Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів

Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Українське бібліотекознавство в Scopus

Сьогодні кожна порядна українська академічна бібліотека готова проводити тренінги для науковців а-ля – як написати наукову статтю, яка потім неодмінно опиниться у Scopus та Web of Science. А давайте подивимось на скільки все прекрасно у самих бібліотекарів зі Scopus та WoS, адже важко вчити грати на сопілці інших, якщо сам не вмієш. Надзвичайно точний запит відразу не побудую, тому давайте запитаємо щось на кшталт: (TITLE-ABS-KEY(library) AND AFFILCOUNTRY (Ukraine)) AND (LIMIT-TO (SUBJAREA, "SOCI")) AND (LIMIT-TO(DOCTYPE , "ar")), а потім вручну відберемо потрібні результати. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант. 

Фактори наукового співробітництва: Чому ви співпрацюєте?

Усі знають, що вчені співпрацюють між собою, але залишається відкритим питання – чому? Що штовхає дослідників пірнути у вир продуктивних стосунків з різними науковими партнерами? Автори великого дослідницького проекту, які вивчають особливості наукового співробітництва словенських вчених, вирішили поділитися результатами веб-опитування дослідників з чотирьох дисциплін: математики, фізики, біотехнології та соціології. Цілком очікувано найнадійнішими провісниками співпраці виявились: індивідуальні характеристики та ресурси, однак, крім цього ще дуже багато різних складних соціальних механізмів лежать в основі наукової співпраці. 

GlobalTreeSearch: скільки видів дерев у світі?

Фахівці Botanic Gardens Conservation International протягом двох років вивчали літературу і консультувались з експертами, щоб створити для нас GlobalTreeSearch – першу глобальну базу даних усіх 60065 видів дерев, яка містить також інформацію про їх поширення на рівні країн. Звідти можете почерпнути, що найбільшу кількість видів дерев має Бразилія – 8715 видів, далі йде Колумбія – 5776 та Індонезія – 5142. Крім Арктики та Антарктики, які, звісно, взагалі не мають дерев, найменша кількість видів росте в Неарктичному регіоні Північної Америки – менше 1400 видів. 

FOLIO: нова відкрита бібліотечна платформа

Вже у наступному році має з’явитись нова бібліотечна платформа з відкритим вихідним кодом FOLIO (Future of Libraries is Open), яка спробує задовольнити традиційні вимоги щодо управління інформаційними ресурсами і, водночас, дбатиме про впровадження інновацій та розвиток співробітництва між усіма гравцями інформаційного ринку. Обіцяють, що гнучка і модульна FOLIO підтримуватиме Linked Open Data (LOD) та дотримуватиметься принципу «APIs all the way down» – будь-який розробник зможе взаємодіяти з будь-яким рівнем платформи і тому кожен провайдер, чи бібліотекар зможе сприяти розвитку системи. 

Oppose Reviewers: тільки йому не показуйте

Пристойні наукові видавництва активно переходять на використання Editorial Manager для представлення та рецензування рукописів. Подібні менеджери можна налаштовувати відповідно до потреб редакції, тому інколи процес подання містить оригінальні етапи. Частенько зустрічав, що редакція наукового журналу намагається розширити власну базу рецензентів, тож запитує у потенційних авторів, хто б допоміг прорецензувати їхню роботу. Однак, виявляється, буває і навпаки – автору дозволено повідомити, кого краще не підпускати до перевірки його рукопису.