Американське хімічне товариство відкриває свої цитування, а Україна звернула не туди

Великий видавець наукової літератури American Chemical Society (ACS) прагне підтримувати ширшу оцінку результатів наукових досліджень. Американське хімічне товариство підписало Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень, підтримало Initiative for Open Citations і списки посилань усіх опублікованих видавництвом дослідницьких статей вже відкриті та доступні в базі Crossref. Нагадаю, що після приєднання Elsevier до ініціативи частка відкритих наукових цитувань досягла 84%, зачекаємо коли хлопці з I4OC зроблять нові розрахунки. 

200 гривень за 1 цитування

Печалився, що один з українських університетів підписав меморандум про співпрацю з ТОВ, яке пропонує “гарантоване підвищення індексу Гірша до необхідного показника”, але виявилось, що є ще обурливіший приклад співпраці з цією організацією. Предмет договору – Цитування 250 разів наукових статей опублікованих у журналі “Культурологічна думка”, шляхом розміщення посилань на них в наукових статтях, які будуть опубліковані в журналах, що входять в наукометричну базу Scopus. Так-так, ви все правильно прочитали. Саме такий договір у грудні минулого року уклав Інститут культурології Національної академії мистецтв України з ТОВ «Наукові публікації». 

Результат бездумного згадування наукометрії у національній науковій політиці

Університет державної фіскальної служби України підписав меморандум з ТОВ «Наукові публікації», яке зі сторінок свого сайту пропонує авторам низку неоднозначних послуг, зокрема, гарантує «під ключ» публікацію в журналах, що представлені в базах Web of Science та Scopus. Що значить «гарантує»? Що значить «під ключ»? Як розуміти зміст послуги «пошук співавторів»? У чому полягає заявлене партнерство з 97 журналами? Усе це можна спихнути на агресивний маркетинг на межі фолу, але послуга: “Підвищення індексу Гірша. Гарантоване підвищення до необхідного показника” – це вже свідоме підбурення до маніпуляцій з цитуваннями. 

Сотні хижацьких журналів індексується в Scopus

Чеські економісти знову взяли в руки перелік потенційно хижацьких журналів, що колись уклав бібліотекар Джеффрі Білл і перевірили, які з цих назв проіндексовані в Scopus. Виявилось, що в Scopus представлено статті з понад 300 потенційно хижацьких журналів. Так, популярна база даних перестала індексувати нові номери більшості цих видань, проте старі проіндексовані публікації нікуди не поділися з бази й продовжують завищувати h-індекси деяких авторів. Загалом за три роки ці журнали пропхали понад 160 000 статей – майже 3% робіт, що проіндексовані Scopus за цей період. 

Влада планує пускати бібліотеки з молотка?

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації планує розглянути проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. №5002 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М. та іншими. Мене серйозно лякають запропоновані зміни до Статті 14. Реорганізація та приватизація бібліотек. Нагадаю, що зараз ми маємо – «Реорганізація бібліотек здійснюється відповідно до законодавства України. Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації». Зараз пряму заборону приватизації намагаються прибрати із Закону і пропонують Статтю 14 змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства. Реорганізація та ліквідація національних і державних бібліотек здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України
»

Бот полює на публікації, що цитують відкликані статті

Більшість дослідників не хочуть цитувати відкликані статті, однак такі недогляди часто трапляються і це може мати серйозні наслідки для науки. Новий бот @sciterefcheck виявляє наукові дослідження в яких цитуються відкликані статті. Розширення платформи scite.ai Scite Reference Check сканує PDF-файли статей на наявність посилань на ретракції у списку використаної літератури та автоматично твітить про знайдені випадки. Також алгоритм заточений на виявлення виправлень, помилок, вилучень та занепокоєнь (corrections, errata, withdrawals, expressions of concern). Інформацію про “проблемні” роботи інструмент отримує з Crossref, PubMed та бази Retraction Watch.