Два нових і цікавих міністра для українських бібліотек

Депутати Верховної Ради дев'ятого скликання затвердили склад нового Кабміну. Міністерство культури, молоді та спорту очолив Володимир Бородянський, якому тепер потрібно опікуватися нашими бібліотеками. Пан Бородянський відомий медіа-діяч, рулив такими великими проектами як Новий канал, Наше радіо, Московський комсомолець в Україні, СТБ… тому, підозрюю, він навряд обізнаний з прозаїчними буднями українських бібліотек. Однак, новий міністр культури нещодавно розповідав у соцмережі, що найкращі професіонали культурної індустрії будуть залучені до створення гуманітарної стратегії, а серед напрямків майбутньої клопіткої роботи знайшлися місце для бібліотек та книг. Культурний міністр пам’ятає про ці два слова і це вже щось для початку. 


Міністеркою освіти стала Ганна Новосад, яка отримала диплом бакалавра політології у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» і закінчила магістерську програму європейських студій в Університеті Маастрихта. Що це за професія? – запитаєте ви. Читаємо на університетському веб-сайті: «Як зрозуміти реакцію ЄС на фінансову кризу чи конфронтацію України та Росії? Магістерська програма з європейських студій навчає вас відповідати на такі складні запитання»

По закінченню магістерки пані Новосад не пішла протирати штані в аспірантуру, а відразу працювала у Міністерстві освіти, де донедавна очолювала управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції. Пригадую, колись через відсутність аспірантури я не міг з бібліотекаря 2-ї категорії перейти на бібліотекаря 1-ї категорії, тож це прекрасно, що нова генерація бібліотекарів отримала такий козирний приклад. 

«Ганна Новосад» у поєднанні з «бібліотека» поки кепсько гуглиться, проте розвиток європейської цивілізації неперервно пов'язаний з бібліотеками, тому, мої університетські колеги, оптимістично зазирайте у майбутнє і готуйте комплекти підручників для першокурсників.

P.S. Рано зраділи. У новому фб-дописі очільник Мінкульта вже забув про бібліотеки? У коментарях переконують, що бібліотеки просто засунули у напрямок Книги і видавнича справа, яким опікуватиметься директор видавництва «Наш формат» Антон Мартинов.



38 коментарів:

  1. Анонім30.08.19, 14:25

    Однако теперь никто не найдет плагиат в диссертации и научных работах министра науки... а потому что нет у нее диссертации и научных работ )))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Особливо не шукав, але є ось, наприклад, матеріали конференції - Інтернаціоналізація вищої освіти: іноземні студенти в Україні (2015-2016).

      Видалити
    2. Анонім30.08.19, 14:46

      О да,, публикация в материалах тернопольской конференции это даже круче чем статья в Нэйчур или Сайнс!

      Видалити
    3. Анонім30.08.19, 23:10

      Не рийте Ви під людину! У нас є під кого рити у науці! Стільки стахановців з 2-3 сотнями публікацій! Герої праці! Під них краще рийте, щоб йшли на пенсію, з вишів та з науки взагалі.

      Видалити
    4. Анонім30.08.19, 23:12

      І шо, що у неї нема наукових праць? В кконтексті нашої "науки" це навіть добре. Значить, вона ще не заплямована науково-публікаційними кулуарами.

      Видалити
    5. Анонім30.08.19, 23:19

      Це як написати, що футбольна команда ще не заплямована перемогами.

      Видалити
    6. Це якийсь дуже дивний зв'язок між науковими публікаціями і кулуарами??

      Видалити
    7. Анонім31.08.19, 15:04

      А Ви що, хочете, щоб Міністром став нейбільш цитований український вчений? Автор найбільшого числа публікацій у Нейчер, Сайенс, Плос, і де там ще? Вчений нехай і далі займається дослідженнями, а Міністр, як адміністратор системи, створює для вченого добру мотивацію і далі робити свою роботу якісно. А про футбольну команду, то звязку тут жодного, бо таких команд немає, щоб без перемог, а от тих, що заплямовані "договорняками" (у нас в Україні) - купа.

      Видалити
    8. Аналогія з футболом тут, мабуть, справді некоректна. Щоправда, якщо Міністр сама не пише, то завжди є небезпека, що хтось їй навішає про публікацію в Скопус платна, Копернікус чудова база ітп. Але в МОНі купа чиновників, експертів, директорів... які самі пишуть, знають як це працює. Словом, віримо, що наші експерти не дозволять себе обманути.

      Видалити
  2. Анонім30.08.19, 14:37

    Не смішно. На вересень мені потрібно подати декану статтю в Скопусі і свій індекс Хірш. Дуже сподіваюся що нова міністр буде краще розуміти потреби простих викладачів і відмінить усю цю скопузацію.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А може вона буде краще розуміти простих науковців і відмінить таких викладачів університетів, які пишуть статті "для декана"?

      Видалити
    2. Анонім30.08.19, 23:07

      А може відмінити таких деканів, ректорів, та взагалі усію адміністрацію усіх наших вишів? Даєшь повну примусову люстрацію в уніврситетах! Владу викладачам ! І шо, що зз того змінеться? Знаєте, звідкиля гниє риба? З голови, тобто міністерства. Нехай змінють свої положення та постанови на користь якості, а не кількості і не лякають викладачів вимогами до кількості статей у СКОПУСі та ВОСі. Нехай піднімуть вимоги до журналів у цих базах (1 квартиль, на крайній випадок - другий, все інше то просто інше), і нехай людина працює і видає на гора одну таку статтю на 2-3 роки і то буде добре.

      Видалити
    3. Якість дуже складно кількісно виразити, а щодо квартилів - потрібно провести реальні розрахунки. У нас поки - хтось крикнув квартилі, або імпакт фактор, SNIP... і всі кинулися звіти писати. А для чого? Чого прагнемо? - такі питання навіть близько не звучать.

      Видалити
    4. Анонім31.08.19, 15:09

      А хто заважає міністерству виразаити саме якість публікацій? Не прагнемо ми ні до чого. Одні - хочуть пошвидше кармани понабивати на науці, а інші - хочуть як найменше у ці кармани покласти, та мати добрі звіти. Це дуже примітивні прагнення, які дуже добре можна впізнати.

      Видалити
    5. Ви пишете про маніпуляції і їх відносно легко виявити, або хоча б запідозрити. Але от якось формалізовано визначати "якість публікацій" - дуже складно і тут, на мою думку, можна натворити більше лиха, ніж добра.

      Видалити
    6. Анонім31.08.19, 22:05

      Щодо якісних публікацій, то розпочати її вимірювати можна з вимірювання того, які журнали ці публікації цитують (публікуйся у топ-журналі та звітуй цитуваннями своєї статіі статтями інших авторів у таких же топ-журналах).

      Видалити
  3. Анонім30.08.19, 14:41

    Интересно, а новый министр образования тоже находится под воздействием "наркотиков" по имени ВОС или Скопус? Похоже, что пока нет, что и хорошо. А как министр смотрит на гонку "публикаций" наших ученых, т.е. чем больше, тем круче? Тоже никак. А на Положення всякие интересные, например по фаховые издания? Тоже никак. Так у нас с Вами прекрасный Министр образования, который, в отличии от нас, не требует лечения от разного рода "нарко-научной" зависимости. Пусть формирует свое мнение на весь этот "научный" цирк.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оскільки, вона працювала в МОН, до того ж на керівних посадах, то напевно вона має свою думку про Scopus, WoS, фахові видання, публікаційну активність... просто ми ще цього не знаємо.

      Видалити
  4. Анонім30.08.19, 22:59

    Раз так, то новий пані Міністр також знає, що вже два роки підрял міністерство купує за державний кошт (за 45 млн. грн.) щорічний доступ до баз Скопус та ВОС. І що по факту купує - пошукову систему статей за такі немалі гроші, чи доступ до статей відкритого доступу (які можна легко знайти в інеті і без СКОПУСА та ВОСА), а до статей закритого доступа ці 45 млн. доступу не дають. Купівля оцих баз це такий примітив!!! Увесь світ вже у трансоврмаційних угодах з великими видавцями. Он, поляки зовсім недавно підписали угоду з Елзівером. Так, так можна шукати реальну вартість угоду, співставляти з фактичною, але там є плата за публікації статей у журналах Елзівера для вчених з Польщі (3000 статей на три роки). А у нас...а у нас вік мамонтів з примітивним доступом до баз та пошуком власних коштів вченими, щоб публікуватися у журналах СКОПУС та ВОС. Ті статті, що покраще - журналах, що покраще (зарубіжних), а ті, що гірші - у наших журналах за сотні американських доларів за статтю. Примітив якийсь. Думаю, пані міністр з цим примітивом розбереться.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Але поляки передплачують Scopus і WoS вже більш як 20 років! І ще кілька реферативних і повнотекстових баз. На рівні країни. І з кожним роком перелік цих збільшувався, а у нас національна передплата щойно з червня місяця! Публікація у більшості журналів безкоштовна, а до трансформаційних угод потрібно ще дорости.

      Видалити
  5. Анонім31.08.19, 15:16

    Щоб дорости, потрібно прагнути рости! У нас прагнень - нуль, бо живемо ми все ще тим, чим поляки починали жити ще 20 років тому - передплатою на те, що і так в інеті є, але безкоштовно. У нашому Міністерстві що, немає жодної людини, яка може провести добрі перемовини зі Спрінгер Нейча, Вайлі, Елзівером або Емеральдом, щоб підписати таку трансформаціну угоду? Чи нам вже до Польщі не дотягнутися ніколи? А щодо безкоштовності - ту ви не праві, бо більшість топ-журналів світу не є безкоштовними. Тому, у Польщі 3000 статей у таких журналах польскі вчени зможуть за трироки опублікувати, а наши вчені все ще мають витягувати гроші за такі публікації зі свого карману. Ви що, не розумієте, що це і є конкуренція на ринку наукових досліджень на рівні різних країн?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Польща досі передплачує Scopus, WoS, SciVal... як і інші розвинуті країни світу. Що ж це вони не здогадаються, що в неті все є безкоштовно? Трансформаційна угода передбачає плату за те, що стаття буде представлена у відкритому доступі, наші вчені зможуть публікувати статті у журналах Elsevier й далі безкоштовно, але за доступ потрібно буде сплачувати. Проте, Elsevier дозволяє самоархівування в усіх своїх журналах.

      А звідки такі відомості, що ніхто в МОН не зможе провести добрі перемовини? Потрібно починати такий процес, якщо не буде практики, то добрі переговорники у нас ніколи не з'являться.

      Видалити
  6. Анонім31.08.19, 22:01

    Вже давно здогадалися. Ось Елзівер пару тижнів виклав результати дослідження (свого ж) щодо того, як вчені з Німеччині зараз "живуть-поживають" без підписки на журнали Елзівер (починаючи з 2019 року). І шо, вони компенсують нестачу інфо СКОПУСОМ? Та ні, жодного слова про СКОПУС. Не рятує він німців, а що рятує....Рисечгейт... бо майже 70 відсотків респондентів тепер статті потрібні беруть саме там, а там - безкоштовно. Тому, СКОПУС до відкритого доступу жодного відношення не має. Щодо Вашого припущення, що за доступ потрібно будет платити, так, але державні гроші в рамках трансформаційної угоди "друкуйся та читай". Таких угод у світі зараз достатньо. Самоархівування статті автором робить статтю доступною не у базі СКОПУС або ВОС. Там стаття і надалі буде закритою. І за що тоді ми платимо за СКОПУС та ВОС? За доступ до того, що безкоштовно є в Arxiv та інших місцях. Нонсенс. У прляків база СКОПУС йде зараз як доппродукт до їх трансф. угоди з Елзівером, і скільки вона для поляків коштує, або взагалі нічого не коштує, ніхто про це не знає. А от нам - майже більше 1.5 млн. Євро на рік (разом з ВОСом). Про МОЗ сказано було так, що якщо таких перемовин ніхто не вів раніше, то потрібно вже щось вчити на тему та починати. Нехай поїдуть до Каліфорнійського універу та повчаться спочатку практиці "жорстких" перемовин (на прикладі Елзіверу), або до Німеччині послідовним та результативним перемовинам на прикладі з Вайлі та Спрінгером Нейча. Але щось ніхто з Міністерства нікуди вчитися цьому не їде.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та "рятує" всіх Sci-Hub, до чого тут Scopus до повних текстів? А скільки років і які суми платив Калтех Elsevier? Щоб жорстко вести переговори потрібно міцно стояти на ногах, а не передплачували час вів часу реферативні бази за пільговими цінами.

      Видалити
  7. Анонім01.09.19, 10:12

    Реферативна база без прав доступу до закритих статей в наш час вже мало що значить.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щось не помітно, щоб, наприклад, Clarivate Analytics згортала свій бізнес?!

      Видалити
    2. Анонім01.09.19, 18:26

      Ви не коректно порявняли Кларівейт Аналітикс з ВОСом. Кларівейт з велика компанія, з купою проектів, і ВОС є лише один з багатьох інших, аналітичних, у зовсім інших сферах, проект. Тому, якщо ВОСа не стане, Кларівейт і далі буде триматися на ногах і згортати бізнес не буде. Така реферативна база має сенс лише тоді, коли університети у країні мають доступ до більшості закритих статей у цій базі завдяки угодам про доступ з видавцями цих журналів. У нас, завжди, все роблять лише наполовину.

      Видалити
  8. Анонім01.09.19, 10:22

    Не важливо скільки Калтех платив Елзіверу. Важливо, чому перестав платити. І точно Вам можу сказати, що ключові причини точно не у СКОПУСІ (СКОПУС для вчених з Калтеху це ніщо). Для Каліфор. університету основне питання - платити реальну вартість за доступ до статей та публікацію власних статей у журналах Елзівера. Реальна вартість, ось про що йде мова. А 1.5. млн. Євро що року за дві реферативні бази (це гроші платників податків України) це реальна вартість чи ні? Нехай Міністрство спочатку знайде відповідь на це питання, а потім вже замахнеться на Трансформаціні угоди з відомими зарубіжними видавцями, як унів. Каліфорнії.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ніби там сторони врешті-решт розсварилися саме через відкритий доступ. Є така спец-сторінка, де це можна легко відслідковувати Big Deal Cancellation Tracking. Крах однієї угоди не означає, що відмовились взагалі від будь-якої передплати. І видно, що кожної установи, фонду, країни є якісь свої особливі вимоги... от які українські вимоги щодо правил доступу до наукової інформації? - роками залишається загадкою.

      Видалити
    2. Анонім01.09.19, 18:18

      Так, у кожній країні світу (розвинутій, як мінімум) є окрема сторінка з інфо про Біг Ділс. А у нас...які там вимоги, де Ви їх бачили?

      Видалити
  9. Анонім01.09.19, 15:55

    В Україні є один великий видавець в рамках чогось на кшталт Великої Угоди (про доступ до журналів) - Спингер Нейча http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/onlinedb/springer.php3

    Хтось знає вартість цього проекту (угоди) загальну? Яка там частина грошей з Євросоюзу, а яка з України? У проекті 2000 журналів (хоча у Спрінгера їх 3000). Цікаво, чи не попали до угоди топові журнали Спрінгера?
    І ось якась цікава сторінка з посиланням на тендер (4 липня цього року), які постачальники там маються на увазі, якщо постачальник лише один - Спрінгер Нейча? Це мається на увазі угода вже на наступний рік? Хто конкретно веде перемовини щодо ціні зі Спрінгером Нейча від України? Україна навіть у питання прозорості інфо про такі угоди не може погнатися за Польщею. Болото якесь. Сором.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так яка ж це Big Deal? Там ніби 5-6 великих університети повинні були покрити 10% вартості передплати (132 тис. грн), а решта суми - з гранту. Перелік журналів доступний на сторінці УРАН. Цей доступ до журналів Springer Nature і був і зникав... навіть не знаю чим все закінчилося.

      Видалити
  10. Анонім01.09.19, 18:15

    О, для України і 5-6 університетів в рамках угоди робить угоду Біг Діл, хоча і так це відповідає суті Біг Діл (це журнальні бандли, як і у нашому випадку із Спрінгер Нейчар). А де є офіційна інфо щодо того, які університети мають покрити і скільки мають покрити? Чи є посилання на офіційну інфо? Згідно угоди, хто має доступ до журналів - усі наші державні виші, лише ті, хто заплатив частку в угоді, усі виші, незалежно від форми власності? Де офіційна інфо про угоду? За вашою інфо сума угоди десь близько 1,3 млн. грн. І це за доступ то статей у більш ніж 2200 журналах. А тоді, за що Міносвіти сплатило 45 млн., за річний доступ до лише реферативних баз СКОПУС та ВОС? Тоді 45 млн. грн. це щось незрозуміло багато. У нас і тут усе шиворот-навиворот.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це сума з кожного і виходить, що загальна вартість десь понад 10 млн. лише для користувачів 5-6 універів. МОН сплатило за доступ для всіх державних установ і підозрюю, що доступ попросить 500-600 установ. І це все рівно якісь спецціни, для того ж Калтеху оприлюднювали значно вищі вимоги.

      Видалити
  11. Анонім01.09.19, 22:45

    Для Каліфорнійського універу ціни оприлюднювали і на веб-сторінці Спрінгер Нейча, і сам Каліф. універ оприлюднював також. А у нас хто і де ціни оприлюднював? Гадаю, що ніхто і ніде. Може від того, і сумма угоди про доступ якась незрозуміла. А чому обрали саме бандл журналів саме Спрінгер Нейча, а не іншого видавця? Був тендер, і якщо так, то які інші видавці пропонували свої бандли і за яку ціну? Взагалі, якась муть - купа питань і жодних офіційних відповідей. Головне - що на сторінці Спрінгер Нейча також немає жодної інфо на цю тему. Щось незрозуміле взагалі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Але це схоже ініціатива Асоціації УРАН, тому вони й самостійно вирішують, що розголошувати, а що ні, які саме установи запросити до цього проекту передплати ітд. Гадаю, справа лише в цьому.

      Видалити
  12. Анонім03.09.19, 01:24

    Це помилка з боку УРАНу. Навіть якщр це були приватні гроші (а у синдикатах зарубіжних приватних грошей також достатньо), то звітувати потрібно, крім того, УРАН це Асоціація, до якої входять і державні універи України. Тому прес-реліз був потрібний. І головне, що і Спрингер зробив аналогічну помилку, нічого про це на сказавши.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Погоджуюсь щодо Springer, але це всі топ-видавці якось так своєрідно вибудовують співпрацю з українськими користувачами, без відкриття українського офісу і із залученням російських, польських, литовських... продажників(

      Видалити