Жінки в Україні публікують більше, ніж чоловіки

Аналіз мережі наукових цитувань у поєднані зі спробами оцінки наукової продуктивності, безумовно, належить до найгарячіших тем сучасної наукометрії, однак, при проведені наукометричних досліджень, бібліометристи займаються не лише підрахунком кількості цитувань, а й зважають на інші типи даних, зокрема, на стать авторів. Усі ми чули, що гендерна нерівність досі існує в науці, і, в середньому, чоловіки публікують більше документів, ніж жінки. Тут, як правило, цитують відому нейчерівську статтю Кессіді Р. Суґімото & колег «Bibliometrics: Global gender disparities in science», що приховує пастку для лінивого українського дослідника, який міг би спокуситися можливістю просто «переписати» огляд публікацій з попередніх англомовних досліджень. 

Cited-by від Crossref для журналів на OJS

Якщо ви вже співпрацюєте з реєстраційною агенцією Crossref і справно присвоюєте DOI своїм документам, то варто взяти участь й у безкоштовній програмі Cited-by, яка дозволить з'ясувати, хто цитував публікації вашого журналу та підраховувати кількість цих цитувань. Учасники Crossref передають інформацію про процитовані документи у своїх журналах, а натомість можуть запитати, які документи цитують їхні публікації. Таким чином, члени Crossref допомагають читачам знаходити потрібні матеріали та досліджувати зв'язки між науковими публікаціями. 

PLOTE-індекс – для дослідників, які публікуються неанглійською мовою

Лейденський маніфест вчить, що не слід упереджено ставитись до досліджень, які мають регіональне спрямування та скеровані на вирішення місцевих проблем. Сьогодні англійська мова обіцяє науковцям вищі шанси на цитованість їхніх робіт, краще поширення наукових ідей, налагодження інтелектуальних контактів… Проте, вчені також відповідальні перед роботодавцями і суспільством, відтак, вони інколи надають перевагу публікації результатів у непровідних журналах, оскільки ці видання можуть допомогти в обміні знаннями з усіма зацікавленими сторонами. 

Пошукова система Google Dataset Search

Компанія Google представила бета-версію пошукової системи Dataset Search, що повинна допомогти дослідникам та журналістам знаходити відкриті набори даних – проводимо пошук і отримаємо перелік результатів, які містять інформацію про доступні формати даних, їх опис, авторів, ліцензію, посилання на джерело... Також, у Dataset Search показано статті, які містять посилання на обраний датасет згідно з даними Google Академія. 

Хто має право використовувати метадані Crossref?

Помітив, що дампи Crossref оперативно з’являються у відкритому доступі (наприклад, на Internet Archive, або ж на figshare від eLife Sciences), але веб-сайт Crossref не містить конкретної заяви щодо доступності цих метаданих. Вирішив дослідити це питання, і виявилось, що всі метадані, які зареєстровані учасниками Crossref, таки справді доступні для повторного використання без обмежень. Так, у розділі про ліцензії у документації API REST сказано, що Crossref не має претензій щодо власності на елементи метаданих та пов'язані DOI. 

Візуалізуй, що заманеться: Dimensions інтегрується з VOSviewer

У програмному забезпечені від вчених Лейденського університету VOSviewer з’явилася вкладка Dimensions, тож тепер можна спокійно завантажити потрібні бібліографічні дані з вільно доступного наукометричного інструменту і візуалізувати мережі наукових документів та їх атрибутів. Давайте спробуємо щось зробити з метаданими журналу Nature за 2018 рік. Проводимо відповідний пошук (попередньо створіть безкоштовний акаунт Dimensions), натискаємо Export for bibliometric mapping і отримуємо файл у форматі CSV.