skip to main |
skip to sidebar
JournalReviewer – незалежний веб-сайт, що пропонує авторам поділитися своїм досвідом проходження рецензування у наукових журналах. Як нас запевняють, JournalReviewer – це не майданчик, де люди можуть вилити свій гнів після невдалого подання рукопису, або ж для спритників, які шукають найпростіший спосіб опублікувати свою роботу. Мета сайту – надати користувачам докладну інформацію, яка допоможе обрати найкращий і відповідний журнал для подання рукопису. Наскільки ретельно проводилось рецензування? Скільки приблизно часу потрібно, щоб отримати рецензії? Чи були ці висновки експертів корисними?
Нова база даних Transpose покликана допомогти користувачам уточнити публікаційні політики більш як 2900 журналів. Профіль кожного журналу містить три основні категорії: тип рецензування, політика щодо залучення співрецензентів та правила розміщення препринтів. Можна проводити пошук з використанням відповідних фільтрів, а також за назвою, ISSN, DOI і видавцем.
Підозрюєте, що наука впливає на промисловість, але не знаєте, як це довести? Насправді, мізерна кількість наукових публікацій, що індексуються в Web of Science та Scopus, згадуються у патентах + спробуйте розшукати в інтерфейсах цих інструментів відповідні пошукові поля. Тому, тут нам на допомогу прийде відкрита платформа Lens зі своїм сервісом PatCite. Ми можемо дізнатися, які наукові публікації були згадані у патентах, або ж, навпаки, які патенти були згадані в наукових публікаціях.
Коли працюєш з редакціями наукових журналів і розповідаєш їм якісь базові речі про критерії авторства, про процедуру рецензування, про веб-сайт видання ітд., то неодмінно почуєш: А от я десь чув… А от мені сказали в МОН… У мене є знайомий в Америці, так от він каже… Сам я не знаю, але людина, чию думку я дуже поважаю, переконана, що… Абсолютно не розумію цих людей! Достатньо відкрити у браузері сторінки COPE, EASE, CSE’s White Paper on Promoting Integrity in Scientific Journal Publications… щоб перевірити усю цю інформацію і більше вам не доведеться перейматись тим, що хтось десь там щось сказав.
Якщо уважно поглянете на географію конференцій продуктивних авторів Journal of Informetrics, Scientometrics… то ви помітите, що якимось неймовірним чином їм вдається вперто перестрибувати Україну. Тому, участь Людо Вальтмана у Міжнародній конференції з наукометрії та бібліометрії SBC Kyiv 2019 – це безумовно подія для української науки і буде дуже шкода, якщо нашим наукометристам не вдасться розвинути цю ініціативу. Містер Вальтман розповів загальні речі про оцінку досліджень, джерела даних, наукометричні метрики та інструменти, зробив коротенький наукометричний аналіз науки в Україні… ніби й нічого надзвичайно, але це ті орієнтири, які повинні бути почутими молодими українськими наукометристами.
Організації, що фінансують дослідження все частіше вимагають, щоб учені публікували результати своїх досліджень у відкритому доступі. У відповідь багато видавців, що працюють за традиційною моделлю передплати, перейшли на «гібридну» модель і розпочали пропонувати авторам відкрити доступ до повного тексту роботи за умови сплати «компенсації». Але тут з’явилися прихильники Плану S, які заявили, що гібридний відкритий доступ несправедливий, адже часто стягується плата і за публікацію, і за доступ, тому всім слід публікуватися виключно в золотих відкритих журналах. Великі видавці по-своєму зрозуміли принципи Плану S і оперативно запропонували світові mirror journals.
Пол Ваутерс з колегами кажуть, що нам потрібен більш широкий та прозорий набір показників, щоб покращити наукове видавництво та покінчити з домінуванням імпакт-факторів у процесі оцінювання наукових досліджень. Тому, група бібліометристів, вчених, видавців та наукових товариств працюють над тим, щоб розробити нові способи оцінки якості наукових журналів, які повинні відповідати 4 критеріям: 1) Виправдане використання – показники журналу повинні мати незначну та чітко визначену роль в оцінці досліджень окремих вчених, чи установ; 2) Контекстуалізація – на додаток до статистичних даних, метрики повинні надавати інформацію про статистичні розподіли, як це було зроблено в Journal Citation Reports 2018; 3) Поінформованість – професійні товариства та відповідні фахівці повинні сприяти підвищенню рівня обізнаності про метрики; 4) Відповідальність – усі зацікавлені сторони повинні слідкувати за тим, як використання метрик впливає на поведінку дослідників та інших стейкхолдерів.
