Проект BOINC: поділись смартфоном заради науки

Є у мене смартфон з тріснутим екраном, але з непоганими характеристиками – і ремонтувати ліньки, і викидати не хочеться, тому вирішив його пожертвувати для розподілених обчислень. Програма BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), від університету Берклі, дозволяє безпечно та надійно пожертвувати незадіяні потужності комп’ютера (Windows, Mac, Linux, чи Android) для різних наукових проектів. Просто встановлюємо BOINC на свій пристрій, переглядаємо перелік проектів і беремо участь у стількох проектах, у скількох забажаємо. 

Ефективні стратегії підвищення публікаційної продуктивності працівників російських університетів

У 2012 році було розпочато проект 5top100, що мав на меті підвищити конкурентоспроможність російських університетів – щоб принаймні 5 російських зво опинилося у першій сотні провідних світових рейтингів. Спершу проект включав 15 університетів, а в 2015 році ще 6 університетів приєдналося до проекту. За 2010-2016 рр. кількість публікацій працівників цих університетів зросла у 5 разів, і от на сторінках Scientometrics з’явився огляд причин такого феноменального підйому. З початком російської збройної агресії проти України намагаюся не згадувати про російські проекти, однак подібні розумні кроки, а також прийоми та хитрощі, використовуються і керівниками українських університетів, тож здорово було б порівняти такі «набори стратегій». 

Ефект Оппенгейма та готорнський ефект у рецензуванні

У процесі розгляду одного і того ж рукопису рецензенти та редактори можуть прийти до різних висновків. Багато рукописів, які спершу відхилив якийсь журнал, згодом публікуються іншим журналом, а отже рецензування опирається не лише на певні загальновизнані критерії якості, а залежить і від інших факторів. Лутц Борнманн запевняє, що це явище цілком відповідає готорнському ефекту, при чому сучасна наукова система педалює дію ефекту, адже більшість вчених надсилають свої роботи до топових видань, редактори топ-журналів фіксують щорічний приріст подач, а це призводить до зростання кількості відмов та скарг на сучасну систему рецензування. 

Мапи знань від Open Knowledge Maps

Фахівці неприбуткової організації Open Knowledge Maps пропонують випробувати візуальний інтерфейс, який спеціально створено для кращого представлення наукової інформації у вашому браузері. Сервіс аналізує введений пошуковий термін, відбирає 100 найбільш відповідних документів і генерує мапу знань. Зараз проект використовує PubMed API, або BASE API для відбору релевантних документів, також можна сортувати результати за автором, назвою і роком видання. Система працює з відкритими та закритими документами, однак відкриті публікації отримують відповідну позначку і більшість з них можна відразу переглянути в інтерфейсі Open Knowledge Maps.