Вантажопідйомність: ґендерний підхід

Вже далеко не в першій бібліотеці потрапляє мені до рук Інструкція з охорони праці для бібліотекаря (див. у тенетах). У кожній знаходжу такий пункт: 3.4. Не підіймати і не переносити вантаж вище встановленої для жінок норми – 10 кг при чергуванні з іншою роботою, і 7 кг при підійманні постійно протягом робочої зміни. 
Скільки ж дозволено підіймати і переносити чоловікам? Скільки зможе? Скільки потрібно? Доки не впаде? Чи з представників сильної статті у бібліотеці лише дирекція, а вона a priori і так не носить?

Зізнавайтесь, кого дражнили «зубрилкою»?

«Не секрет, що студент-бібліотекар у вузах і коледжах культури та мистецтва важко адаптується до навчального процесу. Відчуття «святковості» навчання на інших факультетах посилюється важкістю вивчення професійних бібліотечних дисциплін <...> На тлі цієї уявної «святковості» він відчуває себе ображеним, обділеним (особливо якщо професію обрано недобровільно). До того ж студенти з інших факультетів вважаючи бібліотекарів «зубрилками» і «книжковими черв’яками», транслюють цю думку друзям, родичам, сусідам».

Рассадина М. И. Сквозная функция профессиональной ориентации в системе непрерывного библиотечного образования. – Библиотековедение. – 2011. –  № 1. – С.118.

Суто бібліотечна крадіжка

Більшість читачів і не підозрюють, що на сторожі бібліотечних фондів стоять не директори, не зави-зами, а прості бібліотекарі. Працівник зі стажем може легко і непомітно назавжди позичити якесь видання. Навіть якщо крадія спіймають, лиш уявіть скільки це клопоту: а чи не зкомуніздив він ще чогось? а що це за сліпе керівництво? ітд. Так що: цілісність наших книгозбірень – це ще й подвиг тих працівників, імена яких ніколи не згадають.

Давайте сперечатись про смак устриць з тими, хто їх їв. До хрипоти. До бійки.

Ольга Романюк: «Знайомство з бібліотеками Данії було переповнене враженнями і позитивними емоціями. Повертаючись ввечері в готель, неможливо було заснути від перезбудження нервової системи і намагання знайти причину ситуації, що склалася в бібліотечній галузі України: замкнутість бібліотечної системи, старіння кадрів, низька заробітна плата, напружена робота, непрестижність професії?». (БФУ. – 2011. – №1. – С. 48.).

Час вже покласти край цим нічних страхіттям і перезбудженням. Нумо всі дружно міркувать – Чому в нас не так як у Данії?

Journal of Universal Rejection (JofUR): відмова неминуча

Як реакція на боротьбу редакторів за найвищий імпакт-фактор, виник журнал який схоже досягнув досконалості у співвідношенні кількості статей і їх змісту. Вітаймо: Journal of Universal Rejection (JofUR)! Основний принцип видання – відмова. Тобто, у всіх випадках, незалежно від якості надісланої роботи, її буде відхилено редколегією. Девіз видання «Reporbatio certa, hora incerta» (від латинського вислову «mors certa, hora incerta» – «смерть неминуча, її час невизначений»).

Трійка – п’ятірка – каталог

Larry T. Nix роздобув одну з карток, які використовували для запису бібліографічних даних у революційній Франції XVIII ст. (світлина з блогу).

У 1789 році французький революційний уряд конфіскував церковне майно, серед якого опинились і книжкові колекції. На їх основі було створено систему публічних бібліотек, але для цього спершу потрібно було провести інвентаризацію всіх книг. Папір на той час був у дефіциті, тому взяли гральні карти, які і раніше у Франції не завжди використовувалися за призначенням (наприклад, для реєстрації шлюбів, чи видачі свідоцтв про смерть).

Чи легко замінити бібліотекарів?

Джефф Тшецяк (Jeff Trzeciak), директор бібліотеки McMaster University (Онтаріо, Канада), наробив галасу у світі англо-академічних бібліотек, виступивши з промовою, у якій заявив, що планує обмежити кількість традиційних бібліотекарів, натомість віддаватиме перевагу людям з PhD і спеціалістам з інформаційних технологій.

У нас схожа практика не заборонена і успішно використовується. Пригадайте, що у вступі до Довідника В. 81 сказано: «особи, які не мають,.. але мають достатній практичний досвід та успішно виконують» + право встановлювати тарифний розряд мають керівники установ.

Громадська думка про правотворення

Започатковано новий проект Національної юридичної бібліотеки «Громадська думка про правотворення: бюлетень оперативних матеріалів на базі аналізу правової електронної інформації». Періодичність – раз на два тижні. Слідкуйте!

З №1 бачимо, що серед над-офіційних, офіційних джерел знайшлось місце і для блоґів («громадська думка», а не захцянка). Також, зверніть увагу на «Нові надходження до НБУВ з юридичних наук». Ось це приклад «довгого хвоста» у бібліотечному ділі, а не те, про що часами доводилось чути на бібліотечних семінарах.

Ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства

Павєл Арєфьєв: «Можна припустити, що мережеві комунікації певною мірою протистоять традиційним формам наукових контактів. У телекомунікаційні процеси більш залучені ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, чий професійний статус несформований, не визначений і не визнаний учасниками інституційних форм наукового обміну, або ж ті, хто з тієї або іншої причини не вписаний в рамки наукової інституції. У першу чергу, це студенти-випускники, аспіранти, молоді вчені, які в силу вікових особливостей, більш адаптовані до сприйняття нетрадиційних способів спілкування та при цьому прагнуть зайняти більш високі позиції в співтоваристві за рахунок технологічної мобільності». 

(Навигатор по телекоммуникационным ресурсам в социологии)

УБА в пошуках великої літератури

Давня віртуальна дискусія «Пожежникам корисніше змагатись у гасінні пожеж, чи у малюванні сніговиків?» закінчилась нічим. Усі залишились при своїх, а УБА знову оголосила Всеукраїнський конкурс літературних творів бібліотечних працівників.

Минулого року широкий загал таки дізнався імена авторів-переможців, однак великою таємницею залишаються власне самі твори. Мабуть без них все-таки неможливо формувати позитивний імідж бібліотеки та бібліотечної професії в суспільстві? Профрівень членів журі не викликає сумнівів, але чи здатні вони відрізнити альфіс від графоса? Талановита людина талановита у всьому? У положенні про конкурс сказано про призи і не сказано про спонсорів. Чи означає це, що частина членських внесків буде витрачена на літературний конкурс?

Працювала в бібліотеці після училища...

Працювала в бібліотеці пару років відразу після училища. Врешті мені сказали: «Ми тебе не можемо підвищити, тому що ти наймолодша». Ще трішки попрацювала і звільнилась.

Через 10 років повернулася у бібліотеку і врешті мені також сказали: «Ми тебе не можемо підвищити, тому що ти наймолодша». Попрацювала пару років і звільнилась.

Тепер, коли я вже через 20 років знову повернулась у бібліотеку, коли самій вже небагато до пенсії залишилось, ви не повірите – я далі, справді, наймолодша! Нікого вже ні про яке підвищення і не питаю.

CrossMark

Як запевняє Філ Девіс (Phil Davis), Google за фразою «ileal-lymphoidnodular hyperplasia» знайде кілька копій однієї популярної медичної статті. Проблема в тому, що в результаті розслідування цю роботу визнали шахрайством, а її автора позбавили права на медичну практику. Звісно ж, коли завантажите копію цієї роботи про проблему нічого не буде сказано і вам потрібно буде ще попріти, аж поки зрозумієте, що даремно згаяли час.

Ярмарок інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування

Бібліотечні екшени, як правило, бувають двох видів: або після третього перекуру сусід тебе зустрічає словами: рано, той/та досі ще виступає, або фізично не поспіваєш побувати всюди. Ярмарок відбувся за другим сценарієм.

Зміни можливі. Бібліотечний блоґ: соціальна дія

 Моя презентація з Ярмарку.

Перший в Україні буктрейлер на серію дитячих книг

Результати конкурсу бібліотечних блоґів

Визначено переможців конкурсу бібліотечних блоґів України «Зірки бібліотечної блоґосфери». Перемогу у номінаціях святкували:

Найкращий блог бібліотеки – Библиотека города N.

Найкращий колективний блог про бібліотеки – НБУшка.

Найкращий авторський блог про бібліотеки – Могилянська бібліотекарка.

Книги. Читання. Інформаційні технології – Веб-спілкування, нетикет.

Величезні спасибі учасникам, вболівальникам, організаторам та партнерам конкурсу!

h_int index

Ще одна цікава модифікація індексу Гірша. З урахуванням того, що публікації з посиланнями на роботи певного автора з’являються у різних країнах, запропоновано h_int index, який = кількість країн, які процитували роботи даного автора хоча б h разів. У прикладі (клік на таблицю) бачимо, що h_int index науковця 19, оскільки 19 країн процитували його роботи щонайменше 19 разів. Країна під номером 20 немає статей у яких би 20 разів цитувались роботи даного автора. Таким чином, h_int index відображає визнання вченого закордоном і виключає можливість самоцитування, або «дружнього» ко-цитування.

Kosmulski M. Hirsch-type index of international recognition / M. Kosmulski // Journal of Informetrics. – 2010. – Vol. 4. – Issue 3. – July.– p. 351-357. 

Японські бібліотеки підраховують втрати

Після 9.0-бального землетрусу і цунамі, японські бібліотеки, використовуючи електронну пошту та соціальні медіа, інформують одне одного, зарубіжних колег та друзів про масштаби збитків, які завдала катастрофа. На японському сайті Togetter можна переглянути фотографії з бібліотек, які постраждали під час землетрусу. В основному це світлини повалених стелажів і розсипи книг. 

3D панорами інтер'єру Костелу Єзуїтів

5000х2500, 4,7 Мб                    10000х5000, 11,7 Мб 

5000х2500, 4,2 Мб                    10000х5000, 10,4 Мб 

Як написати наукову статтю

1. Виберіть нудний і очевидний бібліотечний процес.

2. Швидко перегляньте фахову літературу, щоб дізнатись, що про це написали інші.

3. Підготуйте огляд цієї літератури.

4. Відправте анкету випадково обраній групі бібліотекарів (90% з яких її проігнорують).

5. Скомпілюйте 27 відповідей у діаграму.

6. Запишіть неважливі результати вашого безглуздого дослідження.

7. Не звертайте уваги на те, що не зробили жодних досліджень, які гідні цього імені.

8. Напишіть, що потрібно провести ще дослідження з цього питання.

9. Усе це повторіть.

Звідсіля. Стане в нагоді не лише бібліотекарям. 

Невідомий Facebook

Повертаюся до вже згадуваного номеру Бібліотечної планети. У статті Н. Богун «Сучасна публічна бібліотека: нові пріоритети (За матеріалами зарубіжної фахової періодики)», сказано: 
«...Багато бібліотек створили власні програми, що дозволяють здійснювати пошук в їхніх каталогах чи навіть деяких базах даних через Facebook. Для швидкого доступу до них користувачам треба лише додати до своїх налаштувань необхідні інструменти» (С. 26).
Хто знає, що це за бібліотеки (приклад), програми і що це за «необхідні інструменти»?

Укрбібблоґи: тепер на папері

У це важко повірити, але до цього року українська бібліотечна блоґосфера, на відміну скажімо від російської, залишалась невизнаною, жодного разу не вона згадувалась на сторінках фахового видання. Підмога прийшла від сподіваного автора, від нашої «колеги по HTMLю»: Ярошенко Т. Бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху Веб 2.0: виклики часу / Т. Ярошенко // Бібліотечна планета. – 2011. – №1. – С. 17-22.

Потрібна допомога в проведенні дослідження

Вгледів жартівливе дослідження: за допомогою Google Scholar провели пошук англомовних наукових робіт, назви яких утворено від назв кінофільмів. Наприклад: «Хороший, поганий і аутсорсинг», «Секс, брехня і гербіциди», «Танці з лейкоцитами», «Мовчання лямбд», «Пролітаючи над гніздом кардіолога»...

Провести подібне дослідження легко – введіть назву фільму в Google Scholar і натисніть кнопку «Пошук». Головне вгадати правильний пошуковий запит. Область пошуків можна розширити, приміром – назви пісень (пригадуєте, нещодавно стенфордські фізики уклали парі і в результаті з’явилась стаття названа на честь пісні Леді Гаги).

iProfesor

Схоже недаремно Баррі Діллер назвав існуючу зараз на ринку оцінку соціальних мереж «математичним божевіллям». Свіженький приклад (зачитую): соціальна мережа для польських науковців iProfesor – проект який найдинамічніше розвивається і є однією з небагатьох подібних ініціатив у цілій Європі. «Унікальний» функціонал завдяки якому (ніколи б не здогадався) можна демонструвати свої наукові здобутки, налагоджувати наукові контакти, створювати віртуальні групи. Серйозні партнери і патрони – додаються.

Чи фальшували з цифрами прихильники відкритого доступу?

Марк Мак-Кейб (Mark J. McCabe) і Крістофер Снайдер (Christopher M. Snyder) у поки що робочому варіанті Did Online Access to Journals Change the Economics Literature? проаналізували майже 260.000 статей зі 100 журналів з бізнесу та економіки опублікованих у період 1956-2005 рр., і спробували перевірити чи справді онлайн доступ до журнальних статей підвищує цитованість. Переконливих свідчень росту кількості цитувань дослідники не знайшли: «Переваги публікацій розміщених у відкритому доступі були перебільшені його прихильниками».

З пункту А в пункт Б

31 березня депутати Львівської міської ради проголосували за ухвалу, якою зобов’язали керівництво бібліотеки імені Стефаника до 1 червня 2011 р. звільнити приміщення костелу Св. Апостолів Петра і Павла, перенісши свої фонди у приміщення кінотеатру ім. Миколайчука. Гендиректор М.Романюк: «Це вже неможливо. Приміщення кінотеатру має приблизно 700 кв.м., і ми можемо туди перенести близько 500 тис. книжок. Загалом у нас більше 2 млн. зберігається в костелі Петра і Павла».