізнатись думку колег, виявити та виправити помилки, проводити фільтрацію робіт, боротися з плагіатом та псевдонауковими публікаціями. Однак, зібрано вже достатньо прикладів того, що система рецензування працює далеко неідеально, тому наукова спільнота постійно намагається запропонувати нові способи проведення peer review, які б були прозорішими, швидшими та надійнішими. Група біологів створила реєстр-платформу ReimagineReview для фіксації та стеження за експериментами з науковим рецензуванням. 

Обираємо журнал для публікації разом з Cofactor

Біологиня Анна Шарман якось помітила, що світ наукового видавництва швидко змінюються і сучасним вченим дуже важко поспіти за всіма новими подіями в науковій комунікації, тож вона створила тренінгову компанію Cofactor, яка проводить відповідні спеціалізовані тренінги та консультації для дослідників. Не агітую скористатися послугами компанії, але погляньте на цікавий онлайн-інструмент Cofactor Journal selector, що дозволяє відшукати журнал для публікації відповідно до встановлених критеріїв: галузь, вид рецензування, відкритий доступ, швидкість публікації...

Принцип Анни Кареніної в науці

Згідно з принципом Анни Кареніної, для успіху будь-якої справи потрібна одночасна наявність цілого ряду факторів, натомість, брак хоча б одного з цих факторів прирікає усі наші зусилля на невдачу. Лутц Борнманн та Вернер Маркс вивели принцип Анни Кареніної для сучасної науки і вважають, що вченим потрібні для щастя: 1) рецензування грантових заявок та рукописів; 2) цитування публікацій; 3) нові наукові відкриття. Наприклад, маємо наукове відкриття, маємо визнання колег у вигляді цитувань, але через брак чесної оцінки нам не вдасться отримати фінансування і, отже, успіху ми не досягнемо. 

Scholarometer від Індіанського університету

Вчені Індіанського університету представили краудсорсинговий бібліометричний інструмент Scholarometer. Потрібно встановити відповідне розширення для свого веб-браузера, а коли опинитесь на сторінці профілю автора Google Scholar і побачите у верхньому правому кутку кнопку Scholarometer – введіть назву дисципліни, яка на вашу думку найбільше відповідає тематиці робіт науковця, щоб побачити додаткові показники для конкретного автора. Задум такий, що користувачі пропонують назви дисциплін, які потрапляють у базу і забрана «мудрість мас» дозволить обраховувати певні універсальні метрики, зокрема hs

Бібліометрія і dblp

Бібліографічна база даних dblp computer science bibliography покликана забезпечити дослідників вільним доступом до високоякісних метаданих та гіперпосилань на відповідні публікації у галузі комп’ютерних наук. Станом на січень 2019 року dblp індексує понад 4,4 мільйони публікацій, понад 40000 томів журналів, більш як 39000 конференцій та воркшопів, понад 80000 монографій. Велетенська база даних для фахівців інформатиків, але допис не зовсім про саму базу, а про ЧАПи до неї. 

Від Індії до України: стимулювання публікацій у топових наукових журналах

Уряд Індії думає над пропозицією щодо преміювання аспірантів за публікації статей у топових наукових виданнях. Приблизно $700 індійський уряд готовий «віддати» за таку статтю, проте самі науковці стверджують, що це призведе до росту публікації псевдонаукового спаму та різноманітних неетичних маніпуляцій, а не до покращення якості наукових робіт. Крім того, індійські вчені критикують цю ініціативу ще й через те, що вона визнає індійські журнали апріорі менш престижними, а це означає, що ініціатива стимулюватиме індусів публікувати оригінальні наукові роботи в іноземних журналах, що ще більше погіршить якість індійських журналів. 

Нова метрика Research Interest від ResearchGate

Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем. 

Краудсорсинговий відкритий індекс цитувань CROCI

Ініціатива Відкритих цитувань вже відкрила нам доступ до мільйонів наукових цитувань, проте 5 великих видавців академічної літератури (Elsevier, IEEE, Wolters Kluwer Health, IOP Publishing та American Chemical Society) досі ще не підтримали I4OC. Егон Вілліґаген запустив петицію до Американського хімічного товариства з вимогою відкрити цитування, редколегія Journal of Informetrics звільнилася повним складом після чергової відмови Elsevier переглянути свою позицію щодо відкритих цитувань… однак, згадана п’ятірка тримається за свою безглузду заборону. 

Сан-Франциська декларація про оцінку наукових досліджень

У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація. 

CHORUS Search: хто фінансує наукові дослідження

Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref. 

Відкритий доступ до наукових цитувань

З’явився практичний посібник «Відкритий доступ до наукових цитувань» від працівників Державної науково-технічної бібліотеки України, що пояснює чому науковим журналам слід отримувати ідентифікатори DOI саме від реєстраційної агенції Crossref, як скористатися сервісом Cited-by від Crossref та відкрити свої посилання, чому так важливо підтримати Initiative for Open Citations, як передавати списки використаної літератури з допомогою форми Simple Text Query, або через Metadata Manager BETA і де можна буде насолодитися результати. 

У Scopus стало менше українських журналів

У січневому Discontinued sources from Scopus опинилося відразу 3 журнали українського видавця і всі вони належать LLC 'CPC 'Business Perspectives'. Scopus припинив індексувати нові номери журналів: «Banks and Bank Systems», «Investment Management and Financial Innovations» та «Problems and Perspectives in Management». Причини припинення індексації: Radar – аналітичний алгоритм, що слідкує за поведінкою журналів (фіксує зміни кількості опублікованих статей, самоцитування, географію авторів, їх інституційну приналежність ітд.) та Publication Concerns – якщо користувачі, покупці, чи просто небайдужі користувачі мають певні занепокоєння щодо якості публікації, то вони можуть попросити переоцінити журнал. 

Наукометричні бази даних vs Бази даних цитувань

Порядок формування Переліку наукових фахових видань України вимагає, щоб журнал було включено «до профільних міжнародних наукометричних баз даних, рекомендованих МОН». Офіційного монівського переліку «наукометричних баз даних» ніхто не бачив, англомовні джерела не використовують словосполучення «scientometric databases» і навіть бази даних, які МОН 100% зараховує до наукометричних, уникають слова scientometric у своїх описах. Так, виробники інструменту Scopus позиціонують свій продукт, як реферативну та цитатну базу рецензованої літератури – «abstract and citation database of peer-reviewed literature», а Web of Science Core Collection запрошує користувачів «explore the deep citation connections in the sciences, social sciences, arts, and humanities».

УКРМАРК: потім його почеплю при стіні

На веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сумно лежить собі сторіночка проекту розробки національного формату представлення бібліографічних даних УКРМАРК, який датовано ще далеким 2004 роком, і, схоже, десь тоді й вичерпалася фінансова підтримка цього проекту Міжнародним фондом «Відродження». Попри те, що цей формат повністю сумісний з UNIMARC, який використовується в ІРБІС, УФД/Бібліотека, МАРК-SQL, Koha… УКРМАРК так і залишився на стадії проекту. Не буду сперечатися з тим фактом, що всі бібліотекарі країни страшенно зайняті, просто цікаво – на які такі невідкладні справи вони переключились, що за всі ці роки не знайшлося, хоч дрібочки часу на УКРМАРК?

Мотиви самоархівування робіт в академічних соціальних мережах

Самоархівування наукових робіт у соціальній мережі ResearchGate – чудовий спосіб пропагування відкритої науки, який робить наукові результати доступними для широкої аудиторії, що прискорює науковий прогрес і корисний для суспільства в цілому. Однак, чому вчені так полюбляють представляти свої роботи у спеціалізованих соціальних мережах? Опитування 226 користувачів ResearchGate показало, що такі фактори, як доступність, альтруїзм, взаємний обмін та довіра особливо важливі для користувачів. 

Редакційна колегія Journal of Informetrics подала у відставку і створила новий журнал

Редакційна колегія топового ельзевірівського наукометричного журналу Journal of Informetrics подала у відставку в знак протесту проти політики відкритого доступу свого видавця. Члени редколегії вимагали від Elsevier, щоб той знизив плату за публікацію відкритих статей (US$1,800 + податки), а також підтримав Initiative for Open Citations (I4OC). Міжнародне товариство наукометрії та інформатики ISSI вже оголосило про запуск нового журналу Quantitative Science Studies, редакція якого складається з членів колишньої редакції Journal of Informetrics. 

Індонезійська SINTA: весела, як додавання хіршів

У 2017 році уряд Індонезії запровадив своєрідну метрику Science and Technology Index (SINTA) для вимірювання продуктивності вчених та установ і прийняття рішень щодо фінансування досліджень. SINTA враховує кількість документів, що індексуються в Scopus, кількість цитувань цих документів у Scopus і (увага!) Google Scholar та h-індекс дослідників. Коли у липні Міністерство досліджень, технологій та вищої освіти Індонезії роздало нагороди авторам з найвищими показниками SINTA, то серед переможців опинились й ті, хто зловживав системою. Згодом, Міністерство визнало, що 15 авторів-переможців використовували неетичні практики і припинило фінансувати таких дослідників. 

Де писати свої наукові статті?

Різноманітні адміністратори люблять закликати українських науковців та освітян до написання високоякісних академічних робіт, але не пригадую, щоб хтось особливо цікавився, де саме, у яких комфортних умовах, ці працівники повинні писати свої роботи? Ангела Р. Добеле та Екант Веер вирішили дослідили, як академічні автори організовують свої робочі місця для виконання письмових завдань. Учасники дослідження надсилали на емейл світлини робочих місць, які вони вважали «найкращими», а потім ще додатково відповідали на кілька запитань щодо обраного місця. 

Розпочнімо рік з українського наукпопу

Розпочинати рік з огляду науково-популярної літератури – це  хороша звичка. Україномовного наукпопу стало видаватися стільки, що нарешті можна щось вибрати, і тепер купую не просто тому, що українське і потрібно підтримати, а тому, що хочу прочитати. Давайте поділюся, що цікавого прочитав з нонфікшину в минулому році. Почнемо з книги від творця коміксів xkcd – Ренделл Манро «А що як?..». – Харків: Vivat, 2018. – 320. А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь удасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в одне й те саме місце? «А що, як?..» – це така книжка, у якій автор досліджує гіпотетичні головоломки, від філософських до наукових, у яких передбачається цілковите зникнення людства чи хоча б по-справжньому великий вибух, і дає серйозні відповіді на найнеймовірніші запитання, які, можливо, ніколи не спадали вам на думку.