Il fine giustifica i mezzi

Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням,  маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?

Бути і не бути

Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».

Ботанський жесткач

Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс: 
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів. 
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото? 
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Куди подівся Open J-Gate?

Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.

Медичний журнал Нової Англії: нехай багатий поділиться з бідним

Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.

Рейтинги Вебометрікс: з мене досить

Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?

Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою.