Рік 2015: увесь цей джєз

В одній із книг Світлани Алексієвич змальовано обмін полоненими підчас радянсько-фінської війни. Фіни раділи, вітали визволених солдат, обнімались, потискали руки… Совіти ж зустрічали своїх вояків, як ворогів – «Стояти! Крок убік – стріляємо!». Справжнісінька тобі сцена з життя джексонівських орків! А спробуйте-но собі уявити як би мали виглядати бібліотеки орків?.. Після дворічної перерви знову берусь за ручку свого бібліотечного хронографа.

Видатки Держбюджету 2016 на бібліотеки

Верховна Рада 263 голосами ухвалила бюджет на 2016 рік. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 336937,1 тис. грн., що на 57189,2 тис. грн. більше, ніж минулого року. У грудні 2014 долар коштував 19 грн., зараз коштує 23 грн., тому рахуйте самі, чи дане «більше» насправді «більше». Майже всі гроші підуть на виплату зарплати та оплату комунальних послуг, тому не сподівайтеся напхати бібліотеку технологічними витребеньками за державні кошти. Також, у бюджеті окремо передбачено фінансування загадкових Національної наукової медичної бібліотеки (20706,6 тис. грн.) та Державної науково-технічної бібліотеки (5462,2 тис. грн.), однак головна бібліотека країни, схоже, залишилась без окремої статті.

Особливості вітчизняного самоархівування

Закон не зобов’язує власників наукових фахових видань відразу ж розміщувати їх електронні копії на сайті НБУВ. Відтак, декотрі редактори домовились про період ембарго для своїх видань для того, щоб спущена з гори «відкритість» не перешкоджала журналу отримувати гроші від передплатників. Повні тексти таких журналів з’являються у розділі «Наукова періодика України» з певною затримкою, як, наприклад, наші фахові «Вісник Книжкової палати України», чи «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Звичайнісінька світова практика і можете прогулятись реєстром SHERPA/RoMEO, щоб ще раз у цьому переконатись.

Люстрація в науці й освіті України

У часи брудної кампанії «совєцьких мастодонтів від українського наукового та культурного істеблішменту» проти українського і американського літературознавця Григорія Грабовича, давайте пригадаємо, які кроки пропонував гарвардський професор ще у січні далекого 2005 року для підняття конкурентоспроможності і перспективності освіти та науки в Україні. Десять літ минуло, а таке враження, що ми досі тупцюємо на місці… 

М’яке DRM

Для обмеження використання цифрового контенту видавці застосовують технології авторизації Digital Rights Management (DRM) – електронна книга шифрується і після цього скористатись нею користувач зможе виключно так, як наполягає видавець. Звичайно, DRM створює низку додаткових незручностей, адже кожен покупець хоче використовувати книги так, як йому заманеться… однак, багато видавців страшенно боїться піратів і тому, насамперед, намагаються наднадійно захистити свій контент, а вже потім думати про читачів. Міколай Малачинські, з польської фірми Legimi, представляв на Frankfurt Book Fair яскраву презентацію, у якій стверджує, що видавниче щастя необов’язково ховається у Hard DRM, а використання «м’яких» DRM, навпаки, може призвести до зростання прибутків! 

Чи можна довіряти показникам ResearchGate?

Бувало мене запитують – ResearchGate пропонує якісь цифри, цитування… Вони бодай щось означають? Нарешті на сторінках Computers in Human Behavior з’явилась оптимістична відповідь на подібні питання. Група дослідників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона представила емпіричні докази того, що дані ResearchGate можуть слугувати ефективним альтернативним індикатором для оцінювання роботи дослідника, чи установи. Мін-Чун Ю і компанії вдалось виявити помірну кореляцію між даними ResearchGate і британськими метриками Research Excellence Framework (REF) та сильну кореляцію з вибраними показниками популярного QS World University Rankings. 

Моя зп: 5 років потому

Колись давним-давно показував свій розрахунковий лист. За ці кілька років ситуація кардинально змінилась – опинився, так би мовити, по інший бік барикад. Однак, це ж не причина приховувати свої прибутки, а, швидше, навпаки... то ж маю надію, що мій приклад буде заразним. Тримайте свіженький розрахунковий і звиняйте за кепську якість. Якщо коротко: Хлопчики й дівчатка хочете яхту? – Не йдіть у бібліотекарі.

Українські журнали в Emerging Sources Citation Index

Аж 28 українських наукових журналів опинилося у новій базі даних Emerging Sources Citation Index (ESCI), що віднедавна доступна на платформі Web of Science. Якщо раніше потраплянням у авторитетні реферативні бази могли похизуватися передусім нанівські журнали, то в ESCI, навпаки, переважають видання українських університетів. Нагадаю, що для журналів з ESCI доступна інформація щодо їх цитувань без обрахунку імпакт-факторів. Критерії відбору та процедура включення видань у ESCI поки залишаються невідомими.

Стратегічні плани бібліотек

Якщо вірити додатку bX Hot Articles, то в галузі бібліотекознавства цього місяця шалено популярна стаття Лаури Сандерс з Simmons School of Library and Information Science. Пані Лаура провела контент-аналіз 63 стратегічних планів академічних бібліотек і уклала цікаву шкалу бібліотечних трендів. Щоб там не говорили, а наміри розвивати бібліотечну колекцію присутні в усіх проаналізованих стратегічних планах. Щоправда, під подібним розвитком не слід розуміти, що сьогодні ми маємо 100 тис. примірників, а через рік плануємо мати 200 тис. Тут і відкритий доступ до колекцій, і перехід від паперових до електронних джерел, розвиток інституційного репозитарію, реалізація амбітних проектів з оцифрування.

Data Librarian та Research Data Librarian: нові інформаційні потреби глобального суспільства

Вже який день не знаходжу собі місця через те, що поки ми бавимось у всілякі підтримки і розвитки читання серед пенсіонерів, в Австралії вже шукають людей на позиції Data Librarian та Research Data Librarian. Жодних надзвичайних навичок від претендентів не вимагають – вища освіта, знання сучасних технологій та стандартів, досвід в управлінні даними та розуміння життєвого циклу наукових досліджень. Які обов’язки в Research Data Librarian? – Допомога у використанні порталу даних, аналіз інформаційних потреб дослідників і підготовка відповідних навчальних матеріалів для задоволення цих потреб. 

Імпакт-фактор і статистика переглядів

Попри те, що платформа Web of Science поки не може похвалитися модулем Article Metrics, представники Thomson Reuters, у своїх презентаціях, починають активно апелювати й до альтернативних показників, щоб продемонструвати же високий імпакт-фактор провокує нечуваний читацький інтерес. Серед улюблених прикладів: впливовий медичний журнал New England Journal of Medicine (NEJM), який щотижня читають понад 600 тис. користувачів з усього світу, а також усім відомий Nature з онлайн-аудиторією більш як 3 млн. унікальних користувачів за місяць.