Пост-фактно імпакт-факторний підхід до фінансування медичної науки в Україні

У Міністерстві охорони здоров’я України голосно заявили, що восени у нас запрацює цільове фінансування медичної науки. Хтось у Міністерстві розробив чудернацький «алгоритм», з допомогою якого вже з вересня буде перерозподілятися фінансування між установами, що належать до сфери управління МОЗ України. Алгоритм крутиться навколо імпакт-факторів журналів, і це так, ніби ми в Україні живемо в кам’яний вік наукометрії, де про Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень ніхто ніколи не чув.

Отож, у Наказі МОЗ України від 26.06.2019 № 1459 «Про затвердження Уточненого переліку наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться у 2019 році» сказано, що фінансування досліджень у мозівських установах здійснюватиметься в залежності від групи дослідження
  • до І групи належать наукові дослідження і розробки, в яких наявні статті за темою науково-дослідної роботи у виданнях з імпакт-фактором більше одиниці; 
  • до ІІ групи – в яких наявні більше 3 статей у виданнях, що індексуються Web of Science, PubMed та Scopus; 
  • до ІІІ групи належать наукові дослідження і розробки, в яких наявні 1‑2 статті у виданнях, що індексуються Web of Science, PubMed та Scopus, або за рішенням Комісії МОЗ України враховуються публікації й в українських фахових виданнях. 
Тобто, фінансування на проведення дослідження можна отримати лише пост-фактум? Спершу проводиш дослідження, публікуєш результати у топовому журналі, а потім тобі дають фінансування? 

Не намагайтесь вчитатися у це вдома!
Також, питання: А де раніше наші медики публікували результати досліджень?! Здається, зараз понад 3 тис. журналів у PubMed, тож це ще потрібно постаратися, щоб не опублікувати статтю в одному з цих журналів. 

Попри це, потрібно відзначити, що серед джерел даних немає фейкових баз!  

Імпакт-фактори можна обережно використовувати для порівняння журналів, але в інтерпретації МОЗ IF журналів порівнюють просто з одиницею. Хотів би я побачити пруф на дослідження, де було б показано, що це хороший спосіб оцінки журналів у різних галузях медицини. 

Можливо, логіка мозівських чиновників така – якщо імпакт-фактор журналу менше 1, то середньостатистична стаття у ньому цитується менше 1 разу протягом 2 років, тож це не найкращий журнал для представлення результатів досліджень. 

Гаразд, але якщо вже бавитися в метрики, то імпакт-фактор The New England Journal of Medicine = 79.258, Lancet = 53.254, JAMA = 47.661… а Japanese Journal of Ophthalmology = 1.653. Відповідно до прийнятих критеріїв МОЗ – публікації в цих журналах оцінюються однаково, тому не зовсім зрозуміло, на які саме зміни в публікаційній стратегії українських медиків очікують наші чиновники. 


У тексті самої новини можна знайти трохи перлів: Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність. Серйозно? Припустімо, що відкликають статтю з Lancet – де тут зв'язок між імпакт-фактором і доброчесністю? 

Або момент …публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор… Зрозуміло, що якби автор новини знав про що мова, то він залишив би …публікуються у виданнях, що мають імпакт-фактор

Дуже приємно, що інформацію щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряли спеціалісти Національної наукової медичної бібліотеки України на прохання МОЗ України! Цікаво, а які у нас справи з передплатою повнотекстових медичних ресурсів?

15 коментарів:

  1. Наказ викликає здивування і багато питань. Дійсно "не намайтесь вчитатися.."

    ВідповістиВидалити
  2. Щодо Вашого "Тобто, фінансування на проведення дослідження можна отримати лише пост-фактум?" Я це зрозумів таким чином. Є уточнений перелік тем і є теми, які не увійшли до нього. Тих, хто не увійшов до переліку (тобто не спромігся нарукувати хоча б щось у хоча б якихся фахових виданнях) далі фінансувати не будуть. ТИх що увійшли, фінансувати будуть але у розмірах, які вказано для отих 3 груп

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я спершу подумав, що оцінюються установи (бо ж сказано від ЇХ віднесення). Але чим більше читав, тим більше переконувався, що мова саме про дослідження. Схоже в МОЗ тотальна недовіра до експертної оцінки. + Не вирішили питання щодо оцінки публікацій написаних у великих колабораціях.

      Видалити
  3. Дещо про наказ, я писав отут https://www.facebook.com/serhiy.kozmenko/posts/1281372945369417

    ВідповістиВидалити
  4. Про Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень вони 100% не чули. Але ж і завдання інше. Мбуть, інше. Заплутати, використати посилання на ВоС і Скопус, зекономити кошти...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так якась печерна наукометрія і, мабуть, справді завдання заплутати, а в результаті винними виявляться ті ваші скопуси.

      Видалити
    2. Анонім24.07.19, 21:14

      Та ні. Тінь паде не на Скопуси та ВОСи, а на конкретні журнали. Питання лише у тому, на які журнали? На дуже добрі зарубіжні журнали, то наврядчи. А от на вітчизняні, або з найближчого зарубіжжя, де "штампування" статей є нормальною справою, де "працюють" різного плану пагубні посередники, які за гроші дописують вас до вже готових статей, обіцяючи публікацію у ВОСі або Скопусі, от на них тінь точно може впасти. Проблема тут у тому, що запропонована МОЗом наукометрія є не просто печерною. Вона є пагубною, бо породить гонитву за статтями з ВОСу та Скопусу серед наших вчених. А як же імпакт вченого, а не журналу? А якщо так статтю ныхто взагалі не процитує? Про ДОРУ то взагалі як вірусна інфекція для нашого МОЗу, бо розуміння щодо того, як оцінити кожного вченого в частині його наукового імпакту у МОЗу не має, бо немає бажання, а бажання немає, тому що це може перевернути наш науковий медичний світ з ніг на голову, тобто коли молоді вчені, у яких немає купи аспірантів та інших наукових кріпаків, вийдуть у лідери вітчизняної науки та заграбастають усе фінансовання державних наукових проектів. В інших науках у нас аналогічна історія.

      Видалити
  5. Анонім24.07.19, 13:48

    А є в принципі медичні журнали у яких імпакт менше 1? Щось на який не подивлюсь, то всюди лише двозначні імпакти!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім24.07.19, 14:05

      Kuwait Medical Journal (KMJ). Impact Factor 0.071

      Видалити
    2. Анонім24.07.19, 21:31

      То вже давно доведена історія, що імпакт саме медичних журналів є одним із найвищих серед журналів інших наук. Причин тому багато, і як правило, головною серед них є висока ступінь практичної релевантності статей на цю тематику. Саме тому, наприклад, свого часу такий великий видавець як Фронтір й обрав саме медичний напрям для своїх (більшості) журналів, а зовсім недавно зясувалося, що саме з подачі керівництва Фронтіра й було запущено добре відомий План С. Видно, що саме для медичних журналів, де АПС супервелике у порівнянні з журналами з інших наук, дуже важливо, щоб хтось компенсував авторам оті супергроші за публікацію (у даному випадку це різні державні фонди). Тому, хлопці (а правильніше сказати дівчата) з Фронтір добре знають не тільки як "розігнати" імпакт своїх журналів, але й як ще на цьому добре заробити. Кулуарні хороводи з регуляторами видавничого ринку вони добре вміють водити. Ось саме тому нашому МОЗу потрібно глибше дивитися у питання імпакту медичних журналів, бо цей імпакт вже давно спотворено.

      Видалити
  6. Анонім24.07.19, 13:54

    Когда пишут о марихуане в фейсбуках, то Супрун вау, а когда дело доходит до реальных законов, то их пишут такие же крючкотворци как в МОН и НАН.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Може вони у фейсбуках також пишуть, просто Ви за їхніми сторінками не слідкуєте)

      Видалити
  7. Анонім24.07.19, 15:18

    Дуже топорно написано у цьому наказі. Порівнювати імпакт-фактор у 79 та 1 це дуже топорно. Крім того, одно лише імпакт-фактору мало. Потрібно було ще багато чого врахувати, наприклад, показник, що засвідчує частку статей, опублікованих у загальній кількості статей поданих. Імпакт-фактор та цей показник не мають прямої залежності. Крім того, бази, що прирівняно одна до іншої, порявнювати лише імпакт фактором-не можна, бо навіть одні і тіж журнали мають різний імпакт згідно до методологій цих баз. Про цей "парадокс імпакту журналу" знають навіть неосвідчені у темі. Видно, що "писатели" наказу про це не знають. А постфактумом давати фінансування це не проекту так можна, а науковцю, який подається на проект, і тоді будуть оцінювати не проект, а весільну ялинку під назвою "науковець". Взагалі - некомпетента чепуха.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мене найбільше тривожать роботи написані під егідою ВООЗ та інших впливових міжнародних організацій. Це такий собі колайдер для медиків - результати публікують у супер журналах, але навряд є зв'язок з реальним станом справ в українській установі.

      Видалити
  8. Анонім24.07.19, 21:38

    Потрібно бути дуже обережними з поняттям "супер журналів". Спочатку потрібно дуже добре заглибитися у видавничу модель кожного журналу. Мед. журнали суперприбуткові для видавців, і спокус для видавців таких журналів ну дуже багато, а їх "творчі новації" як таку комерцію зробити ще більш комерційною ну просто не мають меж.

    ВідповістиВидалити