Аномальна співпраця в наукових публікаціях українських «клієнтів»

Відома викривачка журналів-клонів Анна Абалкіна представила новий препринт у якому спробувала визначити та проаналізувати публікації, що походять з російської фірми, яка продає фейкове співавторство у наукових публікаціях. Нечестивий клієнт цієї фірми може обрати та купити тему статті, своє місце в списку авторів, квартиль журналу, дату публікації та базу даних в якій індексується журнал. За допомогою таких підказок авторка спробувала вичислити статті з купленим співавторством і виявилося, зокрема, що українці також користувалися послугами цієї російської “фабрики публікацій” – протягом 2019-2021 років купили собі щонайменше 111 місць у співавторах. Усі ці публікації та “авторів” можна побачити у таблиці

Рік 2021: фейкові автори, вакси і бабай

На думку Марти Нуссбаум з гуманітарними науками та мистецтвом пов'язані такі здібності як: здатність до критичного мислення, здатність відірватися від приватних інтересів та поглянути на світові проблеми очима "громадянина світу", а також здатність співчутливо ставитися до труднощів іншої людини. Не знаю як вам, а мені цього року дуже бракувало митців та гуманітаріїв. Закінчується 2021 рік, а це значить, що час на традиційний дайджест. 

Національні лідери за кількістю публікацій у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus

Scopus включає і продовжує індексувати багато дивних видань, але інколи терпець вривається навіть у членів Консультативної ради формування контенту Scopus і база перестає індексувати підозрілі видання. При цьому, виключені підозрілі публікації залишаються в Scopus назавжди й багато таких робіт продовжують надувати фейкову цитованість, h-індекси багатьом українським авторам та установам. Elsevier кілька разів на рік виганяє видання зі Scopus і після наступної порції виключень кількість українських публікацій у виключених напевно збільшиться, але погляньмо що ми вже маємо у цьому році. 

Ембарго на поширення інформації

Читаю Польовий посібник для наукових журналістів: “Загальна риса багатьох великих журналів – вимога дотримуватись системи заборон на публікацію новин. Нові статті або верстка зазвичай доступні приблизно за тиждень до їх публікації з розрахунку на те, що журналісти, які отримують такий матеріал “з обмеженим доступом”, погоджуються дочекатися публікації й лише після цього опублікують власний матеріал. Така система дає журналістам трохи часу, щоб попрацювати над текстом і при цьому не боятися, що хтось інший тебе обжене. 

Двадцять п'ять відсотків плагіату

Якщо у вас вкрали тільки чверть зарплати, то це крадіжка, чи ні? А якщо вкрали 25%? А якщо 15%? А якщо це ви витягнули з чужого гаманця 10 гривень? Відповіді на всі ці питання очевидні, однак чомусь українські редакції наукових журналів копіюють один в одного якусь дику маячню про допустимий відсоток плагіату! Ви тільки вдумайтеся в це словосполучення! Спробуйте загуглити щось типу: “Якщо плагіат не менше 25% – стаття може бути відхилена”, чи англійською: “more than” або “less than 25% of plagiarism” і знайдете силу-силенну таких прикладів.

Він звільнявся не через нас: бібліотеки у бюджеті України на 2022 рік

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Цього разу ми дещо змінимо логіку пошуку запланованих видатків з бюджету на підтримку бібліотек. Переходимо на портал Верховної Ради, знайдемо Додаток 01.12.2021 і в ньому переглянемо порівняльні таблиці до додатків – що було подано на перше читання, що на друге і що з того вийшло. Бачимо, що на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів у 2022 році заплановано витратити 1 102 668,8 тис. грн. У порівнянні з минулим бюджетом +175 380,7 тис. грн, що враховуючи інфляцію, ріст мінімалки, цін на опалення... приблизно одне і теж. 

Сумське преміювання та каразінська періодика

Багато негативу у моїх дописах, адже не тішить мене те, що діється сьогодні в українській науці, вищій освіті, бібліотечній справі… надто легко ми дозволяємо різним пройдисвітам паплюжити ідеали Просвітництва. Але не можна писати постійно про сумне, тому хочу поділитися двома прикладами, що мене приємно здивували. Перший – це Положення про преміювання за досягнення високого рівня оприлюднення результатів наукових досліджень від Сумського державного університету

Прокляття скопусівського шамана

Не секрет, що кожен може відредагувати профіль автора в Scopus. За допомогою кнопки Search for a missing document можна знайти публікації, що не потрапили в профіль, а кнопка Remove from profile навпаки дозволяє вилучати зайві записи. Все це видається очевидним для людей, які хоч трохи працювали зі Scopus, чи подібними системами. А тепер уявіть, що ви – псевдонауковець який купив статтю в Scopus. Ви самостійно не те що свій профіль не знайдете, ви й у сам Scopus не зайдете! 

Рекордне знищення бібліотек

Пригадуєте, я застерігав вас, що нові та старі обличчя задумали пускати бібліотеки з молотка? На щастя той законопроєкт загубився десь в міністерських коридорах, але виявилося, що наші чиновники й без поправок прекрасно дають собі раду зі знищенням бібліотек. Заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк зізналася, що протягом 2020-2021 років Мінікульт погодився ліквідувати 603 бібліотеки, а ще умив руки стосовно 463 бібліотек виключивши їх з мережі закладів культури. Разом отримаємо – 1066 бібліотек! Якщо поглянути на офіційну статистику, то кількість бібліотек зменшувалася й у минулі роки, але лік йшов на одиниці, а не на тисячу! 

Перегляд повних текстів у Mendeley Web Importer

Зізнаюся, що дещо розчарувався в Mendeley після закриття апки та фокусів корпорації з перешкоджанням експортувати свою бібліотеку в інші бібліографічні менеджери. Однак, вирішив таки написати окремий допис про одну з додаткових фішок вебімпортера Mendeley, що виявилась для мене особливо корисною в цьому році. Застосунок для браузера Mendeley Web Importer, що дозволяє користувачам швидко зберігати бібліографічні описи наукових публікацій у свої бібліотеки, також пропонує переглянути повний текст документа перед збереженням його опису. 

Застосування принципів FAIR для дослідницької інформації у відкритих інфраструктурах

У Journal of Library Metadata з'явилася дорожня карта щодо застосування принципів FAIR для дослідницької інформації у відкритих інфраструктурах, яку розроблено авторами з двох країн – Німеччини та України. FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, and Reusable) – це набір керівних принципів, які забезпечують відшукуваність, доступність, сумісність і багаторазовість використання дослідницьких даних. Відповідно до мети цього проєкту, під час серії онлайн воркшопів, принципи FAIR були повторені, переосмислені та інтерпретовані для застосування в дослідницьких інфраструктурах. Не буду переповідати увесь зміст цієї роботи, проте хочу зробити акцент на деяких практичних вітчизняних аспектах цих принципів. 

Препринти, бібліотеки та інші неприємності

Відкрию вам маленьку таємницю. Знаєте, кого не люблять академічні бібліотекарі? Людей, читачів, інших бібліотекарів… але найбільше вони не люблять – очільників НДЧ!!! Жартую, проте сучасні бібліотекарі та наукові управлінці зараз працюють в динамічних умовах стрімкого розвитку технологій та жорсткої конкуренції за фінансові ресурси, тому стосунки між ними часто дуже напружені. У серпні Австралійська дослідницька рада дорвалася до австралійських бібліотекарів, коли раптово вирішила відхиляти грантові заявки, що містили згадки про препринти. Бібліотекарі витратили купу часу та зусиль, щоб розтлумачити науковцям, наскільки важливі препринти у науковій екосистемі, а чиновники одним своїм ретроградним рішенням спробували все зіпсувати. 

Процес оцінки журналів та критерії відбору Web of Science

Паралельно із запуском порталу для видавців, Clarivate поділився й своїми критеріями відбору журналів для їх представлення в базах Web of Science. У цьому напрямку нічого нового й не варто вигадувати, вимоги WoS нічим принципово не відрізняються від вимог Scopus, але є певні особливості в строках та етапах проходження перевірки. Пам'ятаємо, що Web of Science – це платформа на якій представлено багато реферативних баз, деякі з них об'єднані в Core Collection, яка також складається з кількох баз даних і для початку журналу потрібно увійти в базу ESCI. 

Екстремальні самоцитування українських топ-вчених

Екстремальне самоцитування та “ферми цитувань” (це коли порівняно невеликі групи авторів масово цитують статті один одного) – роблять метрики фальшивими, безглуздими та непридатними для використання. Для виявлення таких фальшувань Джерон Баас, Кевін Бояк та Джон Іоаннідіс ще у 2019 році створили загальнодоступну стандартизовану базу даних авторських метрик цитування для різних наукових галузей. База надає стандартизовану інформацію про метрики 100K кращих науковців згідно з показником composite citation index із врахуванням та без врахування самоцитувань. Проєкт виявився таким популярним, що на численні прохання наукометристів у 2020 році з'явилося оновлення цієї бази

Як швидко відростити собі індекс Хірша в Scopus: кейс авторів з Львівської політехніки

В Україні вже ходять легенди про скопусівські матеріали конференцій, що видані під парасолькою IEEE, CEUR ітд. Анонімний дописувач поділився зі мною аналізом та повними текстами матеріалів однієї такої конференції, у якій “відзначилися” працівники Львівської політехніки. Звісно цей приклад далеко неунікальний, але зі своєю родзинкою. Спершу подаю майже без змін аналіз цього добродія. Факти перевірив, все так, але також неодмінно прочитайте й мій коментар до цього аналізу.

Експеримент Мілґрема в бібліотечній справі

Останнім часом мені чомусь регулярно доводилося чути від колег-бібліотекарів з різних куточків одне й те саме запитання-виправдання у різних варіаціях – Що я можу зробити? Що я міг зробити? Що мені потрібно було зробити? ітд. Неодмінно ще потрібно додати (залежно від посади) – Я ж не завідувач, не директор, не міністр, не президент… Мені сказали от я і… Такі виправдання могли стосуватися цілковито різних аспектів професійного життя – від побутових, що ніхто не може впоратися з неадекватною літньою заввідділу стародруків, яка постійно ріже ковбасу на рідкісних виданнях, і аж до глобальних проблем формування спільної осмисленої реакції на кепські дії уряду в галузі. Причина завжди одна – Що я можу зробити? Я ж не… і так щоразу. 

Які енциклопедії найчастіше цитуються в наукових дослідженнях?

Вчені вирішили дізнатися як часто використовуються енциклопедії у сучасних наукових дослідженнях, тому за допомогою Scopus проаналізували згадки двох краудсорсингових (Wikipedia, Baidu Baike) та двох експертих (Britannica, Scholarpedia) енциклопедій у статтях 2002-2020 рр. Результати свідчать, що енциклопедії мають дуже незначну цінність для академічних досліджень, однак попри це за кількістю отриманих цитувань лідирує Вікіпедія, яка особливо популярна у комп'ютерних науках. При цьому Вікіпедію почали згадувати менше, а от кількість згадок Britannica та Scholarpedia навпаки зростає, але поки рано говорити, що експертні енциклопедії незабаром потіснять краудсорсингові. 

Дослідницький центр HathiTrust і Україна

Некомерційна організація наукових бібліотек HathiTrust зберігає понад 17 мільйонів зацифрованих документів задля досягнення наукових, а не корпоративних інтересів. HathiTrust підтримує відразу кілька програм і послуг – програма спільного збереження друкованих видань Shared Print Program, програма Федеральних документів США, програма перевірки авторського права Copyright Review Program та (найцікавіше для мене) Дослідницький центр HathiTrust, що пропонує використання корпусу HathiTrust як набору даних для аналізу. 

Scimago Graphica: візуалізуємо дані без знання коду

Відома іспанська дослідницька група представила новий інструмент Scimago Graphica для аналізу та візуалізації даних. Інструмент доступний для Mac, Windows та Linux, абсолютно безплатний, але розробники працюють над просунутою платною версією, де обіцяють ще більше функцій. За допомогою простого перетягування у користувацькому інтерфейсі можна досліджувати, фільтрувати та візуалізувати набори даних. Scimago Graphica пропонує поглянути на приклади діаграм, які можна створити, а потім використати у статті, чи інтерактивно представити на власному сайті. 

Скандальна ретракція в Scientometrics

Пригадуєте, нещодавно чеські дослідники розповіли на сторінках Scientometrics, що в Scopus представлено статті з понад трьохсот потенційно хижацьких журналів. Попри те, що нові номери більшості з цих видань більше не представлені в базі, раніше проіндексовані роботи нікуди не поділися й продовжують завищувати показники деяких установ та авторів. У Nature навіть з'явилася новина на основі цієї статті, однак через пів року трапився грім серед ясного неба – попри незгоду чеських авторів, головний редактор Scientometrics відкликав статтю на вимогу одного з видавців, що згаданий в аналізі. 

Портал для видавців від Web of Science

Нарешті Clarivate прощається з паперовою ерою і запускає Web of Science Publisher Portal, щоб спростити процес подання журналів для включення в бази Web of Science Core Collection. Якщо раніше видавці надсилали заявки на якусь е-пошту й ризикували не отримати жодної відповіді, то тепер видавці отримали трекер за допомогою якого можна слідкувати за успіхами та долею свого журналу. 

Інтерес, депривація та бібліотечне обслуговування

Кажуть, що людська цікавість буває різною: Д-цікавість та І-цікавість. Перша пов'язана з депривацією та інформацією, що необхідна індивіду для задоволення певних важливих потреб, а друга пов'язана з інтересом, що є емоційним виявом пізнавальних потреб людини і яка відіграє важливу роль у процесі формування навичок та інтелекту. Як на мене, то це дуже цікава теорія саме для бібліотечного обслуговування, адже ми часто фокусуємо свої сервіси на Д-цікавості, а от про стару-добру І-цікавість якось забуваємо. 

Геннадій Несветайлов, прикладне наукознавство та наукометрія в Білорусі

Останній диктатор Європи досі переслідує мирних білорусів, зокрема й наших колег-бібліотекарів, за їх прагнення справедливості, гідності, демократії. Якби я хотів вам допомогти! Поговорімо про віхи в історії білоруської наукометрії й хоч так нагадаймо одне одному, що ми завжди поруч! Пишуть, що офіційною датою організаційного оформлення наукометричних досліджень у Білорусі можна вважати 7 жовтня 1976 р., коли було прийнято рішення Президії Академії наук БРСР створити в Інституті фізики АН БРСР новий структурний підрозділ – сектор наукознавства. Ініціатива створення цього сектору належала кандидату технічних наук Геннадію Несветайлову, який в ті роки працював вченим секретарем Інституту тепло- і масообміну АН БРСР, а сьогодні вважається основоположником сучасної наукометричної школи Білорусі. 

VOSviewer Online: бібліометричні мапи відразу в браузері

Популярний бібліометричний інструмент для візуалізації мереж VOSviewer отримав вебверсію. Для того, щоб побудувати мережу співавторства, чи цитувань, нам однаково потрібно завантажити десктоп версію програми, проте тепер можна представити та переглядати створені інтерактивні мапи безпосередньо в браузері. Перевірмо як це працює – побудуємо мапу авторів (країни) українського журналу Condensed Matter Physics

Феєрична фігня і безхвості щурі в Scopus

Берґстром Карл, Вест Джевін «Феєрична фігня! Високе мистецтво скепсису у світі повної маячні»: На зламі XX століття В’єтнам був частиною французьких колоніальних володінь із загальною назвою Французький Індокитай. Ханой поволі ставав прогресивним сучасним містом, а його стічна система була поєднана з домашніми каналізаціями європейського зразка, доступними здебільшого білим мешканцям заможних районів. На жаль, стічна система перетворилася ще й на досконалий розплідник для щурів, які не лише вилазили з люків та жахали містян, а й переносили хвороби на зразок бубонної чуми. Намагаючись очистити місто від зарази, колоніальні урядники найняли щуроловів, щоб ті пірнали під землю, а згодом влада ще й почала трохи доплачувати за кожен принесений хвіст убитого щура. Багатьом ханойцям сподобався цей спосіб легкої наживи, і установи стали повнитися новими й новими хвостами. 

Ще раз про недопущення приватизації бібліотек

Пригадуєте як у проєкті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» пряму заборону приватизації бібліотек спробували змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства»? Проєкт було розіслано по комітетах і зараз на сторінці законопроєкту можна переглянути два висновки

Наукометрія, наукознавство та наука про науку

Багато хто з читачів знає, що термін наукометрія, який відомий в англомовній літературі як scientometrics, запропонував радянський вчений Васілій Налімов, який у 1969 році разом із Зінаїдою Мульченко опублікував знамениту монографію «Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса». Стоп! Але чому згадують лише Налімова? Чи не слід згадувати й Мульченко як співвинахідницю цього терміну? Ми маємо черговий клопіт з проявом ефекту Матильди? Рональд Руссо дослідив це питання і виявив, що наукометристи просто часто цитували не ту працю – Налімов використав цей термін ще в 1966 році у роботі «Количественные методы исследования процесса развития науки» (Вопросы философии.1966, №12. С.38-47). 

Питання багатомовності в гуманітарних науках Східної Європи

Поширення знань у гуманітарних науках відбувається за використання різних мов та різних типів документів. Гуманітарії намагаються донести результати своїх досліджень до різних соціальних груп всередині країни, а не лише до вузькоспеціалізованої міжнародної аудиторії, тому вчені в цих науках активно використовують рідну мову та регіональні журнали. Водночас гуманітарії прагнуть представити свої результати вченим з інших країн світу, щоб отримати відгуки, критичні зауваження, визнання. Цього легше досягти за допомогою англомовних публікацій. Таким чином, для сучасного вченого-гуманітарія однаково важливо вміти отримувати нове знання як за допомогою вітчизняних, так і іноземних наукових публікацій, та поширювати результати своїх досліджень на національному та міжнародному рівнях. 

Штучний інтелект про майбутнє бібліотечної науки

Оригінальна робота від дослідників з Берлінського університету імені Гумбольдта – автори запитали штучний інтелект Philosopher AI, що використовує GPT-3, про природу, цінність і майбутнє бібліотекознавства й отримали кілька банальностей, пародій, а також цікаві та тривожні відповіді. Зрозуміло, що сучасні технології штучного інтелекту (поки?) не дають людству абсолютних істин, можуть генерувати кліше та беззмістовні тексти, проте можуть створювати й оригінальні коментарі та прогнози, що здатні підкинути нам кілька хороших ідей. Не переказуватиму суперечки про природу та цінність бібліотечної науки, а відразу перейдімо до машинних порад і прогнозів як бібліотеки служитимуть майбутнім поколінням. 

Русифікація, механізм русифікації та бібліотеки

Іван Дзюба
: “А профспілкові та відомчі бібліотеки, які, знову ж таки, утримуються на кошти українських трудящих? Більшість з них з року в рік не передплачує українських газет і журналів (крім хіба що обов’язкових загальнополітичних), а відсоток української книги в них мізерний. А втім, що говорити про бібліотеки профспілкові, коли навіть у вузівських і шкільних бібліотеках ось яка картина. 

Аналіз українських економічних досліджень за допомогою даних Crossref

Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше
дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.

Curate Science: зробіть свої наукові результати зручними для користувачів

Хто не хоче, щоб наукові дослідження були транспарентними й такими, що заслуговують на довіру? Система Curate Science покликана допомогти дослідникам, журналам, університетам, грантодавцям, викладачам, журналістам та широкій громадськості здолати кризу відтворюваності в сучасній науці. Кожен, хто зацікавлений у правдивості результатів досліджень, колись зможе отримати відповідний профіль на платформі Curate Science, щоб представити свої результати у зручній для користувачів формі. 

Journal Article Tag Suite: структура журнальних статей

Crossref спільнота вже давно виношує плани оновити схему депонування метаданих: додати мови, CRediT, JATS… Що це за JATS і для чого нам ще один XML-формат? Journal Article Tag Suite (JATS) – це мова розмітки XML для опису наукової літератури, що опублікована в Інтернеті. JATS дозволяє описувати повний зміст наукової статті, або ж тільки її вихідні відомості. Кожен опис складається з основної частини та може включати до трьох необов’язкових частин, що вказуються у певному порядку: основний титульний елемент, що містить метадані статті (автор, назва, рік…), основний зміст статті, що зазвичай складається з абзаців та розділів, прикінцеві матеріали, наприклад, глосарій, додатки, список використаної літератури, ілюстрації та інші структурні елементи такі як таблиці, рисунки тощо. 

Як працює Springer Nature Transfer Desk

Завжди неприємно коли редактор відхиляє твій рукопис, а крім того – потрібно шукати новий журнал для подачі. Springer вирішив скористатися цією нелюбов'ю авторів та створив службу Transfer Desk, що повинна забезпечити авторам зручне повторне надсилання роботи до відповідного журналу. Головний редактор журналу не просто відхиляє рукопис, а рекомендує автору надіслати його на Transfer. Автор вирішує – А чому б ні?! Експерт Springer аналізує рукопис і протягом одного робочого надсилає рекомендації щодо вибору журналу. 

Анульовані біомедичні статті індійських авторів

Неодмінно переглядаю у топових журналах статті на регіональну тематику, адже часто доводиться чути від редакторів, що моє дослідження може зацікавити насамперед регіональну аудиторію. Відтак, мені цікаво як інші автори побудували своє дослідження, що їм вдалося привабити прискіпливого редактора та рецензентів. Для прикладу, Бактхавачалам Еланго проаналізував відкликані роботи індійських авторів – статті опублікували, потім їх визнали помилковими й провели ретракцію. Відповіді на своє головне питання я не отримав, однак цікаво було порівняти показники Індії та України. 

Для чого ResearcherID авторам, які не мають публікацій у Web of Science?

Ви – рецензент, зареєструвалися в Publons, імпортували з Web of Science собі в профіль інформацію про публікації й система вам автоматично призначила ResearcherID. Але якщо у вас немає публікацій, що представлені у базах Web of Science, то для чого вам зараз цей ідентифікатор автора? Так, інколи Міністерства можуть запитувати про ідентифікатори авторів, зокрема й про ResearcherID, але ж це не означає, що автор неодмінно повинен представити усі ідентифікатори з переліку. Однак, іноді наших читачів нічого не здатне зупинити й вони готові генерувати ResearcherID навіть шляхом прикріплення та відкріплення чужої роботи – зареєструвалися, додали собі чужу роботу, ввечері система присвоїла ID і на ранок видалили цю роботу з профілю. 

Вакцинація від COVID-19 і українські бібліотекарі

Віруси не переносяться з радіосигналом, мРНК не змінює геном людини, часник та цибуля не захищають від COVID-19, а от зареєстровані вакцини безпечно й ефективно формують імунітет. Здавалося, хто як не бібліотекарі повинні це знати й нести людям дари Просвітництва та здорового глузду? Проте, вакцинація від COVID-19 є добровільною й схоже добрячий відсоток бібліотекарів поки відмовляється безплатно вакцинуватись. І все це відбувається в європейській країні, яка зовсім нещодавно через подібні антивакцинальні настрої нещадно потерпала від спалаху кору на рівні Конго та Сомалі! 

Оформлення пристатейних списків відповідно до ДСТУ 7152:2020

З 1 березня 2021 року в нас розпочав діяти ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Цей новий національний стандарт нарешті рекомендує нам вказувати у журналах DOI, ORCID... а також установлює як оформлювати пристатейні списки літератури. Отож, бібліографічні посилання (внутрішньотекстові, підрядкові, позатекстові) складають відповідно до положень ДСТУ 8302, а бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і ДСТУ ГОСТ 7.80. Таким чином, у дисертаціях нам можна оформлювати список використаної літератури згідно з APA, MLA, ACS… а от у журналах та збірниках, будьте люб'язні, використовувати ДСТУ ГОСТ. 

Sci-Hub більше не буде?

Міністерство юстиції США та Elsevier закручують гайки найпопулярнішому піратському ресурсу серед науковців. Sci-Hub нині заморожений і з грудня 2020 року не завантажував у свою базу жодних нових статей. Нас просять готуватися до найгіршого і приєднатися до рятувальної місії. Кілька сідерів Library Genesis зараз роздають торенти Sci-Hub. Існує 850 торентів scihub, кожен містить 100 000 статей, загалом 85 мільйонів наукових статей (77 ТБ). Це повна база даних Sci-Hub, яку варто захистити. 

Оцінка досліджень у гуманітарних науках

Вільян ван ден Аккер з Утрехтського університету дуже точно пише про те, що гуманітарії не повинні уникати боротьби за державні ресурси, слід розробити відповідну систему оцінки гуманітарних досліджень, а не розповідати виключно про свою особливість а-ля подивіться на ці нужденні екзотичні дисципліни, подивись, як вони в’януть, мов красиві квіти, що востаннє цвітуть у пустелі без води

Як Китай бореться з шахраями в науці

У попередньому дописі розповідав, як затято деякі українці публікуються у виданнях, що припинили індексуватися у Scopus, зокрема й через їх відверте падіння до рівня “хижацьких” журналів, як активно цитуються ці публікації та роздувають індекси Хірша своїм авторам, і як українські Міністерства продовжують нагороджувати та фінансувати авторів цих робіт. До речі, установою-антилідером виявився Інститут колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського НАН України – кожна друга публікація працівників опублікована у виключеному журналі. Очільник цього Інституту вірить, що піраміди побудував Бог під час Великого потопу, а дельфіни керують людьми за допомогою ультразвуку. Справедлива реакція вчених НАНУ на антинаукові висловлювання цього академіка, схоже, жодних плодів досі не принесла. 

У яких видавництвах публікуються українські науковці

У новому пошуковому інтерфейсі Web of Science з'явилася можливість відфільтрувати результати за видавцем. Раніше не було такого фільтру, тому доводилося завантажувати переліки публікацій, щоб розпізнати видавця за префіксом DOI. Скористаймося новими пошуковими можливостями та подивімося у яких видавництвах українські вчені CU=(Ukraine) найчастіше публікували свої роботи у 2017-2020 рр. Звичайно мова лише про видання, що представлені у базах Web of Science. 

Наука в контракті ректора українського університету

Ректор Харківського політехнічного інституту показав у мережі текст свого нового контракту і тепер нам усім зрозуміліше, чого очікує Міністерство від очільників університетів. Керівник повинен забезпечити досягнення ряду показників серед яких, як на мене, є хороші – пожвавлення міжнародної академічної мобільності, є несподівані – збільшення частки викладання навчальних дисциплін французькою мовою, а є й відверто дивні – збільшення кількості здобувачів, "які подали StartUp-проєкту" (?). 

Антирейтинг цитованості публікацій українських установ у виключених виданнях

Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” 
 цитованість українських робіт у виключених виданнях. 

Ефект наставника

Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника». 

How to inform the boss that he is published in predatory journals? Experience of a science librarian from a developing country

“I have bad news for you - most likely, you were published in a predatory journal”. The interlocutor clearly did not expect such impudence from the librarian. A few seconds of awkward silence, and then everything happens almost as in the popular mass theory of the five stages of grief: 

Ще одна стратегія розвитку читання

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українським інститутом книги презентували Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки “Читання як життєва стратегія”. Знаходжу лише текст проєкту Стратегії, але сподіваюсь, що фінальний варіант не сильно змінився. Що планують наші стратеги? – Органи влади більше не ухвалюватимуть рішень на основі власних фантазій, створять електронний каталог та Українську цифрову бібліотеку, регулярно оновлюватимуть бібліотечні фонди, збільшать кількість стипендій для авторів, перекладачів, ілюстраторів… 

Public access у профілях Google Scholar

У профілях авторів в Google Scholar з’явився розділ Public access, що повинен допомогти відстежувати доступність повного тексту статей відповідно до вимог одного зі 160 агентств, що фінансують наукові дослідження. Багато наукових грантодавців прагне забезпечити відкритий доступ до результатів профінансованих досліджень і тому вони вимагають від вчених зробити такі статті загальнодоступними. Щоправда, не всі вчені слухняні й ось тепер кольорова смужка у профілі дозволить швидко дізнатися скільки робіт вченого повинно бути доступно відповідно до вимог, а скільки насправді є. 

Open Editors: відкриті дані про редакторів та членів редколегій

Ініціатива Open Editors збирає дані про редакторів та членів редакційних колегій наукових журналів за допомогою веб-скрапінгу. Скрипт (код на R доступний на GitHub) отримує доступ до сайтів видавців і створює відповідний датасет. Зараз цей набір даних містить інформацію про 478.562 редактора, 6.090 журналів від 17 видавців. Наступне оновлення заплановано провести аж у грудні 2021 року. Докладніше про 
Open Editors читайте в препринті.

Наступне покоління відкритих індексів

Ініціатива для Відкритих цитувань отримує все нових і нових прихильників. Де ж нові наукові пошуковики, що використовують ці можливості? – запитаєте ви. Звичайно такі інструменти є, зараз вони активно розвиваються, тому познайоммось краще з цими сервісами, що допоможуть вам створити хороший огляд літератури та відкрити для себе важливі актуальні наукові дослідження.