Листи і рейтинг

Дивуюсь, чому на сайтах українських бібліотек так рідко використовують рейтинги? – найбільш читані дописи, найбільш коментовані, найвище оцінені… Побоююсь, що бібліотеки не тільки приховують цікаві дописи від читачів, але й дезорієнтують власних авторів. Звісно, можна припустити, що десь у підземному бібліо-бункері детально аналізується статистика переглядів сторінок, ретельно проробляється майбутня тематика та наповнення сайту. Однак, швидше за все, дописи пишуться наосліп, нехтуючи очікуваннями аудиторії і без належної шани до успішних авторів.

Бібліотека, як піар-менеджер

Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.

Рейтинг науково-дослідних організацій SCImago 2012

У порівнянні з минулим роком, наша країна в SCImago Institution Rankings представлена вже 8 установами – додався Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). Решта ж наших старожилів (НАН та внз) втратили свої позиції у загальному світовому рейтингу. М’яке падіння, або швидше «заморозка» на рівні радянських показників.

Про міжнародні наукометричні бази. Бібліотекознавчі видання у Scopus та Thomson Reuters

У новому наказі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17. 10. 2012 № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» сказано, що з 01 січня 2013 року для здобуття наукового ступеня обов’язкова наявність публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Не менше чотирьох публікацій для доктора наук і не менше однієї для кандидата наук. 

Блоґи бібліотек: коментарі не зайві

Автор, який пише про блоґи, завжди ризикує більше за інших – існує висока ймовірність, що спільнота рано, чи пізно добереться до його публікації. Як на мене – прекрасна перспектива для будь-якого автора. Отож, зустрічайте – Людмила Трачук «Бібліотечний блог як прояв концепції Бібліотека 2.0». Лейтмотив статті – бібліотечні блоґи мають орієнтуватися на взаємозв'язок бібліотекаря і читача через коментарі. 

NoCover: література без обкладинки

NoCover – літературний проект, за допомогою якого читач може відшукати книги на свій смак. Мета проекту – зробити вибір літератури вільним від упереджень, дати читачеві можливість самостійно обирати твори, не орієнтуючись на обкладинки, гучні імена, чужі рекомендації, чи рецензії. Вибір книги відбувається на основі невеликого фрагменту. Ви перегортаєте випадкові безіменні уривки, поки якийсь вам не сподобається. Якщо вам захотілося краще познайомитись з твором, під кожним уривком є посилання на назву книгу, ім'я автора та перелік сайтів, де книгу можна придбати. Також NoCover приймає заявки від авторів-початківців. 

Виставка наукпопу за умов нульового комплектування

Знову про виставкову роботу… Вона мене часто бісить! Для задоволення чиїх витончених потреб її проводять? Прив’язка до полум’яних дат, консервування на вітрині єдиного примірника, відсутність цікавих новинок… кому це потрібно? Пропоную альтернативний варіант, реальний навіть за умов нульового комплектування – плакат (автор, назва, анотація, обкладинка і QR-код, що веде на сторінку з повним текстом). За наявності книги у фонді – тулимо лінк на сторінку, де розповідається як читач її може хапнути. 

Нові українські журнали в SciVerse Scopus

Оновив список українських журналів у SciVerse Scopus. Наших у базі побільшало – додано «Metallurgical and Mining Industry» та «Chemistry and Chemical Technology». З цікавинок: якщо видавець першого журналу вказаний вірно – Ukrmetallurginform"STA" Ltd., то другий приписують National Library of Ukraine Vernadsky.

Академік Сахаров про Інтернет і майбутнє книг

«…Я припускаю створення всесвітньої інформаційної системи (ВІС), яка зробить доступним для кожного в будь-яку хвилину зміст будь-якої книги, коли-небудь і де-небудь опублікованої, зміст будь-якої статті, одержання будь-якої довідки. Навіть часткове здійснення ВІС глибоко вплине на життя кожної людини, на її дозвілля, на її інтелектуальний та художній розвиток. На відміну від телевізора, який є головним джерелом інформації багатьох з наших сучасників, ВІС буде надавати кожному максимальну свободу у виборі інформації та вимагати індивідуальної активності. Але воістину історична роль ВІС буде в тому, що остаточно зникнуть усі бар'єри обміну інформацією між країнами і людьми. 

Маркес і комп'ютери СРСР

«В одному з московських банків мою увагу привернули двоє службовців: замість того, щоб обслуговувати клієнтів вони з ентузіазмом перераховували прикріплені до рами кольорові кульки. Пізніше я побачив за цим заняттям адміністраторів ресторанів, працівників громадських закладів, касирів у магазинах і навіть продавців квитків у кінотеатрах. Я вже хотів було дізнатись назву та правила найпопулярнішої у Москві гри, однак адміністратор готелю, в якому ми мешкали, пояснив: ці кольорові кульки, схожі на шкільні рахівниці, і є обчислювальними пристроями, якими користуються росіяни.

Газети в Google Академія

Помітив, що Google Академія індексує газети. Введіть пошуковий запит Redaktsiia gazety і переконайтесь. Кримская правда, Львівська газета, Вечірній Київ, Флаг Родіни… База даних Google Академії і без цього викликала певні побоювання у дослідників, то для чого ж було пропускати ще й регіональні газети? Також Академія автоматом вираховує цитування газетних статей. Так, наприклад, матеріал Ігоря Сергеєва Вот такая PISA..., опублікований у газеті «Московский Комсомолец» за 13.01.2005, назбирав 77 цитувань. Відразу ж підозра – чому автори роблять посилання на статтю МК, а не на офіційний звіт PISA? Виявилось, що жодного зв’язку між цими документами немає, а алгоритм Google Академія просто хибно зреагував на рідкісне російське прізвище Сергеев. Що тут ще скажеш? – Ось така pisa.

Mendeley Global Research Report

Кількість користувачів Mendeley перевищила 2 мільйони! Щоб якось відзначити цю подію, Mendeley оприлюднили унікальний аналіз поведінки користувачів з більш як 180 країн світу. Виявилось, що існує пряма залежність між рівнем ВВП на душу населення, рівнем витрат на інноваційну діяльність та доступом дослідників до наукових ресурсів – країнам, які розвиваються, для того, щоб забезпечити своїм дослідникам доступ до додаткових 50 наукових праць, потрібно збільшити витрати на інноваційну діяльність у 10 разів. 

10 гріхів бібліотек внз

Свой путь пройдя до половины, я снова вижу те же спины. Бачиш, що не можеш прийняти світогляд установи, традиції внутрішньої комунікації, шкалу цінностей – потрібно йти. Колишню любов не повернеш. Питання лише – куди? Накрапав 10 галицьких бід бібліотек внз. Спробуйте погодитись, заперечити, доповнити… Так, це лише слова, і так, це все дуже суб’єктивно.

Як оплатити навчання закордоном?

Таїландець Супап Кіртсенг (Supap Kirtsaeng) ще у 90-х приїхав на навчання у США. Підручники дорогі, в Азії ці ж підручники коштують значно дешевше, тому студент задзвонив додому і йому купили потрібні книги. А якщо поставити схему на комерційні рейки?! Так, імпортуючи підручники видавництва John Wiley & Sons та перепродаючи їх на eBay, студент наварив $100,000. 

Старі американські газети онлайн

Chronicling America відтепер містить 5 мільйонів оцифрованих сторінок газет, опублікованих у період між 1836-1922 рр. Проект реалізовано спільними зусиллями Бібліотеки Конгресу та Національного фонду розвитку гуманітарних наук США. Документи доступні для завантаження у 3-ох різних графічних форматах (PDF, JP2, JPG), а також у текстовому вигляді. У опціях Розширеного пошуку можна відразу задати штат, чи назву газети, що вас цікавить.