Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.

Синхронізація читанок

Виникла потреба синхронізувати читанки на планшеті та смартфоні – потрібно, щоб незалежно від того, який Android-пристрій зараз під рукою, можна було продовжити роботу із закладками та примітками. Пощастило, що у моєму улюбленому Moon+ Reader вже передбачено таку функцію. Відкриваємо книжку, заходимо в «Налаштування», розділ «Різне» і знаходимо опцію «Синхронізувати останню позицію через Dropbox» (або через Google Drive). Дозволяємо мунрідеру використовувати папку у нашому Dropbox і voila. Також, на хабрі знайшов ще одну цікаву можливість синхронізації шляхом використанням електронної бібліотеки та сервісу для читання книг Bookmate.

Elsevier добрався до персональних сторінок науковців

Багато науковців, які активно підтримують ініціативу Відкритого доступу, викладають постпринти своїх робіт на власних, або інституційних веб-сторінках. Не встигла популярна соціальна мережа Academia.edu на вимогу Elsevier закрити доступ до ельзевіровських документів, як листа з подібною вимогою, видалити або відключити доступ до статей видавництва, отримали і власники персональних веб-сайтів. Директор Access & Policy Elsevier Алісія Вайс повідомила, що видавництво вдалось до таких дій виключно заради полегшення виявлення і коректного цитування документів. Влучніше за Майка Тейлора з Брістольського університету і не відповісиш: Пробачте, Алісія, але це повна фігня, і ми двоє це знаємо. Висловити свою незгоду з бізнес-практикою Elsevier можна тут.

Як Нобелівська премія з літератури впливає на продажі книг

Згідно доповіді Booknet Canada, здобуття Нобелівської премії у галузі літератури призвело до значного збільшення продаж книг Еліс Манро. Не лише в Канаді (фантастичні +6650% протягом переможного тижня), а й у цілому світі. Проте, як виявилось, у самій Канаді не нобелівка має найбільший вплив на продаж книг, а національні Giller Prize та Canada Reads. Залишу нашим книговидавцям вимірювати благодатний вплив Шевченківської премії, а бібліотекарі, скажіть – забужківський Ангелус якось вплинув на книговидачу?

Citavi: організовуй знання

Помітив, що у світі бібліографічних менеджерів стрімко набирає популярності Citavi. Власне, Citavi це не лише бібліографічний менеджер, а й органайзер, який допоможе скласти каталог, упорядкувати цитати, а також спланувати завдання. Щоправда, безкоштовна версія програми має свої обмеження – не більше 100 бібліографічних записів. У разі перевищення ліміту база буде доступною лише для читання. З головних достоїнств – на хабрі запевняють, що Citavi автоматично створює список бібліографічних посилань для всіх використаних у документі джерел відповідно до вимог ВАК. Не маю змоги перевірити, оскільки програма працює лише під Windows 8, 7, або Vista, а у мене тільки ікспішка та м’ятний лінукс.

Хто найкращий вчений всіх часів і народів?

Дослідники з Indiana University Bloomington, використовуючи дані Google Scholar, вирахували h-індекси для 35000 науковців і дізналися ім’я найвпливовішого вченого всіх часів і народів. Ним виявився «батько психоаналізу», австрійський психолог Зиґмунд Фрейд. Не вважаю теорію психоаналізу науковою, оскільки вона не піддається фальсифікації, а тому буду використовувати даний мультидисциплінарний рейтинг як пересторогу, що не слід фанатично довіряти наукометричним показникам. З другого боку, Едвард Віттен і за даними Google Scholar – Едвард Віттен.

Закони Кларка у ТНТУ імені Івана Пулюя

Якщо добре поспостерігати, то у роботі вітчизняних книгозбірень можна побачити підтвердження законів Кларка, коли технології одних бібліотек видаються іншим цілковитою магією. Ось один з прикладів. На сайті Науково-технічної бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя з’явився розділ «Науковці ТНТУ», у якому згенеровано інформацію про вчених університету, згідно з даними Scopus, інституційного репозитарію ELARTU та електронного каталогу НТБ. Певна річ, після відомих ініціатив МОНу, особливо цікавим виглядає саме частина зі Scopus. Дані отримуються на основі безкоштовного пошуку за автором Scopus Author Preview. Як бачите, можна просто розводити руками а-ля нема передплати, а можна творити і дивувати.

Бібліотечка громадянина

– Нет, – сказал Изя. – Воспевать они не станут. Тебе же Андрей сегодня объяснил насчет ученых. Так вот, великие писатели тоже всегда брюзжат. Это их нормальное состояние, потому что они – больная совесть общества, о которой само общество даже и не подозревает. 

Боротися і шукати, знайти і не здаватися

Відкрив для себе книгу Ісака Моргенштерна і Бориса Уткіна «Занимательная библиография» – про романтику та будні бібліографічного пошуку: «Одного разу до чергового бібліографа обласної бібліотеки звернувся студент з проханням допомогти знайти рекомендовану професором статтю з історії старих російських мір і ваг, назву і автора якої він не розчув, так само як і назву журналу. Перепитати студент посоромився – професор дуже поспішав, а на даний момент взагалі надовго поїхав з міста. Єдине, що ще запам'ятав читач, був номер журналу – 19.