Суто кількісні забави зі Scopus

Дивуюсь, як деякі науковці, посадовці, активісти можуть стверджувати, що наукометрія не працює?! Давайте позабавляємося суто кількісними ревізіями в Scopus. Покажу вам нове диво-природи в цій базі – журнал «International Journal of Engineering and Technology». За 2 попередні роки опублікував 51 роботу, однак цього року з’явилося вже майже 2000 публікацій! Українці вже опублікували в цьому журналі 127 документів, кожна така публікація може мати кілька співавторів, то ж самі рахуйте скільки зачотних скопусівських дядь і тьоть отримає українська наука. 

Звичайно, $200 за публікацію у поєднанні з карколомним ростом кількості публікацій ще нічого не доводить, але запідозрити щось можна. 


Або давайте поглянемо, як протягом минулих років змінювалася продуктивність українських вчених-економістів. Залазимо в Scimago Journal & Country Rank, натискаємо на Economics, Econometrics and Finance і бачимо стрімкі перепади в динаміці публікацій. 


Що це означає? Невже після 2013 року відбулися якісь вкрай негативні тектонічні зсуви у вітчизняній економічній науці?! Ні, просто база Scopus підчистилась і перестала індексувати деякі видання

Хтось скаже: Стоп, стоп, стоп… але ж усі ці скопуси і воси повинні допомагати нам відділити зерно від полови? Так вони й допомагають! Навіть вивівши простенький графік на екран автор розуміє, що краще не зв’язуватися з подібними журналами, адже дуже сумнівно, що за таких стаханівських темпів публікації редакція здатна гарантувати якісне рецензування рукописів. 

Однак, якщо ви всупереч здоровому глузду, плануєте преміювати і нагороджувати науковців та установи за публікації у виключених журналах, враховувати їх при обрахунку рейтингів, оцінці наукових проектів, присуджені вчених звань… то тут навіть найдосконаліший інструмент вам нічим не зарадить.

P.S. Підказали у коментарях, що в Business, Management and Accounting у нас справжні американські гірки! Здогадайтесь чому...


26 коментарів:

  1. А як оті українськи автори отих 127 статей надибали журнал в Арабських еміратах???? І як же РАДАР? Невже ще не помітив оті 1959 статей??

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гадаю, спам-розсилка прийшла от і наші автори надибали. Це у нас тільки на комплектування фонду і зп бібліотекарям грошей нема, а на всякі копернікуси гроші скоро знаходяться.

      Скопусівський Radar напевно помітив (сам надсилав запит re-evaluation@scopus.com і отримав підтвердження щодо CSAB), але ось ці циферки включать у всілякі звіти і замість того, щоб провести бесіду з авторами, їх ставитимуть у приклад.

      Видалити
  2. А погляньте на картинку по Business, Management and Accounting. Що трапилося у 2002 році????


    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ого! Та в Business, Management and Accounting у нас справжні американські гірки! Високо несемо прапор проривних досліджень у бухобліку)

      Видалити
  3. Анонім17.07.18, 13:49

    Цікаво. Та де тільки ті вітчизняні вчені не публікуються! Головна тенденція наступна - як тільки у якомусь журналу зявляється масив українських авторів (прямо таки черга), то у журнала починаються проблеми з якістю статей, географією авторів, і нарешті у відносинах з індексами (ВОСи, Скопуси, та інше). От такий цікавий у нас автор вітчизняний - носій проблем для будь якого журнала. Може проблема у тому, що якість статей вітчизняних авторі дійсно низька і цього не побачити може тільки сліпий? Тоді навіщо такі статті валом публікувати?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Проблема не в наших авторах, просто є такий шахрайський бізнес - журнал спершу поводиться як слід, а після входження в базу - намагається опублікувати якнайбільше статей поки його не виженуть. За цей рік журнал вже заробив $400 тис., тож спокуса серйозна. Не стверджую, що цей журнал саме такий, але я б його перевірив.

      Головне, що на рівні оцінювання продуктивності українських установ усе це дуже легко відкинути! Достатньо, щоб МОН та НАН вивісили список на сайті, що публікації у таких журналах (+рік) ніде не враховуються. А у нас замість цього або назавжди враховують ці публікації, або ще краще - о ми знайшли мурзілку в скопус, значить визначайте, що копєрнікус також база.

      Видалити
  4. Анонім17.07.18, 16:03

    Проблема не в українських авторах? Та ні, саме в них, таких "кулуарних" авторах і проблема. А хто примушує укрїнських авторів публікуватися у такому журналі? Чому вони не подають статті до більш солідних вартих довіри журналів? Чому у такому журналі не публікується жоден солідни у темі іноземний автор, із США, Бриатнії, Австралії, Канади і т.д. А тому, що солідного автора зі змістовною публікацією опублікують у солідному журналі, а нашого "вченого" з "науковою працєю" - лише у такому сміттєвому журналі. Тому кожен автор обирає сам, де має знаходиться його праця - у солідних колах вчених або на смітнику. А щодо списку МОНу щодо журналів, які у СКОПУС і публікують підозрілу кількість статей вітчизняних авторів, то наврядчі МОН захоче ризикнути створити такий список, бо перейняти справу Біла наврядчи спроможний.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Для даного журналу британці також потрапили у топ-10 за чисельністю: India 1274, Malaysia 198, Indonesia 143, Ukraine 127, South Korea 78, Russian Federation 77, Saudi Arabia 15, Iraq 14, Thailand 13, United Kingdom 12.

      Видалити
  5. Анонім17.07.18, 16:45

    Чи можна порівняти цифру 127 з цифрою 12? Ні, бо це на порядок меньше. Тому, щодо британців можна вважати, що вони до цього журналу потрапили випадково. А от індуси...вічні рекордсмени щодо "сміттєвих статей" це не випадково. Як і інші у списку до росіян включно. Тут, можливо здивували лише корейці. Тому вивчаємо журнали. Якщо знаходимо там серед статей переважну більшість вітчизняних авторів, з Індії, Індонезії, Росії, Малайзії, то робимо правильний висновок - скоріше за все, це сміттєвий журнал. Добре Ви дослідження зробили. Дуже цікаве.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так це не дослідження, це в 1 клік робиться, а другим кліком могли б відповідний список журналів зробити і не чекати на юристів Ельзевір ітд. Щоправда, в індусів є список, але щось він не завжди спрацює)

      Видалити
  6. Анонім17.07.18, 20:28

    Щодо індусів, то тут взагалі без слів. Порозлазилися ці "Скопусовські рекордсмени" по журналах в усьому світі. І у вітчизняних журналах також. У чомусь ми з ними однакові - можливо у гонитві за Скопусами через публікацію у переферійних журналах з нерозвинутих країн. Ми публікуємося у них, вони у нас. Така собі картельна угода, без слів, але усе усім зрозуміло. За таких темпів стахоновських, скоро у Скопусі не залишиться жодного вітчизняного журналу. Ото біда, так біда для наших вчених-стахановців.

    ВідповістиВидалити
  7. Анонім18.07.18, 23:16

    А ось вчені з півночі, шведи, взагалі відмовилися від журналів Елзівера. Не хочуть гнатися за Скопусами. Цікавий досвід. Побачимо, що з цього вийде

    https://www.the-scientist.com/the-nutshell/sweden-cancels-agreement-with-elsevier-over-open-access-64405

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це абсолютно різні речі - Скопус і передплати журналів Ельзевір. Скопус індексує не всі журнали Ельзевір і журнали видавництва становлять лише 10% бази. Перемовини про ціну передплати завжди складні і мова тут про те, що низка країн ЄС не хочуть продовжувати передплату на таких умовах + прагнуть, щоб їхні вчені більше публікувалися у відкритих журналів. В Україні ж відсутня і передплата, і підтримка друку у відкритих журналах.

      До речі, у північних країн є The Nordic List. Значно суворіше, ніж просто Скопус і от це, справді, цікавий досвід, що варто перейняти;)

      Видалити
  8. Анонім19.07.18, 11:22

    А от і не різні. СКОПУС це платформа Елзіверу для просування своїх журналів, а то у нас Елзівер став прямо таки благодійною організацією. Ви знаєте, що для Елзівер СКОПУС це легальний доступ до ключової (щодо цитування і не тільки) про журнали-конкуренти? Ви знаэте, які показники наукометрії, окрім тих, що СКОПУС робить публічними, СКОПУС ще рахує? Про що ви кажете. СКОПУС це кінцівка Елзіверу, а хто знає ситуацію із середини, той скаже, що це просто таке серце Елзіверу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ельзевір + ще кілька великих видавництв і так скупили вже майже всі популярні журнали... що їм там ще просувати. Підозрюю, збирають і аналізують не так наукометричну інформацію, як поведінку, запити користувачів.

      Видалити
    2. Анонім20.07.18, 11:03

      Більшість журналів цих великих видаництв напівпорожі, тому ці великі видавництва досі хочуть лавірувати між підпискою на бандли з порожніми журналами, та відкритим доступом з оплатою за публікацію від авторів та різних фондів. Щодо Елзівера...це не просто велике видавництво, бо воно має інструмент впливу на журнали своїх конкурентів - тобто Скопус. Пару місяців тому наткнувся я на такий собі "журнал" Елзівера "Procedia". Публікує він наукові тези з конференцій з третіх країн. По 4-5 тисяч кожного року. Звісно, що ревьювінгу ніякого там немає. Дивіться з яких країн ці конференції. І при цьому, цей мотлох Елзіверу індексується їх же Скопусом. Сором! Тому, не порівнюйте Елзівер з іншими великими та поважними видавництвами світу. Наприклад з Wiley. Ото видавництво! 200 років історії! І ніяких тобі Procedia мусорних та Скопусів.

      Видалити
    3. У Скопус є 8 журналів з Procedia в назві, але жоден не підходить під опис.

      Видалити
    4. Анонім21.07.18, 01:27

      Підходить, ще й як. Ось той, що з комп. наук https://www.journals.elsevier.com/procedia-computer-science/special-issues. У нього за 2017 рік було 20 випусків. Наприклад, по конф. у Москві - більше 100 статей (це один випуск). У більшості з цих 20 випусків, кількість тез більше 100. Про що тут можна казати. І таких Procedia у них 8. Тобто, це мега-журнал, який вони хитро розбили на 8 окремих, і у сукупності у них друкують конф. тези у кількості більше за 10000 тез на рік і включають їх до індексування Скопусом.

      Видалити
    5. Значить потрібно знову писати в CSAB)

      Видалити
  9. Анонім19.07.18, 11:24

    А список, що Ви навели по Скандинавії цікавий. Потрібно лише розрізняти журнали рівня 2, 1 і "нульові". Для нашого вченого світу також було б доречно вивчити досвід цих скандинавських хлопців, як і сам список.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Запровадження списків також криє свої небезпеки, але поки такий підхід видається дещо точнішим, аніж просто Скопус та ВоС.

      Видалити
  10. Анонім19.07.18, 17:17

    Оце Ви точно у яблуко потрапили, бо СКОПУС та ВОС це комплексні комерційні продукти, а списки журналів як правили у світі розробляються без комерційної цілі та за участю абсолютно незалежних експертів (як у Братанському списку журналів). В останньому у нас поки що недоопрацювання. Але все попереду.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Але без доступу до Скопус та ВоС такі списки важко укласти(

      Видалити
  11. Анонім20.07.18, 00:04

    Зовсім ні. Наприклад у Британців їх список будується на експертній оцінці міжнародного наукового комітету (майже 50 вчених). І вони заявляють, що їх вибір не залежить ні від СОПУСу, ні від ВОСу (від їх списків). Просто вони, на відміну від нас, самодостатні люди.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, але створити подібні списки без доступу до Скопус дуже складно. Бачив вже ініціативи, що експерти порадять, які видання включати... ммм... недарма у нас такі результати.

      Видалити
  12. Анонім20.07.18, 10:45

    Якщо радять дійсно експерти, які печуться про свою репутацію (у комітеті Британського списку такі усі), то проблем з довірою до списку жодного. А якщо радять експерти-любі друзі, як у нас, то вже інша історія. А що, МОН не може звернутисяя до членів комітету Британського індексу і попросити зробити такий список для нас? Може, але у тому Британському списку журналів більше половини журналів - зарубіжні. А скільки у нас таких у нашому списку? Нуль. Читаємо наказ. У цьому і є проблема. У нас закритий список + можна друкуватися у любому міжнародному журналі, що входить до ВОС та СКОПУСУ? Якщо так, то таких журналів будет тисяч декілька з напряму. У Британців у списку за одним з напрямів таких журналів трохи більше тисячі. У чтому тоді питання? Британці не хочуть довіряти СКОПУСУ та ВОСу. Вони довіряють собі. А у нас мізків немає, щоб зробити щось своє якісно.

    ВідповістиВидалити