Bookyard: відкрита бібліотека Массімо Бартоліні

Італійський митець Массімо Бартоліні замутив бібліотеку просто неба bookyard для бельгійського арт-фестивалю TRACK. Бібліотека складається з 12 книжкових шаф, що прикрашають виноградники абатства Святого Петра в Генті. Книги для проекту надано публічними бібліотеками Гента та Антверпена. Книги якимось дивом ще й продаються, а виручені кошти планують передати назад у бібліотеки.

Технічно-інформаційний центр оборони США

Оборонна промисловість США надає громадськості звіти та результати аналізу розвитку науки і техніки. Деякі з цих документів можна знайти у відкритому доступі на порталі DTIC (Defense Technical Information Center), що пропонує також функції пошуку технічних звітів.

Боротьба з лженаукою: бібфронт

Гадаю, існує пряма залежність між динамікою відвідуваності бібліотек, мізерністю вітчизняного наук-попу і зростанням кількості телепатів-екстрасенсів на українських медіа-просторах. Серед ваших читачів є такі, що печуться прочистками аур, близьким кінцем світу, зняттям родових проклять, позаземними контактами?.. А заспокійливу літературу їм пропонували? Справа, підозрюю, марна, але давайте спробуємо!

Теорія розв'язку винахідницьких задач

Дослідження наукового поступу в США та Західній Європі в основному зосереджувались навколо пошуку кількісних співвідношень технологічних розв’язків, що згодилися б для укладання прогнозів. Сьогодні у нас спостерігається галасливе зацікавлення комерційними статистичними базами і далеко не всі згадують, що в Радянському Союзі використовувалась альтернативна теорія розв'язку винахідницьких задач (ТРИЗ), побудована на основі якісного аналізу змісту патентних заявок та визначення закономірностей вирішення технічних проблем. З розпадом СРСР багато дослідників, що брали участь у дослідженнях ТРИЗ, емігрувало і досягнення теорії активно почали використовуватись у США, Японії та Кореї.

Розкрито один з секретів популярності е-книг

Як повідомляє The Telegraph, продаж електронних версій жіночих еротичних романів процвітає. Все ніби просто — читати та завантажувати сороміцьке чтиво, мабуть, все-таки краще таємно від цікавих очей. Так, наприклад, видавництво Cleis Press 70% своїх еротичних книг продає саме у цифровій версії. Бренда Найт (Brenda Knight): «Ви можете сидячи в парку під-час щоденної прогулянки з малечою читати кінкі-роман, і ніхто про це не знатиме». 

Політологія від De Gruyter

Відомий видавець наукової літератури De Gruyter пропонує нам хапнути журнали з політології. Усі статті 2011 і 2012 років відтепер доступні безкоштовно! Як каже відділ комплектування — дарованим журналам у зміст не дивляться. Для отримання доступу слід зареєструватися на сайті De Gruyter, увійти в систему, натиснути My De Gruyter і ввести FLAVOR у поле доступу.

Питання кирилично-латиничної транслітерації

Максим Вакуленко: «У записі Kyjiv літера j є показником належності цього слова до слов’янських, отже, й читання має бути відповідним. З іншого боку, штучна форма Kyiv (Кїв/Кийв/Киів/Київ) такого індикатора не має, а «засобами англійської мови» вона читається хіба що як «Кайв», чи «Кїв». Самі ж англійці її не сприймають – адже такого витвору не існує в жодній мові. Водночас основна форма – записаний згідно з УЛ автонім Kyjiv – не суперечить численним іншомовним екзонімам, у т. ч. англійському Kyiv, а сфери їх уживання регулюються згаданими резолюціями ООН. Відповідно до цих резолюцій, автонім Ukrajina (Україна) – це основна форма подання назви нашої держави».

Manuscriptorium: європейська бібліотека рукописів

Проект Manuscriptorium створює віртуальне середовище для досліджень, забезпечуючи доступ до найбільш повної колекції інтернет-ресурсів, що містять документи з історії книги (рукописи, інкунабули, старовинні гравюри, карти, статути). Історичні документи, які розкидано у різних цифрових бібліотеках світу, відтепер доступні через єдиний інтерфейс з можливістю створювати власні віртуальні колекції. Сервіс забезпечує постійний доступ до більш ніж 5 мільйонів цифрових зображень.

Спогади і Медіа в Уельсі

У другому десятилітті 21 століття можемо сміливо констатувати, що золоті часи телебачення залишились позаду, і мабуть його фанатам вже час сідати за мемуари. У цьому переконані творці проекту Memory and Media in Wales, метою якого є збір та збереження усних свідчень, пов'язаних з історією телебачення Уельсу. Такий собі інтернет-зріз колективної теле-пам'яті: можна довідатись де, з ким, на яких екранах валійці спостерігали за великими моментами в історії країни, і як телебачення влинуло на їхнє життя.

Цифрова патентна бібліотека

Цифрову патентну бібліотеку створено з метою надання віддаленим користувачам можливості здійснювати оперативний доступ до електронних патентно-інформаційних ресурсів та інших електронних джерел для отримання необхідних достовірних відомостей стосовно винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а також відомостей, необхідних для набуття, охорони та захисту прав на відповідні об'єкти права інтелектуальної власності.

У бібліотеці ненапряжно


Скільки коштує DOI?: пропозиція для видавців

Вже вкотре натрапляю на хибне переконання: DOI для статей коштує так дорого, що вітчизняні видавці наукових журналів не можуть собі цього дозволити. Насправді це далеко не так. Ціна залежить від реєстраційної агенції, від кількості опублікованих статей, від доходів видавництва, і українським академ-видавцям DOI приблизно обійдеться у якихось $150-350 за рік. Погляньте, для прикладу, на ціни CrossRef: $275 + $1 за кожну опубліковану статтю. Давайте разом проведемо елементарні математичні підрахунки, щоб ще раз переконатись, на скільки це незначні додаткові витрати...

#icanhazpdf: маленький акт громадянської непокори

На вчорашній конференції @chorna_kiwka розповіла про найпопулярніші хештеги науковців. Серед улюбленців — #icanhazpdf, який цілком заслуговує на обрамлення у кожному читальному залі. Даний хештег дозволяє науковцям обмінюватись документами з колегами, котрі не мають доступу до потрібних журналів. У твіті вказуєте автора, назву, doi... статті, додаєте #icanhazpdf і чекаєте коли з'явиться якась добра душа. Мораль: якщо не фондами, то хоча б хаштегом допоможемо своїм читачам!

Щоб фондосховище стріляло без промахів

Знайшов у своїх паперах старий саморобний фондо-навігатор: листок A4 на якому вказано де саме у фондосховищі знаходяться документи з тим, чи іншим шифром. Сьогодні, таких збочень ми ніби не потребуємо і якщо налагодити електронне замовлення документів, то можна примусити АБІСи відразу ж вказувати фізичне місцезнаходження документа на бланках замовлень. Складність алгоритму залежатиме від розмірів фонду + від заданої деталізації даних на виході (з точністю до поверху, кімнати, стелажа, полиці). 

На eBay не торгую... Назва не подобається

Маю ідею – можливо бібліотекарям навчальних закладів мистецького спрямування варто запропонувати читачам випробовувати силу своїх робіт на Інтернет-аукціонах? У процесі навчання не обділені творчою іскрою студенти натворять достатньо chefs-d'œuvre, то чому б не спробувати ще у стінах альма-матер привчати студентів спростовувати теорію митець повинен бути голодним? Гадаю, якість робіт (як мінімум) не поступатиметься мейд-ін-чайнівським фуфлишкам… хіба що хтось дуже прагне розвивати економіку Китаю.

Абетка сільського бібліотекаря

Якщо у вас раптом виникнуть приємні клопоти з написанням бібліотечного посібника, а муза все ніяк не прилітатиме, то можете сміливо звернутись за допомогою до «Абетки сільського бібліотекаря» 1929 року. Повставляйте для запаху такі важливі слова, як франчайзинг, адвокасі, паблік рілєшнз, інновація... і actum est, ilicet. Не вірите? Погляньте самі...

Google Search Education

У часи дикого росту кількості веб-документів, вкрай важливо, щоб піпли зрозуміли, як якнайбільш ефективно використовувати веб-пошук. Для цього Google запустив новий портал Search Education, що має допомогти навчитись осмислено користуватися пошуковими системами. Веб-пошук може бути чудовим інструментом для нащупування академічних джерел, розвитку навичок критичного мислення, самостійного навчання, тому спробуйте переконати читачів хоча б поглянути на назви відео-лекцій.

Крупська 2.0

Джерело

Google Scholar Metrics

Ґуґл вкотре наблизився до мурів бібліометрії запропонувавши новий спосіб оцінки впливовості наукових видань Google Scholar Metrics: можемо переглядати різномовні топи наукових видань станом на 1 квітня 2012 року. Топи укладено згідно показника h5-індекс (той самий h-індекс, але за 5 років), який має усі шанси з часом пригасити популярність імпакт-фактору.

Йо-хо-хо

Економісти Брет Донахер і Джоел Валдфогель (Brett Danaher & Joel Waldfogel) вирішили дослідити зв'язок між незаконним завантажуванням фільмів і продажем квитків у кінотеатрах. Прем’єра фільму у Сполучених Штатах часто відбувається раніше, ніж у решті країн, а відтак, у пост-прем’єрних країнах фільм має усі шанси потрапити на торенти, ще до офіційного виходу фільму у прокат. Як наслідок – чим більша затримка між прем’єрами, тим менші касові збори.

Маразми статистичної звітності бібліотек ВНЗ

У «Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ та методика  її заповнення» читаємо: Кількість звернень на веб-сайт бібліотеки = Кількість звернень до головної сторінки веб-сайту бібліотеки. Або у розділі Електронні ресурси рекомендують вказувати: обсяг власних електронних БД (тис. записів), з них записів у ЕК, кількість введених записів за звітний рік.

Koha проти УФД

На сайті бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя доступний експериментальний електронний каталог у дусі принципів Бібліотека 2.0 на основі АБІС Koha. Останні коментарі, хмара міток, найпопулярніші заголовки... усе це побачимо незабаром?, а поки можемо лише констатувати сам факт пошуків більш дружнього інтерфейсу е-каталогу, що вже є досить рідкісним явищем в Україні.

Українські журнали з імпакт-фактором

Якщо для відбору індексованих у Scopus журналів, слід було попрацювати з 1 xlsx-файлом, то Thomson Reuters нам пропонує 3 pdf-файли. На сторінці Master Journal List знаходимо Arts and Humanities Citation Index Source Publication, Science Citation Index Expanded Source Publication, Social Science Citation Index Source Publication.