Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2015

Проект ДокШир представив свіжий Рейтинг українських бібліотекознавчих видань станом на 30 вересня 2015 р.  За рік не відбулося якихось надзвичайних та блискавичних стрибків, проте варто відзначити, що Бібліотечний вісник добряче так обігнав Вісник Книжкової палати України за показником h-індексу, а відомий щоквартальник Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. несподівано поступився третьою сходинкою Науковим працям Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. 

Інтеграція ORCID та CrossRef

Хороша новина для всіх власників унікальних ідентифікаторів ORCID – незабаром можна буде автоматично обмінюватися інформацією між CrossRef та ORCID. Приблизно 230 видавців додають ORCID до своїх матаданих, так що на сьогодні вже понад 248000 ідентифікаторів DOI пов’язано з відповідними ORCID. Оскільки, CrossRef представляє більш як 5000 наукових видавців, то існує стійке переконання, же дана інтеграція нестримно розвиватиметься і знаходити та вірно ідентифікувати наукові документи ставатиме все простіше. Водночас, автори, які просто руцями створили собі профіль ORCID, але при цьому не мають жодної публікації у виданнях, що дружать з CrossRef, нових благ від майбутньої інтеграції не відчують.

Бібліотеки Білорусі, або Каханне – не бульбачка

Відвідав міжнародну конференцію у Мінську, а разом з тим й дві білоруські книгозбірні – Національну бібліотеку Білорусі та Наукову бібліотеку Білоруського національного технічного університету. Марно було б сподіватись, що я зроблю цілковито аполітичний допис і напишу виключно про особливості бібліотечних технологій… Без емоцій аж ніяк не вийде, а тому відразу ж розпочну свій огляд не зовсім з бібліотек, хоча для перспектив та форматів бібліотечної співпраці у Східній Європі – це має неабияке значення. 

Рейтинг найбільш інноваційних вузів світу та нова версія Цифрової патентної бібліотеки

Фахівці компанії Thomson Reuters підрахували, які університети світу роблять найвагоміший внесок у розвиток науки і техніки та чия інноваційна діяльність має відчутний вплив на світову економіку. Для укладання рейтингу враховувалась патентна та пов'язана з нею інформація і, звісно, використовувались дані та інструменти самої Thomson Reuters. Очолив сотню найкращих Стенфордський університет, за яким слідують Массачусетський технологічний інститут та Гарвард. У рейтингу прогнозовано домінують американські виші, а найінноваційнішим у Європі виявився Імперський коледж Лондона (11 місце). 

Elsevier підтримав проект Wikipedia Library

Науковий видавець Elsevier подарував топ-редакторам Вікіпедії аж 45 безкоштовних акаунтів ScienceDirect, щоб допомогти обраним хлопцям та дівчатам у написанні енциклопедичних статей. Американський біолог Майкл Ейзен переконаний, що такий дарунок стимулюватиме редакторів Вікіпедії додавати більше посилань на платні статті видавництва, а тому закликав Джиммі Вейлза якнайшвидше відмовитись рекламувати Elsevier на сторінках Вікіпедії. Натомість, вікіпедист Мартін Полтер нагадав у якому світі ми живемо – часто найкращі наукові джерела відсутні у відкритому доступі і, відповідно, редактори не можуть жертвувати якістю на користь відкритості. 

Знову анонімні наукометричні бази

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк долучився до національного наукометричного бурлеску. У Мережі з’явилась Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 19.08.15 «Про деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту», у якій затверджено новий порядок присвоєння вчених звань. Відтепер, звання професора, доцента, чи старшого дослідника присвоюватимуть тим працівникам, «які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН». Далі ніхто не знає, які саме копернікуси вподобає наше Міносвіти, то ж теоретично кожна компанія з джефрібілівського «чорного списку» може натрусити собі ще трохи грошенят з українців.

Політ на «Ракеті Гірша»

У Томському політехнічному університеті створили веб-cистему «Ракета Хирша», яка повинна навчити студентів, аспірантів та працівників тонкощам публікації у топових наукових виданнях. Розробники системи пропонують вченим ТПУ підтримку з вибором журналу і рецензентів, з перекладом та редагуванням статей, з оформленням посилань та малюнків, з організацією поїздок на наукові конференції. Механізм роботи системи простий – вчений, або студент реєструється та вантажить свою статтю для внутрішнього рецензування. 

Retraction Watch: наука повинна знати своїх антигероїв

У разі виявлення серйозних помилок у науковій статті автор може її відкликати. У такому випадку публікація перестає визнаватися усіма дослідниками, а в бібліографічних базах ставиться відповідна позначка. Це, звичайно, болючий удар по репутації журналу, який не зміг забезпечити якісне рецензування та дане явище доволі поширене у науковій спільноті – навіть нобелівські лауреати відкликають статті з топових журналів. Здавалося, що може бути благородніше ніж визнати на увесь свої помилки? Однак, існує у такій практиці ще й темна сторона… 

Citavi 5: справді хороший менеджер

Якось скаржився, що через відсутність нових «вікон» не можу поюзати популярний бібліографічний менеджер та органайзер Citavi. Завітала вісімка і на нашу вулицю, то ж пора його випробувати. Встановлюємо Citavi 5, запускаємо програму та створюємо новий проект. Пам’ятаємо, що в безкоштовній версії дозволено лише до 100 записів. Відкривається вікно для створення запису, де всі поля можна заповнити руцями, але, звичайно нам лінь це робити. Натискаємо на посилання «Додаткові поля» і додаємо поле DOI.