skip to main |
skip to sidebar
Ви – рецензент, зареєструвалися в Publons, імпортували з Web of Science собі в профіль інформацію про публікації й система вам автоматично призначила ResearcherID. Але якщо у вас немає публікацій, що представлені у базах Web of Science, то для чого вам зараз цей ідентифікатор автора? Так, інколи Міністерства можуть запитувати про ідентифікатори авторів, зокрема й про ResearcherID, але ж це не означає, що автор неодмінно повинен представити усі ідентифікатори з переліку. Однак, іноді наших читачів нічого не здатне зупинити й вони готові генерувати ResearcherID навіть шляхом прикріплення та відкріплення чужої роботи – зареєструвалися, додали собі чужу роботу, ввечері система присвоїла ID і на ранок видалили цю роботу з профілю.
Віруси не переносяться з радіосигналом, мРНК не змінює геном людини, часник та цибуля не захищають від COVID-19, а от зареєстровані вакцини безпечно й ефективно формують імунітет. Здавалося, хто як не бібліотекарі повинні це знати й нести людям дари Просвітництва та здорового глузду? Проте, вакцинація від COVID-19 є добровільною й схоже добрячий відсоток бібліотекарів поки відмовляється безплатно вакцинуватись. І все це відбувається в європейській країні, яка зовсім нещодавно через подібні антивакцинальні настрої нещадно потерпала від спалаху кору на рівні Конго та Сомалі!
З 1 березня 2021 року в нас розпочав діяти ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Цей новий національний стандарт нарешті рекомендує нам вказувати у журналах DOI, ORCID... а також установлює як оформлювати пристатейні списки літератури. Отож, бібліографічні посилання (внутрішньотекстові, підрядкові, позатекстові) складають відповідно до положень ДСТУ 8302, а бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і ДСТУ ГОСТ 7.80. Таким чином, у дисертаціях нам можна оформлювати список використаної літератури згідно з APA, MLA, ACS… а от у журналах та збірниках, будьте люб'язні, використовувати ДСТУ ГОСТ.
Міністерство юстиції США та Elsevier закручують гайки найпопулярнішому піратському ресурсу серед науковців. Sci-Hub нині заморожений і з грудня 2020 року не завантажував у свою базу жодних нових статей. Нас просять готуватися до найгіршого і приєднатися до рятувальної місії. Кілька сідерів Library Genesis зараз роздають торенти Sci-Hub. Існує 850 торентів scihub, кожен містить 100 000 статей, загалом 85 мільйонів наукових статей (77 ТБ). Це повна база даних Sci-Hub, яку варто захистити.
Вільян ван ден Аккер з Утрехтського університету дуже точно пише про те, що гуманітарії не повинні уникати боротьби за державні ресурси, слід розробити відповідну систему оцінки гуманітарних досліджень, а не розповідати виключно про свою особливість а-ля подивіться на ці нужденні екзотичні дисципліни, подивись, як вони в’януть, мов красиві квіти, що востаннє цвітуть у пустелі без води.
У попередньому дописі розповідав, як затято деякі українці публікуються у виданнях, що припинили індексуватися у Scopus, зокрема й через їх відверте падіння до рівня “хижацьких” журналів, як активно цитуються ці публікації та роздувають індекси Хірша своїм авторам, і як українські Міністерства продовжують нагороджувати та фінансувати авторів цих робіт. До речі, установою-антилідером виявився Інститут колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського НАН України – кожна друга публікація працівників опублікована у виключеному журналі. Очільник цього Інституту вірить, що піраміди побудував Бог під час Великого потопу, а дельфіни керують людьми за допомогою ультразвуку. Справедлива реакція вчених НАНУ на антинаукові висловлювання цього академіка, схоже, жодних плодів досі не принесла.
У новому пошуковому інтерфейсі Web of Science з'явилася можливість відфільтрувати результати за видавцем. Раніше не було такого фільтру, тому доводилося завантажувати переліки публікацій, щоб розпізнати видавця за префіксом DOI. Скористаймося новими пошуковими можливостями та подивімося у яких видавництвах українські вчені CU=(Ukraine) найчастіше публікували свої роботи у 2017-2020 рр. Звичайно мова лише про видання, що представлені у базах Web of Science.
