У Міністерстві охорони здоров’я України голосно заявили, що восени у нас запрацює цільове фінансування медичної науки. Хтось у Міністерстві розробив чудернацький «алгоритм», з допомогою якого вже з вересня буде перерозподілятися фінансування між установами, що належать до сфери управління МОЗ України. Алгоритм крутиться навколо імпакт-факторів журналів, і це так, ніби ми в Україні живемо в кам’яний вік наукометрії, де про Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень ніхто ніколи не чув.
Отож, у Наказі МОЗ України від 26.06.2019 № 1459 «Про затвердження Уточненого переліку наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться у 2019 році» сказано, що фінансування досліджень у мозівських установах здійснюватиметься в залежності від групи дослідження:
Також, питання: А де раніше наші медики публікували результати досліджень?! Здається, зараз понад 3 тис. журналів у PubMed, тож це ще потрібно постаратися, щоб не опублікувати статтю в одному з цих журналів.
Попри це, потрібно відзначити, що серед джерел даних немає фейкових баз!
Імпакт-фактори можна обережно використовувати для порівняння журналів, але в інтерпретації МОЗ IF журналів порівнюють просто з одиницею. Хотів би я побачити пруф на дослідження, де було б показано, що це хороший спосіб оцінки журналів у різних галузях медицини.
Можливо, логіка мозівських чиновників така – якщо імпакт-фактор журналу менше 1, то середньостатистична стаття у ньому цитується менше 1 разу протягом 2 років, тож це не найкращий журнал для представлення результатів досліджень.
Гаразд, але якщо вже бавитися в метрики, то імпакт-фактор The New England Journal of Medicine = 79.258, Lancet = 53.254, JAMA = 47.661… а Japanese Journal of Ophthalmology = 1.653. Відповідно до прийнятих критеріїв МОЗ – публікації в цих журналах оцінюються однаково, тому не зовсім зрозуміло, на які саме зміни в публікаційній стратегії українських медиків очікують наші чиновники.
Отож, у Наказі МОЗ України від 26.06.2019 № 1459 «Про затвердження Уточненого переліку наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться у 2019 році» сказано, що фінансування досліджень у мозівських установах здійснюватиметься в залежності від групи дослідження:
- до І групи належать наукові дослідження і розробки, в яких наявні статті за темою науково-дослідної роботи у виданнях з імпакт-фактором більше одиниці;
- до ІІ групи – в яких наявні більше 3 статей у виданнях, що індексуються Web of Science, PubMed та Scopus;
- до ІІІ групи належать наукові дослідження і розробки, в яких наявні 1‑2 статті у виданнях, що індексуються Web of Science, PubMed та Scopus, або за рішенням Комісії МОЗ України враховуються публікації й в українських фахових виданнях.
![]() |
Не намагайтесь вчитатися у це вдома!
|
Попри це, потрібно відзначити, що серед джерел даних немає фейкових баз!
Імпакт-фактори можна обережно використовувати для порівняння журналів, але в інтерпретації МОЗ IF журналів порівнюють просто з одиницею. Хотів би я побачити пруф на дослідження, де було б показано, що це хороший спосіб оцінки журналів у різних галузях медицини.
Можливо, логіка мозівських чиновників така – якщо імпакт-фактор журналу менше 1, то середньостатистична стаття у ньому цитується менше 1 разу протягом 2 років, тож це не найкращий журнал для представлення результатів досліджень.
Гаразд, але якщо вже бавитися в метрики, то імпакт-фактор The New England Journal of Medicine = 79.258, Lancet = 53.254, JAMA = 47.661… а Japanese Journal of Ophthalmology = 1.653. Відповідно до прийнятих критеріїв МОЗ – публікації в цих журналах оцінюються однаково, тому не зовсім зрозуміло, на які саме зміни в публікаційній стратегії українських медиків очікують наші чиновники.
У тексті самої новини можна знайти трохи перлів: Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність. Серйозно? Припустімо, що відкликають статтю з Lancet – де тут зв'язок між імпакт-фактором і доброчесністю?
Або момент …публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор… Зрозуміло, що якби автор новини знав про що мова, то він залишив би …публікуються у виданнях, що мають імпакт-фактор.
Дуже приємно, що інформацію щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряли спеціалісти Національної наукової медичної бібліотеки України на прохання МОЗ України! Цікаво, а які у нас справи з передплатою повнотекстових медичних ресурсів?
Наказ викликає здивування і багато питань. Дійсно "не намайтесь вчитатися.."
ВідповістиВидалитиЩодо Вашого "Тобто, фінансування на проведення дослідження можна отримати лише пост-фактум?" Я це зрозумів таким чином. Є уточнений перелік тем і є теми, які не увійшли до нього. Тих, хто не увійшов до переліку (тобто не спромігся нарукувати хоча б щось у хоча б якихся фахових виданнях) далі фінансувати не будуть. ТИх що увійшли, фінансувати будуть але у розмірах, які вказано для отих 3 груп
ВідповістиВидалитиЯ спершу подумав, що оцінюються установи (бо ж сказано від ЇХ віднесення). Але чим більше читав, тим більше переконувався, що мова саме про дослідження. Схоже в МОЗ тотальна недовіра до експертної оцінки. + Не вирішили питання щодо оцінки публікацій написаних у великих колабораціях.
ВидалитиДещо про наказ, я писав отут https://www.facebook.com/serhiy.kozmenko/posts/1281372945369417
ВідповістиВидалитиПро Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень вони 100% не чули. Але ж і завдання інше. Мбуть, інше. Заплутати, використати посилання на ВоС і Скопус, зекономити кошти...
ВідповістиВидалитиТак якась печерна наукометрія і, мабуть, справді завдання заплутати, а в результаті винними виявляться ті ваші скопуси.
ВидалитиТа ні. Тінь паде не на Скопуси та ВОСи, а на конкретні журнали. Питання лише у тому, на які журнали? На дуже добрі зарубіжні журнали, то наврядчи. А от на вітчизняні, або з найближчого зарубіжжя, де "штампування" статей є нормальною справою, де "працюють" різного плану пагубні посередники, які за гроші дописують вас до вже готових статей, обіцяючи публікацію у ВОСі або Скопусі, от на них тінь точно може впасти. Проблема тут у тому, що запропонована МОЗом наукометрія є не просто печерною. Вона є пагубною, бо породить гонитву за статтями з ВОСу та Скопусу серед наших вчених. А як же імпакт вченого, а не журналу? А якщо так статтю ныхто взагалі не процитує? Про ДОРУ то взагалі як вірусна інфекція для нашого МОЗу, бо розуміння щодо того, як оцінити кожного вченого в частині його наукового імпакту у МОЗу не має, бо немає бажання, а бажання немає, тому що це може перевернути наш науковий медичний світ з ніг на голову, тобто коли молоді вчені, у яких немає купи аспірантів та інших наукових кріпаків, вийдуть у лідери вітчизняної науки та заграбастають усе фінансовання державних наукових проектів. В інших науках у нас аналогічна історія.
ВидалитиА є в принципі медичні журнали у яких імпакт менше 1? Щось на який не подивлюсь, то всюди лише двозначні імпакти!
ВідповістиВидалитиKuwait Medical Journal (KMJ). Impact Factor 0.071
ВидалитиТо вже давно доведена історія, що імпакт саме медичних журналів є одним із найвищих серед журналів інших наук. Причин тому багато, і як правило, головною серед них є висока ступінь практичної релевантності статей на цю тематику. Саме тому, наприклад, свого часу такий великий видавець як Фронтір й обрав саме медичний напрям для своїх (більшості) журналів, а зовсім недавно зясувалося, що саме з подачі керівництва Фронтіра й було запущено добре відомий План С. Видно, що саме для медичних журналів, де АПС супервелике у порівнянні з журналами з інших наук, дуже важливо, щоб хтось компенсував авторам оті супергроші за публікацію (у даному випадку це різні державні фонди). Тому, хлопці (а правильніше сказати дівчата) з Фронтір добре знають не тільки як "розігнати" імпакт своїх журналів, але й як ще на цьому добре заробити. Кулуарні хороводи з регуляторами видавничого ринку вони добре вміють водити. Ось саме тому нашому МОЗу потрібно глибше дивитися у питання імпакту медичних журналів, бо цей імпакт вже давно спотворено.
ВидалитиКогда пишут о марихуане в фейсбуках, то Супрун вау, а когда дело доходит до реальных законов, то их пишут такие же крючкотворци как в МОН и НАН.
ВідповістиВидалитиМоже вони у фейсбуках також пишуть, просто Ви за їхніми сторінками не слідкуєте)
ВидалитиДуже топорно написано у цьому наказі. Порівнювати імпакт-фактор у 79 та 1 це дуже топорно. Крім того, одно лише імпакт-фактору мало. Потрібно було ще багато чого врахувати, наприклад, показник, що засвідчує частку статей, опублікованих у загальній кількості статей поданих. Імпакт-фактор та цей показник не мають прямої залежності. Крім того, бази, що прирівняно одна до іншої, порявнювати лише імпакт фактором-не можна, бо навіть одні і тіж журнали мають різний імпакт згідно до методологій цих баз. Про цей "парадокс імпакту журналу" знають навіть неосвідчені у темі. Видно, що "писатели" наказу про це не знають. А постфактумом давати фінансування це не проекту так можна, а науковцю, який подається на проект, і тоді будуть оцінювати не проект, а весільну ялинку під назвою "науковець". Взагалі - некомпетента чепуха.
ВідповістиВидалитиМене найбільше тривожать роботи написані під егідою ВООЗ та інших впливових міжнародних організацій. Це такий собі колайдер для медиків - результати публікують у супер журналах, але навряд є зв'язок з реальним станом справ в українській установі.
ВидалитиПотрібно бути дуже обережними з поняттям "супер журналів". Спочатку потрібно дуже добре заглибитися у видавничу модель кожного журналу. Мед. журнали суперприбуткові для видавців, і спокус для видавців таких журналів ну дуже багато, а їх "творчі новації" як таку комерцію зробити ще більш комерційною ну просто не мають меж.
ВідповістиВидалити