Бібліотека протесту

У Нью-Йорку триває акція протесту Occupy Wall Street. Чимало активістів ні вдень ні вночі не залишають своїх бойових позицій, відтак – є достатньо часу для збагачення теоретичного багажу. Невідомо на скільки стихійно зародилася бібліотечка у протестувальників, але приємно, що це не купа макулатури і напис library справді доречний – на світлині можна розгледіти Колгосп тварин Джорджа Орвелла, біографію Емми Ґолдман, Демократія в Америці Алексіса де Токвілля...

Пістолет, Володю, переважить сто тисяч інших доказів!

Таблиця від Frederick Friend Open Access Business Models for Research Funders and Universities (P. 17) про сильні та слабкі сторони інституційної моделі сховища (клікабельне). Серед «–»: Деякі дослідники більше цінують спорідненість з міжнародними науковими групами, аніж з власною установою.

Хлопці з arXiv подбали

У п'ятницю на arXiv.org з'явилась стаття колаборації OPERA з сенсаційними результатами: швидкість нейтрино виявилася більшою за швидкість світла. Представник OPERA Антоніо Ерідітато (Antonio Ereditato) заявив, що усе багаторазово перевірено і тепер результати виносяться на загальне обговорення. Віднайти цінні відгуки на викладену роботу буває не просто, але arXiv напівавтоматично підтримує трекбек – перейшовши до статті, справа, окрім завантажити, цитування… ви побачити blog links.

Wowbrary

Американський некомерційний сервіс Wowbrary пропонує користувачам щотижневі повідомлення (е-поштою і RSS-канали) про останні придбання бібліотеки. Достатньо ввести поштовий індекс і знайти у списку найближчу бібліотеку, яка вже приєдналась до Wowbrary. Від бібліотекарів – жодних зусиль, зберуть усе самі, достатньо мати відкритий каталог, або Z39.50. Але...

Електронні інформаційні ресурси НБУВ

З часів березневої згадки доступних всім і кожному електронних ресурсів НБУВ побільшало, вони урізноманітнились + інтерфейс став значно дружелюбнішим. Нарешті і на сайті української бібліотеки! можна запросто та без перешкод розгледіти справді унікальні речі. Читачам мабуть буде цікаво поглянути на колекцію інкунабулів (видання ХV ст., від часу заснування друкарства до 1500 р. включно), чи на стародруки, рукописи, прижиттєві видання класиків української літератури (Львівський Апостол 1574 р., Енеїда 1798 р.)... чи навіть на радянський лубок.

Abstract і анотація

Написання анотації та abstract для мене lapis offensionis. Ніби: анотація = annotation, abstract = реферат. Звідси, abstract – короткий огляд того, що саме написано в публікації, annotation – коротка характеристика, про що і для кого написано. Однак, як правило, в українських статтях abstract – це слово в слово перекладена анотація (випадковий приклад). Як же все-таки писати ті abstractи з анотаціями?

Віртуальне чи реальне?

Тетяна Добко: «Для позначення сучасної науково-інформаційної діяльності довідково-бібліографічних служб бібліотек на сторінках фахових видань дедалі частіше почали з’являтися терміни: віртуальна довідкова служба, віртуальна довідка, онлайнове обслуговування тощо. Набуло поширення і застосування словосполучень віртуальні читачі, віртуальні користувачі, віртуальні відвідувачі тощо ... Зміст поняття «віртуальний» чітко визначений у фахових виданнях ... Та й у масовій свідомості слово віртуальний сприймається саме як ілюзорний, умовний, уявний, хоча останнім часом під тиском його необґрунтованого вживання для позначення комунікаційних технологій воно набуває нового, безпідставно розширеного, значення.

Цитування, як валюта наукової комунікації

«…Цитати – сировина для бібліометрії. Вони можуть мати вирішальне значення для оцінки досліджень, досягнень, вони здатні впливати на політику передплати бібліотек. У такому розрізі цитати є валютою не лише метафорично, але і буквально. Крім того, посилання у веб-статтях – це гроші з точки зору економіки уваги: кожного разу, коли я посилаюсь на ресурс, я можу збільшити його вартість за рахунок підвищення його рангу для пошукової системи, тобто зробивши його більш помітним».
Pievatolo, M.C. The ambassadors’ honor: a citation policy for open access, 2011. In Bollettino telematico di filosofia politica. (Published) [Journal Article (On-line/Unpaginated)].

The World Wide Web Index

Web Foundation і ще неназвані партнери незабаром кинуться реалізовувати проект Web Index, який оцінюватиме вплив Інтернету на політичне, економічне, соціальне життя різних країн. Цілком ймовірно, що на початку 2012 року ми справді побачимо перший Web Index, так як Google вже надав 1 млн. для реалізації цього проекту. Яка користь? Хто справді вірить що інтернетизованість якось впливає на наше ВВП – прогнозовано отримає ще один аргумент ЗА. Усі решта – за потреби зможуть включати посилання на цей звіт для збільшення кількості сторінок своїх робіт.

MapRank Search: для відділу картографії і не тільки

Пошук картографічних матеріалів у звичайних АБІСах справа не з легких, адже через відсутність відповідного інтерфейсу запити потрібно формулювати словами. Швейцарський портал дослідження мап розробив гео-пошукову систему MapRank, яка аналізує географічні координати MARC21 (поле 034). Система зрозуміла на інтуїтивному рівні, жодних попередніх знань не потрібно: пошук на мапі від Google Maps, стандартний зум, додаткові фільтри (дата, час, масштаб...), найбільш відповідні результати відображено у верхній частині. Більше – у новому номері D-Lib Magazine.

Підставка для збереження стародрукованих книжок

Продовження патентної тематики – що цікавого & бібліотечного запатентовано в Україні. Прогнозовано на запит бібліот* видало результати, які стосуються збереження, поширення е-інформації. Можна це насмілившись віднести до бібсправи з примішкою суміжних наук. Але ж хочеться чогось чистого...

Бібліотекарю-винахіднику

Вирішив подивитись у Google Patents, чи не патентували за океаном чогось кумедного для бібліотек. Розчарування... Переважно моделі стелажів, столів, ламп... і нічого схожого на perpetuum mobile для бібліотек. Однак, кілька пізнавальних картинок довоєнних років все-таки натягав.

Є Kindle – є IKEA

У The Economist переконані – для того, щоб побачити, як змінюється книжковий бізнес слід подивитися на полиці. Наступного місяця буде представлено нову модель стелажів BILLY. В IKEA помітили, що клієнти більше не купують стелажів для книг, а все частіше використовують стелажі для прикрас. Далі у статті тонко топчуться по паперовій книзі.

Чи довіряєш ти .doc?

Так колись і не запостив... Все з тієї ж роботи з посиланням на Г.М. Захарову: «Деякі видавці, наприклад, Elsevier, взагалі не дозволяють при депонуванні конвертацію вченими робіт у формати PDF та HTML. Таким чином, при дотриманні цієї вимоги, сховища мають наповнюватись рукописами вчених у стандартних текстових форматах (DOC, ODT, RTF). У такому вигляді довіра вчених до інформації, отриманої з цих сховищ, буде найменшою (психологічно файл у текстовому форматі, на відміну від файлу у форматі PDF або HTML, сприймається не як готове, належно оформлене дослідження, а як робота, що перебуває ще на етапі доопрацювання і не готова до публікації)». 

Lots Of Copies Keep Stuff Safe

«LOCKSS (Lots Of Copies Keep Stuff Safe) – це міжнародна ініціатива бібліотечної системи Стенфордського університету (США), в рамках якої зацікавленим бібліотекам надається інструментарій та необхідний супровід щодо запровадження легкого та економічного збору і зберігання їх власних копій авторизованого веб-змісту. LOCKSS – програмний пакет, який працює на одному з локальних комп’ютерів бібліотеки, що має власну IP-адресу (з діапазону тих, які авторизовані ліцензійними угодами з видавцями).

Про передплату: технологічно–оптимістичне

Що то таке?

Готуємось до Всеукраїнського дня бібліотек

Надихнуло

Booktrack: книга + саундтрек

З’явилась цяцька на яку слід було очікувати. Booktrack пише новий розділ в еволюції видавничої справи та індустрії розваг. У партнерстві з видавництвами, авторами, композиторами і музикантами, Booktrack створює синхронізовані саундтреки для електронних книг, які повинні бадьорити уяву читача. Унікальна технологія поєднує в собі музику, звукові ефекти об'ємний звук, підлаштовується під швидкість читання індивіда.

Борхес: Я завжди уявляв собі рай як свого роду бібліотеку

Середньовічний RFID

У Середньовіччі, коли RFID-чіпів ще не вигадали, а межі норм природних втрат залишались недозволеною розкішшю, популярним засобом боротьби з книжковими крадіями було – прокляття. Більшість з них розміщували у колофоні, де потенційному крадію бажали усіляких соціальних та тілесних негараздів: He that steals this booke – Shall be hanged on a hooke. Невідомо скільки книг від поцуплення врятували такі прокльони, але вже у XV ст. книги почали приковувати до полиць ланцюгами.

Форум видавців 2011: у програмі бібліофорум

З’явилася у Мережі програма 18-го Форуму видавців у Львові. Серед усілякого знайшов  –  ІІ Львівський бібліотечний форум «Партнерство для розвитку». Світове кафе «Читай! Формат не має значення». Відбудеться 15.09 о 09:00-15:30 у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. І. Франка (вул. Драгоманова, 5), продовження 16:00-17:30 «Кафе на розі» (вул. В.Винниченка, 1). Поки – зась більш докладної інформації. Хто володіє більшим – діліться!

Про оцінку навчальної літератури

Костянтин Родик: «Що стосується підручників, то це єдиний сегмент літератури, який відсутній у рейтингу Книжка року. І справа не у фахівцях. Ми не беремося за оцінку навчальної літератури, тому що це достатньо специфічна й достатньо відповідальна галузь. Крім того, вона найбільше корумпована. У нас немає системи вибору вчителем чи викладачем вишу підручника для класу/курсу. Хорошу книжку педагог може рекомендувати як додаткову, але, в принципі, це процес нав’язування книжки з грифом. А як надається гриф? Тут ми вступаємо у сферу грошових потоків, тому що підручник – це не 2 тисячі одиниць, а величезні наклади! І на підручник, і на посібник держава видає гроші. Дуже часто підручники, які рекомендовані як обов’язкові, не є насправді кращими».

Помилка головного редактора

Ще один редактор наукового журналу звільнився після того, як визнав, що сумнівна стаття про зміну клімату не повинна була бути опублікована. Стаття з’явилась у липні в Remote Sensing – Open Access Journal і відразу ж потрапила під обстріл блоґерів та провідних вчених галузі. Окрім, суперечливого змісту роботи, у якій фактично проігноровано наукові аргументи супротивників, це була ще й публікація у журналі не по темі, = редактори не мають необхідних знань та контактів для забезпечення належної експертної оцінки роботи. Головний редактор Вольфганг Вагнер (Wolfgang Wagner) сказав, що погоджується з критикою і звільняється з посади.

Бібліотекознавці за Відкритий доступ?

Дірк Левандовський (Dirk Lewandowski) у роботі «Google Scholar as a tool for discovering journal articles in library and information science» перейнявся завданням оцінити, що за статті з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук охоплює Google Scholar і як вони потрапляють під індексацію. Метод, коментарі etc. почитаєте самі, а основні результати дослідження показані у цих 2-ох таблицях:

451° за Фаренгейтом

Спільні навчання працівників книгозбірні та рятівників МНС. Звідси

Десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці

Коментар до посту про мапу наукоградів
«Я останнім часом взагалі перестав звертати увагу на цитованість робіт. З однієї простої причини: після того, як індекс цитувань став значимим, 20% всього спаму, що я отримую, приходить з так званих наукових журналів з проханням хоч щось у них опублікувати. Схема проста і працює, як годинник: десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці публікують всяку маячню, як з гармати, при цьому посилаються просто на всі статті з попереднього номера, незалежно від тематики (та й немає там ніякої тематики). Далі все очевидно».

Gephi

Якщо ви досліджуєте дані, які можна зобразити як зв'язок між якимись об’єктами, то запевне повинні були хоча б спробувати користуватись Gephi – відкритим ПЗ, що дозволяє візуалізувати графи різних видів мереж. Пишуть, що забезпечує візуальне та кількісне відображення таких ключових параметрів мережі, як: кластери, ранги, щільність графа. Працює на Windows, Linux і Mac OS X. Кілька інструкцій у допомогу.