Повний фарш
Знаєте, а я трохи сердитий на своїх колег... Колег з Наукової бібліотеки Української академії банківської справи Національного банку України (м. Суми). Як можна заліпити таку цяцю і не запросити мене у гості?! Ви лише погляньте чим її там всередині нафарширували! (хтось був? опишіть...) Бібліотека невеличка: фонд літератури – 136197 примірників, проте 140 автоматизованих робочих місць. На сайті присутня віртуальна виставка, котра наближена до моїх уявлень. Не знаю чи зручно користуватися цим калейдоскопом обкладинок, однак зайшовши глибше – стає краще: опис, анотації, знайти книгу, де-не-де повний текст... Словом, це вам не світлина вітрини з відстані
На халяву і читацький квиток солодкий
Після хаосу
Надибав у статті Тетяни Ярошенко «Еволюція журналу як засобу наукової комунікації: від друкованих видань до оригінальних електронних журналів» (ВКП, 2005. – №10-11.) згадку про пана Ф.Ланкастера, який ще 1978 року в своїй праці «На шляху до Безпаперового Інформаційного Суспільства» спрогнозував, що до 2000 року формат комунікації в науці та технологіях стане майже повністю електронним і якщо не запроваджувати технологічні зміни у роботі бібліотек, то для нас настане час хаосу, чи краху, замість еволюції та прогресу. Мені цікаво, СЬОГОДНІ ми живемо «до», «під час», чи «після» краху та хаосу?
ЦРУ з нами: The World Factbook & World Leaders
Сторінка правової інформації на веб-сайті бібліотеки
Як зробити? Тулимо лінк на Законодавство України і цього мало б вистачати. Щоб сторінка ця не здавалася «голою» до плюсуємо сюди Офіційний вісник України. Мало... Додам ще для краси Конституція України і здається з цим можна жити. У когось є ще якісь візії, що сюди можна (потрібно) додати?
Citius, altius, fortius
НБВУ оприлюднила інформацію про використання передплачених онлайнових науково-інформаційних ресурсів установами НАН України у 2009 році: науковцями проведено 174 тис. користувацьких сесій середньою тривалістю 11 хв., у ході яких здійснено 197 тис. пошуків, одержано 134 тис. рефератів і 530 тис. повних текстів публікацій (у 2008 році користувачами було здійснено 160 тис. пошуків, одержано 100 тис. рефератів і 570 тис. повних текстів публікацій). Бачимо, що тут ми «планку тримаємо». Проте, якщо у 2008 році 19 установ — не використовували надані ресурси взагалі, то вже у 2009 році маємо 50 академічних установ, які в 2009 р. не використовували передплачені науково-інформаційні ресурси у своїй діяльності. З 19 до 50 протягом одного року. Як пояснити ці цифри? Все більше установ НАН виступають за «відкритий доступ»?!
Безоплатна юридична допомога в НПБУ
У рамках Всеукраїнського тижня права, у Національній парламентській бібліотеці України відкрито Громадську приймальню. Метою діяльності є надання безоплатної юридичної допомоги всім верствам населення (як потрапити на прийом?). ГП надає консультації і роз’яснення з правових питань; допомагає у складанні документів правового характеру (звернень, окремих процесуальних документів) (графік прийому). Одним з напрямків роботи Громадської приймальні є активізація громадян у протидії корупції в усіх сферах суспільних відносин, вироблення активної життєвої позиції, яка б полягала у нетерпимості до порушення своїх прав. Так що громадяни – активуйтесь (пам’ятка відвідувачам)!
Література з енергозбереження
Якщо, колеги-бібліотекарі, до вас звернеться читач з проханням дати йому щось з енергозбереження, то шліть його відразу ж в ОДА. На сайті Львівської обласної державної адміністрації розмістили сторінку літератури з енергозбереження. Знаходиться на ній кілька практичних посібників, газет та журналів. Вільне завантаження матеріалів у популярних форматах – гарантовано! Також, у пригоді стануть розділи: «Програми енергозбереження», «Науково-технічна рада», «Новинки в енергозбереженні» та «Запитай у фахівця!».
Фундатор ББК
Коли говорять про систему ББК, то чомусь сором’язливо забувають сказати кілька слів про її фундатора. Пан Бібліотекар вирішив виправити цю історичну несправедливість. Основу ББК становить класифікація наук побудована за принципами діалектичного матеріалізму, які заклав Фрідріх Енгельс. Ще цей товариш вчив, що кожна бібліотекарша повинна належати всім... але це вже зовсім інша історія.
Бібтех: все про бібліотечні інформаційні технології
Увага всім! Трапилася подія, яка сміливо може претендувати на кращу новину першої чверті суботнього ранку. В тенетах знайшовся ще один бібліоресурс Бібтех - бібліотечні інформаційні технології. Так на перший погляд, що там можна знайти... Шанувальники садо-мазо штучок, або системи УФД/Бібліотека дізнаються більше про збереження паролів. Усім кому набридло читати про Індекс інтегрованості тут, зможуть відтепер це зробити ще й тут. Вибір редакції! – інструкція по встановленню Dspace, обезжирена від зайвого патосу та надмірних академічних посягань. Безсумнівно є ще багато чого поживного та смачного. Тому, не знаю хто куди, а я в закладки.
Як правильно пишеться Krushavel?
Трансліт: блоґ який ви шукали
Є що почитати, регулярно оновлюється, український, дизайн лагідний до ваших очей. Яким ще повинен бути хороший блоґ? Звісно з дружньою «ідеологією». «Трансліт. Блог про літературу та форми її існування». Бібліотека теж одна з форм її існування, тому – заносимо в рідер. Цікавинка: Автор, не здогадуючись про дружні стосунки, що часто супроводжують бібліотечні колективи, розповідає нам про «гелоувінський набір книжок, які вміють рухатись, соватись, вищати, скрипіти і взагалі всіляко тішити свого власника». Лиш уявіть, які нові можливості перед нами розкриваються! Ховаємо такий набірчик у фонді нашого колеги і кілька діб, поки не сядуть АА батарейки, отримуємо глибоку моральну сатісфекшн, або як це називають бібліотекарі простим українським словом – хепінес.
Рукопис бібліотекаря продали за 7 млн. євро
Національна бібліотека Франції купила за сім мільйонів євро рукопис мемуарів знаменитого ловеласа і скромного бібліотекаря Джакомо Казанови, що зберігався майже 200 років у німецьких видавців. Рукопис складається з 3700 листів, а основною її частиною є твір «Історія мого життя», яку Казанова почав писати ще в 1789 році. Директор бібліотеки Брюно Расін назвав купівлю рукопису найбільшим придбанням установи і підкреслив, що любовні пригоди Казанови всесвітньо відомі, тоді як оригінал його спогадів був не доступний публіці. Гроші на купівлю надав меценат, який побажав залишитися неназваним. Публіка зможе побачити рукопис на виставці в бібліотеці, яка відкриється восени 2011 року.
Сіра література
yBook
Один з кращих українських ресурсів ЧИТОМО, рекомендований мною для всестороннього саморозвитку бібліотекарів, розповідає про продукцію польської компанії YDP, у якої є інструмент yBook для створення інтерактивних книжок. Все просто: завантажуєте PDF-ку на сервер і отримуєте у е-скриньку посилання на готове інтерактивне видання з яким робите все що заманеться: змінюєте шрифти, кольори, додаєте примітки, посилання, файли... Самі спробуйте (зразок)! Використання автономне, на живо і «на своєму ресурсі» (н-лад: інтерактивна книжка про бібліотеку на сайті бібліотеки - як вам ідея?). Освітянське майбутнє yBook – світле та безхмарне: Підручник з математики для молодших класів зі встроєним калькулятором це – просто бомба! (клік на зображення).
Яким повинен бути сайт бібліотеки
Піпли заходять на сторінку вашої бібліотеки у 99 випадках для того, щоб а) отримати потрібну інформацію, або б) дізнатись де можна отримати потрібну інформацію. Подивимось на сторінки бібліотек двох кращих вишів світу – Гарвардського і Массачусетського університетів. Що ми бачимо? Каталоги, бази даних, списки нових надходжень, різноманітний інструментарій для проведення досліджень… і аж на сам кінець – інфо про бібліотеку. Тому що читачі прагнуть інформації, а не наших фотографій у профіль і анфас. Щоб це не виглядало як черговий тупий нагон на українські бібліотеки, додам, що мені подобається сторінка Науково-технічної бiблiотеки ім. Г.І. Денисенка. Щоправда, волаючу кольорову гаму (зліва) змінив би на більш помірковані кольори.
Як апдейтнути виставку
Поговоримо знову про виставкову роботу бібліотек. На «Бібліотекар України» сказано: виставка повинна бути – комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично оформлена. Зупинюсь на двох пунктах – доступна і наочна. Як підказує Капітан Очевидність – кожен відвідувач виставки хоче: а) добре розгледіти експонати і б) не забути отриману інформацію. Припустімо, у нас виставка чудернацьких екслібрисів книг-мініатюр. Як реалізувати «а» та «б» і при цьому не зробити так, щоб ця виставка стала останньою для книг? Боюсь без допомоги ЕОМ (чит. електронних копій) тут не обійтись. У чому секрет успіху World Digital Library і Timelines? Хочеш роздивляєшся до найменших деталей, хочеш копіюєш собі, хочеш відправляєш другу на e-mail… Те саме повинно бути і у нас тільки краще, бо окрім всього – бачиш це «на живо». Ну а «старообрядці», якщо захочуть, нехай стоять собі біля засклених поличок і занотовують усе це 2 години в блокнотик.
P.S. Прочитали, але далі не розумієте як це можна у нас зробити? Подивіться як НБУВ Христофора Іоганна зумутила.
«Ця таємниця паперові ніколи й не була підвладна»
Знайшов десь у тенетах: «Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на далеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти і любити людей, їх працю. Ніщо за могутністю не може зрівнятися з книгою, що терпляче чекає на полиці». Фальш відчуваєте?
Порівняйте зі щирим українським блоґером: «є щось надзвичайно приємне, коли вмикаю комп'ютер. ця любов зі мною з того самісінького моменту, коли я вперше доторкнувся до клавіатури шкільного "корвета". ця таємниця паперові ніколи й не була підвладна».
Ну то коли вже кінець ери динозаврів?
Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено
Прочитав у блозі «Миші бібліотечної» - Кожна бібліотека по різному намагається привабити читачів. Ні, з авторкою, з постом, і самим блоґом – повний Оk (+ проблеми бібліотек РФ відмінні від наших). Просто, надто часто чую і читаю про «приваблення читачів». А навіщо нам це? Припустімо поставили ми чотирнадцять картонових Анджелін Джолі по дорозі в бібліотеку, звабили читача, він заходить і з порогу: «Цікавить все з гідроізоляції! Маю ідею, намагаюсь перевірити чи нема у світі вже чогось подібного. Принагідно, не підкажете світил цієї проблематики?». Опа… Тут ми починаємо згадувати про електронний каталог, про інтеграцію, про передплату, про доступ до світових баз… Що ми відповімо такому читачеві? Що ми не технічна бібліотека? Що з такими питаннями взагалі не до бібліотеки? Мило посміхнемось? Скажемо все що про нього думаємо, чи запропонуємо почитати журнал «Огонёк» за 1986 рік? Отже – зваблення читачів потрібне лише бібліотекам. Для чого? Читачі забруднюють підлогу, можуть переносити інфекції і нищать фонд. Для збільшення бюджетного фінансування маленьких бібліотек? Крім читачів для цього потрібно збільшити фонд. А якщо бібліотека знаходить на першому поверсі в квартирі 45 чотирьох поверхової «хрущовки», то як ви туди більше фонду запхаєте? Так для чого нам приваблювати читачів?
Інтелектуальна власність
Завдячуючи Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, представлено переклад книги з Інтелектуальної власності. Знайшов це на сторінці ГУРТу, де можна скачати ще і англійську версію книги.
«Книгодер» Браян Детмер
Браян Детмер (Brian Dettmer) – сучасний американський митець, що дає нове життя старим книгам, мапам, касетам. Народився у 1974 році в Чикаго, зараз проживає в Атланті і страшенно любить експериментувати собі з книгами, клеєм та скальпелем. Це треба бачити! Перейдіть за посилання і подивіться що той ДЯДЬКО З КНИГАМИ РОБИТЬ!
Вони повернуться?
Вигуглив собі з тенет блоґ бібліотеки Українського Католицького Університету. Зроблений він на Blogger і останній запис датовано ще березнем минулого року. Бував у цій бібліотеці «на живо» і вона давно вже була новомодною у порівнянні з іншими львівськими бібліотеками (імхо). У порівнянні з головною сторінкою УКУ, з сторінкою бібліотеки, виглядає блоґ забутим творцями і зважаючи на специфіку вишу – і Творцем. Ні, все гарно, акуратно, є вихід на головний каталог, графік роботи… але лише три дописи. Зважаючи на те, що: УКУ постійно підживлює зв’язок з молоддю, розмах крил вимірюється у світовому масштабі і радянськими стереотипами цей ВНЗ не ображений – дуже навіть непоганим міг бути блоґ бібліотеки УКУ. Як ви думаєте – вони повернуться?
Семінар «Інтелектуальна власність та авторське право»: ГУРТ покаже
Контрольпащу з блогу «Творчість та інновації». Хутко беріть у свої руки мобільники і встановіть собі нагадування, бо 15-16 лютого 2010 року PH International та програма «Громадські зв’язки» організовують семінар «Інтелектуальна власність та авторське право». Ресурсний центр ГУРТ здійснюватиме он-лайн трансляцію заходу. Можна буде переглядати доповіді спікерів натискаючи на відповідну тему у програмі. Після на сторінці будуть доступні відео записи презентацій, фото, короткий підсумок заходу, а також корисні матеріали, що стосуються теми. Цікавуща програма заходу, тримаємо кулачки, щоб доповіді теж не були порожняковими.
OpenAGH
Наші західні сусіди нещодавно запустили платформу OpenAGH. Це перший у Польщі сервіс на якому безкоштовно доступні освітні матеріали розроблені у ВНЗ. Ресурс вже містить 69 курсів, які складаються з лекцій, вправ, анімації та симуляції (приблизно 1500 годин академічних занять) і це тільки початок. Усі матеріали розміщено з дозволу авторів. Словом, ідея – стара як Інтернет. Тільки ось наші ВНЗ щось гальмують. З іншого боку, якщо запустити таке диво у нас – це ж який буде багатющий ресурс для плагіату! Вихід бачимо?
Оце так… полиці!
Не секрет, колеги, що серед нас трапляються такі збоченці, яким бракує книг на роботі і вони збирають їх ще й удома. І якщо раніше через розмір, або з якихось інших причин «домашні бібліотекарі» комплексували і не показували свої колекції, то тепер можна скористатись блогом «Your Shelves» («Твої полиці»). Зробіть світлину (500 пікселів по горизонталі), коротенько опишіть її (до 100 слів), відішліть автору блогу на мило і долучаєтесь до світової спільноти домашніх книжкових гурманів.
Енігма, або Два дні безпечного Інтернету
Вирішив долучитись до відзначення Дня безпечного Інтернету. Довідався про цей день з українського новостійно-просвітницького блогу для бібліотекарів. Сказано, що робити це потрібно саме сьогодні – 9 лютого. Проте, українська «Вікіпедія» запевняє, що «День безпечного Інтернету (Європейський день безпечного Інтернету) — свято, що відзначається 10 лютого». На сторінці «Онляндії» доступно написано, що «9 лютого 2010 року в Україні буде проходити День безпечного Інтернету. Кампанія проходить в підтримку Європейського Дня безпечного Інтернету». І нарешті від Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту я отримав знову 10 лютого і посилання на сайт «Онляндія»?
Еліас Канетті. Засліплення
На п’ятому, й останньому, поверсі будинку на Ерліхштрасе, 24 містилася його бібліотека. Двері до помешкання були захищені трьома складними замками… Всі стіни до самої стелі були обличковані книжками. Він повільно оглянув їх знизу догори. У стелю були вставлені вікна. Своїм горішнім світлом Кін пишався. Вікна в стінах він позамуровував багато років тому, після запеклої боротьби з власником будинку. В такий спосіб він звільнив у кожній кімнаті ще по одній четвертій стіни – місце для нових книжок. До того ж світло, що рівномірно падало на всі полиці згори, було, як на нього, справедливіше й більшою мірою відповідало його ставленню до книжок.
uadSearch: визначаємо індекс Хірша
Якби грецький пошуковик uadSearch був здатний лише віднайти наукову літературу у тенетах, ми просто були б страшенно раді за нього. Але також величезним плюсищем uadSearch є можливість за кілька секунд визначити індекс Хірша (h-індекс) і менш популярний індекс пана Лео Егха (g-index)! Проте, існує підозра, що ця вишукарка обраховує лише праці, які містяться в Google Академії :( та це вже проблеми авторів, якщо вони ховають свої праці десь у Філадельфії.
Timelines: Sources from History
Синтаксис веб-адреси для репозитарію
SPIRES
SPIRES (Stanford Physics Information Retrieval System) — база данних популярна серед фізиків-теоретиків, астрофізиків, фахівців з галузі фізики високих енергій. Створена при Стенфордському університеті. Дозволяє відстежувати цитування тієї чи іншої роботи. Ділиться на базу даних статей та конференцій і на базу даних книг. Підтримує технологію RSS. Має купу зручних додатків. І взагалі – хочу таку і для бібліотекарів.
Kansas City Public Library
