ISBN для холодильника

Стелла Гріффітс, виконавчий директор Міжнародного агентства ISBN: «Подекуди система ISBN стала жертвою власного успіху – простота використання даних ідентифікаторів зумовила, що номери ISBN інколи присвоюють не книгам, а футболкам, іграшкам і т.д. У країнах, де уряд вирішує, які книги отримають ISBN, а які ні, ідентифікатори перетворюються на інструмент цензури. Крім того, іноді видавці не розуміють, що сам по собі ISBN просто ідентифікатор і якщо з ним непов’язані жодні метадані, то таке використання немає сенсу». 

ERIH PLUS: Європейський покажчик гуманітарних та соціальних наук

European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS) створено задля покращення представлення результатів європейських досліджень у галузях гуманітарних та соціальних наук. Потрібно пам’ятати, що оновлений ERIH PLUS – це вже не «добрий-старий ERIH», назви з якого експортувалися у Scopus, а просто реферативна база даних, яка жодним чином не враховує якість видань. Будь-хто і будь-коли може запропонувати нову назву для включення у ERIH PLUS. Для цього достатньо створити обліковий запис та надати інформацію про видання – вказати ISSN, назву, адресу, мову та тематику. 

Про Міністра освіти, який впевнено крокує дорогою президента Ющенка

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України запевняє, що очільник Міністерства освіти та науки Сергій Квіт врахував чиїсь побажання щодо «наукових публікацій у виданнях науковометричних баз» і відповідним наказом буде затверджено цілий список наукометричних баз, «а не лише деякі з них – Scopus та Web of Science, як передбачалося спочатку». Зрозуміло, що в світі існує лише 2 авторитетні наукометричні бази, що сповідують суворі та прозорі критерії відбору наукових видань. Усе решта – якийсь копернікус і всі без винятку розуміють, що обіцяне розширення робиться аж ніяк не заради покращення рівня вітчизняних досліджень. 

Розподілений пошук у наукових бібліотеках України

На сайті НБУВ з’явився Розподілений пошук у наукових бібліотеках України, що ніби дозволяє проводити пошук одночасно в електронних каталогах 17 бібліотек (за ключовими словами, автором, назвою, роком видання, ISSN/ISBN). Поки що у розподілений пошук додано лише каталоги бібліотек, що працюють з ИРБИС та Aleph. Сформований запит надсилається у е-каталоги, успішні відповіді-результати повертаються на сторінку НБУВ, де користувач вже може обрати бібліотеку, щоб продовжити роботу з її електронним каталогом. Складний запит відразу не задаси, а от перевірити, у якій бібліотеці є потрібний журнал, чи книга, можна. Давайте спробуємо знайти найближчу бібліотеку, у якій можна переглянути «Вісник Книжкової палати». 

Altmetric для ORCID

З’явився новий чудовий застосунок для веб-переглядачів Firefox, Safari та Chrome, що дозволяє миттєво отримувати показники альтметрікс для записів міжнародного реєстру унікальних ідентифікаторів вчених ORCID. Достатньо просто перейти на сторінку Altmetric iD! та перетягти застосунок на панель закладок свого браузеру. Далі вже знаходьте потрібні профілі ORCID, натискайте Altmetric iD! і в один клік відстежуйте інформацію про поширення наукових робіт серед користувачів Мережі.

Методи дослідження в бібліотекознавстві

Хетінг Чу проаналізувала, які дослідницькі методи згадувались у статтях трьох топових бібліотекознавчих журналів, Journal of Documentation, Journal of the American Society for Information Science & Technology та Library & Information Science Research, впродовж 2001-2010 років. Виявилось, що бібліотекознавці використовують різноманітні методи, при чому історичний метод та анкетування почали програвати у популярності контент-аналізу, експерименту та теоретичним методам дослідження. Підозрюю, що у вітчизняному бібліотекознавстві використовують значно скромнішу кількість методів (чи всі у нас хоча б щось чули про «дельфійський метод»?) і чомусь давно забули про експеримент.

Нові сервіси PubMed

Безкоштовна пошукова система медичної інформації PubMed віднедавна пропонує своїм користувачам створити обліковий запис MyNCBI та отримати доступ до кількох нових функцій, серед яких: вибір бази даних для пошуку, збереження результатів пошуку та створення сповіщень. Просто пройдіть процедуру реєстрації після чого на сторінці з результатами пошуку ви побачите нові кнопки – RSS для отримання сповіщень та Save search для збереження вдалих стратегій пошуку. 

Рекомендації EASE (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей, які повинні бути опубліковані англійською мовою

Європейська асоціація наукових редакторів EASE запропонувала авторам і перекладачам наукових статей дотримуватись простих та зрозумілих рекомендацій задля збільшення ефективності міжнародного обміну науковою інформацією. Рекомендації вільно доступні більш ніж 20 мовами на веб-сторінці спільноти. Анонімний переклад рекомендацій EASE українською мовою з’явився в журналі «Морфологія» ще в 2011 році, але схоже, що вітчизняні автори та редактори так належно їх і не оцінили. Давайте ж спробуємо виправити таку несправедливість, тим більше, що за ці кілька років у нас стало значно більше авторів, що здатні зрозуміти важливість написаного. Маленька пересторога – оскільки досягти ідеалу неможливо, то при використанні даних рекомендацій керуйтесь здоровим глуздом.

Scopus: переоцінка, або З речами на вихід

Scopus з моменту свого запуску в 2004 році не лише невпинно збирав записи, а й паралельно удосконалював критерії їх відбору. Нарешті вимоги стали такими суворими, що деякі видання перестали відповідати критеріям якості Scopus. Тому, упорядники бази запускають процес переоцінки індексованих журналів згідно розроблених 6 показників якості видання. Експерти-переоцінювачі звертатимуть увагу на кількість статей, цитувань, самоцитувань ітд., порівнюватимуть зібрані показники з показниками інших журналів у даній галузі і якщо видання завалить перевірку, то його без зайвих сентиментів викинуть зі Scopus.

Профілі Google Scholar для Євросоюзу

Напевно, далеко не всі знають, що дослідницька група Cybermetrics Lab, під керівництвом Ісідро Агійо, створює не лише популярні в Україні Webometrics Rankings, а й рейтинги окремих країн та топових вчених на основі загальнодоступних профілів Google Scholar. Укладається все це щастя за гроші Євросоюзу в рамках проекту ACUMEN. Попри, здавалось би, географічну заангажованість джерела фінансування, обраховують рейтинги переважно для країн Латинської Америки, однак можна знайти й дані для кількох європейських країн – Іспанії, Португалії та Польщі. У рейтинг ж топових вчених включають лише тих, у кого, згідно даних Google Scholar, індекс Гірша перевалив за 100. Поки таких назбиралося 669 і очолює даний рейтинг австрійський психолог Зиґмунд Фрейд. 

Хто проштовхує Index Copernicus?

Для формування конкурентного середовища та активізації участі молодих учених в науковій діяльності країни Міністерство освіти України запустило гуляти Мережею «Анкету відбору експертів серед молодих учених для участі в проведенні експертизи проектів за бюджетні кошти». Серед питань анкети знаходимо й несподіваний поворот у наукометричних вподобаннях міністерства – …Перелік статей за останні 5 років у журналах та збірниках наукових праць, що реферуються у наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science, для фахівців соціо-гуманітарного спрямування можна вказувати статті за Index Copernicus)… Усім відомо, що серед основних характеристик якості будь-якого наукометричного інструменту – повнота його бази та критерії відбору для її наповнення. Достатньо лише краєм ока зиркнути на базу Index Copernicus (IC), щоб зрозуміти, що прирівнювання польського IC до Scopus та WoS – це або злий умисел, або ідіотизм. 

Як МОН та ДАК висміюють вітчизняну наукову періодику

Погляньте, як англомовні статті Віснику КНУ (Філософія, Політологія) виразно красуються на головній сторінці сайту видання! Запевняю вас, що це далеко не унікальний приклад адже, табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань ніхто не відміняв, а разом з ним продовжує діяти і ляпас здоровому глузду у вигляді вимоги про наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Редактори тих україномовних журналів, що прагнуть увійти, або залишитись, у престижному даківському списку, просто вимушені представляти хоча б дві англомовні статті на веб-сайті. Подібні відверті правові безглуздя не лише зароджують сумніви щодо щирості прагнень проведення освітніх реформ, а й псують імідж української науки на світовій арені. Здавалось, що очільники МОН та ДАК давно вже змінились, але нові керманичі чомусь продовжують плекати посіви міністра-українофоба.

Paperity: агрегатор відкритих статей та журналів

Мультидисциплінарний агрегатор відкритих статей та журналів Paperity пропонує користувачам легкий і необмежений доступ до майже 780 тис. публікацій з понад 2,4 тис. наукових журналів. Агрегатор не тільки збирає бібліографічну інформацію, а й зберігає та опрацьовує повні тексти документів. Поки що у Paperity журналів значно менше ніж у DOAJ, однак агрегатор збирає публікації і з гібридних видань, а не виключно з тих, що крокують «золотим шляхом» відкритого доступу, тому ресурс має усі передумови для стрімкого росту. Варто окремо відзначити, що дружній інтерфейс та «довгий хвіст» Paperity безумовно повинні допомагати редакторам просувати свої журнали, а тому неодмінно долучайте українські назви до агрегатора.

Як обрати журнал для публікації англомовної наукової статті?

Якщо б раніше мене запитали, що на мою думку є найважчим у процесі публікації англомовної роботи у рецензованому журналі, то я б не задумуючись відповів – переклад. Виявилось, що й сам процес пошуку журналу приховує не одні граблі, і якби мене хтось заздалегідь попередив, то, можливо, я б собі не набив стільки гуль. Тепер спробую застерегти інших, але відразу зважте – моя історія без хепі-енду. Читачі з інших галузей повинні вибачати за наївняк – врахуйте специфіку українського бібліотекознавства, для якого англомовна публікація ніколи не була в пріоритетах, а міжнародна співпраця часто обмежувалася готельним номером кримської конференції.