Усі завантажують піратські документи

Як любив повторювати герой одного телесеріалу – Усі брешуть! Журнал Science оприлюднив статистику звернень користувачів до популярного піратського ресурсу Sci-Hub, що пропонує безкоштовний доступ до мільйонів наукових публікацій. За минулі півроку за допомогою Sci-Hub було висмоктано приблизно 28 млн. документів! Серед країн-лідерів за кількістю запитів: Китай (4,4 млн.), Індія (3,4 млн.), Іран (2,6 млн.). Завантажують різне: від застарілих фізичних експериментів до найновіших досягнень у галузі біотехнології. Elsevier найбільше страждає від діяльності Sci-Hub, проте іншим топовим видавцям теж дістається. 

Нова бібліотечна система TIND від ЦЕРН

З’явилась нова бібліотечна система TIND від Європейської організації з ядерних досліджень, що пропонує бібліотекам зменшити залежність від внутрішніх ІТ-співробітників та зберігати свої записи безпечно в «хмарі», на серверах CERN. Зважаючи на об’єми даних з якими щоденно працюють у ЦЕРНі – зберегти записи з наших бібліотечних каталогів їм заввиграшки. Система розростається навколо відкритого ядра, відтак, теоретично, кожен може розробляти та вдосконалювати систему. Усі модулі TIND поки переглянути ніде не можна, але варто спробувати електронні каталоги бібліотек, які не побоялися перейти на нову систему (наприклад, Калтех). 

Етичні норми для наукового журналу

Усі дошкільнята знають, що без дотримання мінімальних вимог щодо включення видання у Scopus – вашу заявку відразу ж безцеремонно відфутболять. Відтак, навіть ті вітчизняні журнали, яким для включення в авторитетні наукометричні бази даних ще рости і рости, все рівно, намагаються відповідати мінімальним критеріям, чи то через надмірний оптимізм редакцій, чи то для якихось внутрішніх звітувань. Як наслідок, часто знаходимо на сторінках українських видань якісь дивні механічні тексти. Надибав на сайті журналу «Адміністративне право і процес» розділ «Етичні норми» з чарівним наповненням.

Опитування за допомогою смартфону

Пригадуєте, як на нещодавнім тренінгу «Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях» лектор Тадеуш МакКлірі попросив учасників за допомогою смартфонів проголосувати, у якому з текстів вони бачать плагіат? Звичайно, пан Тадеуш далеко не перший, хто використав подібний сервіс, але щось вони у нас поки не прижилися, тож давайте виправляти таку несправедливість. Знайшов кілька потрібних сервісів IQPolls, Kahoot!, Mentimeter, mQlicker… і зовсім випадково зупинився саме на Socrative

Чому для гуманітарних журналів не розраховують IF?

Уже й малеча знає, що для журналів, які включені в Arts & Humanities Citation Index (журнали з історії, літературознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства ітд.) імпакт-фактори не розраховують. Питання – чому? Після коротких суперечок з представниками Thomson Reuters вирішив написати про це окремий пост. Як на мене, то причина криється у тому, що класичний імпакт-фактор розраховується за трирічний період. Старіння літератури в гуманітарних галузях відбувається значно повільніше, ніж в природничих, і, відповідно, усі цитування, які отримає журнал не в межах даного вікна – не буде враховано при обрахунку імпакт-фактора. А отримає подібних цитувань журнал багацько, відтак, щоб не обраховувати бозна-що, вирішили взагалі відмовитись. 

Чи можливий дослідницький університет без бібліотеки?

Міністерство освіти і науки запрошує до громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дослідницький університет». Звичайно, варто перечитати увесь текст, але найбільше нас цікавитиме заключна його частина, а саме – КРИТЕРІЇ для надання статусу дослідницького вищого навчального закладу. Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви – ні серед обов’язкових, ні серед преміальних критеріїв бібліотеці місця не знайшлося. Так, окремі згадки можуть, ніби, стосуватися бібліотеки (міжнародні проекти, розгалужена інфраструктура, матеріально-технічна база, місце в міжнародних рейтингах…), а можуть й не стосуватися. 

Чого бібліотекарям чекати від нових міністрів?

Верховна Рада затвердила новий склад уряду і, звичайно, бібліотекарів особливо цікавлять призначення у конкретні два міністерських крісла. Повернув собі найвищу посаду в Мінкульті постмайданівський міністр Євген Нищук. Минулого призначення ми так і не встигли зрозуміти, чи знає актор театру та кіно щось про бібліотеки, тож тепер матимемо нову нагоду. Щоправда, й екс-міністр В’ячеслав Кириленко (який більше запам’ятався скандалом з Лептонівною) далеко не втік, а отримав посаду гуманітарного віце-прем’єра, тому цілком можна сподіватися, що пан Кириленко таки спробує реалізувати свої дитячі фантазії про бібліо-віслючків в українських селах. 

Як все встигнути: кіборги та роботи на службі в науковців

Якщо ви – перспективний молодий науковець, який дбає про свій імідж у Мережі, то у вас, скоріш за все, є кільканадцять сторінок у соціальних мережах, які потрібно регулярно оновлювати та підтримувати в актуальному стані. Але як знайти час на усі ці сторінки? Можу порекомендувати спробувати кілька сервісів, які дозволяють автоматизувати роботу із соцмережами. Одні з них, наприклад Buffer, чи Hootsuite, вимагають певного втручання людини, тому їх називають «кіборгами». Інші, наприклад IFTTT, повністю автономні, і їх ми зватимемо «роботами». Отож, що можуть дати науковцям кіборги та роботи? 

Лейденський рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking

Усі авторитетні світові рейтинги університетів враховують наукометричні показники, однак лише щорічний глобальний рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking розраховується виключно на основі бібліометричних показників, які отримано з основних баз платформи Web of Science – Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index. Зрозуміло, що ініціатива знаменитого Лейденського маніфесту походить саме зі стін даного університету, то ж укладачі рейтингу щось та й знають про наукометрію, тому давайте поглянемо, які індикатори пропонують використовувати лайденці для оцінки університетів. 

Нові вітчизняні проекти: Ukrainian Index of Philosophy та SmartArchaeology

Нарешті випала нагода написати про нові вітчизняні електронні проекти. На конференції #SCDA16 послухав презентацію проекту Ukrainian Index of Philosophy, що реалізується в межах Ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинг філософії». Пишуть, що проект повинен забезпечити академічну філософську спільноту національним галузевим індексом установ, видань, науковців та публікацій «із впровадженням інструментів кількісного аналізу». Тобто, як бачите, Ukrainian Index of Philosophy не претендує на якісний аналіз, а планує обмежитись лише кількісним. 

Заочним учасникам конференцій

Усі прекрасно знають, що в світі вітчизняних наукових комунікацій живе та квітне такий паразит, як «заочна участь у конференції». Якщо вірити Вікіпедії, то наукова конференція, чи симпозіум – це захід на якому дослідники представляють та обговорюють свої роботи. Звичайно, фізична відсутність дослідника на конференції унеможливлює обговорення його роботи, то ж ви запитаєте – А для чого, взагалі, вигадали таку чудну «заочну» форму? Тому що, комусь потрібна апробація, комусь бракує маститих учасників, комусь потрібна псевдо-участь для звіту… і от рясніє вже програма конференції учасниками, які й не думають брати у ній участь.