ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 для Zotero та Mendeley

Владислав Одринский, на сторінці Запорізької медичної академії післядипломної освіти, представив серію докладних відео-інструкцій щодо використання популярного бібліографічного менеджера Zotero та виклав власний варіант csl-файлу для укладання списку літератури згідно вимог нашого любого ДСТУ. Пропоную прихильникам Mendeley також додати даний стиль до своїх колекції. Запускаємо програму та обираємо View – Citation Style – More Styles… – Get More Stylesкопіюємо це посилання у поле Download Style і натискаємо кнопку Download.

Як безкоштовно отримати ISSN

Налякані українські аспіранти, які прагнуть отримати публікацію у виданнях інших держав, але до цього бачили лише свій кафедральний збірник, мають всі шанси стати легкою здобиччю хижих «видавців». Спритники почали створювати сайти нібито наукових журналів та конференцій, вішають на них різноманітні брязкальця, а нерозбещені аспіранти клюють на них і платять. Одне з таких брязкалець – ідентифікатор ISSN (International Standard Serial Number). Унікальний номер ISSN незамінна річ для ідентифікації періодичних видань, однак сама лише його наявність не робить видання науковим, чи міжнародним. Давайте поглянемо як його можна легко отримати. 

Бібліотека – науковцям: допомога у написані та публікації наукових досліджень

Медична бібліотека Єльського університету пропонує своїм користувачам повний пакет допомоги у процесі публікації наукових досліджень. Бібліотекарі обіцяють супорт з пошуку літератури, створення сповіщень на сайтах видавництв та БД (щоб регулярно отримувати повідомлення про новинки в обраній галузі), готові навчити користуватися інформаційними веб-ресурсами та основам роботи з бібліографічними менеджерами, представлять препринт в електронному архіві, допоможуть обрати журнал і подати статтю (відформатують документ відповідно до вимог обраного видання). Також, читачі можуть замовити підтримку кваліфікованих позаштатних редакторів, але це вже не безкоштовно. 

ORCID для DSpace 5.x

У новій версії DSpace 5.x з’явилась така очікувана інтеграція з міжнародним реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Встановіть та правильно налаштуйте спеціальний плагін і отримайте можливість підтягувати інформацію з реєстру. У формі додавання документів, поряд з полем автор(и), повинна з’явиться кнопка Lookup для перегляду авторів. Прізвища витягнуті з ORCID йтимуть наприкінці списку та будуть виділені курсивом. З ORCID та додаванням нових депозитів ніби зрозуміло, читаймо документацію, сподіваюсь, що для вже розміщених документів також вигадали якесь пакетне рішення.

Cited-by Linking від CrossRef

Забезпечивши DOI для статей журналу, видавець може отримати не лише гарантію того, що читач завжди знайде запитувану статтю. Реєстраційна агенція CrossRef безкоштовно пропонує видавництвам взяти участь у програмі Cited by Linking, яка дозволить оперативно отримувати дані про цитування статей журналу (приклад). Механізм доволі простий – видавництва, що підтримали програму, повинні надсилати у CrossRef ще й пристатейні списки літератури. Попри те, що участь у програмі необов’язкова, до Cited by Linking вже долучилося купа видавництв. 

Vine: не думай про секунди звисока

Українські бібліотекарі навчились робити буктрейлери, але справа ця клопітка і потребує багато часу. Ті колеги, що не в силах відмовитися від використання відеоконтенту, але не хочуть марудитись зі створенням повноцінного буктрейлеру, просто зобов’язані спробувати погратися з Vine – мобільний додаток, що дозволяє створювати короткі (тривалістю до 6 секунд) відео кліпи та ділитися ними зі світом. Для створення відео потрібно лише натиснути та утримувати палець на екрані мобільного. Додаток дозволяє записувати звук робити простенький монтаж, змінювати швидкість та додавати зображення у відеоряд. 

Хто замість вас напише наукову статтю англійською мовою?

Якось журналісти Science викрили процвітаючий академічний чорний ринок у Китаї – сумнівні видавничі агентства спільно з корумпованими вченими безстрашно підторговували статтями в журналах, що індексуються у провідних наукометричних базах даних. Серед особливо успішних ділків на цьому поприщі називали сервіс Sciedit, який ніби обіцяв, що клієнтам достатньо просто замовити публікацію, а все решта зроблять за них. Щоправда, й коштувала така послуга чимало – подекуди ціна за статтю досягала £13,000. Нечесним китайським авторам наукові статті потрібні для досягнення різних кар’єрних висот, і навіть не знаю, що це за посада, яка дозволяє повернути такі шалені гроші за публікацію. 

DBLP: бібліографічна підтримка дослідників у галузі комп'ютерних наук

Вільно доступна бібліографічна база даних з комп’ютерних наук DBLP індексує понад 2,8 млн. публікацій більш як 1,4 млн. авторів. Користувачам доступні функції розширеного пошуку, експорту високоякісних записів у форматах BibTeX, RIS, RDF, XML, а також прикручено кнопки для продовження пошуку документів у Google, Google Scholar, MS Academic Search та в дискусійному форумі PubZone. За умов дотримання стандартів, усі охочі можуть запропонувати документи для включення у DBLP.

Присвоєння вчених звань і сувора наукометрія

Міносвіти запропонувало на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, у якому, порівняно з усіма попередніми проектами, найграмотніше та найпрозоріше прописані наукометричні вимоги. Отож, окрім усіляких інших чеснот, від претендентів на високі звання професора, доцента та старшого дослідника пропонують вимагати певну кількість публікацій …у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та (або) Scopus… 

Як знайти журнали своєї галузі у Directory of Open Access Journals?

Все ніяк руки не доходили подякувати творцям нового дизайну Directory of Open Access Journals. Раніше був реєстр, як реєстр – натискаєш на назви категорій та підкатегорій і переглядаєш журнали. Тепер у Реєстрі журналів відкритого доступу реалізовано миттєвий пошук по вмісту журналів і кинувшись на розшуки видань своєї галузі (відразу через Search/Subject) ризикуємо безнадійно заблукати. Тому, потрібно спершу вказати, що нас цікавлять виключно журнали (Journals vs. Articles), а тоді вже за допомогою Subject вийти на істинну кількість назв. 

Голодомор в Україні: Інтернет-ресурси

Феодосійський міський суд притягнув до відповідальності бібліотекарку за зберігання брошури Василя Марочка. Як відомо, заборони неабияк живлять популярність, тому кожен поридний український бібліотекар мав би подбати, щоб монографія пана Марочка «Голодомор 1932–1933 рр.» увійшла у всі читацькі топи. Знайшов книгу на сторінках Електронного архіву Голодомору в Україні 1932–1933 років – рішення окупаційного суду давно вже винесено, а лічильник досі показує лише 9 завантажень.