Звідки беруться дані в Open Ukrainian Citation Index

Працівники ДНТБ України презентували Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – спеціалізовану пошукову систему і базу даних наукових цитувань, що надходять від усіх видавців, які співпрацюють з Crossref та підтримали Ініціативу для відкритих цитувань. Перед тим, як розглядати сам OUCI, давайте відзначимо, що представила його бібліотека, система шустро крутиться на бібсервері, вона не квадратна, не 1.0, містить 109 млн записів… і не впала від користувацьких запитів! Зрозуміло, що комусь і «тризуб над Кремлем постав – скажуть, що криво», однак є й такі, хто щиро обурюється, чому джерела цитувань OUCI не такі повні, як у Scopus, чи Web of Science. Тому давайте ще раз поговоримо про джерела, добру волю і про з-під палки по-українськи. 


Щоб зареєструвати унікальні ідентифікатори DOI для своїх документів, видавець повинен надіслати в Crossref певну інформацію про ці документи: назва, автори, рік, номер, анотацію, ORCID, список використаної літератури ітд. (деякі поля обов’язкові, деякі просто рекомендовані). 

Це дозволило реєстраційній агенції Crossref зібрати величезну базу метаданих, агенція зробила її відкритою, і кожен може скористатися цією інформацією (якщо цього не заборонив видавець). 

Більшість великих світових видавців підтримали Initiative for Open Citations (I4OC) і відкрили свою пристатейку в базі Crossref. Опираються ініціативі лише 4 великі видавці, серед яких Elsevier (= Scopus). Іншим разом розбиратимемо резони іноземних видавців, а поки пригадаємо, як сьогодні українці працюють з базами даних цитувань. 


Наукові установи та зво отримали доступ до комерційних інструментів Scopus та Web of Science за кошти держбюджету. Очікується, що так вчені зможуть швидко знаходити потрібну інформацію, вибирати правильні журнали для публікації результатів досліджень, і від цього всі будуть у виграші. Паралельно наші міністерства впроваджують суперечливе оцінювання результатів науково-технічної діяльності установ, що базуються на Scopus та Web of Science. 

Можливо, наші вчені й шукають щось путнє у Scopus та Web of Science, але великий відсоток користувачів сповідують інший підхід – «опублікуватися в скопус», «поміряти хірша» і отримати пряник. Подібно й керівники установ прагнуть отримати бюджетний бонус і намагаються прозвітувати міністерству про велику кількість публікацій працівників у комерційних базах. 

У кого публікацій дуже мало – апелюють до Google Академія, чи навіть відверто фейкових метрик. Решта – пильно слідкують, щоб якась публікація університету бува не загубилася в Scopus, чи Web of Science. І ось тут – найцікавіше! 


Коли працівники української установи виявляють, що в базах представлена неповна інформація про їх наукову діяльність, вони не вимагають у постачальників самостійно додати дані, чи повернути гроші. Вони смиренно правлять, створюють і безкоштовно надсилають свої метадані комерційним виробникам, щоб вже наступного року придбати доступ до цих даних. Хіба це не абсурдно? 

Ініціатива для відкритих цитувань намагається виправити цю несправедливість, звільнити наукові цитування з-під гніту вигаданих непослідовних ліцензій, а OUCI пропонує зручний користувацький інтерфейс для роботи з цими даними (порівняйте його, наприклад, з суровим COCI). 

Якщо ініціатива запрацює на повну, то вчені зможуть завжди безкоштовно отримувати інформацію про цитування, а для більшості українських журналів ми вперше отримаємо цитатні дані і зможемо оцінити їх місце в системі наукової комунікації.

5 коментарів:

  1. Анонім17.11.19, 21:56

    Дуже цікавий матеріал. Дуже перспективний. Директорат великих видавців, типу Елзівера, і не тільки, мав би зацікавитися. Ось недавня історія Елзівера та голандських вишів. "Від полювання за авторами, до полювання за метаданими". Здається, саме так вже виглядає стратегія Елзіверу. Значить нарощування мязів за рахунок підписних бандлів вже скоро замінить стратегія діджиталізації за рахунок контроля за метаданими. Думаю, що більшість вчених в Україні навіть і не розуміють наслідки таких кроків великих видавців....https://www.scienceguide.nl/2019/11/leaked-document-on-elsevier-negotiations-sparks-controversy/

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як директорат мав би зацікавитись?! - Elsevier просто не підтримує Ініціативу для відкритих цитувань. Але захоплююче чтиво у цьому ScienceGuide - відкритий доступ в обмін на метадані, ставка на Scopus і Pure... цікаво, що за прибутки ці хитруни собі запланували. + Добре, що новоспечений чемпіон Плану S відразу заступився за Open Citations. Потрібно і в Україні нести в маси, що не може бути відкритого доступу без відкритих метаданих.

      Видалити
  2. Анонім18.11.19, 10:21

    Про прибутки, я думаю, що не мінші, ніж існуючі (норма прибутку у 37 %). Про те, що це потрібно нести у маси (що не може бути відкритого доступу без відкритих метаданих) в Україні, так оце і є супер важливе завдання зараз, бо скуплять скоро навіть ті паростки метаданих наших авторів в обмін на якийсь з продуктів (послуг).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Просто цікаво як можна заробляти стільки ж на метаданих як і на повних текстах? Бібліотекарі звикли - а подумаєш marc записи створюєш... А тут записи можуть стати такими ж коштовними як і сам документ. Звісно, справа мабуть й в алгоритмах для роботи з великими даними, а не в самих метаданих, але цікаво...

      Видалити
  3. Анонім18.11.19, 19:20

    Думаю, що Елзівер вже має стратегію, як заробляти на метаданих. Декілька тижнів тому Ген. директор Елзівера робила презентацію на конференції, де приділила місце і стратегії Елзівера. Дуже багато було коментарів з цього приводу. Один із акцентів уваги - ми, Елзівер, хочемо відійти від стандартних продуктів та послуг, які ми надаємо, і буди не просто видавцем, а надавачем послуг у цій сфері (від назви "Видавець" вони хочуть відійти, бо за останні роки дуже багато критики на них саме тут). От і вирішили копнути поглибше - до метаданих, згадати свої платформи, прагнення надавти послуги в оцінюванні імпакту наукового...Тому, вони точно знають, що саме записи і стануть скоро більш коштовними, ніж самі документи. І це логічно в епоху Big Data. Толькові у Елзівера Віце-Президенти та Ген. директор. Тут нічого не добавити.

    ВідповістиВидалити