У цьому році...

У цьому році ми дарували багато тепла, майже бачили Krushavel, рукописи наших колег продавались за 7 млн. євро, ми насаджували інновації, гойдались на драбинах, читали разом з усією країною, використовували нанотехнологічні розробки на пунктах видачі, з розумінням ставились до боржників, невпинно рухалися per aspera ad astra, варили борщі, вболівали за наших в Стокгольмі, ставили все на зеро і за традицією відзвітували.

Чому молодь не ходить у бібліотеку

Фінансування науки

Обсяг бюджетного фінансування науки в Україні на 2010 р. був нижчим від законодавчо встановлених норм (1,7% ВВП) і становив лише 0,4—0,5% ВВП. Для порівняння: відповідно до Лісабонської стратегії в Європейському Союзі передбачалося фінансування науки в обсязі не менш як 3% ВВП. У період 1991—2001 рр. видатки на фінансування науки з держбюджету не перевищували 0,5—0,7% ВВП (ще 0,7—0,9% ВВП надходило за рахунок позабюджетних коштів). В останнє десятиліття бюджетне фінансування науки не перевищувало 0,4—0,5% ВВП (позабюджетне — до 1% ВВП). Джерело.

Хто винайшов апеди?

Українські урядовці роздали новорічну порцію салютів. Трішки перепало і освітянам. Міністр Д. Табачник приобіцяв зменшити кількість ВНЗ України: «Всім зрозуміло, що держава не винесе такого великого навантаження на вищу школу – 883 навчальні заклади». Звідси – існує ймовірність, що в новому році зменшаться ряди вузівських бібліотекарів. Щоправда, схожі речі Табачник говорив відразу після призначення і поки що безрезультатно.

Як це було

Звіт і снігуронька: новорічна бувальщина

«Твори»? Так это значит «твари»? Это он так про нас?!!

«Приводом до першого візиту міліціонерів послужила інформація, що нібито невідомі розповсюджують у бібліотеці буклети та книжки з заголовками, що закликають вбивати чеченців, дагестанців та інших неросійських. Знаєте, треба бачити працівників бібліотеки (жіночий склад) і контингент її читачів (вишукані літні дами, книжники...), щоб уявити собі всю безглуздість таких повідомлень! 

Інтелект-центр

«Розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше...»

«Фактично розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше, – коли молодики з угрупування «Місцеві» (нині входять до складу прокремлівських молодіжних організацій) поливали сходи бібліотеки рідиною від тарганів під час свого мітингу-протесту проти класика української поезії Євгена Маланюка (початок 2007-го). Тим не менш, для мене останні новини про бібліотеку – несподіванка. Тоді, після подій 2007-го року і їх результату (моя стаття у «Новій газеті» про витівки «Місцевих» на адміністрацію Москви не вплинула, мого друга Юру Кононенко, збирача та ентузіаста бібліотеки, вигнали з роботи, а потім і з Росії, штат бібліотеки зміцнили людьми, які навіть не знають українську мову) – так ось, після всього цього я думала, що доброзичливці українства в Москві цілком задоволені. Виявляється, ні, – ще раз вирішили зачистити – вже по зачищеному». Єлєна Марінічєва.

Українська бібліотека відповідатиме за бійню на Манежній площі?

«…Співробітники МВС Росії під час щорічного вивозу сміття з бібліотеки – старих буклетів, вивісок, стільців – за участю російських телеканалів: Першого каналу і Вести намагалися підкинути в це сміття принесені з собою видання. За словами Н.Шариної, спочатку П.Тимофєєв намагався покласти цю літературу на книжкові полиці усередині бібліотеки, проте після того, як це помітили співробітники, і «вигнали його з будівлі», він кинув згорток у сміттєвоз» (джерело).

Public Libraries Act 1850

Публічні бібліотеки сучасного типу створено порівняно недавно. У 1849 році Вільям Еварт (William Ewart) представив білль про публічні бібліотеки у Палаті громад і потрапив під обстріл консерваторів. Головний закид – середній і вищий клас буде платити за послуги, якими користуватися в основному клас робочий. 
Дехто з опонентів Еверта стверджував: «Люди й так вже мають забагато знань. Ще якихось двадцять років тому ними було набагато легше керувати, ніж зараз – чим більше людей здобувають освіту, тим важче ними стає керувати».

Вболіваємо разом?

Служба дослідження громадської думки Європейської комісії «Євробарометр» опублікувала результати проведеного в 27 країнах — членах Європейського Союзу опитування, спрямованого на з’ясування ставлення громадян до науки і технологій. Результати свідчать про те, що 79% європейців цікавляться науковими відкриттями і новими технологічними розробками. Таких європейців більше, ніж громадян, які слідкують за новинами спорту (65%), культури і мистецтва (69%), а також політики (68%). Показово, що проблемами навколишнього середовища та медичних відкриттів, які напряму пов’язані з наукою і технологіями, цікавляться відповідно 88 і 82% європейців.

Білими нитками

Як ви знаєте, відділ боротьби з екстремізмом МВС Росії вилучив з Бібліотеки української літератури в Москві більш як 50 книг, набравши в ЕК слово «націоналізм». Зі слів Надзвичайного і Повноважного Посла України в РФ В.Єльченка у цій бібліотеці було 5 книг, які дійсно внесені до списку екстремістської літератури, однак їх вже досить давно хтось забрав. Тепер відповідні органи з’ясовують, які саме книги зберігались колись у бібліотеці.

Корінцем до стіни, сторінками в кімнату

«На зорі книгодрукування вибір оправи був за власником книги. Людині видавали пачку надрукованих аркушів, з якими він йшов до улюбленого палітурника і замовляв матеріал відповідно до своїх естетичних, чи фінансових міркувань. Як правило, палітурка підбиралася під колір полиць, або до стилю бібліотеки. Сучасному читачеві важко повірити, що спочатку корінець вважався зворотнім боком, тому всі книги ставилися корінцем до стіни, а сторінками в кімнату. Лише у XVI столітті на корінцях стали відтискати назву та ім'я автора. Текст розміщувався горизонтально, тоненькі книжки не підписували». Звідси. Решту ви повинні були б вже знати.

Як користуватись електронним каталогом

«За словами директора бібліотеки, співробітники відділу боротьби з екстремізмом набрали в електронному каталозі слово «націоналізм» та вилучили видання, де воно було знайдене» (звідси).

Реклама і E-Books

Схоже реклама підбирається до електронних книг. Велику статтю опубліковано в The Wall Street Journal «Маркетологи випробовують оголошення в електронних книгах». Чи справді незабаром реклама весело махатиме нам ручкою зі сторінок е-книг? Скоріш за все, це стосуватиметься безкоштовних проектів: якщо не хочеш дивитись реклами – плати, не хочеш платити – дивись рекламу. 

Бібліотечні посилання у Google Академія

У Google Академія працює сервіс «Бібліотечні посилання»: Google співпрацює з бібліотеками, щоб визначити на які електронні журнали чи статті вони здійснили передплату, і потім надати посилання на статті з цих джерел. Щойно ви повідомите, до якої бібліотеки ви записані, GA відстежить матеріали передплати цієї бібліотеки та надасть спеціальні посилання на них у результатах пошуку. Перейшовши у «Налаштування GA» побачите поле пошуку «Знайти бібліотеку». Якщо бібліотека представлена в каталозі OCLC's Open WorldCat, то при збігу результатів пошуку Google Академії з назвою однієї з бібліотечних книг відображається посилання на базу даних Open WorldCat.

Books Ngram Viewer: бібліотека vs. Інтернет

Дослідники з Гарвардського університету і Google, використовуючи бібліотеку, яка містить мільйони відсканованих книг, створили проект, завдання якого полягає у «вивченні культури у кількісному вираженні». Новий сервіс отримав назву Books Ngram Viewer і з дати запуску про нього ще не писав тільки лінивий (більше про проект), отож мені лише  залишається його трішки поюзати. 
Сервіс дозволяє визначити частоту конкретних слів у загальному обсязі книжкових слів. Цікавлять мене слова «бібліотека» та «Інтернет». Виставимо обмеження «з 1962 року», заліземо в російський та англійський корпуси і приблизно намацаємо, що творилось з цими словами. Увага! це диво чутливе до регістру: російська – библиотека, Интернет; англійська – library, Internet.

Українські буктрейлери


Нерухомість наукової думки

«Останнім часом, при перегляді наукової літератури з бібліо- і бібліографо- знавства, автора не покидає, безумовно суб'єктивне, емпіричне відчуття, що незважаючи на велику кількість захищених дисертацій, величезну кількість статей, підручників і монографій, і ще більшу кількість доповідей на конференціях, майже не відбувається руху наукової думки. Можна назвати не більше п'яти вітчизняних вчених, кожна публікація яких несе нову інформацію, нову ідею, або хоча б новий підхід до вирішення відомих проблем. При читанні більшості статей не покидає відчуття вторинності (хоча можливо, що багато пишуть про досвід – наприклад, про впровадження будь-якої однакової послуги, інновації у різних бібліотеках, або про той самий науково-практичний результат повідомляють різні співробітники бібліотеки)». (звідси)

Конрад Геснер: батько бібліографії

Після революції Гутенберга людство стрімко розпочало нарощувати гори наукової інформації. Не було ні ISI, ні Scopus, ні Google… Був Геснер і його «Бібліотека Універсаліс» (1545-1555).
У 1545 році, в тодішній науковій столиці світі Цюриху, швейцарський вчений Конрад Геснер (Conrad Gesner) опублікував працю «Bibliotheca Universalis» – впорядкований у алфавітному порядку список авторів з назвами творів, анотаціями, оцінками та коментарями до кожного запису. Це був перший по-справжньому всеосяжний список книг (на латині, грецькому і івриті) першого століття друку. Автор назвав свою працю «Бібліотека», і цей термін застосовувався до бібліографічних списків ще впродовж наступних трьох століть. Сьогодні така праця називалася б «Універсальна (загальна) бібліографія».

Google Body Browser

Продовжуємо допомагати студентам-медикам. Новий веб-інструмент Google Body Browser дозволяє користувачеві дослідити будову людського тіла (в 3D) і дізнатись, як називаються кожна з його частин. За допомогою панельки (зліва) можна додавати-забирати різні шари тіла: кості, м’язи, внутрішні органи… Також працює поле пошуку. Щоб скористатися цим інструментом ваш браузер повинен підтримувати стандарт WebGL (на разі він доступний в останніх версіях Chrome, Firefox і Safari).

Зірки. З книгою в серці

До з@питання

Надибав цікавий приклад використання Інтернет-технологій в українських бібліотеках. Погляньмо на Бібліотечну Україну в цифрах 2008–2009 рр. (Таблиця №4). Кількість бібліотек, що мають доступ до Інтернету – 879, кількість бібліотек, що мають електронну пошту – 686.

На районє

Люблю погортати «Запитання-відповіді», часами зустрічаються справжні перли: Питання 1063 від Tanya – Районна влада планує закриття центральної районної бібліотеки для дітей та дорослих аргументуючи це тим, що ми обслуговуємо міське населення. Дякуємо.

Ціна питання

Чи не погратися трішки у футурологію? Запевне знаєте – сьогодні багато бібліотек пропонують своїм читачам скористатися безкоштовним доступом до Інтернету. Бібліотекарі не завжди знають, як цим даром користатися, для цього влаштовуються курси, тренінги... і усе це відбувається черепаховими милосердними темпами. Тим часом, Україна вже у першій десятці європейських країн за ростом кількості Інтернет-користувачів + надоптимістичні прогнози на майбутнє.

Маленька брехня Всеукраїнського масштабу

У Польщі поліцейський оштрафував сам себе, аби виконати план… У 2010 році: iPad став причиною відмови читачів від підписки на паперові видання, Amazon вперше продав більше електронних книг, ніж паперових, в американському університеті відкрито бібліотеку без паперових книг, використання «Наукової періодики України» – понад 200 тис. електронних копій статей щодоби… а українські бібліотеки знову виконали фантастичний план і в наступному році планують виконати не менше.

Безкоштовні медичні інформаційні ресурси

Мабуть, на сайтах українських медустанов, медуніверситетів (чи їхніх бібліотек), таки повинна тулитися сторінка з електронними медресурсами. На разі – у когось є, у когось ні. Ще було б добре, якби якийсь адмін-кат перевіряв кількість звернень до цієї сторінки (з різними цікавими наслідками), щоб бува пророцтва Олександра не справдилися: «люди (для яких Україна) будуть лікуватися за кордоном, а для решти лишиться гомеопатія й уринотерапія». До того ж, і з позицій маркетингу: така сторінка дарує більше оптимізму, ніж велике фото головного лікаря, чи ректора. Мій варіант такої сторінки:

ВАК ліквідовано

Згідно указу 1085/2010 від 9 грудня 2010 року Президент України Віктор Янукович ліквідував Вищу атестаційну комісію, поклавши її обов'язки на Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України. Указом Президента № 1115/2010 від 9 грудня 2010 року Табачника Дмитра Володимировича призначено Міністром освіти і науки, молоді та спорту України.

Бібліотека Конгресу блокує доступ до WikiLeaks

Цензура по-американськи: Посилаючись на рекомендації Білого дому Library of Congress заблокувала доступ зі своїх комп’ютерів до WikiLeaks. Це так американське бібліотечне керівництво захищає секретну інформацію. Виявляється «несанкціоноване розголошення інформації з секретних документів не змінює їх статусу». Тобто, документи з якими вже ознайомилися мільйони користувачів, які перезалиті на купу дзеркал, і які порозвішували тисячі офіційних Інтернет-видань… далі залишаються секретними. Важко сказати чого доб’ється таким рішенням керівництво бібліотеки? Матеріали WikiLeaks одна з найгарячіших тем кінця цього року. Не знайшовши потрібного в Library of Congress, читач шукатиме в іншому місці.

Springer Realtime

Видавничий гігант «Springer Science+Business Media» запустив, як на мене, абсолютно непотрібний сервіс Springer Realtime. Такий собі «пульс наукового життя планети» показує, чим саме зараз цікавляться користувачі SpringerLink, SpringerImages, SpringerProtocols. Наприклад, клацнувши на «Мапа» – побачите з якого міста і з якої країни користувач викачує щось зі Шпрінгера (визначається IP). Натиснете на «Ключові слова», і відображатиметься хмаринка теґів з найпопулярнішими ключовими словами (з останніх 200 завантажених статей). Та головний мінусище – жодної історії (за день, місяць, рік…) не відображається, лише тут і тепер.

Google eBookstore

Google відкрив магазин електронних книг «Google eBookstore». Якщо ви живете в Україні, то перейшовши за посиланням прочитаєте таке: Останні електронні книги Google недоступні для продажу у вашій місцевості. Поки що... Тобто, платні книги наразі можна придбати лише в США, але ви вже можете переглядати мільйони безкоштовних електронних книг Google у вільному доступі та легко читати їх на своїх пристроях.

Енн Керол Мур: The Four Respects

Восени 1896 року, нікому ще тоді невідомій Енн Керол Мур (Anne Carroll Moore) запропонували очолити дитячу бібліотеку при Pratt Institute. На той час дитячі бібліотеки лише зароджувались (вважалось, що діти є небажаними в бібліотеці, і часто в бібліотеку записували лише з 14 років). Відтак, Енн змогла упорядкувати дитячу бібліотеку на свій розсуд. Як переконують саме Енн Керол Мур першою звернула увагу на якість дитячої літератури, відкритий доступ до стелажів, затишні місця для читання, меблі відповідного розміру, запропонувала лялькові вистави, програми на літо…

Biblioteca Digital Mexicana

Мексика нещодавно запустила проект «Biblioteca Digital Mexicana» – колекція якісно відсканованих документів, що розповідають про Мексику у різні періоди її історії. Звісно, найяскравіші з них – доколоніального періоду. Поки що матеріалів як кіт наплакав, але творці проекту обіцяють не зупинятися на досягнутому.

Подаруй бібліотеці кота в мішку

На багатьох сайтах бібліотек України є сторінка «Подаруй бібліотеці книгу». Розділив би ці сторінки на два види: правильні і не дуже. На одних сайтах – детально розписано, яку літературу з радістю прийме бібліотека, з ким і як зконтактуватись, щоб це уточнити. На інших просто – подаруй! Пригадую випадки, коли приходили до нас дідусі без попередження з величезними торбегами і приносили книги, які в нас і так у 3-4-ох примірникам. Звісно, шкода було відмовляти, але площі відведені під фонди негумові. Тому, щоб дарувальники даремно не тягались – потрібно таки подоробляти ці сторінки.

Пан Бібліотекар – Друзям!

Не пригадую хто це сказав: Як тільки я відмовляюсь бути курвою, чи підстилкою – мене відразу називають феміністкою. Працюючи не один рік на бібліотечних грядках, я просто не міг не довідатись про специфіку бібліотечних пліток, інтриг і всякої такої кухні. Віртуальна бібкухня у цьому плані нічим не поступається реальній і вже десь з пів року час від часу до мене обов’язково чи то підійде, чи то напише якийсь Анонім: – Мені подобається, що ви робите, але той/та на вас ображаються... І що?! Товариство, я немаю жодного бажання гратися у ці ігри.

Главнає рєбята сєрцем нє старєть

Попередній допис викликав бурю різнобарвних коментарів, тому сьогодні розповім як далеко просунулась кадрово-бібліотечна наука у цьому керунку. Мені відома лише одна бібліотека Львова, яка порівняно недавно ввела (і ще як слід не відшліфувала) вікове ноу-хау. Зі слів працівниці Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника боротьба з безповоротним старінням штату відбувається приблизно так: коли працівник досягає позначки 55 років, то він відразу ж добровільно переводиться на 75% ставки. 60 років – 50% ставки. І нарешті у 75 років також добровільно пишеться заява і па-па. Як ви помітили, схема почута з вуст жінки – підлаштована під пенсійний вік жінок. Як у чоловіків? Мабуть, все посувається на +5 років.

А ще, Федорович, гарантуй їм вічне життя

«Сьогодні вся бібліотечна галузь тримається на ентузіазмі і професіоналізмі фахівців старшого покоління. Адже за останні 20 років більшість бібліотек не отримали жодного молодого спеціаліста. Причиною цього є низька заробітна плата, і те, що вищі навчальні заклади майже не готують фахівців бібліотечної галузі. Скорочення фахівців пенсійного віку призведе до закриття цілого ряду бібліотек». (звідси)