Доборолась Україна до самого краю: зомбі-професура, фейкові журнали та вигадані сторінки

Членкиня Наукового комітету Світлана Арбузова зініціювала перевірку справ претендентів на вчені звання доцента та професора і дійшла до висновку, що Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування цілковито втратив контроль над ситуацією. Перевірено 61 справу претендентів, у яких дані про наявність публікацій в журналах, включених до Web of Science/Scopus, видались найбільш сумнівними. За результатами перевірки – в 40% випадків було виявлене шахрайство, зокрема статті в фейкових виданнях та посилання на вигадані сторінки. Особливо цинічні приклади – претендент з 12 неіснуючими публікаціями (10 з вигаданими сторінками), або посилання претендента на статтю у справжньому журналі, однак серед авторів не виявилось прізвища претендента.

Sci-Bay Scholar: Гугл Академія та Sci-Hub в одному флаконі

Спритники об’єднали Google Scholar та Sci-Hub і на виході отримали Sci-Bay Scholar. Знайомий інтерфейс та функції Google Академії, але на сторінці результатів пошуку, крім посилань на легальні відкриті версії наукових робіт, ми побачимо ще й посилання на піратські копії документів. Досить лячно залишати на цьому ресурсі свої персональні дані, тому поки обмежився неперсоналізованими пошуками. 

Швидкочитання – вигадка

МОЗ України розкрило страшну таємницю: перекис водню не допомагає при пораненнях. Давайте, бібліотекарі, підхопимо ініціативу і допоможемо українській громаді розпрощатися ще з якимось міфом. Вуді Ален якось пожартував: «Я закінчив курси швидкочитання. Мене там навчили читати текст по центру внизу сторінки. Після закінчення курсу я прочитав «Війну і мир» за 20 хвилин. Це щось про Росію». Кожен, напевно, хотів би опанувати якісь спеціальні методики, щоб без надзусиль вдвічі, чи навіть втричі збільшити свою швидкість читання. Шкода, але подібних магічних технік не існує, більшість людей читає приблизно 300 слів за хвилину, і зі збільшенням швидкості розуміння та запам’ятовування прочитаного стрімко знижується

Бібліотечна справа в галузевих рейтингах QS

У популярних галузевих рейтингах від QS Quacquarelli Symonds Limited з’явилася категорія Library & Information Management. Дані для цього рейтингу QS черпає з чотирьох джерел: результати двох глобальних опитувань науковців та роботодавців, кількість цитувань публікацій працівників університету на 1 документ, h-індекс установи у відповідній галузі (згідно з даними Scopus). Першу сходинку в QS World University Rankings by Subject 2018 поділили Університет Шеффілда та Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл. Третє місце посів Іллінойський університет в Урбана-Шампейн. 

Електронні бібліотеки, 4G і українське село

Провідні українські мобільні оператори придбали частоти для розбудови мережі мобільного зв'язку четвертого покоління (4G, LTE), який у вже березні повинен з’явитись у великих містах України. Президент Петро Порошенко запевнив, що прихід 4G відчують не лише в мегаполісах і нам вдасться, наприклад, запровадити дистанційну освіту в сільських школах, або телеметричну діагностику в сільських амбулаторіях. Проте, директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальський відверто заявив, що подібні прогнози аж надто оптимістичні: «Наявних смуг радіочастот у 900 МГц не вистачить для повноцінного покриття. До того ж хай держава спочатку знайде, з яких грошей платити за ці послуги в селах, а потім прописує умови». 

Реакція Наукового Комітету на нову редакцію Порядку формування Переліку фахових видань України

Олексій Колежук: «Однією з таких важливих для нас тез – про що ми відверто казали в обговоренні – було те, що перелік галузевих наукометричних баз, в яких мають індексуватися видання категорії «Б», мав затверджуватися МОН за погодженням з НК. Це дозволило б ставити планку по-різному для різних наук, скажімо, для тих галузей, які взагалі практично не представлені в міжнародних базах, це на початку міг би бути навіть Google Scholar, для математиків це могли б бути MathSciNet, Zentralblatt Math, і т.д. (баз є багато для різних галузей). 

Новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України

З’явився Наказ МОН України від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Тепер під час включення наукового видання до Переліку наукових фахових видань України йому буде присвоюватися відповідна категорія, яку разом з датою включення до Переліку необхідно вказувати у вихідних відомостях видання: 1) категорія «А» присвоюється науковим фаховим виданням, включеним до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus; 2) категорія «Б» присвоюється іншим науковим фаховим виданням, які відповідають вимогам Порядку; 3) категорія «В» присвоюється всім науковим фаховим виданням, включеним до Переліку на день затвердження Порядку наказами МОН. Яке протягом 2 років видання категорії «В» не отримало права на присвоєння категорії «А» чи категорії «Б», то воно виключається з Переліку без права поновлення. 

UGC Approved List of Journals: як індуси борються з хижацькими журналами

University Grants Commission (UGC) – офіційний орган при Міністерстві розвитку людських ресурсів Індії, що відповідає за стандарти якості вищої освіти та готує офіційний перелік «перевірених» журналів. Публікації в журналах, що потрапили у перелік Університетської грантової комісії Індії, враховуються при прийомі на роботу та при підвищенні на посаді викладачів індійських внз.

Галина Ковальчук: «Апостол – це було замовлення»

До вашої уваги інтерв’ю з Галиною Ковальчук, директором Інституту книгознавства НБУВ, доктором історичних наук, професором, у якому ми спробуємо розвіяти різні міфи, міські легенди та домисли щодо зберігання фонду рідкісних видань, стародруків та іншої цінної літератури у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Ефект Рінгельмана

Французький професор Максиміліан Рінгельман вперше описав явище зменшення продуктивності індивідуумів у міру зростання кількості учасників групи в якій ті функціонують. Месьє Рінгельман провів ряд експериментів з підніманням тягарів і перетягуванням каната, які показали, що індивідуальні досягнення учасників часто перевершують аналогічні командні результати. Рінгельман пояснював це втратою індивідуальної мотивації та необхідністю координації між учасниками групи. Ефект Рінгельмана дещо схожий на Ефект очевидця, коли кожен очікує, що хтось інший зробить все за нас.