Оцінювання результатів наукових досліджень в Україні: хто має журнал в Scopus — того і капці

Журнал Scientometrics написав про суперечливу українську практику оцінки наукової діяльності вчених та установ, що базується на підрахунку кількості публікацій у журналах представлених у Scopus та Web of Science (препринт). За допомогою Scopus було відібрано 50 журналів, у яких українські науковці написали найбільшу кількість статей та оглядів за 2015-2019 рр. Виявилось, що 78% цих журналів – це журнали українських видавців та англомовні переклади українських журналів. Також, у цьому топі опинилося 2 виключених видання і журнал, який двічі індексується в Scopus. 

Список Kscien: боротьба з хижаками триває

Члени неприбуткової організації Kscien, що базується в Сулейманії (місто на сході Іракського Курдистану) прагнуть розвивати та вдосконалювати наукові комунікації насамперед у країнах, що розвиваються. Основний напрямок роботи — протистояння хижацьким фейковим видавцям, що активно надокучають авторам з цих країн. Kscienісти підхопили ініціативу Джефрі Білла й укладають власну колекцію хижаків Kscien's list, що містить 5 списків: хижацькі видавці, хижацькі журнали, викрадені журнали, хижацькі метрики та хижацькі конференції. 

BIP! Finder для протидії COVID-19

З початку пандемії коронавірусу типу COVID-19 вже з'явилося тисячі препринтів та статей у рецензованих журналах. Усі ці публікації впливають на подальші наукові дослідження, рішення медиків, а також заходи урядів щодо протидії поширенню інфекції. Зрозуміло, що кількість цих робіт стрімко зростає, відтак, вченим усе важче вивчати відповідну літературу та виявляти корисну інформацію, тому команда Semantic Scholar створила відкритий набір даних BIP4COVID19, що містить не тільки перелік публікацій про новий коронавірус, але й показники наукового впливу для кожної роботи. Також, для зручності використання цих даних творці відразу прикрутили веб-інтерфейс

Платформа відповідальної редакційної політики PREP

Серж Горбач з Радбоуд університету вирішив, що автори мають право знати, що відбувається з їх рукописом після того, як вони натискають кнопку «Надіслати». Пан Серж створив Platform for Responsible Editorial Policies (PREP) — безкоштовну базу даних, що дозволяє з'ясувати, як саме відбувається процес рецензування у 360 наукових журналах. Зі сторінок PREP можна дізнатися, чи редакція журналу розкриває імена рецензентів, чи використовує програмне забезпечення для перевірки рукопису на плагіат, виявлення маніпуляцій із зображеннями, які критерії якості використовує журнал ітд. 

Комп'ютери Apple в українських бібліотеках

Користувачі бібліотек України мають право на якісне обслуговування незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань… однак, підозрюю, цей принцип не поширюється на фанатів операційної системи Макінтош. Попри величезну популярність айфонів та інших продуктів корпорації Apple серед українських користувачів, у наших книгозбірнях переважно використовують Windows, або дистрибутиви Linux. Чи це свідомий вибір українських бібліотекарів? Закордоном такої тотальної переваги продуктів Майкрософт у бібліотеках не помітив — невже це така українська особливість? 

Профілі авторів у Dimensions: вони є, але для чого?

Попри те, що профіль себе коханого абсолютно ніяк не допоможе вченому у проведені якісного наукового дослідження, українські користувачі вперто штурмують реферативні бази даних наукової літератури у пошуках своїх публікацій та h-індексів. Деякі хитрі українські вчені готові вихваляти базу даних, якщо та вигідно вираховує потрібні показники, і при цьому байдуже, звідки беруться цифри та показники. Наприклад, дані платформи Dimensions від Digital Science, що пропонує також і авторські профілі. Давайте уважніше поглянемо, що за інформація міститься у цих профілях. 

Scite_ робить науку більш достовірною

Популярні наукометричні інструменти дозволяють швидко дізнатися кількість цитувань конкретної публікації, проте залишається загадкою — чому інші вчені згадали цю роботу у своїх публікаціях? Дослідження підтвердили представлені у попередній роботі результати, або навпаки їх спростували? Велика кількість цитувань свідчить про неабиякий науковий вплив роботи, або ж навпаки більшість цих цитувань негативні? А можливо, все це були просто поверхневі згадки, мовляв — чимось подібним займалися й інші вчені, але в абсолютно іншому контексті.