Scopus Article Metrics: новий спосіб оцінки наукових публікацій

У Scopus впроваджено новий модуль Article Metrics, що дозволить дізнатись не просто загальну кількість цитувань статті, а надасть її усесторонню оцінку згідно чотирьох категорій: наукова активність, соціальна активність, коментарі науковців та реакція мас-медіа. Звісно, усе задумано для блага користувачів і нам стане легше орієнтуватись коли варто шукати повний текст статті, а коли можна обмежитися й абстрактом. 

Онлайн-опитування по-німецьки

Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.

Міністерський Skopus: За що?

У мережі з’явився лист Міністерства освіти України до якого науковцям важко підібрати пристойні епітети. Міністерство звернулось до проректорів з наукової роботи внз та директорів наукових установ, щоб ті заповнили відповідну анкету та й запропонували кандидатів до Наукової ради МОН. Питання 10-12 анкети нібито стосуються наукометрії і тут ми бачимо, що в МОН далі вірять сумнівній базі, яка індексує будь-які журнали, імпакт-фактор може бути замінений аналогічним показником, а саму назву бази Scopus написано з помилкою! Також, в анкеті ви знайдете такі бздури як «перелік монографій опублікованих у закордонних виданнях», чи нове монівське поняття «наукове звання»… Невже наші втрати підчас Революції гідності та в зоні АТО для того, щоб чиновники Міністерства освіти та науки з помилками писали?

Scopus для сеньйорів

Scopus росте як на дріжджах – за останні 7 місяців додано 83 млн. посилань на майже 4 млн. статей опублікованих до 1996 року. Схоже, ціла епоха, коли ельзевірівська база обраховувала показники лише для видань після 1996 року, залишилась позаду і це, безумовно, чудова новина для всіх наших академіків, які ще пам’ятають прогулянки з динозаврами. На сьогодні, середнє число посилань на статті до 1996 року становить 22.9 і вже навіть підраховано, що в середньому h-індекс вікових дослідників, пік наукової активності яких припав на минуле століття, може зрости на 24%. В Elsevier сподіваються додати до кінця року понад 10 млн. повних ретро-записів.

The Keepers Registry: реєстр безсмертних журналів

Мало яке академічне видавництво здатне самотужки гарантувати надійне довготривале збереження власних електронних видань, тому серйозні видавці звертаються по допомогу до відповідних архівних агенцій (таких як CLOCKSS, e-Depot, Global LOCKSS Network, Portico ітд.), які добре знають свою справу. Читачам, авторам та бібліотекарям добре було б навчитись визначати, які видавництва користають з послуг архівування, а які назви журналів вже завтра можуть зникнути враз і назавжди. Допомагати нам у цьому покликаний онлайн-реєстр The Keepers Registry, що дозволяє швидко знайти журнал за назвою, чи ISSN та перевірити, з якою з архівних агенцій той співпрацює. 

Dance Your PhD: станцюй свою дисертацію

«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства. 

Конкурс девізів університетів України

Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України. 

Модернізація Google Патентів

У світі постійно зростає кількість зареєстрованих патентів, винахідників та патентних тролів і, відповідно, невпинно зростає й кількість судових процесів навколо патентів. У корпорації Google переконані, що модернізація популярної пошукової машини Google Patents, здатна відкрити нові горизонти простоти та точності роботи з патентною інформації, що неодмінно порятує мільйони людей від марної судової тяганини. Тож тепер Google Патенти навчились класифікувати результати пошуку Google Scholar згідно Cooperative Patent Classification codes, що дозволить користувачам переглядати патентну інформацію згідно категорій CPC і віднаходити в один клік цитування відповідних патентів у наукових журналах, монографіях ітд. Також, розробники значно спростили пошуковий інтерфейс і він став ще більш інтуїтивно зрозумілим, а дякуючи Google Translate користувачі можуть проводити пошук патентів різними мовами.

Робота з читачами в Середні віки

З опису монастирської практики XI століття: «У понеділок другого тижня Великого посту, допоки братія не увійшла в зал зборів, нехай бібліотекар розстелить килим і збере на ньому усі книги за винятком тих, які було видано в минулому році. Брати нехай увійдуть в зал зборів, кожен зі своєю книгою в руці. <...> Потім нехай бібліотекар оголосить порядок згідно з яким брати позичали книги в минулому році. Кожен брат, почувши своє ім'я, поверне ту книгу, яку було видано йому у минулому році. Той ж, чия совість волає до нього, бо він не прочитав книгу, яку було йому видано, нехай впаде долілиць, кається у своїй провині та благає про прощення. Потім нехай бібліотекар знову роздасть книги, а саме, кожному брату дасть для читання інший том, ніж попередній».

Зелене бібліотекознавство від Emerald

Світовий видавець наукової літератури Emerald Group Publishing повідомив про запровадження нової політики підтримки «зеленого» відкритого доступу для всіх своїх журналів у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Відтепер, авторам дозволено самоархівувати свої роботи у репозитаріях відразу після схвалення і не потрібно більше потерпати від стандартного емеральдівського 24-місячного періоду ембарго. Це дуже хороші новини для усіх нас, оскільки Emerald видає купу авторитетних бібліотекознавчих журналів, серед яких Library Hi Tech, New Library World, Library Management, Journal of Documentation та багато інших. Тепер сподіватимемось, що й самі автори завжди будуть достатньо вмотивовані та відповідальні і оперативно розміщуватимуть свої статті у відкритих електронних архівах.

Open Data Awards 2015

Винахідник Всесвітньої Павутини сер Тім Бернерс-Лі та професор Найджел Шедболт назвали лауреатів престижної нагороди Open Data Awards, яку щорічно присуджують за кращі світові ініціативи та практики використання відкритих даних. У номінації Individual Champion award, переможцем визнано керівника громадської організації Socialboost Дениса Гурського, за …відкритий інформаційний портал, за створення коаліції навколо відкритих даних, об’єднання громадських та політичних ініціатив щодо надання та використання відкритих даних. Нагадаю, що минулого року платформа SocialBoost запустила національний портал відкритих даних Data.gov.ua, на якому повинні публікуватися відкриті дані українських державних органів.

ContentMine: право добувати

Учасники проекту ContentMine за допомогою машин та фінансової підтримки Shuttleworth Foundation намагаються видобути 100 мільйонів фактів з наукової літератури. Творці проекту переконані, що «право на читання = право на добування», а тому кожен повинен мати право й на комп’ютерне опрацювання текстів. Подібні вольності потрібні насамперед для блага суспільства, щоб наукова інформація своєчасно опинялася у руках відповідних спеціалістів. На сайті проекту ContentMine вже доступні кілька корисних програмок, серед яких кравлери (збирають веб-адреси сторінок та файлів), скрапери (шукають у тенетах інформацію згідно заданих параметрів), конвертери (перетворюють файли одного формату в інший) та екстрактори зображень і даних. Дане програмне забезпечення поширюється під ліберальними ліцензіями MIT та Apache2, а відтак його можна вільно завантажувати, змінювати та удосконалювати.

Нові стандарти прозорості та відкритості представлення наукових досліджень

Більшість науковців погоджується, що прозорість, відкритість і відтворюваність результатів досліджень є невід’ємною складовою системи наукових норм та цінностей. Та, водночас, зібрано достатньо багато доказів того, що сучасна академічна система нагород не надто заохочує вчених до підтримки відкритих практик. Щоб змінити ситуацію на краще, Transparency and Openness Promotion (TOP) Committee розробив стандарти прозорості та відкритості представлення наукових досліджень, які нещодавно було оприлюднено на сторінках Science, і які вже підтримали 114 наукових журналів та 39 організацій. Стандарти включають 8 категорій даних, кожна з яких містить 3 рівня розкриття даних. Рівень 0 вказує на невідповідність стандартам прозорості та відкритості.