Інтерес, депривація та бібліотечне обслуговування

Кажуть, що людська цікавість буває різною: Д-цікавість та І-цікавість. Перша пов'язана з депривацією та інформацією, що необхідна індивіду для задоволення певних важливих потреб, а друга пов'язана з інтересом, що є емоційним виявом пізнавальних потреб людини і яка відіграє важливу роль у процесі формування навичок та інтелекту. Як на мене, то це дуже цікава теорія саме для бібліотечного обслуговування, адже ми часто фокусуємо свої сервіси на Д-цікавості, а от про стару-добру І-цікавість якось забуваємо. 

Геннадій Несветайлов, прикладне наукознавство та наукометрія в Білорусі

Останній диктатор Європи досі переслідує мирних білорусів, зокрема й наших колег-бібліотекарів, за їх прагнення справедливості, гідності, демократії. Якби я хотів вам допомогти! Поговорімо про віхи в історії білоруської наукометрії й хоч так нагадаймо одне одному, що ми завжди поруч! Пишуть, що офіційною датою організаційного оформлення наукометричних досліджень у Білорусі можна вважати 7 жовтня 1976 р., коли було прийнято рішення Президії Академії наук БРСР створити в Інституті фізики АН БРСР новий структурний підрозділ – сектор наукознавства. Ініціатива створення цього сектору належала кандидату технічних наук Геннадію Несветайлову, який в ті роки працював вченим секретарем Інституту тепло- і масообміну АН БРСР, а сьогодні вважається основоположником сучасної наукометричної школи Білорусі. 

VOSviewer Online: бібліометричні мапи відразу в браузері

Популярний бібліометричний інструмент для візуалізації мереж VOSviewer отримав вебверсію. Для того, щоб побудувати мережу співавторства, чи цитувань, нам однаково потрібно завантажити десктоп версію програми, проте тепер можна представити та переглядати створені інтерактивні мапи безпосередньо в браузері. Перевірмо як це працює – побудуємо мапу авторів (країни) українського журналу Condensed Matter Physics

Феєрична фігня і безхвості щурі в Scopus

Берґстром Карл, Вест Джевін «Феєрична фігня! Високе мистецтво скепсису у світі повної маячні»: На зламі XX століття В’єтнам був частиною французьких колоніальних володінь із загальною назвою Французький Індокитай. Ханой поволі ставав прогресивним сучасним містом, а його стічна система була поєднана з домашніми каналізаціями європейського зразка, доступними здебільшого білим мешканцям заможних районів. На жаль, стічна система перетворилася ще й на досконалий розплідник для щурів, які не лише вилазили з люків та жахали містян, а й переносили хвороби на зразок бубонної чуми. Намагаючись очистити місто від зарази, колоніальні урядники найняли щуроловів, щоб ті пірнали під землю, а згодом влада ще й почала трохи доплачувати за кожен принесений хвіст убитого щура. Багатьом ханойцям сподобався цей спосіб легкої наживи, і установи стали повнитися новими й новими хвостами.