Боротьба з російською пропагандою в українських бібліотеках

Молоді чиновниці Міністерства культури та інформаційної політики України так сильно зацікавилися книгами російських видавництв, що аж створили Раду з питань розвитку бібліотечної сфери для розробки механізмів “вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою”. Тобто, нова реінкарнація Мінкульту хоче сказати, що фонди українських бібліотек, що формуються за кошти держбюджету (!), настільки засмічені російською пропагандистською літературою, що довелося аж створювати цілу Раду?! 

Лагідні санкції проти РФ у рейтингах THE

З'явилися нові Times Higher Education Impact Rankings, що оцінюють університети відповідно до Цілей сталого розвитку. Не знаю, хто у світі продовжує серйозно вірити в подібні рейтингові таблиці, але насправді цей допис про неефективні санкції проти російських університетів. Укладачі THE дуже швидко відреагували на війну в Україні та запевнили світову громадськість, що у їхніх рейтингах жаба дасть циці рашистам. Можливо такі плани справді були, однак коли за справу береться комерційна фірма, то в результаті отримаємо компроміс

Іноземна підтримка українських дослідників

У сфері науки та освіти у нас переважно все крутиться навколо навчання, тому й під час війни у медіа роблять акцент на поновлені навчання в школах. Зараз лише у 2 областях (!) повністю зупинили навчальний процес через активні бойові дії. Лише уявіть – регулярно лунають повідомлення про повітряну тривогу “Негайно прямуйте до найближчого укриття”, а українські вчителі в цей час готуються до уроків і виходять онлайн до своїх учнів! А разом з тим, їм ще й своїх дітей потрібно оберігати… Сподіваюся, що всі працівники міністерства, разом з міністром, працюють у таких самих умовах, про героїзм наших педагогів не забудуть після перемоги й премії не отримують освітяни з Дубліна, чи Кракова. 

Академічні видавці засуджують вторгнення Росії в Україну

Відразу 15 наукових видавців підписали спільну заяву в якій не просто висловили своє глибоке занепокоєння ситуацією в Україні, а засудили військову агресію Росії та відмовилися продавати свої товари та послуги російським та білоруським науковим установам. Усі ми знаємо, як великі академічні видавці люблять гроші, але бачимо, що й вони уже цураються кривавих кремлівських купюр. Потрібно пильнувати, щоб ці видавці тишком не передумали, а також серед підписантів поки відсутні такі великі гравці як Willey, Taylor & Francis, Oxford University Press… тож нумо тиснути далі. 

Академічні видавці глибоко стурбовані: що робимо далі?

Деякі наукові стейкхолдери продовжують бути глибоко стурбованими через військове вторгнення Росії в Україну. На щастя росіянам не вдалося так легко одурити іноземні наукові фонди, товариства, вчених, а от академічні видавці та провайдери схоже працюють за пушкінською формулою “Я сам обманываться рад!”. Успіх з Clarivate ми не змогли поширити на інших комерційних гравців – всі проти війни, але не поспішають вводити обмеження для російських установ. 

Доступ до повних текстів через Research4Life повернувся в Україну

Десять років не згадував про програми Research4Life, що надають країнам, що розвиваються безплатний, або за дуже низькою ціною, повнотекстовий доступ до наукової літератури. В якийсь момент провідні видавці вирішили, що Україна може купувати доступ за комерційними цінами й кількість доступних через Research4Life назв наукових видань для українських користувачів зменшилася до непристойного. 

Волонтери об’єдналися, щоб архівувати українську культурну спадщину

Минув лише тиждень з моменту запуску ініціативи Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO), яку організували Квінн Домбровський (Стенфордський університет), Анна Кіяс (Університет Тафтса) та Себастьян Майсторович (Австрійський центр цифрових гуманітарних наук та культурної спадщини), а волонтери з усього світу вже архівували понад 1500 сайтів українських музеїв, бібліотек, цифрових експонатів, текстових корпусів та публікацій у відкритому доступі. 

Реакція видавців, провайдерів та інших виробників наукових продуктів на війну в Україні

Росія, за підтримки Білорусі, розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. У відповідь окупанти отримали кулі від української професійної армії, нечуваний спротив єдиного українського народу, осуд всього світу та цілий букет економічних санкцій. Щодня західні компанії призупиняють свою роботу, або взагалі йдуть з російського ринку: General Electric, Continental, Apple, Microsoft, Pornhub, L'oreal, Unilever, Tommy Hilfiger, Calvin Klein, Coca-Cola, KFC, MacDonalds… всі йдуть. Але наукові видавці та провайдери досі не розривають дружніх обіймів з кровожерливою Росією. 

Appeal to publishers and scientific content providers to stop the war in Ukraine

On 24 February 2022, Russia launched a large-scale invasion of Ukraine, launching a wide-scale military offensive on multiple fronts. The international community has unequivocally condemned Russian military actions as unacceptable to all. Many countries and companies have already imposed harsh sanctions on Russian businessmen, athletes, and cultural figures for their open support or tacit agreement with Putin's policies. 

Librarians, help us stop the Russian occupiers!

On February 24, 2022, the Russian Federation launched a full-scale war with Ukraine. Putin's Russia cynically, in front of the whole world, gathered its troops on the Ukrainian border and, with the participation of its Belarusian henchmen, attacked peaceful sleeping Ukrainian cities, villages, ports and airports… The whole world condemned this barbaric attack. For the third day in a row, the Ukrainian army have been effectively fighting for their homeland from more than 100K hordes of Russian occupiers. Someone will ask – Can librarians help in any way? First of all – Do not be silent! Every voice of yours, every official statement of yours, every tweet… motivates and pushes other smart people to action!

Українські науковці винайшли машину часу

Плануємо з колегою досліджувати матеріали різних українських наукових конференцій, тому проводив попередній легенький аналіз авторських та цитатних структур і раптово натрапив на щось геть дивне. Згідно з даними Scopus публікація Vakaliuk, T. A., Pochtoviuk, S. I. (2021). Analysis of tools for the development of augmented reality technologies. CEUR Workshop Proceedings, 2898, 119-130 цитувалася 8 разів і при цьому 6 разів у цих самих CEUR Workshop Proceedings, 2898! Як автори у 6 різних публікаціях могли цитувати роботу, яку ще не було опубліковано? 

Горлопани про обов'язковість плати за публікацію

Страшенно мене дратують глупства про те, що автор неодмінно повинен платити за публікацію своїх робіт у наукових журналах. По-перше – це неправда, а по-друге – ці завивання підривають усю логіку фінансування досліджень у нас в країні. Так, автору доведеться заплатити за публікацію результатів в журналі відкритого доступу (та й то не завжди). Не маєш грошей на відкритий доступ – публікуєш результати у традиційних журналах. Таких журналів більшість і вони беруть гроші не з авторів, а з читачів за доступ до повних текстів. Проте, публікація результатів – це вже фінальна стадія дослідження, а момент коли редакція журналу просить автора сплатити APC – це взагалі майже фінішна пряма! 

Порядок присудження ступеня доктора філософії в Україні: повернення до кумівської науки

З'явилася Постанова Кабміну про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії. На сторінках блогу я, як правило, пишу про наукометричні речі в наших правових актах, тому відразу перейдемо до пункту 8 – “наукові результати дисертації повинні бути висвітлені не менше ніж у 3 наукових публікаціях здобувача, до яких зараховуються”… барабанний дріб, оплески та фанфари… “статті у наукових виданнях, включених на дату опублікування до переліку наукових фахових видань України”. Так, здобувачеві PhD тепер достатньо лише 3 статті у фахових українських журналах категорії Б. 

Шифровані публікації вчених XVII століття

Ерік Асфог Коли Земля мала два Місяці: Планети-канібали, крижані гіганти, грязьові комети та інші світила нічного неба: “Ще задовго до того, як супутники Марса можна було розгледіти в телескоп, Джонатан Свіфт згадав у «Мандрах Гуллівера» два невеликі місяці Марса, відкриті астрономами летючого острова Лапута. Свіфт не міг нічого знати про це, однак у своїй книзі він розмістив супутники дуже близько до їхнього реального розташування. Одне з можливих пояснень цього – Свіфт цікавився творами Кеплера, який помер століттям раніше. 

Членство в редколегії наукового журналу: український підхід

Наукові журнали мають редакційну колегію, що складається з відомих експертів у певній галузі. Як правило, таке членство – це просто почесна місія, хоча іноді членів редколегії можуть попросити прорецензувати кілька рукописів, чи взяти на себе роботу зі спецвипуском. Однак, насамперед очікується, що члени редколегії активно популяризуватимуть журнал серед наукової спільноти й заохочуватимуть інших вчених подавати свої найкращі роботи саме у цей журнал. Зрозуміло, що поважний вчений не стане агітувати публікувати статті у якомусь відстійнику, тому, часто склад редколегії є й певним мірилом якості наукового журналу. 

OpenAIRE Research Graph: як українські дані конектяться з європейською відкритою наукою

Європейський проєкт OpenAIRE довго, дорого та невпинно працював над підтримкою Відкритого доступу та Відкритої науки й в результаті з'явився цікавий OpenAIRE Research Graph – відкритий ресурс, що об’єднує різні властивості дослідницьких даних (метаданих та посилань), які надходять від грантодавців, наукових установ, дослідників, академічних спільнот та видавців і які доступні в інфраструктурі OpenAIRE Open Science. Сервіс бере дані з різних джерел (журнали, репозитарії, Crossref, DataCite, ORCID…), потім їх аналізує, очищує, класифікує, дедублікує, збагачує і намагається пов'язати всю цю інформацію в єдиній семантичній графовій базі даних. 

Журнальний стенд в бібліотеці

Роберт М. Сапольські Чому зебри не страждають на виразку: “У докторантурі я боявся, наче вогню, журнального стенда в бібліотеці, де викладалися нові випуски наукових журналів, отримані за останній тиждень, загалом тисячі сторінок тексту. Ми юрмилися навколо цих журналів, майже непритомніючи від панічних атак, – здавалося, що ця нова інформація неначе вибиває у нас ґрунт із-під ніг і ми почувалися дурними, відсталими й дуже пригніченими”. 

Кокранівська бібліотека

Кокранівське товариство – міжнародна некомерційна організація медиків, науковців та спеціалістів зі статистики, яка оцінює свідчення щодо ефективності та безпеки різних процедур, тестів та ліків. Інакше кажучи, Cochrane – це надійне джерело об'єктивної, науково обґрунтованої інформації про поточний стан справ у медичній галузі, яка не містить комерційного спонсорства та інших конфліктів інтересів.