Рік 2014

Під час Кримської війни, коли в Чорне море увійшла англо-французька ескадра з паровими машинами, росіяни самі затопили свій дерев'яний флот у Севастопольській бухті, адже вітрильний флот безпорадний проти парового. Неназвана війна оголила величезну кількість наших проблем, зокрема й в інформаційній сфері. Хоч би яким чисельним, багатим, лицемірним не був наш ворог, але ми все-таки воюємо з технологічно відсталою країною. 

Державний бюджет України на 2015 рік: витрати на діяльність бібліотек

Сонний парламент ухвалив державний бюджет України на 2015 рік. Цифри можна переглянути на сторінці Проекту Закону про Державний бюджет України на 2015 рік – вантажимо архів Додаток 22.12.2014 і у ньому знаходимо Додаток №3. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витрати 279747,9 тис. грн., що просто арифметично на -45132,7 тис. грн. менше ніж минулого року і набагато-набагато менше якщо зважати на курс долара. Нічого не заплановано на розвиток, майже всі кошти підуть на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії.

Бібліотекарям скасували пільги та доплати?

Верховна Рада ухвалила закон про скасування соціальних пільг різним категоріям громадян. Щоб нікого випадково не ввести в оману, прохання перевірити – дивлюся файл Проект Закону (доопрацьований) 26.12.2014. Отож, у Законі про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №1577 від 22.12.2014 знаходимо пункт 17, де сказано про зміни у статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Спершу йдеться про пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням якими ніколи не користувався, тому мене це мало цікавить. Далі страшніше… та зрештою виявилось, що це була хибна тривога

Що таке Impactstory?

Веб-інструмент з відкритим вихідним кодом Impactstory допомагає дослідникам з'ясувати, де їхні роботи було процитовано, де вони зберігаються, переглядаються, обговорюються ітд. Ще восени зробив український переклад презентації інструменту для сторінки Spread the word, однак після зміни економічної моделі Impactstory наші шляхи розійшлись. Наприкінці року чищу свої архіви і ось натрапив на презентацію. Ділюсь, раптом комусь закортить розповісти про Impactstory.

Цитування навпаки

На зустрічі з одним із редакторів журналу SIGMA, В’ячеслав Бойко розповів нам, що рецензенти залюбки погоджуються виконати свою роботу за саму лише можливість першими ознайомитись з результатами нових досліджень, і, як правило, експерти потім цитують статті, які вони рецензували. Логіка зрозуміла – роботи скеровують на перевірку фахівцям відповідних галузей і якщо ті пишуть схвальні рецензії, отже робота неодмінно містить нові дані, що збагачують світову науку. Інші науковці можуть проґавити нове вагоме дослідження, але не рецензент. 

Науковець 2.0: Олександр Коляда

КОЛЯДА Олександр Костянтинович 
Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за фахом біологія. Кілька років займався науковою та комерційною діяльністю, а зараз займаюсь дослідженням генетики людини та механізмів старіння на молекулярному рівні. Наукові інтереси це генетика старіння, фактори довголіття, теломерна біологія, генетика людини, нейрогенетика. 

Адреса блогу: http://www.epigenetics.com.ua 

Тематика блогу: геронтологія, молекулярна біологія та генетика. Також у блозі багато постів про досягнення лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України. 

Кров з молоком

Щотижневий медичний журнал Blood від Американського товариства гематології вирізняється з-поміж інших оригінальною структурою статей – кольорове зображення зі стислим описом-поясненням (як приклад). Імпакт-фактор журналу = 9,775, індекс оперативності = 2,288. Де жуйка про те, що вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили вчені праці яких автор ніколи не читав? Де зображення на 300 dpi? І чому обсяг статті менше 0,5 друк. арк.? Підозрюю, що у вітчизняній традиції наукового видавництва для Blood не знайшлось би місця.

Нове дослідження підтримки бібліотекарями ініціативи Відкритого доступу

Дженіфер Грендбоіс та Джамшид Бегешті з Університету Макгілла відібрали 203 англомовні бібліотекознавчі публікації, за допомогою Google Scholar дізнались скільки з цих публікацій відкриті, а в SHERPA/RoMEO перевірили політику видань у яких були опубліковані дані роботи. Згідно даних SHERPA/RoMEO очікувалось, що 94% досліджуваних статей повинні бути відкритими, однак, у результаті отримали лише 60%. У порівнянні з минулими роками бібліотекознавці самоархівують свої роботи значно активніше, проте, досі у нашій галузі спостерігається великий розрив між теорією і практикою підтримки ініціативи Відкритого доступу.

Фіни звітують

Натрапив на сайт статистики публічних бібліотек Фінляндії. Finnish Public Libraries Statistics Database – чудовий відкритий тримовний веб-ресурс, що дозволяє сортувати статистичні дані за різними параметрами. Фіни обраховують цікавий показник «Economy» – сума витрат на персонал та бібліотечні матеріали розділена на суму відвідувань та книговидач. Чим менше, в результаті, ми отримаємо число, тим краще. Тобто, даний показник не є мірилом якогось грошового прибутку, а просто вказує, чи не витрачаються бюджетні кошти намарно. Допоки у нас не буде подібних відкритих статистичних ресурсів і показників, доти усі розмови наших оптимізаторів-політиканів про неефективність бібліотек і неминучість реформ залишатимуться дешевим популізмом.

Молоді вчені-бібліотекарі здобули премію Президента України

За роботу «Бібліометричні дослідження української періодики» науковим співробітникам Національної бібліотеки України імені Вернадського Тетяні Симоненко та Єлизаветі Кухарчук присуджено щорічну премію Президента України для молодих вчених. Вітаємо переможців! У рефераті роботи читаємо: «…проведено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних баз даних Google Scholar і Sci Verse Scopus та Web of Science – першу з них слід розглядати як джерело для здійснення поточного моніторингу науки, а багатофункціональні комерційні системи Sci Verse Scopus і Web of Science – як платформи для проведення комплексних наукометричних досліджень». Якщо комусь зі здобувачів раптом доведеться доводити, що Google Scholar задовольняє вимогу МОН, то, гадаю, тепер можна апелювати і до цієї роботи.

Список літератури згідно вимог ВАК онлайн

Нарешті добрі люди створили портал VAK.in.ua для полегшення марудної процедури оформлення наукових джерел відповідно до вимог ВАК. Переходите, обираєте відповідний тип документу, заповнюєте поля, генеруєте і копіюєте. Якщо працюватимете на порталі без реєстрації – оформлені Вами джерела будуть доступні усім користувачам. Якщо ж зареєструєтесь – усі внесені джерела будуть доступні лише у Вашому профілі. Поки що портал VAK.in.ua знаходиться на стадії бета-тестування і розробники з нетерпінням очікують на Ваші пропозиції та побажання.

Social Share в Springer

Слідом за іншими топовими академічними видавцями Springer також прикрутив лічильники соціальних метрик до своїх статей. Тепер, на сторінках SpringerLink можна побачити посилання Social Share, що оперативно розповість про веб-цитування тієї чи іншої статті видавництва. Дані отримуються за допомогою відомого інструменту Altmetric. Раніше, підозрював, що Altmetric надто прохолодно ставиться до кириличних джерел, однак моя нещодавня згадка про дослідження репозитаріїв Латинської Америки несподівано дуже швидко з’явилася у Social Share. 

Бібліотекарі, трясця, давайте зупинимо профанаторів!

Обережно спойлер! Пост всіяний зашурганими істинами. Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники. Тенетами гуляє документ з рекомендаціями Міністерства фінансів щодо оптимізації витрат з держбюджету. Табчніковські профанації навіть й близько не стояли у порівнянні з тим насильством, що пропонується. Звичайно, «оптимізація» зачепить майже кожного, але облишмо особистісне і подивімося яку наругу затівають над нашою професією. 

Зміни до форми статистичного звіту бібліотек внз

Відбулось засідання робочої групи директорів бібліотек київських вишів, яке несподівано закінчилось якимсь рішенням. На сайті Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича читаємобібліотекам запропоновано обліковувати в статистичному звіті віддалені мережеві ресурси. Здавалось би нічого нового, адже вони й так обліковувались? Насправді, на засіданні домовились, що у Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України, у розділі «Бібліотечний фонд», повинен з’явитися ще один експериментальний рядок 3.1.6, у якому можна вказувати кількість (назв) придбаних або передплачених віддалених електронних ресурсів, які можна додавати до бібліотечного фонду (примірників). Отримане значення погодились поки вказувати у дужках. Ось такий ISO 2789:2013 у київській інтерпретації.

Облік електронних ресурсів Forever

Закінчується календарний рік і розпочинаються традиційні звітні пристрасті – у вітчизняних академічних бібліотеках знову грузяться як обліковувати передплачені віддалені електронні ресурси. У Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України існує поле 13.1.1 – Кількість придбаних (передплачених) БД, однак нашим бібкерівникам кортить додавати передплачені е-ресурси саме до бібліотечного фонду. 

Google Академія для молодих дослідників

Створив лінивчик для студентів та дослідників, які тільки розпочинають відкривати для себе можливості безкоштовної спеціалізованої пошукової системи Google Академія. Коротко розглянуто чотири основні функції системи – простий та розширений пошук, створення профілю вченого, бібліотека та показники Google Академія.

Мінстець і всі-всі-всі

Українці отримали новий Кабмін. Так ми і не дізнались, що думав Євген Нищук про перспективи бібліотек – його на посаді Міністра культури змінив В’ячеслав Кириленко. Новий міністр прийшов до нас не з далеких сфер, до цього він був головою комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, а тому повинен швидко адаптуватися у кріслі очільника культури. Водночас, звіт роботи згаданого Комітету за 2012-2014 рр. примушує робити дуже стримані прогнози щодо майбутньої роботи Мінкультури. 

Екрани носитимуть окуляри замість нас

Для людей з вадами зору процес читання часто супроводжується капосними незручностями – у когось «надто дрібно написано», у когось «руки закороткі»… Потрібно постійно скидати, надягати і підбирати нові окуляри, чи контактні лінзи. Науковці МІТ, Каліфорнійського університету та Берклі вирішили, що досить мучити чотириоких і розробили екрани для смартфонів та iPad, які носитимуть окуляри замість користувачів. Дані екрани зможуть виправляти короткозорість, далекозорість, астигматизм і навіть більш складні проблеми зору. Спеціально спотворене зображення виводитиметься на екран, тим самим користувачу здаватиметься, що він бачить чітку картинку. Нова технологія повинна стати благом особливо для тих країн, де легше купити хороший смартфон, аніж підібрати правильні окуляри.

Терміни та визначення

Колись давно запитував – як правильно репозиторій, чи репозитарій? У тексті порівняно свіженького і чудернацького національного стандарту України – ДСТУ 7448:2013 «Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять», що мав би унормовувати українські терміни та визначення понять у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності, знаходимо: 4.3.15 репозитарій Кооперативне книгосховище групи бібліотек (4.1.1) для економного зберігання та використання. Звичайно, з дефініцією важко погодитись (репозитарієм ми обзиваємо онлайн-архів для збору, збереження і поширення електронних документів), але канонічне написання ми вже ніби маємо.

Електронний архів українського визвольного руху

Електронний архів українського визвольного руху – спільний проект Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Проект покликаний забезпечити вільний доступ до електронних копій документів з історії українського визвольного руху у XX ст. – до документів та матеріалів, що висвітлюють діяльність організацій українського визвольного руху, а також до документів репресивних структур окупаційних режимів. 

Науковець 2.0: Олег Фаренюк

ФАРЕНЮК Олег Ярославович 
Фізик-теоретик, працюю в Інституті Фізики Конденсованих Систем. Безпосередньо займаюся сильноскорельованими електронними системами. Адмініструю кластер нашого інституту. Цікавлюся цілою купою не пов’язаних тем – на жаль, явно більшою кількістю, ніж можу охопити. Тому й блог називається «Записки дилетанта». 

Адреса блогу: http://indrekis2.blogspot.com 

Тематика блогу: IT (С++, мікроконтролери, низькорівневе програмування, історія персональних комп’ютерів, тощо), дослідження Сонячної системи (як зараз, так і в минулому), розповіді про те, чим займаються фізики-теоретики, спорадично трапляються інші теми. 

Proceedings of Science: публікуємо матеріали конференцій

Універсальний веб-інструмент Proceedings of Science пропонує швидкий, недорогий та відкритий спосіб публікації матеріалів конференції. Документи PoS індексуються у DOAJ та INSPIRE, що гарантує хорошу видимість матеріалів конференцій для світової академічної спільноти. Хочете представити власну конференцію на PoS? – надішліть заявку. Після успішного проходження експертизи, редакція PoS запропонує варіант, який найкраще відповідає вашим можливостям та вимогам. Уся процедура публікації матеріалів відбувається на платформі PoS – організатори отримують доступ до налаштувань сторінки конференції, доповідачі матимуть доступ до персональних сторінок з усіма потрібними інструментами для створення і завантаження матеріалів, а користувачі зможуть безперешкодно ознайомитись з матеріалами у форматі .pdf.

Stanford Prize for Innovation in Research Libraries (SPIRL)

Вже третій рік поспіль Бібліотека Стенфордського університету оголошує прийом заявок на відкритий конкурс SPIRL, мета якого – відзначити інноваційні програми, проекти, нові або вдосконалені послуги у бібліотеках, що проводять дослідницьку діяльність. Можна номінувати будь-яку бібліотеку, головне, щоб ефект від її інноваційних зусиль був помітний користувачам та привносив щось нове у практику і/або стандарти бібліотечної справи. 

Темна сторона Відкритого доступу

Дослідники, які вимірювали охоплення документів відкритих архівів пошуковими системами, як правило, скеровували свої зусилля на репозитарії основних наукових центрів. Енріке Ордуна-Малеа та Еміліо Дельгадо Лопез-Козар збунтувались проти таких географічних обмежень та й вирішили з'ясувати – як добре в Google та Google Академія індексуються документи з відкритих електронних архівів Латинської Америки. Науковці проаналізували 137 репозитарії і довідались, що в Google їх фактичний розмір відображається кепсько, а в Google Академії ще гірше. Автори закликають пам’ятати про «темну сторону» при оцінюванні реальних масштабів проникнення Відкритого доступу у світі, я ж просто пораджу вітчизняним дослідникам – дуже обережно самоархівуйте свої роботи в репозитаріях країн Латинської Америки.

Shape of Science

Веб-інструмент Shape of Science від Scimago Lab дозволяє просто в браузері переглядати інтерактивні мапи науки, які побудовано на основі бібліометричних даних порталу SCImago Journal & Country Rank. Мапи відображають зв'язки між науковими виданнями (майже 20000 назв), що індексуються у базі Scopus. Для зручності користувачів інтерфейс Shape of Science містить категорії, що дозволяє швидко візуалізувати дані тієї, чи іншої наукової дисципліни. Крім того, кожна мапа автоматично позиціонуються у контрольній ділянці. 

Thomson Reuters не в захваті від наших новітніх технологій

Поки українські наукові журнали впевнено підкорюють висоти Scopus, з Science Citation Index Expanded Source Publication прибрали видання Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України «Металлофизика и новейшие технологии». Поглянув на показники «МФиНТ» у Scimago – важко відповісти, через що розлютились у Thomson Reuters? От хіба що International Collaboration потерпало, але у 2013 році й за цим показником спостерігались певні позитивні тенденції.

Науковець 2.0: Даниїл Грибчук

ГРИБЧУК Даниїл 
Випускник кафедри біології Києво-Могилянської Академії (2012 рік), наразі навчаюся в аспірантурі за кордоном (Остравський Університет, Чехія). Займаюся молекулярною біологією одноклітинних паразитів з родини Trypanosomatidae. 

Наукові інтереси: еволюція одноклітинних організмів, системи регуляції експресії генів найпростіших та вищих еукаріот, молекулярні аспекти патогенезу паразитарних хвороб. Оскільки я починав свій науковий шлях з Інституту патології, онкології радіобіології, то відповідно до кола моїх інтересів досі входять проблеми канцерогенезу, тим паче, що багато у чому пухлини проводять себе як одноклітинні організми: їм також притаманний еволюційний процес (так звана клональна еволюція), вони теж застосовують цілий арсенал молекулярних трюків для виживання та прогресії в організмі людини. 

Адреса блогу: http://molecancereview.wordpress.com 

Тематика блогу: молекулярні основи канцерогенезу, еволюція злоякісного клону, методи вивчення біології пухлин та відповідні їм підходи до терапії. 

CERN Open Data Portal

Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН) запустила власний Відкритий портал даних, на якому реальні дані зіткнення елементарних частинок, отримані в результаті експериментів на Великому адронному колайдері (LHC), вперше будуть представлені у відкритому доступі для усіх зацікавлених. Дані порталу доступні під ліцензією Creative Commons CC0, документам присвоєно унікальні ідентифікатори DOI, а відтак – усі експериментальні дані порталу можна безперешкодно використовувати та цитувати. Очікується, що Відкритий портал даних ЦЕРН буде високо оцінений науковою спільнотою, а також активно використовуватиметься для освітніх потреб.

Як безкоштовно створити електронну бібліотеку на Omeka

Систему керування вмістом з відкритим вихідним кодом Omeka спеціально розроблено для створення цифрових колекцій, що дозволяє користувачам легко та невимушено представляти об’єкти культурної спадщини в Мережі. Omeka беззастережно віддана Дублінському ядру метаданих, а функціональність системи можна безболісно розширити за допомогою різноманітних тем та плагінів. Дане ПЗ успішно використовується Публічною бібліотекою Нью-Йорка, Науковою бібліотекою Ньюберрі та багатьма маленькими музеями і історичними товариствами по всьому світу. 

Онлайн-освіта від Prometheus

Громадський проект Prometheus покликаний надавати всім охочим вільний і безкоштовний доступ до найкращих навчальних курсів університетського рівня. Також, проект надає безкоштовну можливість університетам, провідним викладачам та компаніям-лідерам публікувати й розповсюджувати курси на цій платформі. Мета проекту – взаємопов’язані цикли курсів з найактуальніших для країни тем. Кожен такий курс складатиметься з відеолекцій провідних викладачів найкращих українських ВНЗ, інтерактивних завдань та форуму, на якому студенти зможуть поставити питання викладачу та спілкуватися один з одним. Успішне завершення курсу дасть змогу отримати електронний сертифікат, який підтверджуватиме здобуті знання.

Відкритий голландець

Нідерландські університети домовились з Springer про відкритий доступ до публікацій своїх учених. Серед задач, що стоять перед нідерландським МОНом – через 10 років усі публікації нідерландських вчених повинні знаходитись у відкритому доступі, адже більшість наукових досліджень фінансується з держбюджету і держава не може допустити, щоб користувачі двічі сплачували за публікації. Університети дуже доступно показали, що не жартують – дружно відмовились від передплат, допоки те, чи інше видавництво не доведе, що воно невпинно рухається у бік відкритого доступу. У листопаді цього року нідерландські університети не змогли домовитись з Elsevier, однак успішні перемовини зі Springer доводять, що це цілком можливо.

Оператор intitle в Google Академія

Натрапив на похибку в довідці Google Академії. Пишуть – оператор, як показано в прикладі [заголовок:марс] надає результати, які містять лише ваш ключовий термін у заголовку документа. Натискаємо на приклад і отримуємо лише кілька результатів. Чому? – Звичайно через машинний переклад (переклали все, разом з оператором intitle). Якщо ж напишете коректно [intitle:марс], то система неодмінно потішить результатами.

Науковець 2.0: Вікторія Кравченко

КРАВЧЕНКО Вікторія Іванівна
Кафедра фізіології людини і тварин біологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка – магістр, 1999 р. Кандидат біологічних наук, спеціальність «фізіології людини і тварин» – 2006 р. Доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка. 

Наукові інтереси: психофізіологія, механізми обробки емоційної складової інформації, ефективні стратегії навчання, засновані на розумінні мозкових механізмів засвоєння інформації. 

Адреса блогу: http://www.funnyanatomy.in.ua 

Тематика блогу: Блог містить розважальну та освітньо-наукову скалдові. Розважальна частина складається переважно із зображень, що містять елементи анатомії людини – анатомічна мода, прикраси, скульптури, предмети побуту та мистецтва, анатомічний хенд-мейд. Освітня складова  це допоміжний матеріал до лекцій з анатомії та фізіології людини, які я викладаю в університеті, посилання на навчальні відео та корисні ресурси для вивчення анатомії та фізіології людини. 

Все з біта

Джеймс Глік: «Чим далі, тим сильніш зближувались фізики і ті, хто займався теорією інформації. Біт – елементарна частинка іншого типу, не просто крихітна, але ще й абстрактна – двійкове число, перемикач «так/ні». Вона ілюзорна, однак чим точніше учені визначали саму дефініцію поняття інформація, тим все частіше вони ставили перед собою питання, а чи не є вона первинною, можливо, вона фундаментальніша за саму матерію? З’явилось припущення, що біт є мінімальною одиницею, і що інформація знаходиться у самій основі існування. Об'єднуючи фізику ХХ і XXI століть, Джон Арчибальд Вілер, останній живий колега і Ейнштейна, і Бора, виголосив свій маніфест трьома словами: «Все з біта». Інформація породжує все суще – кожну частинку, кожне силове поле, навіть сам просторово-часовий континуум».

Науковець 2.0: Іван Крячко

КРЯЧКО Іван Павлович 
1987 р. закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (фізичний факультет, кафедра астрономії, спеціалізація — астрофізика). 

Наукові інтереси: наукова комунікація, історія астрономії, астрономічна освіта, популяризація астрономії. 

Адреса блогу: http://vsenebo.blogspot.com 

Тематика блогу: про наш Всесвіт, про дослідження його об'єктів астрономічною наукою.

У тебе, Ксерксе, багато рабів, але мало воїнів

Вікторія Сафонова: «І повертаючись до відносно невеликої групи блоґів – авторських, зазначимо: саме вони відіграють найвпливовішу роль у бібліотечній блоґосфері, значно стимулюють розвиток професії». З жахом довідався, що вже нарахували понад 300 українських бібліотечних блоґів! Де вони? Яку роль відіграють і що стимулюють? Магія цифр настирливо підштовхує використати банальну аналогію зі спартанцями – справді існували вони, чи ні, але через сотні років можна буде написати, що на початку XXI наша фахова блоґосфера вже нараховувала понад 300 блоґів.

PatientINFORM

Спільна ініціатива медичних видавництв, організацій охорони здоров'я, медичних товариств і фахівців PatientINFORM дозволяє пацієнтам, членам їх сімей та всім зацікавленим дізнатися більше про конкретну хворобу та про її лікування, надаючи доступ до найбільш важливих нових наукових статей з веб-сайтів організацій-учасниць та видавців, серед яких Elsevier, Nature Publishing Group, Oxford University Press, Springer, Wiley та багато інших. Сам по собі PatientINFORM не є джерелом медичної інформації, але коли ви бачите логотип PatientINFORM на сайті, то знайте, що дана організація, чи видавець дозволяють безкоштовно читати, завантажувати, або роздрукувати топові наукові статті.

Науковець 2.0: Андрій Заморока

ЗАМОРОКА Андрій Михайлович 
Кандидат біологічних наук 

Наукові інтереси: функціонування екосистем, взаємодії у системах рослина-господар та комаха-консумент (ксилобіонти та ксилофаги), структури і динаміка угруповань комах, прояви острівного ефекту на ізольованих популяціях та угрупованнях комах, збереження біорізноманіття, заповідна справа. 

Адреса блогу: http://www.naturalist.if.ua 

Тематика блогу: науково-популярний блоґ про природу та новини у біології. 

Світова бібліотека науки: Learn. Engage. Build.

ЮНЕСКО та Nature створили World Library of Science – відкриту цифрову платформу, яка покликана надавати оперативний доступ до найактуальнішої наукової інформації. Поки що поласувати новинками зможуть, насамперед, природничники – понад 300 статей, 25 книг, 70 відео… вже чекають у бібліотеці на своїх читачів. Також, користувачі World Library of Science зможуть відвідувати лекції, створювати групи, ділитись досвідом… Українська Бібліотека-21 прогнозовано накрилась мідним тазом, але це, можливо, і на краще – як бачимо, у світі вже ніхто не будує наукові веб-ресурси, які дозволяють лише зберігати і завантажувати документи.

Науковець 2.0: Ольга Маслова

МАСЛОВА Ольга Олександрівна. У 2010 році отримала диплом магістра на кафедрі цитології, гістології та біології розвитку ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та вступила до аспірантури на тій же кафедрі. У даний момент готуюсь  до захисту дисертації за спеціальністю 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. Маю досвід роботи як у НДІ, так і у комерційних структурах. 

Наукові інтереси: стовбурові клітини, мезенхімальні клітини, культивування клітин людини та ссавців, тканинна інженерія, регенеративна медицина, нейромедіатори, рецепторна передача, пошкодження ДНК. 

Адреси блогів: 1) probioukr.blogspot.com 2) biopictures.blogspot.com 

Тематика блогів: 1) біологічні новини, допоміжні навчальні матеріали та цікавинки українською мовою; 2) гарні та чудернацькі зображення біологічного характеру зі статей та інших наукових робіт. 

ЦОК: електронний репозиторій підручників

Проґавив, що з вересня у нас запрацював електронний репозиторій підручників від Міністерства освіти і науки України та громадської спілки «Центр освітніх комунікацій» (ЦОК). Зараз у репозитарії представлено 1523 документів – не лише підручники, а й навчальні програми та дидактичні матеріали. Для завантаження матеріалів необхідно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Дизайном та юзабіліті ресурс поки особливо не вражає, але не робімо поспішних висновків, давайте зачекаємо, коли репозиторій перетвориться на обіцяну повноцінну платформу для проведення конкурсу з відбору шкільних підручників. 

Путін хуйло, але цього мало

Колег моцно рознервували одкровення кримської бібліотекарки: «Книги, які видавалися українськими видавництвами, з історичної тематики, особливо якщо вона специфічно висвітлювалася, – більше неактуальні. З цими книгами питання вирішується, і ми сподіваємося, що воно вирішиться якнайшвидше. Поки що ми відкладаємо їх у бік, ці книги не повинні знаходитися у відкритому доступі». Скажіть, чому зло завжди діє так блискавично, а хороші хлопці, як правило приречені гальмувати? Чому, наприклад, у наших бібліотеках, де презентують виставки про злочини тоталітаризму, одночасно пропонуються і книги про подвиги чекістів? Чому МОН вперто не помічає диявола, що у повний зріст сторчить з табачніківського сиру? Чому адміністраторам наших бібліотечних сайтів ЛІНЬ прибрати посилання на рупори кремлівської пропаганди?

Бібліотекарів виштовхали з освіти до 2025 року

Міністерство освіти і науки України запропонувало на громадське обговорення проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років. У проекті жодного слова про бібліотеки! У МОН просять формулювати пропозиції за принципом «як і що треба зробити», а не за принципом «як не треба робити», тому без зайвих розжовувань відразу напишу – Усі без винятку заклади, що надають освітні послуги, зобов’язані містити у своїй структурі бібліотеку, фонд, сервіси та послуги якої повинні відповідати вимогам стандартів освітньої діяльності. У попереднього складу МОНу також було мило (на яке, можливо, ніхто й не заглядав)… подивимось, який буде фідбек з цим складом. 

Науковець 2.0: блоґи українських науковців

Наукові блоґи давно вже стали об'єктом численних досліджень, найавторитетніші видавці академічної літератури б’ються за популярних блоґерів-науковців, дискусії у коментарях до постів учених не менш запеклі ніж на спортивних та політичних форумах, провідні наукові інститути встановлюють офіційні правила «що можна, а що не можна розповідати у персональних блоґах», а автори не бояться ці правила порушувати… Словом, науковці ведуть блоґи і нема на то ради. 

Досить кланятись східним мурзилкам

Читачка порекомендувала написати про безкоштовний онлайн-сервіс BibMe, що часто згадують у вимогах до публікацій на сторінках російських наукових журналів. Справді, BibMe добротний сервіс, що дозволяє користувачам легко формувати бібліографічні описи (у форматах MLA, APA, Chicago, Turabian), але мене більше зацікавили самі журнали. Ось, наприклад, у вимогах журналу «Современные исследования социальных проблем» сказано: не менше половини джерел, що вказані у списку використаної літератури, повинні міститися в одній з провідних наукометричних баз, а при виборі джерел слід враховувати їх відкритість

Для чого економістам 3D-принтер?

Патрік Колігроув (Patrick Colegrove) поділився досвідом запуску нових бібліотечних послуг, пов’язаних з використанням 3D-принтерів у University of Nevada, Reno (UNR). Перед купівлею обладнання передбачалось, що студенти та викладачі використовуватимуть 3D-принтер для проектування і виробництва хімічних моделей, створення механічних деталей для різноманітних інженерних прототипів, виготовлення топологічних, чи структурних 3D-моделей для потреб географії, сейсмології, гірничої справи, геології, машинобудування ітд. 

DOI від ResearchGate

Читацькі смаки вимусили мене переглянути та відредагувати свій профіль у соціальній мережі науковців ResearchGate. Сервіси мережі дозволяють ділитись документами, ставити і відповідати на запитання учасників, шукати нові можливості для співпраці… тому немає нічого дивного в тому, що серед учених нашої установи дана мережа користується популярністю. Завдяки поверненню в мережу зробив для себе маленьке відкриття – виявляється, ResearchGate, подібно до Zenodo та figshare, також надає DOI для документів абсолютно безкоштовно. Отож, якщо ви прагнете, щоб ваші наукові документи завжди легко можна було ідентифікувати та процитувати – хутко реєструйтеся у мережі ResearchGate.

Українська осінь у Scopus

Scopus тепер індексує ще парочку українських журналів – Corporate Board: Role, Duties and Composition від від Virtus Interpress та Theory of Stochastic Processes від Інституту математики НАН України. Вже понад півсотні вітчизняних видань успішно здолали шлях до Scopus, тому, гадаю, вже варто ставити запитання – журналами з яких галузей Україна не представлена в базі, і, що з цими галузями не так?

Бібліотечні електронні ресурси та технології

На сайті НБУВ з’явився новий ресурс Бібліотечні електронні ресурси та технології, що покликаний надавати доступ до знань та поширювати інформаційні матеріали у галузі бібліотечних електронних ресурсів і технологій. Ресурс перебуває на стадії тестування, усі запитання та пропозиції – через форму. Приємно, що розробники не забули й про бібліотечні блоґи, а, відтак, наша не надто активна форма фахової комунікації – отримала ще одне підтвердження легітимації. 

Кнопка Відкритого доступу

Студенти-волонтери та молоді дослідники з усього світу втомилися від браку доступу до потрібних досліджень і акурат у Тиждень Відкритого доступу створили Open Access Button. Щоб заволодіти чарівною кнопкою – перейдіть на сайт і завантажте собі за стосунок до одного з трьох популярних браузерів. Працює це диво просто – на сторінці з описом потрібної статті натискаєте на кнопку Open Access, а вона оперативно проводить пошук у Google Scholar та CORE.