Бібліотечні блоґи і резервне копіювання

Читаємо у статті Андрія Жабіна, що більшість українських бібліотечних блоґерів використовує безкоштовні блоґ-платформи, а це «накладає низку обмежень, в тому числі і в авторському праві (можливе навіть повне видалення сайту одностороннім рішенням адміністрації блог-платформи без можливості передачі баз даних автору)». Якщо хтось через схожу жахалочку передумав створювати бібліотечний блоґ, то давайте вас заспокою. Навряд історія пам’ятає такий випадок, щоб адміністрація популярної блог-платформи вирішила видалити бібліотечний блоґ, але варіант зі знищеним сервером, чи зламаним сайтом, видається цілком ймовірним. 

Як легко вирахувати бібліофіла

З книги «Біг Мак та інші історії»: «Спочатку він обікрав кіоск з канцтоварами, його швидко вирахували й штрафонули маму-буфетницю, Боба це не спинило, і згодом він підбив мене залізти до дитячої бібліотеки. Було літо, бібліотека пахла фарбою і мастикою, якою було натерто підлогу, ми прийшли надвечір, вибили скло і пролізли в читальний зал. Читати Боб не любив, тому швидко втратив інтерес до затії, знайшов на підвіконні радіоприймач і забрав його з собою, я забрав собі книжку Купера, і ми пішли додому. В принципі, всі знали, що це зробили саме ми, тому що Боб уже наступного дня сплавив приймач на базарі якимсь алкашам, а Купера в нашому місті читав лише я…».

Платформа DataQ для академічних бібліотек

Відкриту платформу DataQ створено для вирішення завдань, що пов'язані зі збереженням та використанням наукових даних в академічних бібліотеках. Роботу платформи організовано у формі «запитання-відповіді»: співробітники будь-якої установи можуть задавати питання, а група експертів та добровольців проекту DataQ намагатиметься якнайкраще на них відповісти. На платформі розміщують не лише відповіді, а й посилання на ресурси, інструменти, кращі практики щодо вирішення конкретних питань. 

Про Відкриту науку та Науку 2.0 на будь-який смак

За редакцією Сонька Бартлінга та Саші Фрісіке підготовлено прекрасне керівництво «Opening Science: The Evolving Guide on How the Web is Changing Research, Collaboration and Scholarly Publishing», яке розповість як розвиток веб-технологій змінив процес наукового дослідження, академічну співпрацю, поширення наукових публікацій. Книга розповсюджується під ліцензією Creative Commons Attribution-Noncommercial (CC-BY-NC), тому кожен може читати книгу онлайн, або потягти її на свою електронну читанку зі SpringerOpen. Більш того, книга відкрита для коментарів – пропонуйте зміни та доповнення (потрібно мати лише обліковий запис на GitHub). Усі ж хто звик до паперових наукових монографій можуть замовити друковану версію книги в твердій палітурці на Amazon

Kudos: примнож читачів

Веб-сервіс Kudos дозволяє дослідникам, установам, видавництвам та спонсорам суттєво збільшити свою читацьку аудиторію та покращити впливовість власних досліджень. Kudos пропонує не просто створювати облікові записи зі списками публікацій, а додавати до кожної публікації пояснення зрозумілою мовою та вказувати посилання на додаткові мультимедійні матеріали, які стосуються конкретного дослідження. Водночас, Kudos забезпечує збір таких показників як перегляд сторінок, цитування, завантаження повних текстів та інших даних альтметрікс, прекрасно візуалізує статистику використання документів, а відтак ви легко зможете дізнатись, які види промоції публікацій виявились найбільш ефективними.

У передчутті оприлюднення дисертацій

Продавати дисертації в Україні стане важче. Згідно наказу МОН № 758 від 14 липня 2015 року, на офіційному веб-сайті установи, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту, потрібно буде представляти автореферат (не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати захисту), а також примірник дисертації та відгуки офіційних опонентів (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати захисту дисертації). Документи дозволено виставляти в режимі читання (= можуть бути захищені від копіювання) у розділі, в якому міститься інформація про роботу вченої ради. Сподіваємось, що самі файли можна бути архівувати в інституційних репозитаріях, а в самих розділах достатньо буде вказати відповідне посилання. 

Бібліотеки майбутнього: частина 2

Представляю другу частину допису про тенденції, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Нагадаю, що переклад мій куций і не факт, що завжди влучний, тому не бійтесь завітати на сторінку Center for the Future of Libraries, щоб отримати більше інформації та список літератури про тенденцію, яка вас зацікавила. Якщо комусь з ініціативних молодих колег не вдасться відразу підтягти свою бібліотеку відповідно до світових віянь – не панікуйте, все рівно, майбутнє належить вам.

Бібліотеки майбутнього: частина 1

Американський Center for the Future of Libraries працює над виявленням тенденцій, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Центр організовує усі виявлені тенденції згідно 7 категорій (суспільство, технології, освіта, охорона навколишнього середовища, політика, економіка, демографія) і дана колекція повинна допомогти вдумливим бібліотекарям зрозуміти, які послуги та сервіси вимагатимуть користувачі від бібліотек вже завтра. Колекція трендів постійно оновлюється і якщо бачите, що чогось бракує – не лінуйтесь повідомити. Вирішив перекласти та коротко прокоментувати усі згадані тенденції, як то кажуть – готуй сани влітку

Найкращий репозитарій України, або Кіт з бубонцями

Анонім пише: «Ось переглянула результати рейтингу Webometrics. Найкращий в Україні репозитарій Національного гірничого університету України містить 145852 назв до яких співробітники гірничого університету не мають жодного відношення, робіт співробітників – трохи більше 2 тисяч. Реально в пошуку по репозитарії: Пушкін – 5862 назв; якщо ввести Лермонтов – 1807 документів; Леся Українка – 1192 назв, Чехов – 4110, Тургенев – 2064, Шевченко Тарас – 6683, енциклопедії – 9000 і т.д. Там і казки за всі роки видання, зібрання творів, і окремі вірші, і різні твори, і критика, а якщо ввести в пошук шкільна бібліотека – отримаємо 18141 книг, типу «Кіт з бубонцями», «Вісім сміливих будьоновців», «Російські богатирі», «Билини в переказах для дітей». 

Академічна чесність, або Джефрі Біл у Казахстані

Згідно результатів дослідження Даніяра Сапаргалієва і Асилбека Кожахметова деякі посадовці та здобувачі безсоромно зганьбили казахстанську науку – приблизно 40% статей казахських учених було опубліковано в «фальшивих» журналах. Не знаю, чи наукова громадськість у Казахстані активніша, чи чиновники менш корумповані, чи втрутились ще якісь фактори… але казахські посадовці не змогли довго заривати голову в пісок, не стали вигукувати щось на кшталт «копернікус також база», а визнали проблему і запросили всесвітньовідомого бібліотекаря та вченого, невтомного борця з фальшивими виданнями Джефрі Біла навчити докторантів, бібліотекарів та викладачів відрізняти «хижі» псевдонаукові видання від справжніх наукових. Відео даного Міжнародного науково-практичного семінару «Академічна чесність: як публікуватися в рецензованому виданнях?» вільно доступне на YouTube.