Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.

Синхронізація читанок

Виникла потреба синхронізувати читанки на планшеті та смартфоні – потрібно, щоб незалежно від того, який Android-пристрій зараз під рукою, можна було продовжити роботу із закладками та примітками. Пощастило, що у моєму улюбленому Moon+ Reader вже передбачено таку функцію. Відкриваємо книжку, заходимо в «Налаштування», розділ «Різне» і знаходимо опцію «Синхронізувати останню позицію через Dropbox» (або через Google Drive). Дозволяємо мунрідеру використовувати папку у нашому Dropbox і voila. Також, на хабрі знайшов ще одну цікаву можливість синхронізації шляхом використанням електронної бібліотеки та сервісу для читання книг Bookmate.

Elsevier добрався до персональних сторінок науковців

Багато науковців, які активно підтримують ініціативу Відкритого доступу, викладають постпринти своїх робіт на власних, або інституційних веб-сторінках. Не встигла популярна соціальна мережа Academia.edu на вимогу Elsevier закрити доступ до ельзевіровських документів, як листа з подібною вимогою, видалити або відключити доступ до статей видавництва, отримали і власники персональних веб-сайтів. Директор Access & Policy Elsevier Алісія Вайс повідомила, що видавництво вдалось до таких дій виключно заради полегшення виявлення і коректного цитування документів. Влучніше за Майка Тейлора з Брістольського університету і не відповісиш: Пробачте, Алісія, але це повна фігня, і ми двоє це знаємо. Висловити свою незгоду з бізнес-практикою Elsevier можна тут.

Як Нобелівська премія з літератури впливає на продажі книг

Згідно доповіді Booknet Canada, здобуття Нобелівської премії у галузі літератури призвело до значного збільшення продаж книг Еліс Манро. Не лише в Канаді (фантастичні +6650% протягом переможного тижня), а й у цілому світі. Проте, як виявилось, у самій Канаді не нобелівка має найбільший вплив на продаж книг, а національні Giller Prize та Canada Reads. Залишу нашим книговидавцям вимірювати благодатний вплив Шевченківської премії, а бібліотекарі, скажіть – забужківський Ангелус якось вплинув на книговидачу?

Citavi: організовуй знання

Помітив, що у світі бібліографічних менеджерів стрімко набирає популярності Citavi. Власне, Citavi це не лише бібліографічний менеджер, а й органайзер, який допоможе скласти каталог, упорядкувати цитати, а також спланувати завдання. Щоправда, безкоштовна версія програми має свої обмеження – не більше 100 бібліографічних записів. У разі перевищення ліміту база буде доступною лише для читання. З головних достоїнств – на хабрі запевняють, що Citavi автоматично створює список бібліографічних посилань для всіх використаних у документі джерел відповідно до вимог ВАК. Не маю змоги перевірити, оскільки програма працює лише під Windows 8, 7, або Vista, а у мене тільки ікспішка та м’ятний лінукс.

Хто найкращий вчений всіх часів і народів?

Дослідники з Indiana University Bloomington, використовуючи дані Google Scholar, вирахували h-індекси для 35000 науковців і дізналися ім’я найвпливовішого вченого всіх часів і народів. Ним виявився «батько психоаналізу», австрійський психолог Зиґмунд Фрейд. Не вважаю теорію психоаналізу науковою, оскільки вона не піддається фальсифікації, а тому буду використовувати даний мультидисциплінарний рейтинг як пересторогу, що не слід фанатично довіряти наукометричним показникам. З другого боку, Едвард Віттен і за даними Google Scholar – Едвард Віттен.

Закони Кларка у ТНТУ імені Івана Пулюя

Якщо добре поспостерігати, то у роботі вітчизняних книгозбірень можна побачити підтвердження законів Кларка, коли технології одних бібліотек видаються іншим цілковитою магією. Ось один з прикладів. На сайті Науково-технічної бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя з’явився розділ «Науковці ТНТУ», у якому згенеровано інформацію про вчених університету, згідно з даними Scopus, інституційного репозитарію ELARTU та електронного каталогу НТБ. Певна річ, після відомих ініціатив МОНу, особливо цікавим виглядає саме частина зі Scopus. Дані отримуються на основі безкоштовного пошуку за автором Scopus Author Preview. Як бачите, можна просто розводити руками а-ля нема передплати, а можна творити і дивувати.

Бібліотечка громадянина

– Нет, – сказал Изя. – Воспевать они не станут. Тебе же Андрей сегодня объяснил насчет ученых. Так вот, великие писатели тоже всегда брюзжат. Это их нормальное состояние, потому что они – больная совесть общества, о которой само общество даже и не подозревает. 

Аpкадий и Боpис Стругацкие «Град обреченный»

Боротися і шукати, знайти і не здаватися

Відкрив для себе книгу Ісака Моргенштерна і Бориса Уткіна «Занимательная библиография» – про романтику та будні бібліографічного пошуку: «Одного разу до чергового бібліографа обласної бібліотеки звернувся студент з проханням допомогти знайти рекомендовану професором статтю з історії старих російських мір і ваг, назву і автора якої він не розчув, так само як і назву журналу. Перепитати студент посоромився – професор дуже поспішав, а на даний момент взагалі надовго поїхав з міста. Єдине, що ще запам'ятав читач, був номер журналу – 19.

Не намагайтесь повторити вдома

Цікаве дослідження від Юдит Бар-Ілан і команди – Beyond citations: Scholars' visibility on the social Web. Щоб дослідити, чи існує якийсь зв'язок між традиційними цитуваннями та поширенням наукових документів у мережі Інтернет, було зібрано дані про 57 доповідачів 2010 Leiden STI Conference: кількість цитувань їхніх документів у WoS і Scopus, наявність персональних веб-сторінок та профілів у соціальних мережах. Висновки, як прийнято серед науковців, неостаточні – зв'язок ніби є, але поки рано про щось говорити, слід краще зрозуміти, як і чому вчені використовують веб-інструменти. Попри це, виявилось, що кількість додавання документів у закладки Mendeley достатньо точно співвідноситься з кількістю цитувань цих документів у Scopus. 

Coursera для бібліотекарів

Шкода, однак популярний проект Coursera, що публікує освітні матеріали в Інтернеті у вигляді безкоштовних онлайн-курсів від викладачів з провідних університетів світу, поки не розжився жодним суто бібліотечним курсом. Попри це, вирішив відібрати кілька курсів, які дотичні до бібліотечної справи, роботи бібліотек внз та обслуговування користувачів. Більшість курсів доступні виключно англійською, якщо не злякались – зголошуйтесь. По закінченні можна претендувати на сертифікат, хоча, в наших умовах – не знаю, нащо він може згодитись. 

Редагування профілю в Scopus

Нарешті Scopus змилосердився над дослідниками і надав можливість об'єднувати свої статті під єдиним профілем. На сторінці інструменту Author Feedback Wizard, вводимо: варіанти написання прізвища (Add name variant = додати новий варіант), вибираємо профілі (Show recent documents = переглянути назви статей), обираємо бажане написання профілю, перевіряємо, вказуємо e-mail, відправляємо. Якщо все зроблено вірно, то на скриньку надійде повідомлення про те, що запит відправлений на опрацювання і незабаром Вас буде проінформовано про зміну профілю.

Avalon: медіа система для бібліотек внз

Нині відео та аудіо колекції все частіше використовують для освітніх потреб, і, схоже, у майбутньому дана тенденція лише посилюватиметься. Передбачаючи майбутні виклики, під пильним наглядом бібліотекарів Indiana University та Northwestern University, створено Avalon Media System – відкрите ПЗ, що дозволяє бібліотекам і архівам легко створювати, управляти, надавати доступ до власних медіа-колекцій. Спробувати Avalon у дії можна на демо-сервері проекту. Зараз доступний для завантаження реліз другої версії, випуск наступних оновлень заплановано на зиму-весну 2014 р.

Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ

Не допустіть, щоб залишився без належної уваги ґрунтовний посібник від Оксани Бруй та Олени Пономаренко «Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ : методичні рекомендації». У посібнику представлено Комплекс із 13 основних інформаційно-технологічних систем, який допомагає реалізувати інноваційну стратегію і покриває всі основні бібліотечні, забезпечувальні та управлінські процеси вузівської бібліотеки, та надано рекомендації, щодо їх впровадження в бібліотеці ВНЗ. Словом – Що вам ще потрібно? Наріжте цей pdf-файл дрібними частинами, тим самим виконавши план з написання різноманітних інструкцій на наступні 10 років, та заходіться втілювати, втілювати і втілювати.

Google Scholar Library

Віднедавна Google Академія також пропонує створювати свою особисту колекцію статей. Нова послуга Google Scholar Library дозволяє зберігати документи прямо зі сторінки пошуку та організовувати їх за темами. Достатньо натиснути кнопку Save і документ буде додано у My library. Поки що «Моя бібліотека» з’явилась лише у англійській версії, відтак, щоб активувати послугу у своєму акаунті, слід перейти у Google Scholar in English. Особливих переваг у використанні саме Google Scholar Library не помітив, тому поки що нема сенсу змінювати свій улюблений бібліографічний менеджер.

Відкриття Америки Ч. 2

У складі делегації програми «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США, побував у п’ятьох американських бібліотеках: Library of Congress, The University of Chicago Library, Chicago Public Library, Northwestern University Library та Newberry Library. Всі хто слідкує за моїми твіттами, вже мали змогу переглянути кілька вибраних світлин зі згаданих бібліотек, тому у даному пості мова йтиме виключно про те, що не потрапило у тві-трансляцію. 

Відкриття Америки Ч. 1

Дякуючи програмі «Відкритий світ» пощастило побувати у бібліотеках США. Програма створена та фінансується Конгресом США і покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями. Багато хто прогнозував, що заокеанський вояж дасть мені тонни інформації для нових постів, але поки підозрюю, що стане лише на 2 записи. Спершу поділюся загальними враженнями від бібліотек США, а згодом – чим найбільше запам’яталась кожна з відвідуваних бібліотек.

Квартет Крилова від Львівської міської ради

Ірина Подоляк: «Розуміємо, якщо 20 років не ставили до людей жодних запитань і вдавали, що не існує публічних бібліотек, то тепер треба щось робити. Але рік минув, і нічого не змінилося. Бібліотекарі не знають, хто живе в їхньому районі, як мають знайти свою ідентичність, не виявляють ініціативи, а заходи часто проводять для галочки: до Дня матері, Дня бібліотекаря, дня народження Кобзаря тощо. Коли ми щось пропонуємо, чуємо стандартну відповідь: «Ми це все знаємо. Ви нам нічого нового не сказали». Тоді в нас виникає логічне запитання: чому ж нічого не роблять? <…> Якщо поглянути на бібліотечні звіти, виникає враження, що в бібліотеках просто кипить життя. Але коли я заходжу в бібліотеки, завжди чую те саме: «Ще немає людей, але за годину буде відвідувачів 20». І коли не прийдеш — завжди те саме».

Безкоштовні конструктори мобільних додатків

Для того, щоб створити мобільний додаток бібліотеки необов’язково читати заморські статті та опановувати тонкощі програмування. Достатньо просто скористатись одним зі спеціальних онлайн-конструкторів. Серед сервісів, що пропонують умовно безкоштовний варіант можна рекомендувати TheAppBuilder.com та iBuildApp.com. Безкоштовно означає, що створений додаток міститиме рекламу, тому навряд це на 100% оптимальне вирішення для бібліотек, але як тест на затребуваність – сам раз. 

Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв

Аналіз статистики бібліотеки Loughborough University показав, що приблизно 1200 користувачів щомісяця звертались до веб-сайту за допомогою мобільних пристроїв. Відтак, Джейсон Купер та Гері Брюертон (Jason Cooper & Gary Brewerton) вирішили спростити життя своїм читачам і розробили прототип веб-додатку на HTML5 з використанням jQuery Mobile. Хоч мобільний додаток і отримує у розпорядження обмежені ресурси пристрою, розробники вирішили зупинитись саме на ньому, оскільки такий додаток може працювати на різних платформах і не потребує відповідного магазину для завантаження (як, наприклад, iTunes для Apple, чи Google Play для Android).

Як провести вебінар

У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів – немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.

Scopus: наші журнали +2

Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.

Імітація наукової творчості

Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».

Open Access Week 2013: на манеже те же

Знову кульгає українськими книгозбірнями Тиждень Відкритого доступу. На манеже те же: УАБС, ЧНУ, СумДУ, НаУКМА, ТНТУ. Ще якось можна зрозуміти мляві акти імітації підтримки від наших досвідчених науковців – вони зробили собі кар’єру ще у довебівську епоху і від добра добра не шукають. Але чому ж «ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, і чий професійний статус ще несформований» не поспішають підтримувати ВД? Звичайно, підтримка руху не зводиться до помаранчевого значка на грудях, чи випічки тістечок з відкритим замочком, але, повірте мені на слово – взаємозв’язок, між активністю підчас Тижня і реальною підтримкою, справді існує.

Відкритий доступ не шкодить продажу книг

У рамках нідерландського проекту з вивчення відкритих монографій OAPEN-NL півсотні наукових книг одночасно були представлені і у відкритому доступі, і на продаж за традиційною схемою. Дослідження показало, що страхи видавців перед відкритим доступом необґрунтовані – ВД не знизив продажі книг. Остаточна доповідь OAPEN-NL містить велику кількість рекомендацій та різноманітних даних, серед яких приємно було дізнатися, що у Нідерландах, попри натиск ґуґлів та амазонів, Моя університетська бібліотека – улюблене місце доступу до електронних книг.

І от завіса вже шумить

Хто пробував бавитись у футуролога, знає – роздуми навколо бібліо-апокаліптичних марень неодмінно приведуть до аналогій з театром. Розмови про неминуче зникнення пестунчиків Мельпомени, мабуть, розпочалися відразу після прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота. Минуло століття, і майбутнє та сьогодення театрів вже видається більш райдужним за бібліотечне. Якби так нам скопіювати та пересадити цю ділянку театрального коду, що відповідає за безсмертя?

ChemSpider

Безкоштовна хімічна база даних ChemSpider, від Royal Society of Chemistry, містить відомості про понад 26 мільйонів хімічних сполук, їх властивості та пов’язану з ними інформацію. Дані збираються з більш як 440 різноманітних джерел: наукових статей, каталогів хімічних речовин, баз даних, патентних агентств, сайтів університетів та приватних колекцій. У результатах пошуку відразу присутні посилання на першоджерела, що значно спрощує процедуру перевірки достовірності знайденої інформації.

Зрозуміти читача

Журналісти Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення»: За добу стіни Національної бібліотеки імені Вернадського відвідує понад 500 читачів. До електронних версій, в цей ж час, звертається близько 50000 людей. Надаючи доступ до супер-пупер імпакт-факторних журналів – навіть близько не вдається досягти такої кількості звернень, а унікальний портал НБУВ зберігає лаяні вітчизняні мурзилки і отримує грандіозну статистику відвідувань. Чи свідчить цей факт про те, що іноземними ресурсами читачів у бібліотеки не повернеш?

Досить прикидатись!

Не завжди легко сформулювати те, що відчуваєш + інколи, корисно дізнатися, що інші відчувають так само. Пост від MG Siegler (про це не писав тільки лінивий): «Деякі люди пов’язують кінець бібліотек з крахом освіти, чи взагалі всієї цивілізації. Однак, реальність така, що освіта навпаки розвивається – нині будь-хто може запросто отримати інформації більше, ніж зберігається у самих великих бібліотеках світу. Та попри це, ми старанно оберігаємо і тримаємось за романтичне поняття бібліотека, боїмось, що без нього все розвалиться. Саме тому, ми намагаємось залишити будівлі бібліотек відкритими: коворкінг-простір, медіа лабораторія, художня галерея… Однак, неможливо далі прикидатися, що бібліотеки й досі служать меті, якій вони більше не служать». 

Книжкові клуби у соціальних мережах

Рамон-Альберто Мансо-Родрігес (Ramón-Alberto Manso-Rodríguez) захопився благодатним впливом онлайнових книжкових клубів на популяризацію читання та підсунув бібліотекам простеньку елегантну ідею – підглянути, запозичити і замутити власний. Теоретично все дуже просто: створюємо у популярній соцмережі групу, або сторінку, призначаємо модератора, визначаємось з аудиторією, політикою наповнення та просування, дбаємо про зворотній зв’язок, направляємо обговорення у потрібне русло.

Android для науки

Вирішив укласти список безкоштовних Android-додатків, які б стали у нагоді науковцям, студентам, бібліотекарям. Попри те, що кількість пропозицій у Google Play постійно зростає, мені вдалось знайти не так вже й багато корисних додатків, а відтак, допомагайте розширювати список. Свідомо відкидав різноманітні шпаргалки, новини науки, цікаві факти, 3D-моделі… оскільки, користь від їх встановлення для дослідника сумнівна, та й авторитетність джерел інформації часто видається підозрілою. 

EZproxy допоможе

Спраглі комерційних ресурсів користувачі, інколи, штурмують пошукові системи запитами а-ля username password назва ресурсу. Як правило, подібні пошуки приречені на невдачу. Однак, слід пам’ятати, що сьогодні багато бібліотек для надання доступу до веб-ресурсів, які проводять аутентифікацію користувачів по IP-адресі, використовують проксі-сервер EZproxy. Це дозволяє користувачам користуватись передплаченими електронними ресурсами бібліотеки з домашнього, чи будь-якого іншого комп’ютера. Відтак, тим користувачам, що доповнюють свої пошукові запити словом ezproxy – трохи частіше усміхається сонечко.

Смерть оглядових статей у світовому бібліотекознавстві

Махмуд Хосвєрді (Mahmood Khosrowjerdi) позабавлявся з 32 бібліотекознавчими журналами 2007-2011 рр. (приблизно 50.31 документів/рік) і виявив, що оглядові статті становлять лише 6% з цих документів. Таке катастрофічне зменшення кількості оглядових статей, на думку автора, може бути пов’язане з низькою швидкістю їх публікації, так як більшість наукових журналів мають доволі жорсткі критерії: одні друкують виключно відгуки, інші ж вимагають, щоб список джерел містив не менш, ніж 100 позицій. Вчений-бібліотекознавець повинен витратити море зусиль та часу, щоб зібрати-оцінити роботи, а його огляд може так і залишитись неопублікованим. Відповідно, така редакційна політика змушує авторів орієнтуватись саме на емпіричні дослідження. 

Портал LABiB

Стараннями Programu Rozwoju Bibliotek (польський «Бібліоміст») створено бібліотечний портал LABiB, що покликаний допомагати бібліотекарям ділитися знаннями та досвідом, а також спростити процес обговорення актуальних проблем. Портал ЛяБаб містить три основні розділи: Zdobywaj wiedzę (Отримуй знання) – перегляд проектів, Dziel się pomysłami (Ділись ідеями) – розмістити власні пропозиції, Wspieraj innych (Підтримуй інших) – відповісти на питання колег.

Замальовки з Ярмарку

Повернувся з третього ярмарку бібліотечних інновацій «Сучасна бібліотека: рухаємось вперед». Помпезна подія відбулась на НСК «Олімпійський» і безперечно забрала в організаторів до біса багато часу, нервів, зусиль та бабла. Повний звіт про подію шукайте на інших ресурсах, я ж поділюсь лише кількома замальовками, що найбільше врізались у пам'ять. 

Портал ВИНИТИ

Науково-інформаційний портал ВИНИТИ РАН надає доступ до інтегрованих науково-інформаційних ресурсів Російської академії наук, Державної системи науково-технічної інформації та інших структур у відповідності з основними напрямками розвитку науки, техніки та економіки. Пошук ресурсів на порталі організований за тематичними розділами і проблемно-орієнтованим проектам. 

Як провінційна бібліотекарка може перетворитися на менеджера культури

Ольга Герман, прес-служба «Форуму Видавців»: «Олександр розповів про завзяту стареньку бібліотекарку, що на конференції запропонувала привертати увагу дітей до книги за допомогою солодкої нагороди. Гаврилов додав, що бабуся навіть валюту «ум», себто «розум», вигадала, давала малечі за прочитані книжки. За «розум» діти мали шоколадки зі знижкою: «В той момент, коли у старенької виникла ця ідея, вона стала менеджером культури. Це тоді, коли ти перестаєш просто сидіти, дути губи, що ніхто не фінансує, «дайте копійку, а то Ви свиня». Бабуся натомість просто перебудувала культурну ситуацію в місті». 

Article Search Qross

Оригінальний японський пошуковий інструмент Article Search Qross дозволяє проводити пошук на сайтах J-STAGE, CiNii, PubMed, PLOS і одразу в результатах отримувати показники використання знайдених документів у різних соціальних сервісах (Mendeley, CiteULike, Twitter, Facebook, Altmetric). Окрім, переваг швидкої альтметрикс-оцінки, усі зареєстровані користувачі зможуть безкоштовно робити закладки, зберігати статті в Mendeley, або в Evernote, імпортувати дані у форматах BibTeX/RIS, зберігати та переглядати історію пошуків. 

Як знайти, або розрекламувати конференцію

Шукати в Інтернеті інформацію про вітчизняні бібліотечні конференції – завдання не з приємних. Як правило, сайти бібліотек обмежуються виключно повідомленнями про власні заходи і, крім того, подекуди розміщують їх у самих несподіваних розділах. Логічно, зручно і правильно було б об’єднувати повідомлення про наші конференції на єдиному ресурсі, і відсутність даного лише підкреслює факт дикої розпорошеності вкраїнського бібліо-простору. 

Хештег для Scopus

За минулі півроку до мене звернулось аж 2 науковці з проханням допомогти їм дістати список власних публікацій у Scopus. Навіть якби їх було 20, 200… передплата Scopus видається дуже дорогою забавкою для задоволення таких невеличких потреб. Для проведення масштабних наукометричних досліджень, чи прийняття важливих управлінських рішень – ціна (мабуть) об’єктивна, але платити такі гроші лише щоб надати інформацію МОН про наявність публікацій у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз – це марнотратство. 

Безпечні поляки

На веб-сайті польського Інституту бібліотекознавства та наукової інформації побачив розділ Książka e-adresowa, де зібрано всі електронні адреси викладачів інституту. Просто і зручно. Нагадало це мені, що більш як півроку тому, робив огляд веб-сторінок вітчизняних установ, які готують майбутніх бібліотекарів. У лідерів справи з контактною інформацією були ще сяк-так, а ось в аутсайдерів спостерігалась повна зневага до е-контактів. За той час, що минув краще не стало (навіть навпаки – сторінка кафедри РДГУ не відповідає). Воно й зрозуміло – електронну пошту краще приховувати, чи взагалі не мати, адже за вицвілими конспектами можна легко заховатись, а в електронці ще щось не те напишеш… 

Коротка інструкція користувача EndNote Basic

Вигадані барикади

Олена Максименко: «…Новий навчальний рік розпочнеться для аспірантів з ускладнень, до того ж не лише бюрократично-паперових, а й фінансових, бо публікація п’ятьох наукових статей потребує більших коштів». Насправді все залежить від журналу: є плата за друк, є плата за паперовий примірник, є безкоштовні, є з авторським гонораром. Однак, судячи з кількості коментарів на блозі а-ля «Підкажіть де опублікувати статтю з…», більшість наших аспірантів понад усе на світі любить затишний кафедральний збірник і злегка отетеріли почувши від МОН, що в інших країнах також існують наукові видання.

Зарядний пристрій для бібліотек

Крім законодавчих западлянок, псувати життя ноутбукам, планшетам, електронним книгам… в українських бібліотеках, може ще і така дрібничка як зарядний пристрій. Користувачі недорогих бюджетних моделей повинні вже були переконатись, що частіше виходять з ладу не самі ПК, а зарядні до них. Оскільки, у виробників манічка наробити різних роз’ємів, підібрати потрібний буває досить складно. Якщо розуміти, що купівля будь-чого у держорганізаціях відбувається не просто «пішов та й купив», а у переможця тендеру може виявитись небагатий вибір зарядних пристроїв, то бібліотека завжди ризикує опинитися наодинці з незарядженими = непотрібними одиницями зберігання.

Показушна економія

Постановою нашого Кабміну від 22.10.2008 № 943 (943-2008-п) «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» приписано припинити придбання автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків. Хоч у тенетах і можна знайти роз’яснення Державної казначейської служби України щодо того, що освітня установа не є органом державної влади, однак у наказах Міносвіти люблять згадати дану постанову Кабміну.

Як написати наукову статтю: онлайн-курс від Стенфордського університету

З 24 вересня Стенфордський університет планує безкоштовно навчати всіх бажаючих як писати наукові статті. Курс SciWrite: Writing in the Sciences триватиме 8 тижнів та потребуватиме біля 4-8 годин зусиль на тиждень. Курс, передусім, розрахований на медиків, але бібліотекарів ніхто не виганятиме. Більш того, пишуть, що для non-science disciplines буде достатньо і перших 4-ох тижнів. Учасники, що наберуть не менше 60% балів отримають сертифікат, яким запросто можна буде понтуватись. Перешкодою може стати лише лінь, брак часу і знання англійської.