Ефективні стратегії підвищення публікаційної продуктивності працівників російських університетів

У 2012 році було розпочато проект 5top100, що мав на меті підвищити конкурентоспроможність російських університетів – щоб принаймні 5 російських зво опинилося у першій сотні провідних світових рейтингів. Спершу проект включав 15 університетів, а в 2015 році ще 6 університетів приєдналося до проекту. За 2010-2016 рр. кількість публікацій працівників цих університетів зросла у 5 разів, і от на сторінках Scientometrics з’явився огляд причин такого феноменального підйому. З початком російської збройної агресії проти України намагаюся не згадувати про російські проекти, однак подібні розумні кроки, а також прийоми та хитрощі, використовуються і керівниками українських університетів, тож здорово було б порівняти такі «набори стратегій». 

Ефект Оппенгейма та готорнський ефект у рецензуванні

У процесі розгляду одного і того ж рукопису рецензенти та редактори можуть прийти до різних висновків. Багато рукописів, які спершу відхилив якийсь журнал, згодом публікуються іншим журналом, а отже рецензування опирається не лише на певні загальновизнані критерії якості, а залежить і від інших факторів. Лутц Борнманн запевняє, що це явище цілком відповідає готорнському ефекту, при чому сучасна наукова система педалює дію ефекту, адже більшість вчених надсилають свої роботи до топових видань, редактори топ-журналів фіксують щорічний приріст подач, а це призводить до зростання кількості відмов та скарг на сучасну систему рецензування. 

Мапи знань від Open Knowledge Maps

Фахівці неприбуткової організації Open Knowledge Maps пропонують випробувати візуальний інтерфейс, який спеціально створено для кращого представлення наукової інформації у вашому браузері. Сервіс аналізує введений пошуковий термін, відбирає 100 найбільш відповідних документів і генерує мапу знань. Зараз проект використовує PubMed API, або BASE API для відбору релевантних документів, також можна сортувати результати за автором, назвою і роком видання. Система працює з відкритими та закритими документами, однак відкриті публікації отримують відповідну позначку і більшість з них можна відразу переглянути в інтерфейсі Open Knowledge Maps. 

Система сертифікації сховищ даних CoreTrustSeal

Прочитав, що Mendeley Data отримав CoreTrustSeal, тож вирішив більше дізнатися про цей сертифікат. Дві світові сертифікаційні організації ICSU World Data System (WDS) та Data Seal of Approval (DSA) об’єднали свої зусилля і створили нову CoreTrustSeal, яка проводитиме сертифікацію сховищ даних та підтверджуватиме їх відповідність DSA-WDS Core Trustworthy Data Repositories Requirements. Потрібно заплатити 1000 євро, щоб надіслати заявку на проходження сертифікації, однак з самими вимогами можна ознайомитись безкоштовно: усі 16 розділів важливі і обов’язкові до виконання – від місії до безпеки. 

Ефект Вертера в бібліометрії

Лутц Борнманн та Вернер Маркс пишуть, що використання наукометричних показників у процесі оцінки наукової активності іноді дуже схоже на ефект Вертера в соціології, який було запропоновано Девідом Філліпсом для пояснення росту кількості самогубств у регіоні (за романом Гете «Страждання молодого Вертера»). Ефект описує ситуацію, у якій хвиля наслідуваних самогубств відбуваються після самогубства, яке було широко висвітлене в мас-медіа – чим більше галасу навколо історії із самогубством, тим більше суїцидів. 

Що відомо про Open Ukrainian Citation Index?

Міністерство освіти та науки України анонсувало створення Відкритого українського індексу наукового цитування. Спершу критики «всього монівського» сплутали показник та покажчик, Міністерство витримувало гросмейстерську паузу і от нарешті розповіло вже значно більше про проект. Отож, як ви знаєте, ми маємо новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, який вимагає від журналів категорії «Б» присвоєння кожному опублікованому матеріалу ідентифікатора DOI. Дивимось на перелік реєстраційних агенцій і розуміємо, що для наукових журналів підходить саме Crossref. 

Суто кількісні забави зі Scopus

Дивуюсь, як деякі науковці, посадовці, активісти можуть стверджувати, що наукометрія не працює?! Давайте позабавляємося суто кількісними ревізіями в Scopus. Покажу вам нове диво-природи в цій базі – журнал «International Journal of Engineering and Technology». За 2 попередні роки опублікував 51 роботу, однак цього року з’явилося вже майже 2000 публікацій! Українці вже опублікували в цьому журналі 127 документів, кожна така публікація може мати кілька співавторів, то ж самі рахуйте скільки зачотних скопусівських дядь і тьоть отримає українська наука. 

Crossref Open Citation Index (COCI): перший відкритий індекс наукового цитування

З’явився Crossref Open Citation Index (COCI) – перший відкритий індекс цитувань, що містить понад 300 мільйонів відкритих цитат з Crossref. Нагадаю гарячим і запальним, що Citation Index – це не якийсь «ще один хірш», а бібліографічний покажчик, що, в даному випадку, містить записи про цитування між науковими публікаціями та дозволяє користувачам встановити, які документи посилаються на інші документи. Отож, COCI зібрав усі відкриті цитати DOI-to-DOI з Crossref і прикрутив аскетичний тестовий інтерфейс (дамп з усіма даними COCI можна завантажити з figshare). 

ORCID для рецензентів

Бібліографічний менеджер та соціальна мережа науковців Mendeley запропонувала нову фішку для рецензентів ельзевіровських журналів – можна приватно додати рецензовані Вами статті на сторінку свого профілю Mendeley і тишком переглядати статистику їхніх переглядів та цитувань. Мало маю знайомих, які рецензують рукописи для журналів Elsevier, тому мене більше зацікавив процес імпорту свої peer review записів з ORCID. Зізнаюсь, що проґавив появу такої функції в ORCID – перейдіть за посиланням, щоб побачити як це виглядає на живо (в самому низу сторінки). 

Нова пошукова система від авторів Impactstory

Impactstory у партнерстві з Internet Archive та Британською бібліотекою створять безкоштовну пошукову систему, що використовуватиме технології штучного інтелекту та індексуватиме понад 20 мільйонів відкритих наукових документів. Поки можна перейти за посланням і записатися на передпоказ. Запитаєте – Навіщо нам ще одна пошукова система відкритих документів, коли ми маємо, наприклад, Google Scholar? Розробники обіцяють, що нова система стане чи не єдиною, що орієнтуватиметься не на спеціалістів, а на звичайних користувачів. Крім того, система та її дані будуть відкритими на відміну від подібних закритих комерційних продуктів. 

Як перевірити якість метаданих

Невгамовне реєстраційне агентство Crossref пропонує видавцям перевіряти якість своїх метаданих. Усі ми сподіваємось, що члени Crossref реєструють свої публікації не лише для того, щоб отримати стабільні ідентифікатори, а й намагаються максимально збагатити записи додатковою інформацією, яку зможуть використовувати інші програми та сервіси для кращого пошуку і аналізу наукових документів. У Crossref анонсували, що для зареєстрованих членів повинна з’явитися бета-версія сервісу перевірки метаданих з функцією автоматичного формування кольорових звітів, однак видавці можуть легко виявити недоліки в метаданих і без спеціальних інструментів. 

Самопрезентація науковців у соціальних мережах

Дослідники відібрали 10500 портретів науковців на платформах Mendeley, Microsoft Academic Search та Google Scholar, щоб дізнатися, як вчені самопрезентують себе в Мережі і як їх сприймають колеги та громадськість. Виявилось, що більшість проаналізованих портретів було зроблено в приміщені, містили зображення чоловіків, європеоїдів, старше 35 років та обмежувались головою та плечима вченого. Чоловіки сприймалися старішими і важчими за жінок, мали серйозний вираз обличчя, носили окуляри та чорний одяг. Жінки надавали перевагу червоному та соціальній мережі Mendeley. 

Дебют фахових видань України у категорії А

Міністерство освіти та науки України представило оновлений Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. У категорії А вже зареєстровано 4 видання – «Технічна електродинаміка», «Офтальмологічний журнал», «Наука та інновації» та «Фізика конденсованих систем», а от у категорії Б поки лише 2 видання – «Електроніка та системи управління» і «Електронне моделювання». У категорії В зараз скніє 1701 видання і , пригадуєте, що відповідно до нового Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, якщо протягом 2 років видання категорії В не потрапить в А, чи Б, то воно виключається з Переліку без права поновлення.

Портал ISSN

Портал ISSN надає безкоштовний доступ до реєстру, що містить ключову інформацію про друковані та електронні журнали, газети, інформаційні бюлетені та наукові блоги та відкриті наукові ресурси з більш як 100 країн світу. База порталу містить дані про понад 1,8 млн. друкованих та понад 200000 електронних назв. Щорічно на порталі з’являється приблизно 60000 нових назв, а самі дані ISSN регулярно оновлюються – понад 130000 змін щороку. Словом, тепер нам більше не потрібно уклінно просити, щоб хтось поділився логіном та паролем до Ulrich's Periodicals Directory. 

Чому PDF не може бути landing page?

Усі, хто реєструють, або ж тільки планують реєструвати Digital Object Identifiers, знають, що при реєстрації ідентифікатора потрібно вказувати цільову сторінку (landing page) – веб-сторінка, на яку потраплятиме користувач після переходу за вказаним DOI (наприклад https://doi.org/10.1364/JOSAB.1.000354). Ось тут питання: навіщо нам заморочуватися створенням та наповненням html-сторінки, якщо можна відразу вказувати у полі landing page веб-посилання на PDF-файл?

Два світи у новому Scimago Journal Rank

Після того, як Elsevier дозволив усім охочим безкоштовно переглядати та працювати з наукометричними показниками журналів, які індексуються в Scopus, доцільність існування порталу Scimago Journal Rank викликала певні занепокоєння. Але, бачимо, що іспанські дослідники напряглися і запропонували оновлений інферфейс, де можна відразу дізнатися квартиль журналу, чи представлений журнал у WoS, SciELO і чи відкритий журнал. Офіційний журнальний розділ Scopus також пропонує покращений інтерфейс, обирати дуже непросто, але це приємний вибір між хорошим і хорошим. 

Сам дурак: про рівень навколонаукометричних суперечок

Сучасна наукометрія складна. Порівняйте статті Journal of the American Society for Information Science and Technology 10-річної давнини з тим, що друкують сьогодні – методи, набори даних, способи візуалізації… все страшенно ускладнилося. Потрібно щомісяця, як мінімум, переглядати від палітурки до палітурки 5-6 наукових журналів, відвідувати спеціалізовані конференції, мати постійний доступ до Scopus та Web of Science, пройти курси R або/та Python, знати основи математичної статистики, вміти працювати з VOSviewer… Все це потребує від бібліометриста часу, грошей та зусиль. А в Україні довгий час не було навіть доступу до Scopus, тож лише з цього факту можна зрозуміти рівень фінансування українських наукометричних розвідок. 

Таких не беруть у співавтори

Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.

Прописні літери в назві наукової статті

Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької… 

Scopus Awards і кращий аграрний зво країни

Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає. 

Відкритий лист до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень

У Мережі з’явився відкритий лист соціогуманітаріїв до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень. Якщо коротко: «Зводити результати наукових досліджень з різних сфер наукового знання до спільного знаменника, який є зручний для одних і неприйнятний для інших, ‒ украй непродуктивна позиція… Якість публікацій у соціогуманітарних науках не пов’язується з критерієм їх міжнародної цитованості ‒ тут діють інші чинники, зокрема спрямованість вітчизняної науки на вирішення національних завдань і пріоритетів, її загостреність на національну проблематику. 

Нові українські установи в Scopus: все потрапляє в університет Шевченка?

У скопусівський профіль Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можливо, потрапляють і публікації авторів, які працюють в установах, які ще не мають профілю в Scopus. Серед нових публікацій КНУ Шевченка (AF-ID ("Taras Shevchenko National University of Kyiv" 60023137)) AND ORIG-LOAD-DATE AFT 1522552688 AND ORIG-LOAD-DATE BEF 1525144633 AND PUBYEAR AFT 2016) побачив статтю про футбол «Football training as a method to improve the psycho-emotional state of schoolchildren with mental development impairments». Звичайно, відразу запідозрив, що публікація належить Національному університету фізичного виховання і спорту України. 

Громадські наукові організації та академічні видавництва

Продовжую обсмоктувати новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань. Документ сенсаційний для України і просто дивуюсь, чому наші журналісти сотню разів пишуть скільки років Патону, чи скільки запозичень у докторській зробила дружина віце-прем'єра, і при цьому їх не цікавить майбутнє вітчизняної наукової періодики. У новому Порядку є дуже цікавий рядок: «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа». 

Блокчейн для науки

На віденській неконференції Scientific Publishing on the Blockchain багато говорили про те, як блокчейн може змінити (або не змінити) сучасну науку. Блокчейн – база даних, що складається з побудованого за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, кожен з яких містить часову мітку та посилання на попередній блок, відтак, не можна нічого видалити, чи підмінити в базі. Як це пристосувати для наукових потреб? Беремо, наприклад, IPFS, блокчейн і підключаємо до мережі усі освітні та наукові заклади. Всі вільно обмінюються даними, всі рівні, все відкрито і немає більше «злого центрального серверу», що перекривав людям доступ до інформації. 

Система пошуку наукових документів 1findr

Система 1findr прагне стати найкращим та найповнішим інструментом для пошуку наукових журналів. Розробники запевняють, що 1findr вже містить найбільш повний перелік рецензованих журналів у світі та індексує тисячі назв, які відсутні в інших колекціях та пошукових системах. Також, 1findr побудовано навколо сучасного link-resolver, що повинно допомогти користувачам швидко знаходити безкоштовні версії статей. Якщо ваш науковий журнал досі не представлено в системі, то не бійтеся написати на електронну скриньку

Опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів

Бібліотекарі чи не першими в Україні заговорили про використання квартилів журналів у процесі оцінювання продуктивності науковців і от «ідея квартилів» добралася до міністерських наказів. Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій звернувся до Міністерства освіти і науки України з ініціативою внести зміни до наказу МОН від 17 жовтня 2012 року № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Зупинюся лише на найцікавіших для мене моментах. 

Вибори генерального директора НБУВ: перемога і спроба «реваншу»

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулися вибори на посаду генерального директора: Олег Сербін набрав 155 голосів, Володимир Попик – 83, проти всіх – 45. Все зрозуміло, але… Відповідно до Статуту – генеральний директор НБУВ призначається на посаду Президією НАН України за рекомендацією загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України. На закритому засіданні членам Відділення ніби вдалось знайти вмотивовані заперечення і рекомендувати Президії НАН призначити виконувача обов’язків та оголосити новий конкурс. 

Lens: відкрита пошукова платформа патентів та наукових документів

Відкрита платформа Lens пропонує користувачам пошук серед 107 млн. патентних записів з 95 різних джерел і пошук серед 188 млн. наукових даних, які отримано з PubMed, CrossRef та Microsoft Academic Graph. Крім патентного та наукового пошуку, творці платформи пропонують дослідити зв’язки між публікаціями і патентами за допомогою інструменту PatCite, зрозуміти ступінь впливу дослідницьких установ на промисловість використовуючи In4M та вивчати біологічні послідовності у патентах разом з PatSeq. Унікальний безкоштовний ресурс, який не відстежує історію пошуків, нічого не рекламує, не продає і не використовує жодного стороннього ПЗ, яке могло б передавати дані користувачів третім особам. 

Як швидко написати дисертацію

Уявіть, що ви тільки збираєтеся розпочати своє дисертаційне дослідження. Ви б хотіли отримати персонального наукового керівника, який буде зустрічатися виключно з вами? Чи можливо хотіли б разом з іншими аспірантами зустрічатися з багатьма досвідченими дослідниками, які роздаватимуть свої поради та зауваження для усієї групи? Більшість з нас надає перевагу індивідуальному нагляду, але дослідження успіхів 145 аспірантів-політологів Стокгольмського університету показало, що колективний нагляд – це значно ефективніша форма роботи. 

Рецензування – ключ до успішної наукової кар'єри

Лають фінальну версію нового Порядку формування Переліку наукових фахових видань України… але це, чи не вперше за роки Незалежності, ми отримали документ, у якому серйозно заговорили про рецензування. Увесь світ знає, що кращого механізму контролю якості наукових робіт ще не вигадали, але досі українці керувались дуже дивним наказом, у якому були лише слова про «здійснення редколегією внутрішнього та зовнішнього рецензування». У новому Порядку вже сказано, що голова та члени редакційної колегії є відповідальними за організацію рецензування статей та дотримання академічної доброчесності, а рецензії мають зберігатися в редакції не менше 3 років. 

За свободу цитувань

Кожен п'ятий вчений у галузі суспільних наук та бізнесу якось зізнався, що додавав до своїх робіт посилання на статті, які насправді не використовував, а зробив це тільки для того, щоб підвищити шанси на публікацію рукопису. Річард ван Ноорден засудив подібну практику «зайвих посилань», яка спотворює структуру цитувань, але от в Nature написали про ще один спосіб маніпуляції – автори чесно згадали в роботі неангломовні джерела, які вони використовували, проте отримали від рецензента щось типу «хтозна, що там насправді написано». По суті, це можна розцінювати як провокацію до заміни неангломовних джерел на англомовні. 

Open Dissertations: ще більше безкоштовних дисертацій

EBSCO та BiblioLabs успішно запустили проект OpenDissertations.org – понад 800000 електронних копій авторефератів та дисертацій доступні безкоштовно для всіх охочих. Ми вже давно маємо 2 грандіозних онлайн-проекти, які справно підтягують метадані дисертацій – Networked Digital Library of Theses and Dissertations та DART-Europe E-theses Portal. Спробував пошукати Ukraine і отримав 127 результатів у новому OpenDissertations. Дивно, адже NDLTD і DART видають значно більше результатів на аналогічний запит, але, можливо, новий ресурс потішить користувачів унікальними джерелами. 

Тільки не Google Scholar?

Як на мене, то фінальною версією Порядку формування Переліку наукових фахових видань України Міністерство освіти та науки загнало себе в цуцванг – потрібно представити перелік рекомендованих баз для видань категорії «Б», а це справді складно якісно зробити для всіх наукових дисциплін. Поки люди гадають, які бази можуть увійти в цей перелік, мені все частіше доводиться чути: Зрозуміло, що не Google Scholar. Але чому?! Звідки взялась така небезпечна короткозорість щодо розуміння пошукової поведінки сучасних науковців? 

Україна і Sci-Hub: з ким іти до ректора?

Нещодавно помітив певну розбіжність між кількістю передплачених баз даних в університетах України та даними про публічні закупівлі на порталі «ProZorro» – звітуємо, що передплатили дуже багато, а на порталі – лише інформація про EBSCO і реферативні бази. Крім того, радянські способи збору статистики кепсько працюють у наш час, а тому дуже складно зрозуміти, чи така передплата задовольняє інформаційні потреби працівників та студентів. З’явились результати аналізу завантажень наукових публікацій з Sci-Hub, тож тепер нам трішки більше відомо, як задовольняються наші вчені в обхід бібліотеці внз. 

Доборолась Україна до самого краю: зомбі-професура, фейкові журнали та вигадані сторінки

Членкиня Наукового комітету Світлана Арбузова зініціювала перевірку справ претендентів на вчені звання доцента та професора і дійшла до висновку, що Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування цілковито втратив контроль над ситуацією. Перевірено 61 справу претендентів, у яких дані про наявність публікацій в журналах, включених до Web of Science/Scopus, видались найбільш сумнівними. За результатами перевірки – в 40% випадків було виявлене шахрайство, зокрема статті в фейкових виданнях та посилання на вигадані сторінки. Особливо цинічні приклади – претендент з 12 неіснуючими публікаціями (10 з вигаданими сторінками), або посилання претендента на статтю у справжньому журналі, однак серед авторів не виявилось прізвища претендента.

Sci-Bay Scholar: Гугл Академія та Sci-Hub в одному флаконі

Спритники об’єднали Google Scholar та Sci-Hub і на виході отримали Sci-Bay Scholar. Знайомий інтерфейс та функції Google Академії, але на сторінці результатів пошуку, крім посилань на легальні відкриті версії наукових робіт, ми побачимо ще й посилання на піратські копії документів. Досить лячно залишати на цьому ресурсі свої персональні дані, тому поки обмежився неперсоналізованими пошуками. 

Швидкочитання – вигадка

МОЗ України розкрило страшну таємницю: перекис водню не допомагає при пораненнях. Давайте, бібліотекарі, підхопимо ініціативу і допоможемо українській громаді розпрощатися ще з якимось міфом. Вуді Ален якось пожартував: «Я закінчив курси швидкочитання. Мене там навчили читати текст по центру внизу сторінки. Після закінчення курсу я прочитав «Війну і мир» за 20 хвилин. Це щось про Росію». Кожен, напевно, хотів би опанувати якісь спеціальні методики, щоб без надзусиль вдвічі, чи навіть втричі збільшити свою швидкість читання. Шкода, але подібних магічних технік не існує, більшість людей читає приблизно 300 слів за хвилину, і зі збільшенням швидкості розуміння та запам’ятовування прочитаного стрімко знижується

Бібліотечна справа в галузевих рейтингах QS

У популярних галузевих рейтингах від QS Quacquarelli Symonds Limited з’явилася категорія Library & Information Management. Дані для цього рейтингу QS черпає з чотирьох джерел: результати двох глобальних опитувань науковців та роботодавців, кількість цитувань публікацій працівників університету на 1 документ, h-індекс установи у відповідній галузі (згідно з даними Scopus). Першу сходинку в QS World University Rankings by Subject 2018 поділили Університет Шеффілда та Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл. Третє місце посів Іллінойський університет в Урбана-Шампейн. 

Електронні бібліотеки, 4G і українське село

Провідні українські мобільні оператори придбали частоти для розбудови мережі мобільного зв'язку четвертого покоління (4G, LTE), який у вже березні повинен з’явитись у великих містах України. Президент Петро Порошенко запевнив, що прихід 4G відчують не лише в мегаполісах і нам вдасться, наприклад, запровадити дистанційну освіту в сільських школах, або телеметричну діагностику в сільських амбулаторіях. Проте, директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальський відверто заявив, що подібні прогнози аж надто оптимістичні: «Наявних смуг радіочастот у 900 МГц не вистачить для повноцінного покриття. До того ж хай держава спочатку знайде, з яких грошей платити за ці послуги в селах, а потім прописує умови». 

Реакція Наукового Комітету на нову редакцію Порядку формування Переліку фахових видань України

Олексій Колежук: «Однією з таких важливих для нас тез – про що ми відверто казали в обговоренні – було те, що перелік галузевих наукометричних баз, в яких мають індексуватися видання категорії «Б», мав затверджуватися МОН за погодженням з НК. Це дозволило б ставити планку по-різному для різних наук, скажімо, для тих галузей, які взагалі практично не представлені в міжнародних базах, це на початку міг би бути навіть Google Scholar, для математиків це могли б бути MathSciNet, Zentralblatt Math, і т.д. (баз є багато для різних галузей). 

Новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України

З’явився Наказ МОН України від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Тепер під час включення наукового видання до Переліку наукових фахових видань України йому буде присвоюватися відповідна категорія, яку разом з датою включення до Переліку необхідно вказувати у вихідних відомостях видання: 1) категорія «А» присвоюється науковим фаховим виданням, включеним до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus; 2) категорія «Б» присвоюється іншим науковим фаховим виданням, які відповідають вимогам Порядку; 3) категорія «В» присвоюється всім науковим фаховим виданням, включеним до Переліку на день затвердження Порядку наказами МОН. Яке протягом 2 років видання категорії «В» не отримало права на присвоєння категорії «А» чи категорії «Б», то воно виключається з Переліку без права поновлення. 

UGC Approved List of Journals: як індуси борються з хижацькими журналами

University Grants Commission (UGC) – офіційний орган при Міністерстві розвитку людських ресурсів Індії, що відповідає за стандарти якості вищої освіти та готує офіційний перелік «перевірених» журналів. Публікації в журналах, що потрапили у перелік Університетської грантової комісії Індії, враховуються при прийомі на роботу та при підвищенні на посаді викладачів індійських внз.

Галина Ковальчук: «Апостол – це було замовлення»

До вашої уваги інтерв’ю з Галиною Ковальчук, директором Інституту книгознавства НБУВ, доктором історичних наук, професором, у якому ми спробуємо розвіяти різні міфи, міські легенди та домисли щодо зберігання фонду рідкісних видань, стародруків та іншої цінної літератури у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Ефект Рінгельмана

Французький професор Максиміліан Рінгельман вперше описав явище зменшення продуктивності індивідуумів у міру зростання кількості учасників групи в якій ті функціонують. Месьє Рінгельман провів ряд експериментів з підніманням тягарів і перетягуванням каната, які показали, що індивідуальні досягнення учасників часто перевершують аналогічні командні результати. Рінгельман пояснював це втратою індивідуальної мотивації та необхідністю координації між учасниками групи. Ефект Рінгельмана дещо схожий на Ефект очевидця, коли кожен очікує, що хтось інший зробить все за нас. 

Hyper Collocation та inMeXes: незамінні сервіси для перекладу наукових статей на англійську

Springer Nature прикрило прекрасний сервіс SpringerExemplar, який дозволяв перевірити, чи конкретний англомовний термін використовувався у науковій літературі. Двигунець ресурсу аналізував усі статті та книги видавництва і миттєво підказував, як правильно написати те, чи інше речення. На щастя, вдалось відшукати в мережі два аналогічних безкоштовних ресурси, що допоможуть з написанням академічних текстів: Hyper Collocation – проводить пошук відповідних слів та фраз в arXiv і сортує результати пошуку за частотою використання та inMeXes – отримує потрібні дані з PubMed. 

Підпільні бази даних

Переглядаю основні статистичні показники роботи бібліотек ВНЗ України за 2016 рік: кількість придбаних баз даних – 257, з них повнотекстових – 187. Що це за цифра?! Чи це різні БД? Чи це одна та й сама БД, яку просто 187 разів передплатили різні внз? Чи це обидва варіанти разом? Пройшовся сайтами українських університетських бібліотек, і щось не поспішають вони інформувати читачів про 187 баз. Давайте пошукаємо на порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro» – тут бази від нас вже точно не сховаються. 

Закон Бредфорда проти популярної бібліотечної послуги

У минулорічному дайджесті написав, що бібліотечні послуги, на кшталт укладання переліків рекомендованих наукових журналів для публікації, – приречені на невдачу. І, цілком очікувано, отримав відгук: неправда, наші читачі дуже вдячні за таку послугу. Спробую докладніше пояснити, чому я вважаю, що така послуга не працює, а увесь цей оптимістичний «зворотній зв'язок» – вигаданий або користувачами, або самими бібліотекарями. 

DORA: розмір не має значення

Цими днями фахівці з оцінки наукових досліджень спостерігають за своїм Falcon Heavy – Research Councils UK, що координує наукову політику Великобританії та володіє річним бюджетом у розмірі 3 мільярдів фунтів стерлінгів, оголосила про підтримку DORA. У 2012 році в Сан-Франциско сотні редакторів та видавців наукових журналів підписали Declaration on Research Assessment (DORA), у якій закликали академічну спільноту відмовитись від практики використання імпакт-факторів для оцінки наукових досліджень. 

R-factor: наука без фікцій

90% вчених визнають, що в сучасній науці існує серйозна криза відтворення результатів досліджень. Так, наприклад, лише 6 із 53 (11%) досліджень, що пов'язані з проблемами раку, можуть бути відтворені, а половина наукового бюджету США щорічно витрачається на дослідження, достовірність яких не можливо потім перевірити. Щоб подолати цю кризу, команда Verum Analytics запропонувала використовувати новий показник R-фактор – співвідношення кількості досліджень, які підтверджують певне дослідження, до кількості спроб підтвердити дане дослідження (тримайте кілька прикладів). 

Для любителів кругових діаграм

У 1971 році Василь Леонтьєв у зверненні до Американської економічної асоціації, писав: «Минув той час, коли найкраще, що можна було зробити з великими наборами змінних, це їх або усереднити, або об’єднати в широкі агрегати, що, зрештою, одне й те ж. Тепер ми можемо маніпулювати складними аналітичними системами без пригнічення ідентичності їх елементів». Сьогодні в арсеналі бібліотечної статистики ми маємо DOI, HTTP-cookie, PersonId… По суті в процесі розкладання на атоми інформаційних потреб користувачів нас може стримувати тільки професійна етика, захист персональних даних, але аж ніяк не технології.