Переосмислення імпакт-факторів: знову про кращі способи оцінки наукових журналів

Пол Ваутерс з колегами кажуть, що нам потрібен більш широкий та прозорий набір показників, щоб покращити наукове видавництво та покінчити з домінуванням імпакт-факторів у процесі оцінювання наукових досліджень. Тому, група бібліометристів, вчених, видавців та наукових товариств працюють над тим, щоб розробити нові способи оцінки якості наукових журналів, які повинні відповідати 4 критеріям: 1) Виправдане використання – показники журналу повинні мати незначну та чітко визначену роль в оцінці досліджень окремих вчених, чи установ; 2) Контекстуалізація – на додаток до статистичних даних, метрики повинні надавати інформацію про статистичні розподіли, як це було зроблено в Journal Citation Reports 2018; 3) Поінформованість – професійні товариства та відповідні фахівці повинні сприяти підвищенню рівня обізнаності про метрики; 4) Відповідальність – усі зацікавлені сторони повинні слідкувати за тим, як використання метрик впливає на поведінку дослідників та інших стейкхолдерів. 

Хоча в нас вже є DORA, Лейденський маніфест… для подальшого покращення конструктивної ролі журнальних метрик пропонують створити ще додатково inclusive governing organization, яка опікуватиметься цими питаннями і створюватиме відповідні просвітницькі матеріали. 


Усе правильно пишуть, але продовжує мучити мене одне питання: основні постачальники наукометричних даних – це комерційні компанії, а їхні маркетингові служби просувають потрібні прибуткові метрики значно краще за маніфести наукометристів. Невже корпорації готові відмовитися від прибутків заради коректного використання наукометричних показників?

10 коментарів:

  1. Анонімно02.06.19, 18:07

    "основні постачальники наукометричних даних – це комерційні компанії, а їхні маркетингові служби просувають потрібні прибуткові метрики значно краще за маніфести наукометристів". Не перейматися. Це ненадовго. Рабство восо-скопусівське закінчиться на початку 2024 року. Є така інсайд-інфо. Журнальні імпакт-фактори доживають свого віку.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А звідки така точність, що саме на початку 2024 року?

      Видалити
    2. Анонімно02.06.19, 20:46

      Інсайд-інфо з тематики трансформаційних угод великих видавців. ТУ до 2024 це добра можливість для Елзівера перевести подих. Подальше прийняття неприпустимості використанні журнальних імпакт-факторів - це те, що у тому числі Елзівер пожуртвує заради можливості "робити свої правила" у рамках ТА до 2024.

      Видалити
  2. Анонімно02.06.19, 18:13

    Від прибутків великі компанії відмовляться. У них ніхто їх думки вже і не запитує. Будуть до останнього висмоктувати з університетів грошів від підписки на журнали, що є основним джерелом їх доходу. А всі оті їх базі - то брутальний інструмент впливу на конкуренцію. От як наприклад Елзівер "опускає" штучно журнали Nature у себе у базі. Цю історію добре усі знають. Тому, Елзівер буде вимушений принести у жертву свій Скопус. Їх останні заяви точно свідчать про те, що Елзівер здався і поплив по течії великого та могутнього руху "ОА без журнальних імпакт-факторів".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тобто, Ви стверджуєте, що журнали Nature мають нижчі показники у Scopus ніж у WoS і до того ж робиться це навмисно?

      Видалити
  3. Анонімно02.06.19, 20:52

    Саме так. І це доведений факт https://www.theguardian.com/science/political-science/2018/jun/29/elsevier-are-corrupting-open-science-in-europe?CMP=share_btn_tw

    І це лише один з фактів. Про те, ще у колах видавців кажуть про цю історію, взагалі краще не казати. Там вже чіткий вирок і Елзіверу і Скопусу. Тому, останнім часом Елзівер дивує усіх заявами щодо повного прийняття Елзівером Плану С. Усі розуміють, що це просто декларації з переляку, бо подивившись на фін. звіт Елзіверу зрозуміло, що без підписки на журнали Елзівер просто не виживе, тому усі розмови про відкритий доступ від Елзіверу то просто маячна.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пригадую там ще була офіційна відповідь Elsevier. Побоювання стейкхолдерів зрозумілі, але особисто я радий, що створили CiteScore і ельзевіровські журнальні метрики доступні без передплати. +Підозрюю, що існує якась юридична перепона зробити показник з 2-річним вікном цитувань, от і запропонували 3.

      Видалити
  4. Анонімно02.06.19, 21:26

    Елзіверовські журнальні метрики дуже дискредитовані поведінкою Елзівера в частині використання СКОПУСа у боротьбі з конкурентами. Тому, жоден супер журнал не буде на цьому акцентувати увагу. На крайній випадок згадають ВОС. Відірвати Скопус від Елзівера вже не вдасться. Раз для більшості вчених і експертів в частині видавничої справи Елзівер то ракова пухлина, то Скопус є однією із метастаз. А щодо стейкхолдерів...Ви маєте на увазі і власників Елзівера...так вони наче німі - їх думки ніхто не знає, але зрозуміло, що усякі там заяви їх виконавчого керівництва - ото і є фіглярство, заявляти про любов до ОА, та продовжувати вводити в оману університети своїєю роздутою підпискою.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як правило, журнали показують, де індексуються і, зрозуміло, що журналів з IF менше 10 тис., тому кожен редактор захоче похизуватись цим. Не помітив, щоб метрики Elsevier були дискредитовані серед користувачів, але найбільше дістається від всіх імпакт-фактору, а він й далі, мабуть, найпопулярніший показник і активно використовується у багатьох організаціях.

      Видалити
  5. Анонімно03.06.19, 23:19

    Використовується поки що. Заміну знайдуть дуже скоро. ПЛОС, Вайлі, Оксфорд, Спрінгер вже знайшли. А от Елзівер не хоче впроваджувати те, що його конкуренти впровадили декілька років тому. Пручається, бо тоді він буде вимушений поховати імпактнофакторний Скопус своїми ж руками. Ось Вам і загадка - що вже запроваджено багатьма журналами конкурентів Елзівера, що за своїм призначеннм (це вже визнали активісти та організації) має поховати журнальний імпакт-фактор? Нажаль, у Вас на форумі здебільшого (не завжди, але як правило) обговорються тематики наково-видавничої справи актуальні у минулому сторіччі (ну нехай у мінулій декаді нашого сторіччя). А про майбутнє чому так мало? Чи нашим авторам не цікаво знати, що буде з науковими журналами, коли імпакт фактори журналів будуть кинуті на сміттник? Що буде критерієм для вибору журналів для публікації? Це перспектива 2-4 років максимум.

    ВідповістиВидалити