Recommended: дозвольте аналізувати cookie-файли

За деякими оцінками, щодня публікується понад 4000 нових документів. Персоналізований сервіс Recommended готовий допомогти не потонути у цьому морі наукової інформації – адаптивний алгоритм проаналізує останні 100 статей, які ви прочитали на сайтах Nature, SpringerLink, BioMed Central та підбере для вас відповідні документи. Recommended попрацює з вашою історією прочитаного, перелопатить 45000 журналів з бази CrossRef і PubMed, візьме дані альтметрікс у поєднанні з іншими факторами... та запропонує перелік якісних публікацій, які повинні вас зацікавити. 

Відчепіться від OJS: популярні CMS платформи для наукових журналів

Все більше переконуюсь, що редакції українських наукових журналів обирають платформу Open Journal Systems не через її функціональні можливості, а просто так – у сусіда OJS, тож мені також потрібна OJS. Далі, як правило, з-посеред всього різноманіття можливостей OJS юзається виключно веб-сайт. Одна людина призначає себе не всі ролі і проходить повний видавничий цикл платформи тільки для того, щоб розмістити статтю на сайті. А паралельно редактори, рецензенти, автори продовжують весело обмінюватись емейлами (у кращому випадку). Звідси моє запитання – для чого налаштовувати редакторський сервіс OJS і так щоразу мучитись, якщо для створення сайту можна використати популярну CMS платформу, яку потім значно легше підтримувати? 

Категорії А, Б, В для наукових фахових видань України

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Чинний порядок формування Переліку фахових видань – ляпас здоровому глузду, тому з нетерпінням очікуємо на затвердження нового наказу. Зауваження та пропозиції просять надсилати до 15 червня 2017 року на електронну адресу dak@mon.gov.ua

Веб-додаток iCite для PubMed

Фахівці Національного інституту охорони здоров'я США розробили потужний веб-додаток iCite, який дозволяє користувачам проводити статистичний аналіз наукових статей на основі даних PubMed. Вам потрібно просто провести пошук за обраною темою у PubMed, зібрати дані та надіслати їх для аналізу в iCite. Результат отримаєте у вигляді таблиці з даними та графіками з розбивкою за роками, де буде показано загальну кількість статей, середню кількість статей та їх цитувань протягом року і новий наукометричний показник Relative Citation Ratio. 

Влохівська система оцінки українських фахових видань

Колись на конкурсі молодих вчених Міністерство освіти і науки України підтримало мільйоном перспективний проект Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха «Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень», і ось тепер, схоже, ми можемо скористатися його результатами. У журналі «Ukrainian Journal of Physical Optics» з’явилася стаття науковців Інституту за участі директора та головного редактора Ростислава Влоха, у якій представлено новий підхід для оцінювання рівня українських наукових журналів та збірників наукових праць на основі відповідності запропонованим критеріям. 

«Цитологія і генетика» в Scopus

Нові номери відразу 5 українських наукових журналів більше не індексуватимуться у Scopus, але натомість в авторитетній ельзевірівській базі Україну тепер представлятиме міжнародний науковий журнал Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України «Cytology and Genetics» (ISSN 00954527). Чесно кажучи, журнал вже давно представлений у Scopus, просто раніше редактори бази були щось наплутали з країною-видавцем. Крім того, «Cytology and Genetics» один з небагатьох українських журналів, що включений у Science Citation Index Expanded (2015 Impact Factor 0.340).

Автор для кореспонденції

У процесі подання рукописів серйозні наукові журнали вимагають вказувати автора для кореспонденції (corresponding author), який відповідатиме за спілкування з редактором журналу, дбатиме про інтереси усіх співавторів, можливо, підписуватиме якісь формальні документи від їх імені, а потім й відповідатиме на листи дослідників, що зацікавляться публікацією. Автор для кореспонденції – це не обов’язково перший у переліку автор, чи науковець, що найбільше доклався до дослідження. Для того, щоб контактна інформація залишалася актуальною багато років, автора для кореспонденції, як правило, обирають серед дослідників, які мають стабільне робоче місце в своїй установі, або призначають на цю роль молодих науковців, щоб ті набиралися досвіду в процесі подання статті та роботи над зауваженнями рецензентів. 

ResearchGate і видимість академічної репутації

Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій. 

Профіль дослідника в Preview Microsoft Academic 2.0

Корпорація Майкрософт продовжує розвивати власну академічну пошукову систему і пропонує нам випробувати Preview Microsoft Academic 2.0. На тлі певної національної істерії з Google Scholar, можливо не всі пам’ятають, що у світі існують й інші альтернативні безкоштовні наукометричні інструменти, серед яких і Microsoft Academic. Система Microsoft Academic дозволяє користувачам випробувати переваги семантичного пошуку, легко ідентифікувати авторів, галузі, журнали, конференції і за допомогою фільтрів швидко управляти результатами. Також, система підкаже посилання на повний текст документу, покаже список використаної літератури, кількість і джерела цитувань, подібні публікації…