Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Нарешті, в розпал літа, українські наукові журнали напрацювали на свої наукометричні оцінки від Google Академія – заходимо у відповідний розділ Scholar Metrics і знайомимось зі сотнею вітчизняних видань з найвищим показником h5-index (той ж хірш, тільки за 5 років). Крім українців, вперше рейтинги своїх видань отримали також росіяни, корейці, поляки та індонезійці. Найвищі (h5-index = 14) показники у журналів «Управління розвитком складних систем» та «Маркетинг і менеджмент інновацій». Приємно, що відразу 2 бібліотечних журнали потрапило у національний ТОП-100 – «Бібліотечний вісник» (18 місце) і «Вісник Книжкової палати» (25 місце). 

Інструменти для дослідників XXI століття

Пан Томас Крозьє (Thomas Crouzier) зі швецького Королівського технологічного інституту дуже засмучується, коли сучасні дослідники обмежуються лише веб-переглядачем та електронною поштою замість того, щоб на повну використовувати нові веб-можливості. Вчений створив сайт Connected Researchers на якому розмістив просто неймовірний перелік спеціалізованих онлайн-інструментів для науковців. Інструменти згруповано за 7 зрозумілими категоріями і біля кожного елементу розміщено лаконічний опис. Щоб такий скарб бува не зник – зробив архівну копію сторінки на WebCite, але перелік час від часу змінюється, доповнюється, тому краще працювати безпосередньо Connected Researchers. 

Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.