Відкритий доступ і сканер

Хочеться вірити, що слабенька самоархівація робіт нашими бібліотекознавцями пов’язана не лише з небажанням, чи байдужістю, а також з технічними труднощами підготовки самого документу. Погодьтесь, що отримати електронний варіант свого дослідження подекуди не так вже й просто – світова практика надсилання авторам електронних копій прийнятих до друку статей поки не прижилася серед вітчизняних видавців. За відсутності сканера, чи програми для розпізнавання тексту (але за умови, що вам вдалось заволодіти хоча б паперовим варіантом), можна звернутись у приватні пункти копіювальної техніки, однак ця послуга ще додатково коштуватиме (біля 5 грн.).

Непередбачувані гуманітарії

Світлана Чуканова: «При аналізі використання електронних ресурсів студентами вишів варто взяти до уваги, що гуманітарії є групою користувачів бібліотеки, що використовує унікальну стратегію пошуку інформації та має специфічний підхід до здійснення досліджень. Унікальність цієї групи користувачів полягає у її непередбачуваності». Сюрпризність наших гуманітаріїв – річ інтригуюча, але зверніть також увагу на коливання читацької активності. 

Про що сперечаються сучасні документознавці 3

Аркадій Соколов: «Стихійний інформаційний підхід я дозволив собі назвати «інформаційними окулярами», апелюючи до чудової фантазії А.В. Волкова (1891-1977) «Чарівник Смарагдового міста». Як відомо, ілюзія смарагдовості цього міста створювалась завдяки тому, що усі мешканці зобов’язані були постійно носити спеціальні окуляри. Коли окуляри скидали, Смарагдове місто зникало. Стихійний інформаційний підхід, виконуючи функцію «інформаційних окулярів», представляє дослідникам світ в «інформаційних барвах». Припустімо, раніше книгу вважали «джерелом знань», а в світлі «інформаційного підходу» вона виглядає «джерелом інформації»; раніше у допитливих дітей були пізнавальні інтереси, тепер – пізнавальні потреби, раніше спеціалісти були досвідчені, тепер – інформовані».

Цифрова публічна бібліотека Америки

Digital Public Library of America (DPLA) намагається об'єднати усі скарби американських бібліотек, архівів, музеїв, та зробити їх доступними для цілого світу. DPLA орудує метаданими, які описують мільйони документів (фотографії, рукописи, книги, аудіо etc.) з багатьох установ. Кожен такий мета-запис містить посилання на сайт контент-провайдера, де і знаходиться сам документ. Відзначу також, що кожен запис містить інформацію щодо авторських прав на документ – багато з них знаходяться у суспільному надбанні, а відтак ресурс має бути корисним для пошуку легальних мультимедійних матеріалів. 

Бібліографічний перегляд книги

Едуард Сукіасян: «У І. Г. Моргенштерна я знайшов визначення суті важливого професійного навику – бібліографічного перегляду книги. Його навіть можна демонструвати на публіці. Отримавши невідому книгу на 5-6 хвилин, фахівець проробляє з нею певні маніпуляції, а потім робить невелику доповідь, яка вражає оточуючих. Цьому можна навчитися! Допомагає вміння «сканувати» текст (око охоплює всю сторінку). Спершу слід оволодіти методами швидкого (швидкісного) читання. Дивно: цьому навчають льотчиків, космонавтів, студентів деяких технічних вузів. А бібліотекарів – ні».

Наукова бібліотека в соціальних мережах

Сергій Головаха: «Якщо у попередні роки компанії, організації, установи при плануванні он-лайн-кампаній ще задавалися питанням, чи потрібна їм присутність у соціальних мережах, то нині вони одностайно заявляють – обов’язково потрібна». Ви не повірите, але у нашій установі подібні диспути ведуться ще й досі і саме з таким формулюванням – А воно нам потрібно? У соціальних мережах ніби представлено достатньо багато вітчизняних бібліотек (у деяких навіть по 2-3 облікових записи), однак, фіг ви побачити лінки на всі ці акаунти на офіційних сайтах! Усе дуже схоже на неофіційну партизанщину і навряд чи має якесь відношення до спланованих, свідомих он-лайн-кампаній. 

Кращі бібліотекознавчі видання Росії

Попри труднощі з відбором російських бібліотекознавців, продовжую забавлятися з РИНЦ. Видань у тематиках «Інформатика» та «Культурологія» виявилось не так багато, відповідно можна з легкістю поглянути на наукометричні показники російських бібліотекознавчих видань. Отож, згідно дворічного імпакт-фактора РИНЦ, серед бібліотекознавчих у тематиці «Культурологія» лідирує журнал Библиосфера, у тематиці ж «Інформатика» Библиосфера трішки, але поступається виданню Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы. 

Безкоштовні онлайн-енциклопедії

Схоже, заклик «енциклопедичну статтю може написати кожен» багато хто з Інтернет-авторів зрозумів якось по своєму, і часто тексти, що видає пошуковик під вивіскою різноманітних – педій мають доволі сумнівне відношення до енциклопедичної статті. Відтак, вирішив укласти власний список безкоштовних онлайн-енциклопедій, на які можна було б сміливо робити посилання. Сперечайтесь, пропонуйте власні варіанти. 

Plum Metrics

Новий інструмент альтметрікс Plum Metrics охоплює 5 типів метрик: статистика (завантаження, перегляди, доставка документів), обране (закладки, читачі), згадки (блоґи, новини, статті Вікіпедії, коментарі, відгуки), соціальні мережі (твіти, лайки, +1), цитування (PubMed, Scopus, патенти). Дещо дивний у плані доступу – щоб отримати логін, пароль і лінк потрібно ввести адресу електронної пошти. Інструмент поки перебуває на стадії тестування, тому якщо ви дуже прагнете з’явитись у базі Plum Metrics – повідомте про це.

Де взяти гроші на дослідження?

Натрапив на кілька іноземних сайтів, де можна поділитися своїми планами щодо майбутніх досліджень і попросити громадськість про фінансову підтримку: Petridish, Sciencestarter, Sciflies.org, Iamscientist.com, SciFund Challenge, Microryza, RocketHub. Декотрі з них поки призупинили прийом заявок, інші беруть відсоток, ще інші мають національні обмеження… але проекти існують. У нас подібні ресурси поодинокі і науковим проектам тут складно конкурувати з масово-популярними. 

Проект Edge: нам подібне потрібне?

Видавець і підприємець Джон Брокман запропонував ідею третьої культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge, щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так, щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.

Бібліотечна справа в РИНЦ

Якось вирішив поглянути на російських титанів бібліотекознавчої думки. Для цього зайшов у РИНЦ (бібліографічна база даних наукових публікацій російських вчених) і відразу приїхав – розділ Тематика не містить бібсправи. Куди поділи наших колег-сусідів? Пробую відшукати, наприклад, Я. Шрайберга і виявляється, що у базі наукові здобутки незмінного ведучого кримських вечорниць, відносяться до інформатики, культурології та народної освіти. Чому «бібліотечна справа» не отримала в РИНЦ окремого розділу?

Elsevier купує Mendeley

Чутки підтвердились. У Mendeley заспокоюють, що злиття з Elsevier принесе лише блага. Комерціалізація продукту користувачам не загрожує, навпаки, відтепер доступно більше простору – від 2 Гб у безкоштовному акаунті. Усі інструменти Mendeley, SciVerse та Scopus тісно дружитимуть, але при цьому Mendeley не просуватиме видання Elsevier і продовжуватиме активно співпрацювати з іншими видавництвами. За що міжнародна академ-спільнота критикує Elsevier у Mendeley пам’ятають, але (спробуйте не засміятись) – Elsevier є багатогранною компанією, у якій працює понад 7000 співробітників, а тому неварта всіх одним мірилом міряти. Іншими словами, за Mendeley $100 млн. виклали виключно поридні ельзевіровці.

Наукпоп #4. Історія науки

Томас Кун «Структура наукових революцій» – К.: Port-Royal, 2001. 

«У річищі нормальної науки вчені не ставлять собі за мету створення нових теорій, до того ж вони звичайно нетерпимі і до створення таких теорій іншим». Томас Кун – видатний історик і філософ науки XX ст. Його теорія наукових революцій як зміни парадигм стала фундаментом сучасної методології та філософії науки, обумовивши саме розуміння науки і наукового знання у сучасному суспільстві.

Про що сперечаються сучасні документознавці 2

Юрій Столяров: «Антилопа в зоопарку – документ, відпустили антилопу на волю – і вона втратила свій статус документа, – слідом за Сюзанною Бріє повторює Е.А. Плешкевич. – Так про що ж домовлятися при жорсткому визначенні ознак?». Дуже навіть є про що. Антилопа в зоопарку – так, документ. Але не завжди і не для всіх. Для вчених – документ, але лише в той момент, коли вони приходять її вивчати, а не демонструвати під час вікенду своїм онукам. Для тих, хто її годує і прибирає за нею, антилопа – не документ ні на мить. Відпустили антилопу на волю – вона отримала статус документа ще більший, ніж у зоопарку! Адже з’явилась нагода вивчати її поведінку більш адекватно, ніж у неволі… Визначати, у яких випадках об’єкт має статус документа, а в яких – ні, – першочергове питання для документології».