skip to main |
skip to sidebar
Ректор Харківського політехнічного інституту показав у мережі текст свого нового контракту і тепер нам усім зрозуміліше, чого очікує Міністерство від очільників університетів. Керівник повинен забезпечити досягнення ряду показників серед яких, як на мене, є хороші – пожвавлення міжнародної академічної мобільності, є несподівані – збільшення частки викладання навчальних дисциплін французькою мовою, а є й відверто дивні – збільшення кількості здобувачів, "які подали StartUp-проєкту" (?).
Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” –
цитованість українських робіт у виключених виданнях.
Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника».
“I have bad news for you - most likely, you were published in a predatory journal”. The interlocutor clearly did not expect such impudence from the librarian. A few seconds of awkward silence, and then everything happens almost as in the popular mass theory of the five stages of grief:
