Гонконзькі принципи оцінки дослідників

Сучасна система оцінки дослідників publish or perish базується на підрахунку кількості опублікованих робіт вченого, престижності журналів, у яких опубліковані ці роботи, кількості цитувань робіт іншими дослідниками, загальній сумі отриманих грантів на проведення досліджень. Все це не надто чесно та відповідально, адже, наприклад, кількість цитувань говорить нам про певний науковий вплив досліджень, проте мало говорить про його відтворюваність, чи користь для суспільства. Канадський вчений Девід Мохер очолив групу, яка розробила 5 принципів оцінки дослідників, що винагороджує науковців за поведінку, що сприяє покращенню доброчесності досліджень. Принципи назвали гонконзькими, оскільки їх вперше було представлено під час 6-ї Всесвітньої конференції з питань доброчесності наукових досліджень, що відбулась минулого року в Гонконзі. 

Феноменальна самоцитованість у рейтингу Таймс

Національний університет «Львівська політехніка» та Сумський державний університет неймовірно швидко покращили свої позиції (501-600 місце) в Times Higher Education World University Rankings 2021. Десь з 801 по 1000 сходинку знайшлося місце для Харківського національного університету радіоелектроніки. Решта українських університетів, включно з такими гігантами як КНУ Шевченка та КПІ, опинилися поза межами першої тисячі. Стрімкий ріст позицій трапився завдяки показнику Citations (research influence) згідно з яким ці два університети взагалі опинилися у другій сотні! Спробуємо дізнатися чому публікації працівників двох українських ЗВО так добре цитуються в світі?