Випадково придбав на розпродажі книжку фінського соціолога Арі Турунена, а вона виявилась неймовірною! На уроках історії в школі, як правило, розповідали нам як в різних країнах один психопат змінював іншого психопата, який деспот вигадував все нові і нові податки для бідного народу, а от з людяністю, взаєморозумінням та культурним поступом у моїх педагогів якось не складалося. Натомість, Арі Турунен розповідає забуті історії 9 великих міст світу, що в період свого розквіту подарували своїм мешканцям простір вільної думки і не можу втриматись, щоб не переповісти вам кілька історій про міста та книги.
Александрія
Більшість з нас знає про пожежу в Александрійській бібліотеці, але не всі знають, що в Александрії була не одна бібліотека:
За часів розквіту в бібліотеці налічувалося, напевно, більше півмільйона папірусних сувоїв. Більшість із них містила понад один твір. За ініціативи Птолемея ІІІ у 235 р. до н. е. у храмі Серапіса було засновано дочірню бібліотеку, де зберігалися сорок тисяч нових згортків. Дві Александрійські бібліотеки разом становили собою найбільше сховище знань, створене людством до того часу.
Коли Цезар зі своїми загонами вторгся до Александрії у 48 р. до н. е., єгипетська флотилія оточила його. Він наказав своїй команді підпалити кораблі, проте полум’я швидко поширилося на все місто. Запалала бібліотека, а з нею чотириста тисяч папірусних сувоїв. Існують суперечливі відомості щодо причин пожежі: або підпал було зроблено навмисно, або пожежа перекинулася з палаючих кораблів Цезаря. Хоча друга бібліотека збереглася, Александрія вже ніколи не повернулася до втраченої величі. Головна бібліотека проіснувала 233 роки.
 |
Бібліотека храму Мусейону в Александрії. Словом bibliothēkē першопочатково позначали вирізьблені у стінах заглиблення, в які вкладали папірусні сувої. Гравюра О. фон Корвіна
|
Багдад
Часто правителі, що зазнавали поразки у війнах, замість золота повинні були надсилати аль-Мамунові книжки. Показово, що, коли Аббасиди укладали одну з багатьох мирних угод з Візантією, серед інших умов було отримання копії праці Птолемея «Математичний синтаксис». Її було перекладено арабською, і надалі праця відома нащадкам під своєю арабською назвою «Альмагест».
Амстердам
Сучасне наукове видавництво «Elsevier» запозичило свою назву у найвідомішого голландського видавництва XVII ст., названого на честь засновника. Лодовейк Ельзевір навчався друкарського мистецтва у видавничому домі Плантена в Антверпені, після чого вирушив до Лейдена. Його сини продовжили справу батька, а Ельзевір став офіційним видавцем в університеті Лейдена. В 1637 р. онук Лодовейка Ельзевіра заснував філіал видавництва в Амстердамі. Основний центр видавничої діяльності Ельзевіра було перенесено до Амстердама, де панувала більша, ніж у Лейдені, свобода друкарства. Видавництво Ельзевіра видало перші в світі книжки кишенькового формату, що був співзвучним з підприємницьким характером міста. Жоден правитель чи папа не зміг заборонити амстердамським друкарям видавати те, що вони забажають. Наприклад, у 1638 р. було надруковано книгу Галілео Галілея, заборонену інквізицією. З усієї Європи люди з’їжджалися до Амстердама, аби мати змогу придбати заборонені книги та ознайомитися з різноманітними науковими збірками.Насамкінець хочеться згадати про Лейденський університет, хоча ця історія не про Лейденський Центр з вивчення науки та техніки:
Дослідження в Лейдені всій Європі видавалися жахіттям. У 1582 р. Філіп II заборонив навчання в Лейденському університеті, а в 1630 р. папа Климент VIII відлучив од церкви всіх студентів Лейдена. Тільки в 1648 р., після укладання Мюнстерського миру, дипломи Лейденського університету були визнані у країнах Європи. Утім, у Лейдені не переймалися через відлучення від церкви. До розтинів трупів тут ставилися під кутом зору холодного наукового підходу, як колись у Александрії.
Немає коментарів:
Дописати коментар