Китай заборонив преміювати вчених за публікацію статей. Нам ніхто не заборонить

Міністерство науки та освіти Китаю наказало китайським установам припинити виплачувати премії дослідникам за публікації статей, щоб ті прагнули якості, а не просто публікувати якнайбільше робіт. Також, установи не повинні приймати на роботу дослідників виключно на основі кількості публікацій та цитувань цих робіт, що цілком відповідає принципам Сан-Франциської декларації. Донедавна у Китаї для оцінки дослідників та розподілу фінансування між науковими установами використовувались показники Science Citation Index (SCI). Багато установ почали виплачують науковцям премії за публікацію в журналах SCI, що спричинило не тільки нечуваний ріст кількості публікацій китайських вчених, але й призвело до падіння якості робіт, поширення плагіату, фейкових робіт та цитувань. 

Elsevier, Clarivate, МОН: а журнал і нині там

У липні 2020 р. Міністерство освіти і науки України вирішило не укладати з Elsevier договір про доступ до Scopus, тому що «в базі було виявлено журнал, що видається в Криму установою, яка відносить себе до Російської Федерації». Крім того, в офіційній заяві сказано: «МОН готове розглянути можливість відновлення співпраці та укладання договору після виключення журналу Physical Oceanography з бази даних Scopus». За вікном листопад 2020 р., журнал досі представлений в Scopus, а МОН ухвалило рішення передплатити на рік електронні книги Elsevier для українських бюджетних установ. На додачу до книг ScienceDirect кожна установа отримає доступ до Scopus (до 31 травня). 

Соціальна дилема в сучасній науці

Девід Шоттон надихнувся переглядом «найважливішого документального фільму останніх років» від Netflix й написав чудовий допис про академічну аналітику та соціальну дилему в сучасній науковій комунікації. Академічна аналітика — застосування методів статистичного, прогнозного моделювання, аналізу даних та штучного інтелекту для аналізу, оцінки та узагальнення різних типів даних, що отримані від університетів та наукових установ, з метою отримання числових значень, які можна використовувати для планування. Усе частіше такі дані використовують для оцінювання студентів та викладачів, для прийняття рішення про розподіл фінансування та для оцінки продуктивності як окремих кафедр, так і цілих університетів. Актуальність соціальної дилеми для академічної аналітики полягає в тому, що вона, як і соціальні медіа, дедалі більше контролюється комерційними компаніями, що націлені на отримання максимального прибутку. 

Ідентифікатори GRID та ROR для наукових установ

Пригадую, що у кількох наших бібліотеках роками створювали якісь реєстри українських установ. Не знаю, чим закінчилися ці роботи, однак сьогодні ми маємо два світових безкоштовних реєстри, що цілком здатні задовольнити наукові, айтішні, бібліотечні потреби, тому більше не потрібно створювати щось зайве, локальне та відірване від світу. Достатньо лише додати, або відредагувати інформацію про свою установу. 

Бібліотечні потреби міської молоді в Україні

Аналітичний центр Cedos за підтримки Українського культурного фонду провів Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні. Читання — це ж не тільки про науку та освіту, але й про дозвілля, тому вирішив пошукати, що в результатах є бібліотечного. Не буду переповідати методологію, для нас важливіше, що про бібліотеки у цьому досліджені згадували доволі часто. Бібліотеки здебільшого асоціюються у міської молоді з місцем для видачі книжок для студентів та науковців. Частина молоді відвідували бібліотеки ще під час навчання в школі або університеті.