Journal Ciation Reports 2014

З’явився новий Journal Ciation Reports: 56% журналів покращило свої імпакт-фактори, 246 видань вперше отримали оцінку, а найбільший приріст включення нових назв зафіксовано у галузу будівельної інженерії – 13. За минулий рік лише 3 журнали назбирали понад 500K цитувань: Nature, PNAS і Science. Кількість вітчизняних видань включених у JCR не змінилася, а для Cytology and Genetics ще й хибно вказали країну-видавця.

Journal Metrics від Elsevier

Академічна спільнота давно потребувала більшої кількості прозорих і доступних наукометричних інструментів для оцінки журналів. Elsevier несподівано розщедрився і запустив веб-сайт Journal Metrics, на якому 3 популярні показники (Source Normalized Impact per Paper, SCImago Journal Rank, Impact per Publication) доступні абсолютно безкоштовно. Достатньо ввести у поле пошуку ключове слово з назви журналу (наприклад gene) і натиснути search. Пошук проводиться серед усіх журналів, що включені до Scopus, у результатах побачимо метрики за 1999-2013 рр.

iPad для науки

Якось вже укладав перелік Android-додатків, що можуть стати у нагоді сучасному науковцю. Нарешті добрався і до iPad. Свідомо оминав різноманітні додатки видавництв, калькулятори, сканери, мапи, скелети, логарифмічні таблиці, 3D-моделі, вівісекції жаб і хробаків… подібного добра в iTunes, хоч греблю гати. Допомагайте доповнити список – у коментарях розповідайте про свої улюблені наукові додатки. 

Навіщо науковці ведуть блоґи?

Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).

Опублікування результатів дисертацій, або light-версія наказу № 1112

На сайті Міносвіти представлено проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Дуже дивно, адже у новому законі «Про вищу освіту» взагалі скасовано ступінь кандидата наук?! Або проект несвіжий, або хтось переконаний, що Порошенко новий закон не підпише… Тим не менш, основна фішка проекту – передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15, а за темою кандидатської дисертації до 3. Найрозонанснішу вимогу залишено і здобувачам й надалі не обійтися без публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав – для докторської 4, для кандидатської 1. До подібних публікацій пропонують зараховувати статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів… відтак, підозрюю, що проплаченого флуду в бібліографічних списках суттєво побільшає.

Найпопулярніші статті від Springer

Springer вирішив оригінально вшанувати Міжнародний день Нельсона Мандели (18 липня), тому в цей особливий день видавництво відкриє усім користувачам безкоштовний доступ до найбільш популярних публікацій (вибірка на основі даних Almetric), які дотичні до цінностей Мандели. Це статті з галузей економіки, освіти, прав людини, політології та охорони здоров’я. Документи можна буде безперешкодно завантажувати та зберігати аж до 31 липня.

Virtual Science Library Open

Портал VSL Open пропонує кожному отримати безкоштовний та зручний доступ до широкого спектру наукових публікацій і баз даних. VSL Open використовує передові методики пошуку, єдине вікно дозволяє проводити пошук серед 3 мільйонів документів, електронна колекція постійно зростає, а невтомна команда Virtual Science Library щоденно намагається догодити своїм користувачам. Словом, маємо ще один спеціалізований пошуковий інструмент, але з надзвичайно приємним пошуковим інтерфейсом.

Американські історичні мапи

Завдяки спільним зусиллям U.S. Geological Survey та Esri, понад 178,000 історичних мап США 1884-2006 рр. відтепер безкоштовно та безперешкодно доступні кожному користувачу Інтернет. Щоб переглянути потрібну мапу, перейдіть на USGS Historical Topographic Map Explorer, проведіть пошук і переміщайте повзунок, щоб побачити, наприклад, як змінювалися розміри міст з плином часу. Мапи можна зберігати на свій комп’ютер, чи ділитися ними через соціальні мережі. 

Закони Стіва Круга

Стів Круг (Steve Krug) запропонував кілька простих правил для конструювання максимально зручних веб-сайтів: 
  • Не примушуйте користувачів думати; 
  • Нема різниці скільки разів потрібно клікнути, за умови, що кожен клік – це свідомий вибір, який зроблено без вагань; 
  • Викиньте половину слів з кожної сторінки, а потім викиньте ще половину з того, що залишилось; 
  • Користувач не читає вміст веб-сторінки, він його переглядає; 
  • Користувач не вибирає оптимальний варіант, а задовольняється тим, що знайшов;
  • Користувач не замислюється над тим, як це працює, він просто це використовує.

Наукові товариства і вища освіта

Нарешті Верховна Рада прийняла у другому читанні новий Закон «Про вищу освіту». Щоб повірити у світле майбутнє, для мене було достатньо і анонсованих раніше прух, проте наші медіа поспішили повідомити ще й про суттєве посилення антиплагіатних норм з обов’язковим оприлюдненням наукових робіт. Розчарую прихильників Відкритого доступу, але у тексті Закону знаходжу лише невинну вимогу про те, що внз зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та виявлення фактів плагіату і притягувати безсоромників до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, під «оприлюдненням» мається на увазі стара-добра публікація (зосібна і в кафедральних мурзилках).