Чому роботи більшості наших вчених так рідко згадують у своїх роботах іноземні науковці? Припустімо, що справа не просто в якості цих робіт і давайте спробуємо перерахувати кілька причин: відсутність регулярних зв'язків із зарубіжними вченими, затримка з доступом до іноземних журналів, недостатнє знання іноземних мов нашими вченими, багато часу витрачається на підготовку різних супровідних документів, незнання української мови іноземними вченими, наші бібліотеки недостатньо добре укомплектовані іноземною літературою… Погоджуєтесь?!
Ви не повірите, але всі ці причини я скопіював з класичної монографії Налімова і Мульченко 1969 року! Параграф 7 так і називається – Причини низької цитованості вітчизняних робіт (С. 161). Якщо хтось через маразм бабці, чи кремлівську пропаганду вірить, що з совка з наукою все було гаразд, то перечитайте собі ці кілька сторінок.
На окреме привітання заслуговують бібліотекарі – «Механізація оминула наші бібліотеки – все йде так само повільно, як і раніше (або навіть ще повільніше через ріст запитів). Для порівняння, Бібліотека конгресу США ще в 1961 р приступила до вироблення плану часткової автоматизації основних процесів. Реалізація першого етапу цієї програми запланована на 1972 р. Основою всієї системи є комплекс ЕОМ, який можна охарактеризувати як автоматичний каталог».
Навіть не будемо запитувати бібліотечних істориків та старожилів, коли у нас розпочали створювати е-каталоги – достатньо поглянути у якому вони зараз стані.
Словом, нічого нового на ниві відставання, ледарства та головотяпство ми не відкрили, а просто, як мінімум ще з 60-х, продовжуємо плекати жахливі радянські традиції.
Немає коментарів:
Дописати коментар