Найкращі університети світу відповідно до кількості цитувань у профілях Google Scholar

Один з популярних в Україні рейтингів Cybermetrics Lab люто змінив методологію. Google Scholar є беззахисною перед маніпуляціями, але іспанські укладачі рейтингу спробували виловити тих, хто не дбає про чистоту свого профілю в Google Scholar. Для початку – взяли 100 найцитованіших авторських профілів для кожного університету і видалили перші 5 профілів для покращення репрезентативності. Далі цікавіше. Якщо серед першої сотні зустрічались неіндивідуальні профілі (журналу, кафедри) – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі «чужого» автора зумисно було вказано потрібну афіляцію для накрутки рейтингу – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі було вказано щонайменше 2 документа іншого автора – установу викидали з рейтингу. 

Найпопулярніші журнали серед українських авторів згідно з Web of Science

У попередніх дописах розглядав, звідки взялася значна частина приросту українських публікацій у Scopus, а нині давайте ненадовго зазирнемо у бази Web of Science. Проведемо простенький пошук ADDRESS: (Ukraine) Refined by: PUBLICATION YEARS: (2019 OR 2018 OR 2017 OR 2016), поглянемо на Source Titles і отримаємо топ-5 восівських журналів за популярністю серед українських авторів: «Питання атомної науки і техніки» (724), «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (603), «Наука і освіта» (599), «Baltic Journal of Economic Studies» (584), «Світ Медицини і Біології» (499). 

Biblioshiny: бібліометрія для некодерів

Bibliometrix – це розроблений Массімо Арія і Коррадо Куккурулло відкритий R-інструмент для проведення кількісних наукометричних досліджень, який тепер містить чудовий додаток BiblioShiny для чайників програмування. У BiblioShiny доступні всі основні бібліометричні методи аналізу даних, але при цьому додаток дуже простий у використанні і лише за допомогою кількох кліків можна багато чого візуалізувати. Встановити R та RStudio на комп’ютер все рівно потрібно, завантажуємо пакет bibliometrix, виконуємо library(bibliometrix) та biblioshiny(), а далі бавимось вже в браузері. 

Scopus може вилучати проіндексований контент

Пригадуєте, минулого року розповідав про скопусівське диво «International Journal of Engineering and Technology UAE» (E-ISSN: 2227-524X)? Дуже схоже на класичний випадок – журнал публікував у рік менше 30 документів, але вирішив заробити всі гроші світу після потрапляння в Scopus і лише за півроку 2018-го журнал представив майже 2000 статей, а автори з України тільки за 6 місяців опублікували 127 робіт у цьому престижному скопусівському журналі. 

«Блакитна брехня»: як політика робить з нас дурнів

Я – бібліотекар, який вважає своїм професійним обов’язком розширювати світогляд своїх читачів, тому, зізнаюсь, мене лякають різноманітні прояви торжества ірраціональності у XXI столітті. Страшно спостерігати за тим, як якесь дитя шаленства мас опиняється біля керма цілої країни, а його прихильники вірять у такий піццагейт, що це просто на голову не налазить. Але ще страшніше бачити, коли викладачі та наукові співробітники – люди, які присягали служити логіці та фактам – інколи поводяться гірше за молоде бидло з околиць і залюбки приєднуються до команд цькувачів та поширювачів фейкових повідомлень. Мислити по-науковому, звичайно, не означає, що усі вчені є людьми благородними, трапляються й серед них професійні пугачі, московські тролі, міські божевільні… Однак, ще донедавна я не мав жодних варіантів відповіді на запитання – Чому ж так багато наших молодих педагогів та науковців поспішають підтримувати різну маячню всупереч доказам і здоровому глузду?