Висновки Ради Європейського Союзу щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки

Слідом за «Паризьким закликом до оцінки досліджень», з'явився ще один дуже важливий документ, який у найближчі роки визначатиме розвиток наукових комунікацій у всій Європі – Висновки Ради Європейського Союзу щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки (Conclusions on research assessment and implementation of open science). Ці Висновки Ради ЄС містять три розділи: 1) Реформа систем оцінки наукових досліджень в Європі; 2) Європейський підхід та можливості для наукової публікації та наукової комунікації; та 3) Розвиток багатомовності для європейських наукових видань. Загалом документ невеличкий, вам варто швиденько переглянути увесь текст, а я для допису обрав лише кілька найважливіших моментів. 

Оберігайте свої права разом з coOAlition S

Деякі хитрі наукові видавці наполягають на тому, щоб автор статті погодився на ембарго і розміщував копію своєї роботи у відкритому доступі зі значним запізненням. Як правило, такий фокус відбувається на фінальних етапах рецензування рукопису і звичайно авторам не хочеться розпочинати процес публікації з самого початку в новому журналі. Щоб допомогти авторам зберегти свої права для розміщення рукопису (Author Accepted Manuscript, AAM) у відкритому репозитарії, відома ініціатива coOAlition S запустила онлайн-кампанію «Publish with Power: Protect your rights».

Наукова пошукова система exaly і її метрики

Загадкові анонімні дослідники якось загорілися бажанням написати на C з нуля пошукову систему й так з'явився проєкт exaly – некомерційний пошуковик, що крім індексації наукових документів, розраховує також й наукометричні показники. На сайті проєкту не вказано з яких саме джерел exaly черпає інформацію, проте розробники стверджують, що база пошуковика містить інформацію про 103 мільйони наукових статей і алгоритми аналізують PDF-файли, щоб індексувати текст та витягувати посилання. 

Українські публікації у виключених зі Scopus виданнях

В Learned Publishing з'явилася робота про публікації українських авторів у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus. Nihil novi sub sole. За період 2011-2020 років у 17 українських установ у виключених зі Scopus виданнях назбиралося понад 20% робіт від загальної кількості їхніх публікацій. Тези конференцій у виключених виданнях цитувалися частіше, ніж статті й навіть огляди. У двох українських університетів цитування робіт у виключених зі Scopus виданнях втричі перевищує середню кількість цитувань робіт у тому ж році та в тій же предметній галузі, а у 12 університетів на одну роботу у виключеному зі Scopus виданні в середньому припадає 4 цитування!