Ху* ВОНА читає

Як я вже повідомляв український Уряд пообіцяв, що з 1 жовтня зарплата бібліотекаря зросте на 50%. Прийшов я сьогодні до банкомату, а там дзуцьки. А от про підвищення цін, квартплати… Уряд якось не забуває.

SCImago Journal & Country Rank

Рейтинг журналів та країн SCImago (SCImago Journal&Cuntry Rank) є безкоштовною альтернативою комерційним рейтингам (приміром, Loet Leydesdorff теж так вважає). Ось так дивлюсь є там рейтинги, аналізи, порівняння… викладено усе з яскравими візуальними (і разом з тим ні до чого непридатними) вставками. Симпатично. Словом, якщо вам пощастило, як і мені, жити в найкращій країні світу, то плата за це, у вигляді відсутності доступу до Web of Science, не така вже велика.

Матрікс Прес

Може хтось ще не знає… існує в Україні ПП «Фірма «Матрікс Прес», яка пропонує комплекс послуг, спрямованих на удосконалення традиційного бібліотечно-інформаційного обслуговування, автоматизацію бібліотечних процесів та впровадження нових інформаційних технологій: поставка, супроводження та навчання інформаційних систем ІРБІС, МАРК-SQL, LibNavigator, КАІСА, КАМІС; Постачання обладнання для штрихкодової та RFIDтехнологій; Передплата періодичних видань з ексклюзивним сервісом для систем ІРБІС, МАРК, УФД “Бібліотека”, UNILIB, ALEPH; Аналітичний розпис статей з журналів в електронному вигляді для систем ІРБІС, МАРК, УФД “Бібліотека”, UNILIB, ALEPH; Книготоргівля; Бібліотечна техніка - поставка стандартної та виготовлення на замовлення; Стелажі, вітрини, меблі - виготовлення на замовлення.

Еротика і бібліотека

У фондах багатьох бібліотек країни зберігаються еротичні журнали. З пам'яті пригадується щось таке: «Лель», «Клубнічка», «Казанова»… От я подумав, чи існує якась бібліотечна етика з видачі читачам еро-журналів? Припустімо, стоїть біля видачі читач який будь-яке огольонноє діло терпіти не може. І тут іншому читачу виносить бібліотекар «сторчасті-лежащі» журнали. Звісно, я надто сильно драматизую (не такі цнотливі у нас читачі і не так часто щось подібне замовляють), але цікаво… Колись в Україні намагались прийняти закон, щоб у кіосках подібні журнали в чорних кульочках продавали. Може і бібліотекарям слід чорну папочку використовувати? У когось є думки, напрацювання… з даної проблеми?

Система пошуку у відкритих архівах України

Поки хтось палкими словами обстоює «ідею децентралізації» (назад від Києва), українська наукова (і разом з тим бібліотечна) спільнота, на ділі реалізують цю ідею. Сьогодні блог «Творчість та інновації…» потішив чудовою новиною: вже працює перший український OAI ґарвестер, який надає можливість одночасного пошуку в електронних повнотекстових бібліотеках України. Даний сервіс працює на основі протоколу OAI-PMH. Протокол OAI PMH призначений для створення відкритих електронних бібліотек, який надає можливість інтегрувати інформаційні ресурси. Розроблений та впроваджений він Житомирським державним університетом ім. І. Франка! Ну… За ґарвестер!

Читальний зал ХДНБ

У ХДНБ є великий читальний зал з прекрасною акустикою. Будівля бібліотеки – робота самого Бекетова. Проте, навіть такі звукові параметри і треноване вухо бібліотекаря, нездатні на всі 100 вберегти фонд від горе-читак-вирізальників. Ще у залі міститься технологічна діковінка. Погляньте на світлину. Бачите? величезне табло за спиною працівниці читального залу. Працює теє диво просто: виконане читацьке замовлення кладеться у відповідну пронумеровану комірчину, вага видань(ння) притискає кнопку і на табло запалюється відповідна лампочка. Читач бачить, що його замовлення вже виконано і весело махаючи хвостиком прямує до бібліотекаря.
P.S. Як виявилось, у нашій бібліотеці теж, за совка, було таке обладнання. Але потім від його використання чомусь відмовились.

Zotero: з чим його їдять…

Блоґ Наукової бібліотеки БНТУ презентував повчальне відео «Використання Zotero для написання наукових робіт». Zotero така собі програмка, яка дозволяє легко справлятися з великим масивом бібліографічних даних. Хто не боїться нового, може спробувати собі заінсталювати.

Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка

Тут створено віртуальну методичну службу «БІБЛІОТЕКАРІ, ДЛЯ ВАС!», яка допоможе отримати корисну інформацію з різних напрямків бібліотечної діяльності, регулярно оновлюється блоґ «Методист библиотеки», а біля входу в читальний зал висить здоровенний портрет Короленка. Словом, ХДНБ – та ще бібліотека!)
Серйозно, багатющий фонд, одним очком можна підгледіти тут.

Конкурс Best Ukrainian Blog Awards 2009


Розпочалось голосування за блоґи в конкурсі Best Ukrainian Blog Awards. Не уявляю, як можуть змагатися між собою блоґи?! Для мене цей конкурс це: а) подивитися на своїх «колег по цеху» і б) прорекламувати себе, жє ось він я!
Якби бібліотечна блоґосфераUA не перебувала в такій дупі, то це б, взагалі, було змагання «в одні ворота»: бібліотеки НАНУ, ВНЗ, шкільні, заводські… Словом, якби хоча б 10% бібліотекарів України мали свої сторінки – у 5-ку фіналістів потрапили б лише бібліотечні блоґи. Але, як говорив Макарович – маємо те що маємо.

Домонтович про бібліотекарів

Після тридцятьох років усі книжки здаються прочитаними і всі продуманими. Він уже пізнав ту гірку огиду пересичености перед книжками, отеє taedium libelli, що з року в рік збільшується і що від нього, попри всі зусилля, вже ніколи не можна звільнитись, коли зникає колишня юнацька віра в книжки і марною стає надія, що якась нова книжка раптом, як виграш у льотерії, принесе несподіваний дар визволення.
Така доля кожної людини, що має справу з книжками. Книголюби, які все своє життя проводять у бібліотеках, приходять до бібліотеки з любови до книжок, щоб серед книжок згубити її. Бібліофіли, бібліологи, бібліотекарі майже ніколи не пишуть книжок. Іноді, правда, серед них можна натрапити на осіб, що з маніякальною упертістю протягом десятиліть незмінно працюють над однією якою-небудь працею, але вони ніколи її не кінчають.
Це як у шлюбі: перше почуття оджито, і від кохання лишилася лише звичка, якої нема змоги з себе скинути. Коли й є будь-які рештки кохання, то тільки ті, що притаманні звичці. Тільки звичка, та ще млявість і байдужість не дають повстати проти колишнього кохання й обернути його в ненависть, спалити його, як Герострат спалив храм Діяни Ефеської й Омар, небіж Магометів, - Олександрійську бібліотеку.
Віктор Домонтович «Доктор Серафікус»

Машини для обезпилення та обробки фонду

Передісторія. Працівник відділу реставрації однієї з бібліотек нашого славного міста, порпаючись із зараженою грибком книгою, якось необережно доторкнувся до своєї повіки. На ранок півобличчя рознесло… і звісно навіть коштів витрачених на лікування ніхто не відшкодував.
Сама замітка. Виявляється, не те що у світі, а навіть у наших східних сусідів, давно вже створено машини для обробки і обезпилення фонду. Не сумніваюсь, що машини ці мають різноманітні функціональні можливості, але… Машина для ручної обробки фонду – це скляний герметичний ящик, з двома дзюрками до яких прикріплено рукавиці. Всовуємо книгу в ящик, руки в рукавиці і вже працівник може не хвилюватися, що з ним трапиться фігня з передісторії.
Ви певно самі здогадалися про що я хочу запитати…

Умберто Еко: Бібліотека – семіотична модель світу

Людину, яка приходить працювати в бібліотеку, відразу інструктують з пожежної безпеки, з охорони праці… А не зле б було відразу укріпити «бібліотечний дух» нового працівника. Для цього, я б радив новачкам прочитати (перечитати) роман Умберто Еко «Ім’я рози». Детективний сюжет, бібліотека-лабіринт з вбивчими пастками… та головне: протистояння двох вчених мужів – Хорхе і Вільгельма.

І тут новоспечений бібліотекар нехай вирішить для себе: чи хоче він бути схожим на сліпця Хорхе, який вважає, що книги (знання) не для всіх, чи на брата Вільгельма?

Імпакт-фактор UA

Я вже вам якось розповідав про героїв А.Гайдара і бібліотеку ім. Вернадського. Зацікавила їхня робота і «Українських науковців у світі». У замітці «Імпакт-фактор по-українськи: Індекс інтегрованості періодичного видання в систему наукових комунікацій, сказано: Значення Індексу в рівній мірі залежить від часу існування видання, періодичності, статусу засновника та головного редактора, представлення в системі реферування української наукової літератури та міжнародних базах данних, тощо... Що, погодьтеся, є не зовсім логічним. Як бачите: наші з ними оцінки цього рейтингу в чомусь схожі.

Однак, НБУВ одна з небагатьох у нашій країні, яка щось намагається робити на «наукометричній ниві» і не боїться показати свої результати. Хотілося, щоб і міжгалузева лабораторія теорії і практики наукометрії МОН України та НАН України (в структурі Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України) частіше нас чимось тішила…

Досвід роботи бібліотек ВУЗів Західного Сибіру

Надибав у тенетах збірники статей «Вузовские библиотеки Западной Сибири. Опыт работы». Зручно, пізнавально і просто - добре… можливо, ще когось зацікавить. Мені, наприклад, сподобався матеріал О. Мастенбрук «Некоторые заметки по вопросу об автоматизации в библиотеке». А що колеги-бібліотекарі порекомендують?..

Чую що літр…


Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського передплатила доступ до онлайнових ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації. Вернадського поділилась «скарбами» з іншими + дослідила, як це діло використовується. Виявилось, що «протягом (2008) року в середньому кожна установа НАН України щоденно працювала з передплаченими ресурсами (аж!) 1 годину». Цікаво, що звіти про використання цих ресурсів я помітив лише на сайті НБУВ. Як ці ресурси використовують інші установи НАН України? залишається загадкою. Це як в анекдоті про Пєтьку і Чапаєва: нутром чуствую что 0,5 + 0,5 = літр, а метєматічєскі виразіть нє могу. Так само і з нашої потребою у базах – ніби відчуваємо що потрібні, але обґрунтувати цю потребу не можемо.

Виставка в бібліотеці

На сайті «Бібліотекар України» вже який місяць проводиться Інтернет-опитування «Виставка в бібліотеці – це…». Ресурс цей створено для бібліотекарів, тому звісно найменше голосів зібрав варіянт – «щось ніяке в кутку». Але насправді, вона саме таким ніяким і є… З мого досвіду: інтерес серед відвідувачів викликає лише виставка нових надходжень, а усі тематичні експозиції, як правило, приречені на невдачу. Дуже шкода, тому що організувати будь-яку тематичну виставку = провести колосальну роботу… а вона потім простоює не поміченою десь у кутку. Як це виправити: відмовитись взагалі від виставок, чи привести стриптизерок?

Буккросинг і бібліотека

Оце мене зацікавило, що буккросинг добрався вже і до бібліотек. Хвайно же наші лайбрарі намагаються йти в ногу з часом, але саме таке крокування видається мені дещо кумедним. Бібліотека — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, провадить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. Основне завдання – збирати: потрібно, непотрібно… нехай стоїть. Буккросинг (безкоштовний обмін книжками), навпаки, звільняє книги від марного стояння на полицях. Ось такі дива бувають на світі – завдання різні, мета одна.

Мультимедіа в дії

Поговоримо трішки про використання мультимедійних матеріалів бібліотеками. Розпочну із зображень. Насамперед, під «зображенням» бібліотекарям слід розуміти таблиці, графіки, схеми… створенні та розміщенні для всезагального бібліотечного блага. Насправді, ми бачимо, що бібліотеки (-арі) на своїх сторінках виставляють переважно фоти: колективів, столів, крісел, канапок… Я ще б зрозумів, якби це були якісь сракокруті меблі, а то тейбл тейблом. Щось не те, товариші, в королівстві Датськім…

Наталія Шульга: «На бібліотеку покладається функція репрезентації свого ВНЗ у світі».

Повертаємось на VI-ту Міжнародну науково-практичну конференцію INFORMATIO-2009. Серед усієї цієї ярмарки свєтлим лучіком став виступ Наталії Шульги, Український науковий клуб (Київ) «Присутність у інформаційному просторі і рейтинги університетів». Головний меседж: наша рідна неня потребує не так передплат, як кращої репрезентації своїх здобутків у світі і саме на бібліотеку звалюється завдання такої планетарної промоції. Ідея проста, логічна, зрозуміла… але хто її чув? Кава-брейк понад усе! Ось, наприклад, свіженьке інтерв’ю з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком НАН України Леонідом Губернським:
— У нашому університеті дуже потужний науковий колектив… — Можливо, тим, хто складає рейтинги, нічого про це не відомо? — Справді, досі ми були осторонь цього процесу і значною мірою для західного світу все ще залишаємося тера інкогніта. З труднощами долаємо мовний бар’єр, хоча, слід сказати, для наукової молоді це вже не проблема. Нам треба активніше діяти в цьому напрямі…
Агов, хлопе! А може не лише у мовному бар’єрі справа?

Хто сказав "вкрали"?

The Guardian: з Британскої бібліотеки зникло понад 9 тис. книг (трактати часів Відродження, середньовічний текст з астрономії, розкішне видання "Майн Кампф", ілюстроване видання «Аліси в країні чудес» (1876), перші видання романів Д.Апдайка, Ч.Діккенса, О.Вальда...).

Загальна довжина полиць 650 км. і приблизно 150 млн. назв одиниць збереження, тому у самій бібліотеці вважають, що книги не поцупили, а просто згубились. Дженіфер Перкінс, the library's head of records (це що за посада? начальник відділу реєстрації?): «є ціла низка причин, через які книги опиняються не в тому місці: не там поставили, відірвалася обкладинка, чи помилковий запис у каталогу».

Як я її (його?) розумію…

VI Міжнародна науково-практична конференція INFORMATIO-2009

VI Міжнародна науково-практична конференція INFORMATIO-2009: Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ в рамках Міжнародного Форуму "Проблеми розвитку інформаційного суспільства" (Львів, 7-9 жовтня 2009 р.). Хвайнютко так все організували, а кожен бібліотекар скаже, що організація - це вам не ББК собачий. Було багато дядь і тьоть, які запрошували до співпраці$: користуватись їхніми базами даних, депозитаріями… Чим їхні платні продукти кращі за Google Академію?

Проте, trial-доступом скористатись бібліотекам можна. Головне робити це правильно, обдумано… як це роблять, приміром, у Білорусії.

Читачезнавство від Орхана Памука

«Згодом він побачив відчинені двері місцевої бібліотеки, зайшов, піднявся брудними сходами нагору… Хоча школи закрили на канікули, в читальному залі Ка побачив п’ять-шість учнів та ще кількох пенсіонерів, колишніх чиновників, які втекли сюди з холодних домівок погрітися».

Памук О. Сніг: Роман / Пер. з тур. О. Б. Кульчинського. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 237.

А який читацький склад у твоїй бібліотеці?

Семінар «Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива».

Всі говорили що: потенціал у нас є, благодатний ґрунт є, мізки є… а от наукометрії (відповідно і бібліометрії) нема. Є якісь спроби… Сама Вернадського, подібно героям А.Гайдара, зірочки малює. Як ними можна буде користуватись при роботі з більш серйознішим масивом бібліоданих – ніхто не скаже.

Міжнародна наукова конференція «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань» (Київ 6-7 жовтня 2009 р.)

Неодноразово, на пленарному засіданні, згадував слова Губермана: «Мнє жаль, что ученьє Маркса // папало в руску канітєль… // Гдє цель аправдаваєт срєдства, // а срєдства абасралі цєль». Мета таких «пленарних засідань» задати тон, поставити високо планку, бла-бла… для всієї подальшої роботи конференції. Шкода, але у деяких титулованих доповідачів щось зовсім не те було на умі.

Побачити Вернадського і жити далі

З’їздив у НБУ імені В.І. Вернадського. Скажу так: хто не бачив бібліотеки ім. Вернадського, той взагалі бібліотек у своєму житті не бачив… Бачив хіба що бібліотечки… :)

Сповідь графомана

Надибав у тирнеті відверто графоманський віршик «Бібліотекарям»: Сюди прийшов хлоп’ям, а зараз – татко. … Скажу одне – «Спасибі вам дівчатка!..»

ВОНА читає

Мовчіть Америки й Росії… я тепер не 100, а 150 баксів за місяць буду отримувати!;) Уряд має намір з 1 жовтня на 50% підвищити зарплату бібліотекарям. «Є такі категорії людей у країні, до яких відносяться, у тому числі й працівники бібліотечної сфери, яких необхідно підтримати невідкладно. Ми порадилися, і ухвалили рішення з 1 жовтня всім працівникам бібліотек підвищити заробітну плату на 50%», - сказала Ю.Тимошенко. Крім того, пані прем’єрка доручила Міністерству культури і туризму розробити державну програму з інформатизації бібліотек. Чим ми до цього займалися?!