Букмарклети для Sci-Hub

Впродовж лише одного тижня довелось почути від багатьох користувачів зауваження, що переходити щоразу на сайт Sci-Hub незручно, а тому краще встановити собі відповідний застосунок для браузеру. Гаразд, чого не зробиш, щоб догодити читачам. Поліз у веб-магазин Chrome і знайшов два подібних додатки: Sci-Hub Links та Find DOI in sci-hub. Принцип роботи цих букмарклетів – знаходите DOI статті, клікаєте правою кнопкою миші і потрапляєте на сторінку з повним текстом від Sci-Hub. Хмм… не скажу, що це дуже зручно, але можна не зупинятись на знайденому, адже JavaScript, для подібної процедури, повинен бути дуже простеньким.

Knowledge Unlatched: відкрите майбутнє наукових книг

Творці Knowledge Unlatched переконані, що бібліотекам та видавцям до снаги гарантувати відкритий доступ до наукових книг та журналів. Замість того, щоб кожному замовляти та купувати одні й ті ж назви у видавництві, можна всім гуртом скинутись і відразу зробити монографії доступними під відкритими ліцензіями Creative Commons. Подібна практика обходитиметься бібліотекам не дорожче за традиційне придбання літератури, але відкриватиме безліч переваг для авторів, видавців і, що найголовніше, читачів. 

oaDOI: у пошуках відкритого контенту

Під час Міжнародного Тижня Відкритого доступу постійно презентують якийсь цікавенький проект, що повинен допомогти науковцям ставати ще більш відкритими. Якось це була, наприклад, кнопка Open Access, а цього року співзасновники популярного альтметрікс-сервісу Impactstory представили ідентифікатор oaDOI. Про ініціативу DOAI (Digital Open Access Identifier) вже якось писав, тепер маємо і посилання oaDOI, які також запровадять користувача на сторінку, де знаходиться відкрита версія роботи. Інформацію про документи творці черпають з DOAJ, CrossRef, DataCite та BASE

PubMed Commons: нові можливості для медичних журналів

Якщо уважно поглянете на оновлений інтерфейс популярного медичного пошуковика PubMed, то помітите три інформаційних блоки: Latest Literature, Trending Articles, PubMed Commons, які, відповідно, містять інформацію про свіжі публікації, найзапитуваніші статті та нові коментарі. PubMed Commons повністю інтегровано в PubMed, тому автори-коментатори можуть завзято використовувати новий сервіс, як зручний майданчик для обговорень та запеклих дискусій. Крім того, щоб відразу не кидати PubMed Commons напризволяще, додатково реалізовано програму Journal Clubs

Як додати журнал у SHERPA/RoMEO

Кожен маленький бібліотекар та видавець знає, що за допомогою сервісу RoMEO від SHERPA можна швидко перевірити політику наукових видань щодо копірайту та самоархівування. Просто знаходимо потрібний журнал і дивимось на колір: зелений – самоархівуй скільки влізе, синій – тільки постпринти, жовтий – тільки препринти, білий – самоархівування не вітається. Більшість українських академічних видавців вперто намагається зареєструватись де тільки можна, тож варто засвітитися й на сервісі RoMEO. 

Хто отримує гранти на наукові дослідження?

Норвезькі дослідники вирішили дізнатись, які наукові установи отримують кошти у рамках найбільшої програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій Горизонт 2020 (загальний бюджет приблизно 80 млрд. євро). А раптом науковці з успішних установ володіють якимсь секретом? Вчені проаналізували 1402 заявок від норвезьких установ для участі в програмі Horizon 2020 за період 2014-2015 рр. і просять звернути увагу на 3 основні моменти: попередня участь установи в інших програмах ЄС, наявність додаткового державного фінансування та науково-технічні можливості. 

Повні тексти будуть доступні

Відповідно до дивакуватих вимог чинного порядку формування Переліку наукових фахових видань України, усі вітчизняні видання, що прагнуть називатися «науковими», повинні безоплатно розміщувати електронні копії своїх видань на порталі «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Звичайно, про фінансову долю наших видань ніхто в уряді не подумав, коли приймав таке рішення, і як редакціям проводити передплатну кампанію, якщо повні тексти повинні бути безкоштовно доступні онлайн? 

Наука на GitHub

Nature пише, що відомий веб-сервіс GitHub, що покликаний допомагати відважним розробникам програмного забезпечення, стає все більш популярним серед дослідників. GitHub спеціально розроблено для прозорого та відкритого співробітництва – чисельні команди програмістів можуть одночасно працювати над одним проектом, копіювати та використовувати спільний код для сміливих експериментів, будучи спокійними, що завжди можна відкотитися до попередньої версії. 

Копєрнікуси форева

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань». Знову наукометричні бази не дають чиновникам МОН спокійно спати. Якщо чинний Порядок вимагає від здобувачів праці, що опубліковані у «періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science» (чому таке формулювання хибне – читайте тут), то у новому проекті цю вимогу пропонують, взагалі, змінити на, пробачте за слово, рінцівське – «у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН». 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2016

Проект ДокШир представив оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань. «Бібліотечний вісник» суттєво збільшив свій відрив від «Вісника Книжкової палати України» і схоже, що цих двох наших лідерів ще не скоро хтось наздожене. Щоквартальник «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» повернув собі третю сходинку, потіснивши на п'єдесталі «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського». Також, вперше у рейтингу з’явились «Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство».