План S: на шляху до повного Відкритого доступу

У вересні 2018 р. асоціацією Science Europe започатковано Plan S – ініціатива щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу. План S передбачає, що після 1 січня 2020 р. усі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, наданих національними та європейськими дослідницькими радами та фінансовими організаціями, повинні публікуватися виключно у журналах відкритого доступу, або на відповідних відкритих платформах. Ініціатива підтримується міжнародним консорціумом cOAlition S, який створено Європейською дослідницькою радою та великими національними дослідницькими агенціями і спонсорами з 13 європейських країн. 

Наукові журнали в соціальних мережах

Академічні видання розпочинають рекламувати свій науковий контент широкій аудиторії у соціальних мережах і ось група науковців з Наньянського технологічного університету і Університету штату Мічиган вирішила дослідити присутність і активність у Facebook та Twitter наукових журналів, які представлені у Web of Science. Виявилось, що популярність використання соціальних мереж редакціями наукових журналів різниться за дисциплінами, найактивніше твітять і постять журнали з Arts & Humanities Citation Index, однак, загалом, присутність наукових журналів у соціальних мережах не надто висока – від 7,1% до 14,2%. 

ISIDORE для гуманітарних та соціальних наук

Пошукова система ISIDORE націлена на пошук електронних документів у галузі гуманітарних та соціальних наук. ISIDORE збирає записи, метадані та повні тексти з електронних публікацій, баз даних та сайтів наукових новин, французькою, англійською та іспанською мовами. Особливість пошуковика в тому, що уся зібрана інформація потім збагачується й метаданими трьома мовами, шляхом використання професійних словників, тезаурусів і репозитаріїв. Відповідно, ми швидко можемо віднаходити смислові зв’язки між документами різними мовами і подібний функціонал недоступний для інших пошукових систем. 

Citation Gecko: від зернини до хлібини

Інструмент Gecko створено, щоб зарадити науковцям з пошуком потрібних документів та допомогти краще зрозуміти дослідницький ландшафт певної галузі. Давайте пригадаємо два умовні шляхи інформаційного пошуку: «червоні ягоди», коли ми рухаємося інформаційним масивом та збираємо, що нас цікавить, і «вирощування перлини», коли ми розпочинаємо з факту-піщинки, а потім нарощуємо навколо нього все більше і більше потрібної інформації. 

Перечитуючи Юджина Гарфілда

З'явилася потреба перечитати класичні роботи Юджина Гарфілда, і несподівано відкрив для себе кілька цікавих моментів у статті 1972 року. Виявляється, що ще в 70-х роках минулого століття пан Гарфілд писав, що, за різними оцінками, у світі видається від 50000 до 100000 наукових та технічних «журналів», а представлені у його роботі дані вказують на те, що цитується лише 5-6% журналів. Цю цифру щодо кількості журналів я бачив від презентації до презентації і навіть не підозрював, що їй вже майже півстоліття. 

Україна у топ-15 за кількістю членів редколегій фейкових журналів

Маємо чергове дослідження публікаційної активності вчених у хижацьких фейкових журналах від турецького автора. Методологія дослідження повністю побудована на списках Білла, вкотре розповідають про горе-писак, на яких тисне «публікуй, або помри»… Все це вже трохи проїлося, але нам пропонують ще раз поглянути на географію фейкових журналів та їх авторів. Давайте ж подивимось, які країни продукують найбільше псевдонаукового непотребу в світі. 

Бібліотеки і бюджет 2019: ще один холодний рік

Верховна Рада ухвалила закон «Про державний бюджет України» на 2019 рік. Знову основний фінансової закон країни можна «зручно» переглянути, але бібліотекарів їм не налякати – на сторінці ВРУ знаходимо Додаток (1-10) 14.09.2018, вантажимо doc_463635.rar і відкриваємо Додаток №3.xlsx. Бачимо, що на Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів заплановано виділити 730235,3 тис. грн. «Арифметично» трішечки більше, у порівнянні з минулим роком, але якщо врахувати зміну курсу, цін… то вийде навіть менше. 

Сторіччя бібліотеки імені Вернадського

Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського – 100 років. Не люблю зайвого ажіотажу навколо «знаменних дат», але його й немає. Дивно якось – найбільша бібліотека країни святкує сторіччя, а свята в повітрі щось не відчувається. У нас ще буде час поговорити про мізерні зарплати, жахливі туалети, катастрофічний стан приміщень… давайте краще подивимось святкові ролики від UA:Перший. Хочете дізнатись, як Леонід Кучма пітними руками артефакти псував? Які такі пісульки КДБ підписали співробітники, які досі мовчать і працюють у бібліотеці ще з 1964 року? І що розкриває гігантське панно у вестибюлі основного корпусу?

Подумай. Перевір. Відвідай.

Обмінятись досвідом, ідеями, обговорити перші результати досліджень з колегами надзвичайно важливо для кожного вченого, однак зараз розвелося так багато шахраїв, що під маскою наукової конференції пропонують ледарям «сертифікати в pdf» і жодного тобі майданчика для наукового спілкування. В Україні навіть існує такий оксюморон, як «заочні конференції», що введе в ступор будь-якого перекладача. Ресурс Think. Check. Attend. пропонує юним дослідникам контрольний перелік запитань, що допоможуть зорієнтуватись у світі наукових заходів і розпізнати хижацькі конференції. 

Передові східно-європейські технології в Scopus

Завжди дивуюсь, коли молоді науковці запитують – А підкажіть якісь українські журнали в Scopus, чи WoS? А в яких журналах публікуються інші українські вчені?.. Для чого вам ця інформація? Яка різниця чи в Будапешті, чи в Бухаресті видається мій топовий журнал? Краще відшукайте журнали відповідної галузі та проблематики! Але якщо так просите, то давайте подивимось у яких скопусівських журналах найчастіше публікувались українські вчені у 2016-2017 рр.

Octopus: нове бачення наукової публікації

Виконавчий директор Winton Centre for Risk and Evidence Communication Кембриджського університету Олександра Фріман представила своє бачення майбутньої відкритої видавничої платформи Octopus. Пані Фріман вважає, що порочна система оцінювання публікаційного доробку вчених є коренем усіх проблем у сучасній науці, тому нова платформа запропонує дослідникам розповідати історії, зосередитися на конструктивному співробітництві, не вимучувати цілу публікацію, а досліджувати і писати для задоволення. 

Принципи прозорості та найкращої практики наукового видавництва

З’явився український переклад Принципів прозорості та найкращої практики наукового видавництва від Комітету з етики наукових публікацій, Каталогу журналів відкритого доступу, Асоціації наукових видавців відкритого доступу та Всесвітньої асоціації медичних редакторів. Згадані наукові організації щороку отримують велику кількість заявок від нових претендентів на членство, тож вони, схоже, втомились відповідати на одні і ті ж запитання. 

Глобальні тенденції Відкритого доступу від wizdom.ai

Штучний інтелект проекту wizdom.ai постійно копирсається у мільярдах даних про глобальну екосистему наукових досліджень і ніби пропонує користувачам ефективні підходи для прийняття рішень. Використовуючи найсучасніші алгоритми машинного навчання, wizdom.ai стабільно генерує аналітичні матеріали про наукові розробки, які повинні допомогти знаходити гарячі точки та дослідницькі тенденції у конкретній галузі, визначитись з перспективними дослідниками та інституціями для наукової співпраці, знайти потенційних спонсорів ітд. Переглянув показову аналітику про вірус Зіка – сервіс цікавий, але важко сказати наскільки він корисний для індивідуальних дослідників. 

Читати не можна писати

Дослідження показало, що автори, які працюють не в топових університетах, частіше публікуються у «закритих» виданнях, а от працівники з добре фінансованих установ мають значно більше можливостей щодо вибору відкритих варіантів для публікації. Тому Елісон Муддітт, CEO the Public Library of Science (PLOS), недаремно хвилюється, що сучасна модель Відкритого доступу, яку ми так спільно розвиваємо, може просто змінити один бар'єр на інший – замість «платити за прочитання» ми отримаємо «платити за публікацію». Здорово, якщо ви живете та працюєте в країні, яка має мізки і гроші, щоб підтримати Plan S, але що робити науковцям з корумпованих країн, що розвиваються? 

Неймовірна впливовість національних бібліотекознавчих досліджень

Подобається мені метрика – зважений за галуззю знань вплив цитувань, як значно справедливіший спосіб оцінювання впливовості робіт у порівнянні з банальним підрахунком загальної кількості цитувань публікації, однак й тут потрібно не лінуватись заглядати до джерел. Якщо в SciVal поглянути на публікації українських авторів у галузі Library and Information Sciences за 2015-2017 рр., то побачимо, що вони цитуються частіше середньосвітового рівня для подібних публікацій – FWCI = 1.44. Хто б міг очікувати таких висот від вітчизняних бібліотекознавців? 

Відповідальне використання рейтингів університетів

Лейденський Центр з вивчення науки та техніки представив 10 принципів відповідального використання рейтингів університетів. Так, це ті самі дівчата і хлопці, які колись запропонували знамениті правила коректного застосування бібліометрії, тепер взялись за методологію, інтерпретацію та використання популярних університетських рейтингів. Принципи представлені на сторінці Лейденського рейтингу, у блозі Центру, опубліковані в Research Europe та анімовано. Зробив дуже вільний короткий переклад цих принципів. 

Швидке посилання у потрібному стилі

Зіткнувся з проблемою – як швидко додати посилання у документ, презентацію… у потрібному бібліографічному стилі, але без додавання його в свою бібліотеку Mendeley? Як правило, на веб-сайтах видавництв можна знайти поле how to cite, проте вручну доволі непросто змінити запропонований варіант посилання на той, що тобі потрібен. Добре, що у десктоп версії Mendeley (зверху, зліва) є опція Literature Search, що дозволяє проводити пошук у глобальному каталозі Mendeley, а не лише у бібліотеці користувача. 

arXiv запускає огляд бібліографічних посилань

Найбільший електронних архів препринтів з фізики, математики, астрономії та інформатики arXiv.org запустив інструмент Bibliographic Explorer, що відображає інформацію про роботи, які цитуються (References) і які цитують (Citations) обраний документ arXiv. Поки новий функціонал можна побачити лише для документів у розділі Computer Science – у полі Bibliographic data натискаємо Enable Bibex (наприклад arXiv:1702.04241). 

Жінки в Україні публікують більше, ніж чоловіки

Аналіз мережі наукових цитувань у поєднані зі спробами оцінки наукової продуктивності, безумовно, належить до найгарячіших тем сучасної наукометрії, однак, при проведені наукометричних досліджень, бібліометристи займаються не лише підрахунком кількості цитувань, а й зважають на інші типи даних, зокрема, на стать авторів. Усі ми чули, що гендерна нерівність досі існує в науці, і, в середньому, чоловіки публікують більше документів, ніж жінки. Тут, як правило, цитують відому нейчерівську статтю Кессіді Р. Суґімото & колег «Bibliometrics: Global gender disparities in science», що приховує пастку для лінивого українського дослідника, який міг би спокуситися можливістю просто «переписати» огляд публікацій з попередніх англомовних досліджень. 

Cited-by від Crossref для журналів на OJS

Якщо ви вже співпрацюєте з реєстраційною агенцією Crossref і справно присвоюєте DOI своїм документам, то варто взяти участь й у безкоштовній програмі Cited-by, яка дозволить з'ясувати, хто цитував публікації вашого журналу та підраховувати кількість цих цитувань. Учасники Crossref передають інформацію про процитовані документи у своїх журналах, а натомість можуть запитати, які документи цитують їхні публікації. Таким чином, члени Crossref допомагають читачам знаходити потрібні матеріали та досліджувати зв'язки між науковими публікаціями. 

PLOTE-індекс – для дослідників, які публікуються неанглійською мовою

Лейденський маніфест вчить, що не слід упереджено ставитись до досліджень, які мають регіональне спрямування та скеровані на вирішення місцевих проблем. Сьогодні англійська мова обіцяє науковцям вищі шанси на цитованість їхніх робіт, краще поширення наукових ідей, налагодження інтелектуальних контактів… Проте, вчені також відповідальні перед роботодавцями і суспільством, відтак, вони інколи надають перевагу публікації результатів у непровідних журналах, оскільки ці видання можуть допомогти в обміні знаннями з усіма зацікавленими сторонами. 

Пошукова система Google Dataset Search

Компанія Google представила бета-версію пошукової системи Dataset Search, що повинна допомогти дослідникам та журналістам знаходити відкриті набори даних – проводимо пошук і отримаємо перелік результатів, які містять інформацію про доступні формати даних, їх опис, авторів, ліцензію, посилання на джерело... Також, у Dataset Search показано статті, які містять посилання на обраний датасет згідно з даними Google Академія. 

Хто має право використовувати метадані Crossref?

Помітив, що дампи Crossref оперативно з’являються у відкритому доступі (наприклад, на Internet Archive, або ж на figshare від eLife Sciences), але веб-сайт Crossref не містить конкретної заяви щодо доступності цих метаданих. Вирішив дослідити це питання, і виявилось, що всі метадані, які зареєстровані учасниками Crossref, таки справді доступні для повторного використання без обмежень. Так, у розділі про ліцензії у документації API REST сказано, що Crossref не має претензій щодо власності на елементи метаданих та пов'язані DOI. 

Візуалізуй, що заманеться: Dimensions інтегрується з VOSviewer

У програмному забезпечені від вчених Лейденського університету VOSviewer з’явилася вкладка Dimensions, тож тепер можна спокійно завантажити потрібні бібліографічні дані з вільно доступного наукометричного інструменту і візуалізувати мережі наукових документів та їх атрибутів. Давайте спробуємо щось зробити з метаданими журналу Nature за 2018 рік. Проводимо відповідний пошук (попередньо створіть безкоштовний акаунт Dimensions), натискаємо Export for bibliometric mapping і отримуємо файл у форматі CSV. 

Проект BOINC: поділись смартфоном заради науки

Є у мене смартфон з тріснутим екраном, але з непоганими характеристиками – і ремонтувати ліньки, і викидати не хочеться, тому вирішив його пожертвувати для розподілених обчислень. Програма BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), від університету Берклі, дозволяє безпечно та надійно пожертвувати незадіяні потужності комп’ютера (Windows, Mac, Linux, чи Android) для різних наукових проектів. Просто встановлюємо BOINC на свій пристрій, переглядаємо перелік проектів і беремо участь у стількох проектах, у скількох забажаємо. 

Ефективні стратегії підвищення публікаційної продуктивності працівників російських університетів

У 2012 році було розпочато проект 5top100, що мав на меті підвищити конкурентоспроможність російських університетів – щоб принаймні 5 російських зво опинилося у першій сотні провідних світових рейтингів. Спершу проект включав 15 університетів, а в 2015 році ще 6 університетів приєдналося до проекту. За 2010-2016 рр. кількість публікацій працівників цих університетів зросла у 5 разів, і от на сторінках Scientometrics з’явився огляд причин такого феноменального підйому. З початком російської збройної агресії проти України намагаюся не згадувати про російські проекти, однак подібні розумні кроки, а також прийоми та хитрощі, використовуються і керівниками українських університетів, тож здорово було б порівняти такі «набори стратегій». 

Ефект Оппенгейма та готорнський ефект у рецензуванні

У процесі розгляду одного і того ж рукопису рецензенти та редактори можуть прийти до різних висновків. Багато рукописів, які спершу відхилив якийсь журнал, згодом публікуються іншим журналом, а отже рецензування опирається не лише на певні загальновизнані критерії якості, а залежить і від інших факторів. Лутц Борнманн запевняє, що це явище цілком відповідає готорнському ефекту, при чому сучасна наукова система педалює дію ефекту, адже більшість вчених надсилають свої роботи до топових видань, редактори топ-журналів фіксують щорічний приріст подач, а це призводить до зростання кількості відмов та скарг на сучасну систему рецензування. 

Мапи знань від Open Knowledge Maps

Фахівці неприбуткової організації Open Knowledge Maps пропонують випробувати візуальний інтерфейс, який спеціально створено для кращого представлення наукової інформації у вашому браузері. Сервіс аналізує введений пошуковий термін, відбирає 100 найбільш відповідних документів і генерує мапу знань. Зараз проект використовує PubMed API, або BASE API для відбору релевантних документів, також можна сортувати результати за автором, назвою і роком видання. Система працює з відкритими та закритими документами, однак відкриті публікації отримують відповідну позначку і більшість з них можна відразу переглянути в інтерфейсі Open Knowledge Maps. 

Система сертифікації сховищ даних CoreTrustSeal

Прочитав, що Mendeley Data отримав CoreTrustSeal, тож вирішив більше дізнатися про цей сертифікат. Дві світові сертифікаційні організації ICSU World Data System (WDS) та Data Seal of Approval (DSA) об’єднали свої зусилля і створили нову CoreTrustSeal, яка проводитиме сертифікацію сховищ даних та підтверджуватиме їх відповідність DSA-WDS Core Trustworthy Data Repositories Requirements. Потрібно заплатити 1000 євро, щоб надіслати заявку на проходження сертифікації, однак з самими вимогами можна ознайомитись безкоштовно: усі 16 розділів важливі і обов’язкові до виконання – від місії до безпеки. 

Ефект Вертера в бібліометрії

Лутц Борнманн та Вернер Маркс пишуть, що використання наукометричних показників у процесі оцінки наукової активності іноді дуже схоже на ефект Вертера в соціології, який було запропоновано Девідом Філліпсом для пояснення росту кількості самогубств у регіоні (за романом Гете «Страждання молодого Вертера»). Ефект описує ситуацію, у якій хвиля наслідуваних самогубств відбуваються після самогубства, яке було широко висвітлене в мас-медіа – чим більше галасу навколо історії із самогубством, тим більше суїцидів. 

Що відомо про Open Ukrainian Citation Index?

Міністерство освіти та науки України анонсувало створення Відкритого українського індексу наукового цитування. Спершу критики «всього монівського» сплутали показник та покажчик, Міністерство витримувало гросмейстерську паузу і от нарешті розповіло вже значно більше про проект. Отож, як ви знаєте, ми маємо новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, який вимагає від журналів категорії «Б» присвоєння кожному опублікованому матеріалу ідентифікатора DOI. Дивимось на перелік реєстраційних агенцій і розуміємо, що для наукових журналів підходить саме Crossref. 

Суто кількісні забави зі Scopus

Дивуюсь, як деякі науковці, посадовці, активісти можуть стверджувати, що наукометрія не працює?! Давайте позабавляємося суто кількісними ревізіями в Scopus. Покажу вам нове диво-природи в цій базі – журнал «International Journal of Engineering and Technology». За 2 попередні роки опублікував 51 роботу, однак цього року з’явилося вже майже 2000 публікацій! Українці вже опублікували в цьому журналі 127 документів, кожна така публікація може мати кілька співавторів, то ж самі рахуйте скільки зачотних скопусівських дядь і тьоть отримає українська наука. 

Crossref Open Citation Index (COCI): перший відкритий індекс наукового цитування

З’явився Crossref Open Citation Index (COCI) – перший відкритий індекс цитувань, що містить понад 300 мільйонів відкритих цитат з Crossref. Нагадаю гарячим і запальним, що Citation Index – це не якийсь «ще один хірш», а бібліографічний покажчик, що, в даному випадку, містить записи про цитування між науковими публікаціями та дозволяє користувачам встановити, які документи посилаються на інші документи. Отож, COCI зібрав усі відкриті цитати DOI-to-DOI з Crossref і прикрутив аскетичний тестовий інтерфейс (дамп з усіма даними COCI можна завантажити з figshare). 

ORCID для рецензентів

Бібліографічний менеджер та соціальна мережа науковців Mendeley запропонувала нову фішку для рецензентів ельзевіровських журналів – можна приватно додати рецензовані Вами статті на сторінку свого профілю Mendeley і тишком переглядати статистику їхніх переглядів та цитувань. Мало маю знайомих, які рецензують рукописи для журналів Elsevier, тому мене більше зацікавив процес імпорту свої peer review записів з ORCID. Зізнаюсь, що проґавив появу такої функції в ORCID – перейдіть за посиланням, щоб побачити як це виглядає на живо (в самому низу сторінки). 

Нова пошукова система від авторів Impactstory

Impactstory у партнерстві з Internet Archive та Британською бібліотекою створять безкоштовну пошукову систему, що використовуватиме технології штучного інтелекту та індексуватиме понад 20 мільйонів відкритих наукових документів. Поки можна перейти за посланням і записатися на передпоказ. Запитаєте – Навіщо нам ще одна пошукова система відкритих документів, коли ми маємо, наприклад, Google Scholar? Розробники обіцяють, що нова система стане чи не єдиною, що орієнтуватиметься не на спеціалістів, а на звичайних користувачів. Крім того, система та її дані будуть відкритими на відміну від подібних закритих комерційних продуктів. 

Як перевірити якість метаданих

Невгамовне реєстраційне агентство Crossref пропонує видавцям перевіряти якість своїх метаданих. Усі ми сподіваємось, що члени Crossref реєструють свої публікації не лише для того, щоб отримати стабільні ідентифікатори, а й намагаються максимально збагатити записи додатковою інформацією, яку зможуть використовувати інші програми та сервіси для кращого пошуку і аналізу наукових документів. У Crossref анонсували, що для зареєстрованих членів повинна з’явитися бета-версія сервісу перевірки метаданих з функцією автоматичного формування кольорових звітів, однак видавці можуть легко виявити недоліки в метаданих і без спеціальних інструментів. 

Самопрезентація науковців у соціальних мережах

Дослідники відібрали 10500 портретів науковців на платформах Mendeley, Microsoft Academic Search та Google Scholar, щоб дізнатися, як вчені самопрезентують себе в Мережі і як їх сприймають колеги та громадськість. Виявилось, що більшість проаналізованих портретів було зроблено в приміщені, містили зображення чоловіків, європеоїдів, старше 35 років та обмежувались головою та плечима вченого. Чоловіки сприймалися старішими і важчими за жінок, мали серйозний вираз обличчя, носили окуляри та чорний одяг. Жінки надавали перевагу червоному та соціальній мережі Mendeley. 

Дебют фахових видань України у категорії А

Міністерство освіти та науки України представило оновлений Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. У категорії А вже зареєстровано 4 видання – «Технічна електродинаміка», «Офтальмологічний журнал», «Наука та інновації» та «Фізика конденсованих систем», а от у категорії Б поки лише 2 видання – «Електроніка та системи управління» і «Електронне моделювання». У категорії В зараз скніє 1701 видання і , пригадуєте, що відповідно до нового Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, якщо протягом 2 років видання категорії В не потрапить в А, чи Б, то воно виключається з Переліку без права поновлення.

Портал ISSN

Портал ISSN надає безкоштовний доступ до реєстру, що містить ключову інформацію про друковані та електронні журнали, газети, інформаційні бюлетені та наукові блоги та відкриті наукові ресурси з більш як 100 країн світу. База порталу містить дані про понад 1,8 млн. друкованих та понад 200000 електронних назв. Щорічно на порталі з’являється приблизно 60000 нових назв, а самі дані ISSN регулярно оновлюються – понад 130000 змін щороку. Словом, тепер нам більше не потрібно уклінно просити, щоб хтось поділився логіном та паролем до Ulrich's Periodicals Directory. 

Чому PDF не може бути landing page?

Усі, хто реєструють, або ж тільки планують реєструвати Digital Object Identifiers, знають, що при реєстрації ідентифікатора потрібно вказувати цільову сторінку (landing page) – веб-сторінка, на яку потраплятиме користувач після переходу за вказаним DOI (наприклад https://doi.org/10.1364/JOSAB.1.000354). Ось тут питання: навіщо нам заморочуватися створенням та наповненням html-сторінки, якщо можна відразу вказувати у полі landing page веб-посилання на PDF-файл?

Два світи у новому Scimago Journal Rank

Після того, як Elsevier дозволив усім охочим безкоштовно переглядати та працювати з наукометричними показниками журналів, які індексуються в Scopus, доцільність існування порталу Scimago Journal Rank викликала певні занепокоєння. Але, бачимо, що іспанські дослідники напряглися і запропонували оновлений інферфейс, де можна відразу дізнатися квартиль журналу, чи представлений журнал у WoS, SciELO і чи відкритий журнал. Офіційний журнальний розділ Scopus також пропонує покращений інтерфейс, обирати дуже непросто, але це приємний вибір між хорошим і хорошим. 

Сам дурак: про рівень навколонаукометричних суперечок

Сучасна наукометрія складна. Порівняйте статті Journal of the American Society for Information Science and Technology 10-річної давнини з тим, що друкують сьогодні – методи, набори даних, способи візуалізації… все страшенно ускладнилося. Потрібно щомісяця, як мінімум, переглядати від палітурки до палітурки 5-6 наукових журналів, відвідувати спеціалізовані конференції, мати постійний доступ до Scopus та Web of Science, пройти курси R або/та Python, знати основи математичної статистики, вміти працювати з VOSviewer… Все це потребує від бібліометриста часу, грошей та зусиль. А в Україні довгий час не було навіть доступу до Scopus, тож лише з цього факту можна зрозуміти рівень фінансування українських наукометричних розвідок. 

Таких не беруть у співавтори

Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.

Прописні літери в назві наукової статті

Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької… 

Scopus Awards і кращий аграрний зво країни

Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає. 

Відкритий лист до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень

У Мережі з’явився відкритий лист соціогуманітаріїв до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень. Якщо коротко: «Зводити результати наукових досліджень з різних сфер наукового знання до спільного знаменника, який є зручний для одних і неприйнятний для інших, ‒ украй непродуктивна позиція… Якість публікацій у соціогуманітарних науках не пов’язується з критерієм їх міжнародної цитованості ‒ тут діють інші чинники, зокрема спрямованість вітчизняної науки на вирішення національних завдань і пріоритетів, її загостреність на національну проблематику. 

Нові українські установи в Scopus: все потрапляє в університет Шевченка?

У скопусівський профіль Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можливо, потрапляють і публікації авторів, які працюють в установах, які ще не мають профілю в Scopus. Серед нових публікацій КНУ Шевченка (AF-ID ("Taras Shevchenko National University of Kyiv" 60023137)) AND ORIG-LOAD-DATE AFT 1522552688 AND ORIG-LOAD-DATE BEF 1525144633 AND PUBYEAR AFT 2016) побачив статтю про футбол «Football training as a method to improve the psycho-emotional state of schoolchildren with mental development impairments». Звичайно, відразу запідозрив, що публікація належить Національному університету фізичного виховання і спорту України. 

Громадські наукові організації та академічні видавництва

Продовжую обсмоктувати новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань. Документ сенсаційний для України і просто дивуюсь, чому наші журналісти сотню разів пишуть скільки років Патону, чи скільки запозичень у докторській зробила дружина віце-прем'єра, і при цьому їх не цікавить майбутнє вітчизняної наукової періодики. У новому Порядку є дуже цікавий рядок: «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа». 

Блокчейн для науки

На віденській неконференції Scientific Publishing on the Blockchain багато говорили про те, як блокчейн може змінити (або не змінити) сучасну науку. Блокчейн – база даних, що складається з побудованого за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, кожен з яких містить часову мітку та посилання на попередній блок, відтак, не можна нічого видалити, чи підмінити в базі. Як це пристосувати для наукових потреб? Беремо, наприклад, IPFS, блокчейн і підключаємо до мережі усі освітні та наукові заклади. Всі вільно обмінюються даними, всі рівні, все відкрито і немає більше «злого центрального серверу», що перекривав людям доступ до інформації. 

Система пошуку наукових документів 1findr

Система 1findr прагне стати найкращим та найповнішим інструментом для пошуку наукових журналів. Розробники запевняють, що 1findr вже містить найбільш повний перелік рецензованих журналів у світі та індексує тисячі назв, які відсутні в інших колекціях та пошукових системах. Також, 1findr побудовано навколо сучасного link-resolver, що повинно допомогти користувачам швидко знаходити безкоштовні версії статей. Якщо ваш науковий журнал досі не представлено в системі, то не бійтеся написати на електронну скриньку