Україна у топ-15 за кількістю членів редколегій фейкових журналів

Маємо чергове дослідження публікаційної активності вчених у хижацьких фейкових журналах від турецького автора. Методологія дослідження повністю побудована на списках Білла, вкотре розповідають про горе-писак, на яких тисне «публікуй, або помри»… Все це вже трохи проїлося, але нам пропонують ще раз поглянути на географію фейкових журналів та їх авторів. Давайте ж подивимось, які країни продукують найбільше псевдонаукового непотребу в світі. 

Бібліотеки і бюджет 2019: ще один холодний рік

Верховна Рада ухвалила закон «Про державний бюджет України» на 2019 рік. Знову основний фінансової закон країни можна «зручно» переглянути, але бібліотекарів їм не налякати – на сторінці ВРУ знаходимо Додаток (1-10) 14.09.2018, вантажимо doc_463635.rar і відкриваємо Додаток №3.xlsx. Бачимо, що на Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів заплановано виділити 730235,3 тис. грн. «Арифметично» трішечки більше, у порівнянні з минулим роком, але якщо врахувати зміну курсу, цін… то вийде навіть менше. 

Сторіччя бібліотеки імені Вернадського

Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського – 100 років. Не люблю зайвого ажіотажу навколо «знаменних дат», але його й немає. Дивно якось – найбільша бібліотека країни святкує сторіччя, а свята в повітрі щось не відчувається. У нас ще буде час поговорити про мізерні зарплати, жахливі туалети, катастрофічний стан приміщень… давайте краще подивимось святкові ролики від UA:Перший. Хочете дізнатись, як Леонід Кучма пітними руками артефакти псував? Які такі пісульки КДБ підписали співробітники, які досі мовчать і працюють у бібліотеці ще з 1964 року? І що розкриває гігантське панно у вестибюлі основного корпусу?

Подумай. Перевір. Відвідай.

Обмінятись досвідом, ідеями, обговорити перші результати досліджень з колегами надзвичайно важливо для кожного вченого, однак зараз розвелося так багато шахраїв, що під маскою наукової конференції пропонують ледарям «сертифікати в pdf» і жодного тобі майданчика для наукового спілкування. В Україні навіть існує такий оксюморон, як «заочні конференції», що введе в ступор будь-якого перекладача. Ресурс Think. Check. Attend. пропонує юним дослідникам контрольний перелік запитань, що допоможуть зорієнтуватись у світі наукових заходів і розпізнати хижацькі конференції. 

Передові східно-європейські технології в Scopus

Завжди дивуюсь, коли молоді науковці запитують – А підкажіть якісь українські журнали в Scopus, чи WoS? А в яких журналах публікуються інші українські вчені?.. Для чого вам ця інформація? Яка різниця чи в Будапешті, чи в Бухаресті видається мій топовий журнал? Краще відшукайте журнали відповідної галузі та проблематики! Але якщо так просите, то давайте подивимось у яких скопусівських журналах найчастіше публікувались українські вчені у 2016-2017 рр.

Octopus: нове бачення наукової публікації

Виконавчий директор Winton Centre for Risk and Evidence Communication Кембриджського університету Олександра Фріман представила своє бачення майбутньої відкритої видавничої платформи Octopus. Пані Фріман вважає, що порочна система оцінювання публікаційного доробку вчених є коренем усіх проблем у сучасній науці, тому нова платформа запропонує дослідникам розповідати історії, зосередитися на конструктивному співробітництві, не вимучувати цілу публікацію, а досліджувати і писати для задоволення. 

Принципи прозорості та найкращої практики наукового видавництва

З’явився український переклад Принципів прозорості та найкращої практики наукового видавництва від Комітету з етики наукових публікацій, Каталогу журналів відкритого доступу, Асоціації наукових видавців відкритого доступу та Всесвітньої асоціації медичних редакторів. Згадані наукові організації щороку отримують велику кількість заявок від нових претендентів на членство, тож вони, схоже, втомились відповідати на одні і ті ж запитання. 

Глобальні тенденції Відкритого доступу від wizdom.ai

Штучний інтелект проекту wizdom.ai постійно копирсається у мільярдах даних про глобальну екосистему наукових досліджень і ніби пропонує користувачам ефективні підходи для прийняття рішень. Використовуючи найсучасніші алгоритми машинного навчання, wizdom.ai стабільно генерує аналітичні матеріали про наукові розробки, які повинні допомогти знаходити гарячі точки та дослідницькі тенденції у конкретній галузі, визначитись з перспективними дослідниками та інституціями для наукової співпраці, знайти потенційних спонсорів ітд. Переглянув показову аналітику про вірус Зіка – сервіс цікавий, але важко сказати наскільки він корисний для індивідуальних дослідників.