Подумай. Перевір. Відвідай.

Обмінятись досвідом, ідеями, обговорити перші результати досліджень з колегами надзвичайно важливо для кожного вченого, однак зараз розвелося так багато шахраїв, що під маскою наукової конференції пропонують ледарям «сертифікати в pdf» і жодного тобі майданчика для наукового спілкування. В Україні навіть існує такий оксюморон, як «заочні конференції», що введе в ступор будь-якого перекладача. Ресурс Think. Check. Attend. пропонує юним дослідникам контрольний перелік запитань, що допоможуть зорієнтуватись у світі наукових заходів і розпізнати хижацькі конференції. 

Передові східно-європейські технології в Scopus

Завжди дивуюсь, коли молоді науковці запитують – А підкажіть якісь українські журнали в Scopus, чи WoS? А в яких журналах публікуються інші українські вчені?.. Для чого вам ця інформація? Яка різниця чи в Будапешті, чи в Бухаресті видається мій топовий журнал? Краще відшукайте журнали відповідної галузі та проблематики! Але якщо так просите, то давайте подивимось у яких скопусівських журналах найчастіше публікувались українські вчені у 2016-2017 рр.

Octopus: нове бачення наукової публікації

Виконавчий директор Winton Centre for Risk and Evidence Communication Кембриджського університету Олександра Фріман представила своє бачення майбутньої відкритої видавничої платформи Octopus. Пані Фріман вважає, що порочна система оцінювання публікаційного доробку вчених є коренем усіх проблем у сучасній науці, тому нова платформа запропонує дослідникам розповідати історії, зосередитися на конструктивному співробітництві, не вимучувати цілу публікацію, а досліджувати і писати для задоволення. 

Принципи прозорості та найкращої практики наукового видавництва

З’явився український переклад Принципів прозорості та найкращої практики наукового видавництва від Комітету з етики наукових публікацій, Каталогу журналів відкритого доступу, Асоціації наукових видавців відкритого доступу та Всесвітньої асоціації медичних редакторів. Згадані наукові організації щороку отримують велику кількість заявок від нових претендентів на членство, тож вони, схоже, втомились відповідати на одні і ті ж запитання. 

Глобальні тенденції Відкритого доступу від wizdom.ai

Штучний інтелект проекту wizdom.ai постійно копирсається у мільярдах даних про глобальну екосистему наукових досліджень і ніби пропонує користувачам ефективні підходи для прийняття рішень. Використовуючи найсучасніші алгоритми машинного навчання, wizdom.ai стабільно генерує аналітичні матеріали про наукові розробки, які повинні допомогти знаходити гарячі точки та дослідницькі тенденції у конкретній галузі, визначитись з перспективними дослідниками та інституціями для наукової співпраці, знайти потенційних спонсорів ітд. Переглянув показову аналітику про вірус Зіка – сервіс цікавий, але важко сказати наскільки він корисний для індивідуальних дослідників. 

Читати не можна писати

Дослідження показало, що автори, які працюють не в топових університетах, частіше публікуються у «закритих» виданнях, а от працівники з добре фінансованих установ мають значно більше можливостей щодо вибору відкритих варіантів для публікації. Тому Елісон Муддітт, CEO the Public Library of Science (PLOS), недаремно хвилюється, що сучасна модель Відкритого доступу, яку ми так спільно розвиваємо, може просто змінити один бар'єр на інший – замість «платити за прочитання» ми отримаємо «платити за публікацію». Здорово, якщо ви живете та працюєте в країні, яка має мізки і гроші, щоб підтримати Plan S, але що робити науковцям з корумпованих країн, що розвиваються? 

Неймовірна впливовість національних бібліотекознавчих досліджень

Подобається мені метрика – зважений за галуззю знань вплив цитувань, як значно справедливіший спосіб оцінювання впливовості робіт у порівнянні з банальним підрахунком загальної кількості цитувань публікації, однак й тут потрібно не лінуватись заглядати до джерел. Якщо в SciVal поглянути на публікації українських авторів у галузі Library and Information Sciences за 2015-2017 рр., то побачимо, що вони цитуються частіше середньосвітового рівня для подібних публікацій – FWCI = 1.44. Хто б міг очікувати таких висот від вітчизняних бібліотекознавців?