Чому українська наука занепадає?

Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон: «Мобуту побудував собі палац на півночі країни у Гбадоліте, тому місці, де він народився, з великим аеропортом, у якому міг приземлятися надзвуковий Конкорд – літак, який він часто орендував у Air France для подорожей у Європу. У Європі він купував замки й став власником великих кварталів бельгійської столиці Брюсселя. Чи не було б краще, якби Мобуту встановив систему економічних інститутів, які підвищили б добробут конґолезців замість посилення їхньої бідності? Якби Мобуту вдалося підвищити рівень достатку своєї нації, чи не отримав би він ще більше грошей, щоб придбати той самий Конкорд, який він орендував, чи не мав би більше палаців і вілл, можливо, більшу й потужнішу армію? 

Лагідна FAIRфікація з ножем, виделкою та штопором

Відкритий онлайн ресурс для медиків та біологів FAIR Cookbook містить рецепти, що допоможуть створювати та зберігати дослідницькі дані, щоб їх потім можна було легко знайти, отримати до них доступ та легально використовувати. У кожному рецепті вказано цільову аудиторію, час, що потрібен для його прочитання, індикатор складності та рівень “зрілості FAIR” (щоб це не означало), якого можна досягти за допомогою конкретного рецепта. 

Бібліотечні каталоги мають збільшитися від 350 до 450 тисяч

Джадт Тоні: “До кінця 1970-х Держплан, центральний радянський орган з економічного планування, мав 40 департаментів для різних галузей економіки та 27 окремих міністерств економіки. Сумнозвісна радянська одержимість кількісними показниками була майже пародією на саму себе: Тімоті Ґартон Еш наводить приклад «Плану народного господарства для району Пренцлауер-Берг» (у Східному Берліні), який проголошував, що «бібліотечні каталоги мають збільшитися від 350 до 450 тисяч. Кількість позик має зрости на 108,2%». 

Чи до публікацій у відкритому доступі ставляться більш прискіпливо?

Ефект вуличного ліхтаря, або принцип пошуку п'яного – це тип упередженості спостереження, який виникає, коли люди шукають щось лише там, де це найлегше знайти. У журналі Scientometrics представлено результати дослідження у якому проаналізовано чи впливає ефект вуличного ліхтаря на рецензентів платформи PubPeer. Підозра ось яка – повні тексти статей у відкритому доступі можна безперешкодно переглядати, відтак, можливо, цим відкритим статтям частіше дістається на горіхи, аніж закритим статтям у передплатних журналах, тільки тому, що читачі та рецензенти завжди мають до них зручний доступ? 

Використання назв фільмів у наукових статтях

Назва наукової статті не тільки повідомляє основну тему дослідження, але й привертає увагу читачів. У Scientometrics з'явилась робота про використання назв відомих фільмів у заголовках наукових статей відповідно до рейтингу класичних фільмів Rotten Tomatoes. Дослідження показало, що загалом назви фільмів використовуються в наукових статтях рідко і 83% з досліджених статей отримали менше цитувань, ніж в середньому отримали інші статті, що опубліковані у тих самих журналах у ті самі роки. Таким чином, використовувати назви відомих фільмів для просування наукових робіт – це малоефективний трюк. 

Неприємні сюрпризи в процесі дослідження – це нормально!

Якось я вже агітував молодих науковців не соромитись інструментів, матеріалів та методів, а нині закликатиму вас не боятися зізнатись, якщо щось раптом пішло не так у процесі дослідження. Але спочатку кілька загальних слів про неймовірну роботу, яка з'явилася цього місяця на сторінках Science. Щоб зрозуміти як працює людський мозок, потрібно з'ясувати його структуру на субклітинному рівні. Олександр Шапсон-Кое разом з колегами за допомогою електронного мікроскопа зісканували (1,4 петабайта даних!) та зробили 3D модель 1 кубічного міліметра скроневої частки кори головного мозку людини, класифікували та кількісно оцінили типи клітин, судин і синапсів. Автори також розробили вільнодоступний інструмент для візуалізації та аналізу цих даних і тепер кожен може зазирнути на рівень окремих нейронів та їхніх синаптичних з'єднань. 

Ми вас попереджали: Chinese Early Warning Journal List

З'явилась нова стаття в The Journal of Academic Librarianship про китайський журнальний список для “раннього попередження” Chinese Early Warning Journal List (EWJL). У статті розглянуто сильні та слабкі сторони EWJL, однак у дописі я хочу більше розповісти як цей список цікаво пов'язаний з оцінюванням науки в Китаї. Кожен з нас може ознайомитись з цим списком, однак інтуїтивно складно зрозуміти в чому особливість цієї ініціативи.