JournalReviewer: про рецензування без образливих слів

JournalReviewer – незалежний веб-сайт, що пропонує авторам поділитися своїм досвідом проходження рецензування у наукових журналах. Як нас запевняють, JournalReviewer – це не майданчик, де люди можуть вилити свій гнів після невдалого подання рукопису, або ж для спритників, які шукають найпростіший спосіб опублікувати свою роботу. Мета сайту – надати користувачам докладну інформацію, яка допоможе обрати найкращий і відповідний журнал для подання рукопису. Наскільки ретельно проводилось рецензування? Скільки приблизно часу потрібно, щоб отримати рецензії? Чи були ці висновки експертів корисними? 

Transpose: база даних журнальних політик

Нова база даних Transpose покликана допомогти користувачам уточнити публікаційні політики більш як 2900 журналів. Профіль кожного журналу містить три основні категорії: тип рецензування, політика щодо залучення співрецензентів та правила розміщення препринтів. Можна проводити пошук з використанням відповідних фільтрів, а також за назвою, ISSN, DOI і видавцем. 

PatCite в Lens: вивчаємо цитування у патентах

Підозрюєте, що наука впливає на промисловість, але не знаєте, як це довести? Насправді, мізерна кількість наукових публікацій, що індексуються в Web of Science та Scopus, згадуються у патентах + спробуйте розшукати в інтерфейсах цих інструментів відповідні пошукові поля. Тому, тут нам на допомогу прийде відкрита платформа Lens зі своїм сервісом PatCite. Ми можемо дізнатися, які наукові публікації були згадані у патентах, або ж, навпаки, які патенти були згадані в наукових публікаціях. 

А мені у МОН сказали…

Коли працюєш з редакціями наукових журналів і розповідаєш їм якісь базові речі про критерії авторства, про процедуру рецензування, про веб-сайт видання ітд., то неодмінно почуєш: А от я десь чув… А от мені сказали в МОН… У мене є знайомий в Америці, так от він каже… Сам я не знаю, але людина, чию думку я дуже поважаю, переконана, що… Абсолютно не розумію цих людей! Достатньо відкрити у браузері сторінки COPE, EASE, CSE’s White Paper on Promoting Integrity in Scientific Journal Publications… щоб перевірити усю цю інформацію і більше вам не доведеться перейматись тим, що хтось десь там щось сказав. 

Професор Людо Вальтман в Києві

Якщо уважно поглянете на географію конференцій продуктивних авторів Journal of Informetrics, Scientometrics… то ви помітите, що якимось неймовірним чином їм вдається вперто перестрибувати Україну. Тому, участь Людо Вальтмана у Міжнародній конференції з наукометрії та бібліометрії SBC Kyiv 2019 – це безумовно подія для української науки і буде дуже шкода, якщо нашим наукометристам не вдасться розвинути цю ініціативу. Містер Вальтман розповів загальні речі про оцінку досліджень, джерела даних, наукометричні метрики та інструменти, зробив коротенький наукометричний аналіз науки в Україні… ніби й нічого надзвичайно, але це ті орієнтири, які повинні бути почутими молодими українськими наукометристами. 

Дзеркальні журнали і чудесний новий світ відкритого доступу

Організації, що фінансують дослідження все частіше вимагають, щоб учені публікували результати своїх досліджень у відкритому доступі. У відповідь багато видавців, що працюють за традиційною моделлю передплати, перейшли на «гібридну» модель і розпочали пропонувати авторам відкрити доступ до повного тексту роботи за умови сплати «компенсації». Але тут з’явилися прихильники Плану S, які заявили, що гібридний відкритий доступ несправедливий, адже часто стягується плата і за публікацію, і за доступ, тому всім слід публікуватися виключно в золотих відкритих журналах. Великі видавці по-своєму зрозуміли принципи Плану S і оперативно запропонували світові mirror journals

Переосмислення імпакт-факторів: знову про кращі способи оцінки наукових журналів

Пол Ваутерс з колегами кажуть, що нам потрібен більш широкий та прозорий набір показників, щоб покращити наукове видавництво та покінчити з домінуванням імпакт-факторів у процесі оцінювання наукових досліджень. Тому, група бібліометристів, вчених, видавців та наукових товариств працюють над тим, щоб розробити нові способи оцінки якості наукових журналів, які повинні відповідати 4 критеріям: 1) Виправдане використання – показники журналу повинні мати незначну та чітко визначену роль в оцінці досліджень окремих вчених, чи установ; 2) Контекстуалізація – на додаток до статистичних даних, метрики повинні надавати інформацію про статистичні розподіли, як це було зроблено в Journal Citation Reports 2018; 3) Поінформованість – професійні товариства та відповідні фахівці повинні сприяти підвищенню рівня обізнаності про метрики; 4) Відповідальність – усі зацікавлені сторони повинні слідкувати за тим, як використання метрик впливає на поведінку дослідників та інших стейкхолдерів.